Файл: 017_endern_standarti_suchasno_osv_ti._Zb_rka_rekomendats_y._Chastina_1_2010_.pdf

4. Фізична культура

Місце ґендерного компонента в курсі. Компонент розкриває фізіологічні особливості статей та їх вплив на становлення та практику фізичної культури та спорту. Мета компонента – визначити найоптимальніші види спорту для фізичного розвитку людини.

Задачі компонента:

•розуміти ґендерну специфіку фізичної культури;

•застосовувати статевий підхід для відбору фізичних вправ;

•з’ясувати особливості диференціації спортивних ігор за статтю.

Складові компонента:

•фізіологічні особливості чоловіків та жінок;

•ґендерні аспекти фізичної культури;

•спорт і ґендер;

•олімпійські ігри та ґендер.

5.Українська мова (за професійним спрямуванням)

6.Іноземна мова (за професійним спрямуванням)

Місце ґендерного компонента в курсах. Компонент відрізняється тим, що будь-яку галузь філології можна розглянути через призму відображення в ній ґендерних відносин. Назагал дослідження ґендеру в мовознавстві стосується двох груп проблем: 1) мова й віддзеркалення в ній статі; 2) мовна й загальна комунікативна поведінка чоловіків та жінок. Мета вивчення першої проблеми полягає в описові й поясненні того, як позначають в мові наявність людей різної статі, які оцінки приписують чоловікам й жінкам і в яких семантичних областях вони виражені найбільше. Мета вивчення другої проблеми – визначити типові стратегії й тактики, специфічний ґендерний вибір одиниць лексикону, способи досягнення успіху в комунікації, переваги у виборі лексики, синтаксичних конструкцій тощо, тобто специфіку чоловічого й жіночого мовлення.

Задачі компонента:

•охарактеризувати ґендерну проблематику у філології;

•розкрити основні напрямки досліджень ґендерної лінгвістики;

•володіти механізмом сприйняття ґендерного аспекту професійного мовлення;

•визначити, як впливає міжкультурна комунікація на конструювання ґендерної ідентичності;

321

•формувати ґендерну культуру мовлення.

Складові компонента:

•проблеми ґендерної лінгвістики;

•ґендерні упередження, спільні для всіх мов;

•роль ґендеру у створенні мовної картини світу;

•мовний сексизм, або дискримінаційне зображення статей у мові;

•ґендерне прочитання текстів;

•ґендерний аспект сучасної мовної політики;

•ґендерна культура мовлення;

•мовний аспект ґендерних стереотипів у текстах;

•«чоловіча» й «жіноча» мова;

•образи чоловіка та жінки в мовній свідомості;

•ґендерні аспекти професійної комунікації;

•ґендерна специфіка міжкультурної комунікації.

7. Правознавство

Місце ґендерного компонента в курсі зумовлено наявністю наскрізних тем, об’єднаних спільним предметом: права й свободи людини та громадянина, виборча система, шлюбно-сімейні відносини тощо. Виокремлення саме цих аспектів можна пояснити соціокультурною й правовою обумовленістю статі в цих відносинах, а також певною підтримкою з боку держави та міжнародного співтовариства. Мета компонента – створити умови для рівних правових можливостей жінок і чоловіків.

Задачі компонента:

•застосовувати ґендерний підхід для вивчення права;

•характеризувати зміст правового статусу чоловіка та жінки;

•розуміти ґендерну специфіку галузевого законодавства;

•зрозуміти суть ґендерної проблематики права, що дозволить використовувати здобуті знання на практиці.

Складові компонента:

•національне та міжнародне право і відображення в ньому ґендерного компонента;

•Конституція України та українське законодавство про рівні права і можливості;

•ґендерна рівність у сучасному законодавстві;

•правовий захист жінки й чоловіка в Україні;

•ґендерна політика у правовій і соціальній державі;

•ґендерні аспекти права;

•природне та соціальне право, їхня ґендерна детермінанта;

•правовий статус жінки та чоловіка;

•вплив ґендерної структури суспільства на розвиток правової системи;

•міжнародний захист прав людини: ґендерний вимір;

•насильство в сім’ї;

•сімейне право.

8. Політологія

Місце ґендерного компонента в курсі. Компонент розкриває політичний аспект ґендерних відносин у суспільстві, використання жіночого та чоловічого потенціалу як одного з чинників суспільного розвитку. Мета компонента – сформувати в студентів ґендерну чутливість до процесів, що відбуваються в політиці, розвинути навички до ґендерно диференційованого аналізу політичних явищ і процесів. Ціль компонента – надати студентам наукову й методичну допомогу в усвідомленні та сприйнятті ґендерної проблематики, об’єктивному аналізі місця й ролі чоловіків та жінок у всіх сферах суспільно-політичного життя.

Задачі компонента

Найважливіше завдання компонента – навчити студентів аналізувати уявлення про самих себе та орієнтуватися в різноманітних суспільно-політичних і соці- ально-культурних ситуаціях у своєму призначенні чоловіка чи жінки, долаючи дискримінаційні стереотипи. До інших завдань зараховують:

•засвоєння основних понять і категорій, що використовують у ґендерній теорії для аналізу політичних явищ та процесів;

•виявлення ґендерних складових у різних політологічних напрямах (кратологія, конфліктологія, прогностика, геополітика, політична географія тощо);

•ґендерний аналіз політики;

•вивчення особливостей функціонування ґендеру в політичній сфері;

•визначення місця ґендеру як конструкта у формуванні та функціонуванні публічної влади;

•виявлення нормативних статусів обох статей у різних політичних системах;

•висвітлення ґендерних аспектів політичного лідерства.

Складові компонента:

•ґендерна політика в Україні;

•зміст та особливості ґендерного підходу до політики;

323

•ґендерний компонент у системі політики;

•ґендер і громадянське суспільство;

•ґендер у сучасній політичній теорії;

•ґендерний аналіз політичної системи України;

•ґендерна методологія в політичних дослідженнях;

•виборчі системи та проблема ґендерної рівності;

•ґендерні аспекти державного управління;

•ґендерний вимір у політиці;

•ґендерна демократія;

•ґендерний дискурс засобів масової комунікації.

9. Історія України

Місце ґендерного компонента в курсі. Компонент розкриває місце й роль жінки та чоловіка в національній історії, можливості й перспективи розвитку фемінізму в Україні, висвітлює етапи та напрями його розвитку. Мета компонента – ознайомити студентів з проблемою ґендеру в історії, зокрема, через вивчення ролі жінки в історії України, сформувати всеохопне уявлення про національну історію, що творилася обома статями. Ціллю компонента є огляд історії української соціально-політичної думки, порівняльний аналіз політичної участі жінок і чоловіків, що потрібно для кращого усвідомлення ґендерної проблематики та вивчення особливостей її становища в Україні.

Задачі компонента:

•утвердити ґендерний підхід до національної історії;

•виявити роль та місце жінки в історії України;

•визначити нормативні статуси обох статей у різні історичні періоди;

•розглянути історію крізь призму ґендерної проблематики, тобто як історію інтерґендерної взаємодії з урахуванням та ідентифікацією і чоловічого, і жіночого досвіду;

•проаналізувати взаємовідносини обох статей в історичному контексті.

Складові компонента:

•проблема ґендеру в історичній науці;

•ґендерний вимір в історії України;

•історія жіночого руху в Україні;

•історія жінок козацької доби;

•жінка-лідер в українській історії;

•сприйняття та засвоєння феміністичних ідей на українських землях;

•історія емансипації жінки в Україні;

•формування феміністичних концепцій в Україні;

•ґендерна методологія в історичних дослідженнях.

10. Соціологія

Місце ґендерного компонента в курсі. Ґендерна соціологія – галузь соціо-

логії, що вивчає закономірності диференціації чоловічих і жіночих ролей, статеві відмінності на всіх рівнях та їх вплив на людське існування, співіснування, на особливості соціальної організації, специфіку чоловічої та жіночої соціальної спільноти. Мета компонента – поширення ґендерної методології в соціальних дослідженнях, становлення в суспільній свідомості молоді демократичних уявлень про ґендерні ролі, симетрію у взаєминах статей.

Задачі компонента:

•розкривати питання ґендерної стратифікації;

•розуміти ґендерні проблеми сімейних і професійних взаємин;

•визначати ґендерні аспекти соціальної політики;

•показати динаміку змін соціальної ґендерної практики в сучасному світі;

•проаналізувати соціальний статус жінок та чоловіків в різних суспільствах.

Складові компонента:

•ґендерна соціологія;

•ґендерна соціалізація;

•ґендерна ідентичність;

•соціологія шлюбу, родини, сім’ї та молоді;

•варіативність поєднання компонентів статевої ідентичності;

•сексуальні особливості та соціальна винагорода;

•теорія диференціації сексуальних ролей;

•соціальне конструювання ґендеру;

•проблеми ґендерної рівності;

•соціальний статус жінок в Україні.

11. Економічна теорія

Місце ґендерного компонента в курсах. Компонент розкриває ґендерну роль жінки й чоловіка в економіці, використання жіночого та чоловічого потенціалу як одного з чинників економічного розвитку суспільства. Мета компонента – сформувати в студентів ґендерну чутливість щодо процесів, які відбуваються в економіці, розвинути навички ґендерно диференційованого аналізу економічних явищ і процесів.