ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 09.04.2024
Просмотров: 60
Скачиваний: 0
Кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, їх конструктивні й планувальні рішення, умови освітленості, забезпечення незадимленості, протяжність шляхів евакуації, їх облицювання (оздоблення) повинні відповідати протипожежним вимогам будівельних норм.
У разі розміщення технологічного, експозиційного та іншого обладнання у приміщеннях мають бути забезпечені евакуаційні проходи до сходових кліток та інших шляхів евакуації відповідно до будівельних норм.
-
Забезпечення безпечної евакуації персоналу.
-
Пожежна безпека технологічного устаткування, електрообладнання, систем опалення, вентиляції.
Ответ не сильно подходит::
Пожежна профілактика при проектуванні і експлуатації промислових об’єктів, будинків, споруд, технологічного обладнання.
Попередження утворення в горючому середовищі джерел запалювання може забезпечуватись наступними засобами або їх комбінаціями:використанням машин, механізмів, устаткування, пристроїв, при експлуатації яких не утворюються джерела запалювання;
використання швидкодіючих засобів захисного відключення можливих джерел запалювання;
улаштування блискавкозахисту і захисного заземлення будівель, споруд та устаткування;
використання технологічних процесів і устаткування, що задовольняє вимогам статичної іскробезпеки;
підтримання температури нагріву поверхні машин, устаткування, пристроїв, речовин і матеріалів, які можуть увійти в контакт з горючим середовищем, нижче гранично допустимої, яка не повинна перевищувати 80% температури самозаймання горючого середовища;
виключення можливості появлення іскрового розряду в горючому середовищі з енергією, яка дорівнює або вище мінімальної енергії запалювання;
використання інструменту, при роботі якого з легкозаймистими речовинами та горючими газами не виникає іскор;
ліквідація умов теплового, хімічного, мікробіологічного самозаймання речовин та матеріалів, що обертаються, виробів і конструкцій, виключення їх контакту з відкритим полум'ям;
зменшення розміру горючого середовища, яке є визначальним, нижче гранично допустимого за горючістю;
усунення контакту з повітрям пірофорних речовин;
виконання вимог чинних стандартів, норм та правил пожежної безпеки;
використання електроустаткування, що відповідає за своїм виконанням пожежонебезпечним та вибухонебезпечним зонам, групам та категоріям вибухонебезпечних сумішей.
-
Державний пожежний нагляд.
Державний пожежний нагляд за станом пожежної безпеки здійснюється відповідно до чинного законодавства державною пожежною охороною.
Органи державного пожежного нагляду:
розробляють і затверджують загальнодержавні правила пожежної безпеки, які є обов'язковими для всіх підприємств, установ, організацій та громадян;
погоджують норми та проекти державних і галузевих стандартів, що стосуються забезпечення пожежної безпеки;
встановлюють порядок опрацювання і затвердження положень з питань пожежної безпеки, що діють на підприємстві, в установі та організації, розробляють типові документи з цих питань;
здійснюють контроль за додержанням вимог актів законодавства з питань пожежної безпеки керівниками центральних та місцевих органів державної виконавчої влади, установ, а також громадянами;
проводять перевірки.
Посадові особи органів державного пожежного нагляду є державними інспекторами з пожежного нагляду. Обовязки:;
¨ здійснювати контроль за виконанням протипожежних вимог;
¨ притягати до адміністративної відповідальності посадових осіб, винних у порушенні вимог пожежної безпеки;
¨ застосовувати штрафні санкції.
Посадові особи органів державного пожежного нагляду несуть відповідальність за неналежне виконання покладених на них обов'язків.
Контроль за дотриманням вимог пожежної безпеки на рухомому складі здійснюють пожежні підрозділи відомчої воєнізованої охорони залізничного транспорту.
Державний нагляд за виконанням встановлених законодавством вимог пожежної безпеки на об’єктах залізничного транспорту, розташованих у населених пунктах за межами смуги відведення залізниць, здійснюється Державною пожежною охороною
Начальники гарнізонів Державної пожежної охорони за погодженням зі службами (загонами) відомчої воєнізованої охорони залізниць визначають порядок залучення пожежних команд (пожежних поїздів) залізниць до гасіння пожеж у населених пунктах, надання допомоги в ліквідації наслідків великих аварій, катастроф і стихійного лиха.
Державний пожежний нагляд.
В системі МНС державний пожежний нагляд є спеціальною службою, яка здійснює заходи попередження пожеж у населених пунктах та об’єктах господарювання (Держпожнагляд).
Центральним органом Держпожнагляду є Державний департамент пожежної безпеки МНС (ДДПБ), якому підпорядковуються територіальні управління, відділи і частини місцевих органів Держпожнагляду.
Основним завданням Держпожнагляду є контроль за дотриманням вимог державних стандартів, правил пожежної безпеки в процесі проектування, будівництва, реконструкції та експлуатації промислових об’єктів, а також виявлення та усунення причин, що спричиняють пожежі та створюють загрозу життю або здоров’ю людей.
Відповідно до своїх посадових обов’язків органи Держпожнагляду проводять технічне розслідування обставин та причин пожежі, загибелі або травмування людей, знищення або пошкодження матеріальних цінностей. Вони діють відповідно до Закону «Про пожежну безпеку» та Положення про ці органи.
-
Пожежна сигналізація і зв’язок.
Пожежна сигналізація і зв'язок.
Пожежний зв’язок і сигналізація грають важливу роль у заходах для попередження пожеж, сприяють своєчасному їх виявленню і виклику пожежних підрозділів до місця пожежі, а також забезпечують оперативне керівництво роботами на пожежі.
Пожежний зв’язок можна підрозділити на зв’язок повідомлення (своєчасний прийом викликів на пожежі), диспетчерський зв’язок (керування силами і засобами для гасіння пожеж) і зв’язок на пожежі (керівництво пожежними підрозділами).
Для повідомлення про пожежу найбільше поширення одержали технічні засоби зв’язку і пожежної сигналізації – телефон, електрична пожежна сигналізація, автоматична і неавтоматична, і радіозв’язок.
Промислові підприємства, господарства й інші об’єкти з підвищеною пожежною небезпекою, як правило, обладнані прямим телефонним зв’язком. Для цієї мети прокладають прямий провід від об’єкта до пожежної команди, минаючи телефонну станцію, і встановлюють два індукторні телефонних апарати.
Найбільш надійний і швидкодіючий засіб зв’язку для виклику пожежної команди – електрична пожежна сигналізація, що складається з наступних основних частин:
- оповіщувачів, встановлених у виробничих будинках або на території промислового підприємства, господарства або складу і призначених для подачі сигналів про пожежу;
- прийомної станції з прийомними апаратами, що забезпечують прийом сигналів про пожежу і фіксування цих сигналів;
- лінійних мереж, що з’єднують оповіщувачі з прийомними станціями.
На приймальній станції є оптичні й акустичні сигнали тривоги.
Системи електричної пожежної сигналізації виявляють початкову стадію пожежі (загоряння) і повідомляють про місце його виникнення. На підприємствах використовують високоефективні види автоматичної пожежної сигналізації, оповіщувачі яких реагують на дим, ультрафіолетові промені, полум’я і тепло. Системи автоматичної сигналізації без участі людей передають повідомлення про пожежу і місце його виникнення, а в окремих випадках також автоматично включають стаціонарні установки гасіння пожеж.
-
Засоби гасіння пожеж.
Є чотири основні способи припинення процесу горіння:
1) охолодження горючих речовин або зони горіння: суцільними струменями води, розпиленими струменями води, перемішуванням горючих речовин;
2) ізоляції горючих речовин або окисника (повітря) від зони горіння:
шаром піни, шаром продуктів вибуху вибухових речовин, утворенням розривів у горючій речовині, шаром вогнегасного порошку, вогнегасними смугами;
3) розбавлення повітря чи горючих речовин: тонкорозпиленими струменями води, газоводяними струменями, негорючими газами чи водяною парою, водою (для горючих та легкозаймистих гідрофільних рідин);
4) хімічного гальмування (інгібування) реакції горіння: вогнегасними порошками, галагенопохідними вуглеводнями.
До основних вогнегасних речовин належать:
1) Вода — струменем води гасять тверді горючі речовини; дощем і водяним пилом тверді, волокнисті сипучі речовини, а також спирти, трансформаторне і солярове мастила.
2) Водяна пара застосовується для гасіння пожеж у приміщеннях об’ємом до 500 м3 і невеликих загорянь на відкритих установках.
3) Водні розчини солей застосовуються для гасіння речовин, які погано змочуються водою (бавовна, деревина, торф тощо).
4) Хімічну піна - дія полягає в тому, що покриваючи поверхню речовини, яка горить, вона обмежує доступ горючих газів та парів у зону горіння, ізолює речовину від зони горіння та охолоджує найбільш нагрітий верхній шар речовини.
5) Інертні та негорючі гази, головним чином, вуглекислий газ та азот, знижують концентрацію кисню в осередку пожежі та гальмують інтенсивність горіння.
6) Вогнегасні порошки — це дрібно помелені (на муку) мінеральні солі з різними компонентами, які запобігають злежуванню і збиванню в гранули, їх можна застосовувати для гасіння пожеж твердих речовин, різних класів горючих рідин, газів, металів та обладнання, яке знаходиться під напругою.
-
Протипожежне водопостачання.
Протипожежне водопостачання — це комплекс інженерно-технічних пристроїв, що виконують важливу роль у забезпеченні пожежної безпеки.
Пожежне водопостачання — це таке, коли вода подається цілодобово і в такій кількості, що зможе забезпечити гасіння можливої зовнішньої або внутрішньої пожежі на промислових об’єктах.
Водопроводи бувають: -господарсько-протипожежними; -виробничо-протипожежними; - протипожежними.
Водопроводи бувають двох типів:
високого тиску; низького тиску.
В нормативних документах (БніП) визначені ті умови, за яких влаштування водопроводів протипожежного призначення у будівлях є обов’язковим.
У виробничих будівлях протипожежне водопостачання необхідно в усіх випадках, за винятком:
- будівель І і ІІ ступенів вогнестійкості з приміщеннями категорії Г і Д;
- будівель ІІ ступеня вогнестійкості з приміщеннями категорії Г і Д, якщо об’єм їх не перевищує 1000м3.
Розрахункові витрати води на роботу внутрішніх пожежних кранів-комплектів беруть з умови продуктивності одного струменя не менше 2,5л/с. Тривалість гасіння пожежі у розрахунках — три години.
Відстань між внутрішніми кранами-комплектами залежить від довжини пожежного рукава, дальності струменя води, кількості необхідних пожежних струменів та розміщення технологічного обладнання. Розміщення пожежних кранів-комплектів має бути таким, щоб гарантувати зрошення кожної точки приміщення.
Водопровідна мережа на території підприємства обладнується пожежними гідрантами, від яких забирається вода для внутрішнього і зовнішнього гасіння пожежі. Гідранти прокладаються уздовж доріг та проїздів на відстані не дальше 50м один від одного і не дальше, як за 5м від стін будівлі. На стіні будівлі, де розміщено гідрант, має бути відповідний вказівник.
