Файл: 017_endern_standarti_suchasno_osv_ti._Zb_rka_rekomendats_y._Chastina_1_2010_.pdf

325

Задачі компонента:

•засвоєння основних понять і категорій, що використовують у ґендерній теорії для аналізу економічних явищ і процесів;

•опанувати теоретичні підходи, що пояснюють ґендерну нерівність в економічній сфері суспільства;

•дати уявлення про основні теоретичні підходи до аналізу статусу жінок в економіці;

•визначити шляхи подолання ґендерної асиметрії;

•підготувати студентів до ґендерного аналізу економічної політики.

Складові компонента:

•ґендерні аспекти економічної теорії та економічної політики;

•ґендерний аспект економічного розвитку суспільства;

•жінки й чоловіки на ринку праці;

•ґендерний зріз безробіття;

•ґендерна сегрегація праці;

•ґендерна нерівність в оплаті праці;

•ґендерні дослідження в менеджменті;

•ґендерні аспекти управління;

•глобалізація міжнародної міграції: роль жінок та чоловіків;

•неоплачувана праця й ґендер.

Ґендерну асиметрію мови програм дисциплін циклу гуманітарної та соці- ально-економічної підготовки можна подолати, додаючи до іменників чоловічого роду студент, викладач тощо відповідні іменники жіночого роду студентка,

викладачка тощо.

Курси дисциплін соціально-гуманітарного профілю містять стереотипи щодо ґендерної проблематики. Тільки системний підхід до викорінення застарілих уявлень та створення ґендерно позитивних навчальних програм, підручників та посібників дозволить створити умови для подолання ґендерних стереотипів, що побутують в сучасному суспільстві.

ВИСНОВКИ

Моніторинг ґендерних аспектів освіти ще раз підтвердив, що розвиток ґендерної освіти є невід’ємним компонентом побудови демократичного толерантного суспільства. Незважаючи на певні досягнення в цій галузі, ще залишається багато невирішених проблем.

Наразі Україна створила сприятливі умови для впровадження ґендерної проблематики в систему освіти на національному та регіональному рівні: відбувається оновлення стандартів та програм освіти; суспільство поступово стає ґендерно чутливим, усвідомлюючи ґендерні проблеми і потребу їх вирішувати.

Результати дослідження дають підстави зробити такі висновки.

1.Вдосконалено чинний термінологічний апарат ґендерної освіти через запровадження в науковий обіг поняття «ґендерна компетентність» *.

2.Законодавство, що регулює сферу вищої освіти, є ґендерно нейтральним, тобто воно не підкреслює різні фізичні та соціальні характеристики обох статей. Однак нормативно-правова база системи освіти потребує переходу від ґендерно нейтральної до ґендерно чуттєвої моделі з урахованням рекомендацій авторів дослідження.

3.Долучення ґендерного підходу до забезпечення студентів належними умовами для навчання має враховувати комплекс заходів, а саме: корекцію змісту навчальних програм та навчальних курсів, створення належних умов організації навчально-виховного процесу, підготовку ґендерно позитивних кадрів.

4.Упровадження ґендерних підходів у навчальні програми дисциплін циклу гуманітарної та соціально-економічної підготовки національної освіти тільки розпочато.

5.Базовими курсами для впровадження ґендерних підходів у систему вищої освіти є загальні нормативні курси дисциплін циклу гуманітарної та соці- ально-економічної підготовки, оскільки саме вони є основою підготовки не лише спеціаліста, а й узагалі людини з вищою освітою. Інтеграція ґендерного компонента в нормативні навчальні курси не виключає інтеграцію ґендерного компонента в інші навчальні курси, а також запровадження окремих суто ґендерних курсів.

6.Запропоновані рекомендації щодо ґендерної складової освіти варто врахувати для вдосконалення навчальних програм, підручників та посібників.

* Ґендерна компетентність – сукупність знань, умінь, навичок, цінностей і ставлень, що дають змогу ефективно впроваджувати принцип рівних можливостей обох статей в усі сфери життєдіяльності суспільства.

327

7.Під час укладання навчальних програм автори повинні дотримуватися ґендерної симетрії мови.

Напрямки подальших досліджень:

•аналіз нових навчальних програм дисциплін циклу гуманітарної та соці- ально-економічної підготовки;

•аналіз навчальних програм природничо-наукових (фундаментальних) дисциплін;

•аналіз вибіркових дисциплін циклу гуманітарної та соціально-економічної підготовки;

•ґендерна експертиза підручників та посібників для вищої школи, які мають рекомендації Міністерства освіти і науки України;

•обговорення результатів досліджень на семінарах та навчальних конференціях;

•проведення тренінгів із підготовки фахівців цієї галузі;

•підготовка ґендерно позитивних навчальних програм;

•підготовка ґендерно позитивних навчальних посібників;

•розробка методики викладання дисциплін суспільно-гуманітарного циклу з урахуванням ґендерних особливостей студентської аудиторії.

ДОДАТОК

Орієнтовний перелік вибіркових дисциплін циклу гуманітарної та соціально-економічної підготовки бакалавра 11

11Міністерство освіти і науки України [Електронний ресурс] / Про вдосконалення нормативної частини: Проект наказу Міністерства освіти і науки України. – Режим доступу: www.mon.gov.ua/newstmp/2009_1/10_06/9/doc.doc