Файл: Опорні конспекти з всесвітньої історії ІІ семестр.doc

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 22.04.2024

Просмотров: 145

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

СОДЕРЖАНИЕ

Тема: Назрівання Другої світової війни. План:

Тема: ПочатокДругої світової війни. План:

Тема: Велика Вітчизняна війна (1941-1945 р.) План

Тема: Бойові дії у 1941 – 1944 рр. Окупаційний режим. Рух Опору. План

Тема: Завершення Другої світової війни. Її наслідки План

Тема: сша (1945 – початок XXI століття) План

IV етап. 1980-ті —1990-ті рр.

Тема: Велика Британія, Франція (1945 – початок XXI століття). План

Тема: Країни Центральної та Східної Європи у 1945 – на початку 90-х років. Основні тенденції внутрішньополітичного розвитку країн регіону

Тема: срср у 1945 – 1985 роках План

1988—1994 Рр. (збройнаборотьба) Нагорний Карабах -

1991—1997 Рр.Таджикистан -

1992—1994 Рр.(збройна боротьба) Придністров’я -

1991 Р.—до сьогодні. Чечня –

Тема: Розпад світової колоніальної системи. Країни Азії у другій половині XX – на початку XXI століття План

Тема: Міжнародні відносини (1945р. – початок ххі ст.) План

Тема: Розвиток культури (1945р. – початок ххі ст.) План

• Посилення ідеологічного тиску на суспільство.

Екологічна

• Бездумна експлуатація природних ресурсів.

• Відсутність науково-обґрунтованого розміщення виробничих потужностей.

• Руйнування природного середовища, придатного для життя людей (забруднення водоймищ, атмосфери тощо).

• Поступова деградація нації (генетичні зміни, зростання дитячих захворювань і народження нездорових дітей, скорочення народжуваності, зростання показників хронічних захворювань тощо).

Моральна

• Поява явища подвійної моралі (розбіжності між декларованим стилем поведінки і реальними устремліннями та установками; безвідповідальність, прагнення перекласти відповідальність на іншого).

• Зростання престижності професій, посад, які дають змогу отримувати нетрудові доходи.

• Зростання кількості побутових злочинів.

• Прагнення досягти мети незаконним шляхом.

• Зростання числа економічних (господарських) злочинів.

• Наростання споживацьких настроїв

Закріплення вивченого матеріалу.

Запитання та завдання:

  1. Особливості післявоєнного суспільно – політичного життя.

  2. Причини массових репресій.

  3. Особливості промислового розвитку у другій половині 40-х років.

  4. Особливості післявоєнної відбудови на селі.

  5. Який характер мала Радянська держава в післявоєнний час.

  6. Чому 50-ті роки отримали в історії назву років «Відлиги».

  7. Розкажіть про боротьбу за владу після смерті Й. Сталіна.

  8. Причини десталінізації.

  9. Прояви «десталінізації».

  10. Вкажіть недоліки «десталінізації».

  11. В чому полягала необхідність економічних реформ М.Хрущова.

  12. Назвіть ці економічні реформи.

  13. Вкажіть наслідки економічних реформ М.Хрущова.

  14. Охарактеризуйте роки «засотою».

  15. Визначте структурну кризу в радянському суспільстві в період «застою».

Література:

  1. Алексеева Л.М. История инакомыслия в СССР. М, 1992.

  2. Александров В.В. Новейшая история стран Европы и Америки 1945 – 1986 г. М, 1986.

  3. Бердичівський Я.М. Всесвітня історія 11 кл. К, 1998.

  4. Бураков Ю.В. Новітня історія країн Європи, Азії та Америки. Л, 1993.

  5. История новейшего времени стран Европы и Америки. М, 2002.

  6. Ладиченко Т.В. Всесвітня історія 11 кл. К, 2000

  7. Майборода О.М. Новітня історія (другий період). К, 1995.

  8. Н. Хрущов. Материалы к биографии. М, 1989.

  9. Пивовар С. Новітня історія XX ст.. К, 1996.


Тема: «Перебудова» та розпад СРСР.

Нові незалежні держави на пострадянському просторі:

здобутки, проблеми, перспективи

План

  1. Період «Перебудови» в СРСР.

  2. Розпад СРСР.

  3. Створення СНД.

  4. Нові незалежні держави на пострадянському просторі: Росія, Азейбарджан, Грузія та ін.

Основні періоди перебудови та їх характеристика:

Пер³од, дата Характеристика

І період. Квітень 1985 — січень 1987 рр. (від квітневого 1985 р. пленуму ЦК КПРС до січневого 1987 р. пленуму ЦК КПРС)

Спроба реалізації концепції прискорення соціально-

економічного розвитку країни.

Боротьба з алкоголізмом і пияцтвом

ІІ період. Січень 1987 — літо 1988 рр. (від січневого пленуму ЦК КПРС до ХІХ конференції КПРС)

Оформлення концепції перебудови.

Початок економічного реформування.

Початок кадрових змін в уряді.

Поширення гласності

ІІІ період. Літо 1988 — травень 1989 рр. (від ХІХ партконференції до І З’їзду народних депутатів СРСР)

Початок здійснення реформ політичної системи.

Формування нових органів державної влади — з’їзду народних депутатів СРСР.

Початок виникнення політичних партій

IV період. Літо 1989 — серпень 1991 рр. (від І з’їзду народних депутатів СРСР до спроби державного перевороту 19—21 серпня 1991 р.)

Діяльність І з’їзду Рад СРСР.

Наростання економічної кризи. Перші страйки шахтарів.

Початок формування політичної опозиції.

Початок ліквідації монополії КПРС на владу.

Проголошення суверенітету союзних республік.

Програма «500 днів».

Посилення протистояння центру і союзних республік.

Різке загострення економічного становища. Провал економічних реформ.

Наростання соціальної напруги.

Розкол у КПРС.

Спроби придушення національно-визвольних рухів. Розробка нового союзного договору.

ГКЧП (ДКНС). Кінець перебудови.

Основні етапи економічних реформ у період перебудови

Етапи Характеристика

І етап. Квітень 1985 р.

• Прийняття програми прискорення соціально-економічного розвитку, яка передбачала:

— створення до 2000 р. виробничого потенціалу, що дорівнював би створеному за попередні 70 років;

— вирішення традиційних соціальних проблем: продовольчої, житлової, забезпечення населення речами широкого вжитку.


• Це передбачалось досягти за рахунок технічного переозброєння машинобудування на основі останніх досягнень НТР, активізації «людського фактору»

Результат. Програма була утопічною. Вона свідчила про нерозуміння керівництвом глибини соціально-економічної кризи, у якій опинилося радянське суспільство.

ІІ етап.

Червень 1987 р.

• 3апровадження реформи Рижкова—Абалкіна. Суть реформ виражена в трьох «С»: самостійність, самоокупність, самофінансування.

• Були прийняті закони: «Про державне підприємство», «Про кооперацію», «Про індивідуальну трудову діяльність» тощо. Закони передбачали:

— переведення підприємств на госпрозрахунок;

— залежність заробітної плати від результатів господарської діяльності;

— сприяння запровадженню досягнень НТР;

— розвиток кооперативної форми власності й індивідуальної трудової діяльно сті

Результат. Непослідовність, половинчастість реформ призвели до їх краху

І

ІІ етап.

Червень 1990 р.

• Прийняття Верховною Радою СРСР програми переходу до регульованої ринкової економіки:

— запровадження елементів ринкових механізмів;

— збереження значного державного сектору

Результат. В умовах повного розвалу господарського механізму і самого СРСР

програма виявилась нежиттєздатною

Äàòà Çì

Наслідки і підсумки перебудови в СРСР:

Основн³ прояви

• Ліквідація тоталітарного режиму в СРСР, знищення гегемонії КПРС у політичному житті.

• Розпад СРСР. Виникнення на його території незалежних держав, зокрема України.

• Розвал планової економічної системи, створення реальних умов для формування ринкових відносин. Економічна криза.

• Плюралізація громадського і політичного життя, створення багатопартійної системи.

• Припинення «холодної війни», зміна співвідношення сил у світі.

• Ліквідація «світової соціалістичної системи»

Розпад СРСР:

Характеристика

Причини і передумови розпаду СРСР

• Глибока економічна криза. Структурна криза радянської системи.

• Зростання національної самосвідомості.

• Дискредитація центральної влади і КПРС.

• Посилення амбіцій політичних лідерів і місцевих еліт

Привід до розпаду - спроба 19—21 серпня 1991 р. ДКНС здійснити державний переворот путч.

18 серпня 1991 р. до Горбачова, який знаходився на відпочинку в Форосі (Крим), прибули деякі вищі посадові особи з державних, військових і партійних структур і вимагали у нього санкціонувати введення на всій території країни надзвичайного стану. Горбачов відмовився виконати ці вимоги. Вранці 19 серпня по радіо і телебаченню було оголошено про хворобу Горбачова, про те, що перебудова, розпочата ним, зайшла у глухий кут і що всю повноту влади на себе бере Державний комітет по надзвичайному стану (ГКЧП). До його складу увійшли Г.Янаєв, В.Павлов, Б.Пуго, В.Крючков, Д.Язов, Г.Баклано заступник Горбачова по Раді оборони, В.Стародубцев - голова Селянського союзу і А.Тізяков - один з керівників військової промисловості. У Москву були введені війська. У маніфесті ГКЧП говорилось про безпорядки в країні, про знищення радянських людей. Обіцялось, що буде підтримана приватна власність і що кожна сім'я одержить 0,15 га землі, що будуть знижені ціни і піднята заробітна плата і що кожна сім'я отримає житло. Але проти заколоту піднялась демократична громадськість. Центром опору проти заколоту стала Верховна Рада Росії. Вже вранці 19 серпня Б.Єльцин видав серію указів, які кваліфікували заколот як державний переворот, зажадав зв'язку з Горбачовим (зв'язок з яким був повністю відключений), звернувся до робітників - почати загальний страйк, а військовим не виконувати накази ГКЧП. Вже до вечора 19 серпня біля "Білого дому" зібрались тисячі людей. На бік захисників Білого дому перейшла частина військ, а спецгрупа," Альфа" відмовилася йти на штурм будинку Верховної Ради Росії, хоча не обійшлось і без жертв - загинуло 3 чоловіка. 21 серпня організатори заколоту зрозуміли, що їх задум не здійснений і вилетіли у Форос. Майже одночасно туди ж вилетіли і О.Руцькой, І.Силаев, які мали доставити Горбачова у Москву. Заколотники були заарештовані.


Після поразки заколоту події прийняли революційний характер. Була заборонена діяльність КПРС, оголошено про реформи КДБ, прийнято рішення про радикальну військову реформу. Але головне було те, що всі союзні республіки проголосили свою незалежність, стали створювати власні армії, брати під контроль союзне майно. Старий центр, а з ним і унітарний Союз почали розвалюватись. 5 вересня 1991 р. зібрався V з'їзд рад народних депутатів СРСР, який прийняв закон про владу на перехідний період і передав свої повноваження Державній Раді СРСР і тоді ще не сформованій Верховній Раді СРСР. Остання так і не була сформована, тому що більшість колишніх союзних республік направили туди лише своїх спостерігачів. 9 вересня розпочали роботу Держрада СРСР, яка визнала незалежність Латвії, Литви і Естонії. Горбачов робить зусилля аби що-небудь зберегти від Союзу.

18 жовтня 1991 р. 8 республік: Вірменія, Білорусь, Казахстан, Узбекистан, Росія підписали Договір про економічне співтовариство. 14 листопада 1991 р. 7 республік у Ново-Огарьово (Росія, Білорусь, Азербайджан, Казахстан, Киргизстан, Туркменістан, Таджикістан заявили про бажання створити нове державне утворення - Союз Суверенних Держав (ССД). Союзний договір намічалось підписати до кінця 1991 р.. На 25 листопада було призначено його парафування. Але цього не відбулось. Підпис під договором поставив лише Горбачов, а сам проект був направлений у ВР республік. Формальним приводом до відтягування підписання було посилання на необхідність проведення парламентської процедури, але фактично всі очікували результатів референдуму на Україні.

1 грудня 1991 р. населення України 92% голосів підтримало Акт про незалежність України. Тоді 8 грудня 1991 р. у Біловезькій пущі під Брестом керівники Росії, України і Білорусії Єльцин, Кравчук і Шушкевич уклали угоду про створення Союзу Незалежних Держав, в якій констатувалось, "що Союз РСР як суб'єкт міжнародного права і геополі-тичної реальності припиняє своє існування". Потім Єльцин зателефонував президенту США Бушу, а Шушкевич - Горбачову і повідомили, що Радянського Союзу вже немає. Біловезька угода поклала початок тривалому процесу утворення СНД.

21 грудня 1991 р. відбулась зустріч в Алма-Аті, де до СНД приєднались Казахстан, Киргизстан, Туркменистан, Узбекистан, Таджикистан і Вірменія. Згодом до СНД приєдналися Молдова і Азербайджан, а у 1994 р. - Грузія. В Алма-Аті була проголошена Декларація про припинення існування СРСР. Підкреслювалось, що СНД не є державою, або наддержавним утворенням. Учасники співдружності зберігають об'єднане командування військово-стратегічними силами і єдиний контроль над ядерною зброєю. Країни СНД гарантували виконання міжнародних зобов'язань колишнього СРСР.


25 грудня М.Горбачов підписав указ про складання з себе функцій Верховного головнокомандуючого і заявив про свою відставку з посади Президента СРСР. У цей день на флагштоці над Великим Кремлівським палацом був спущений червоний прапор СРСР і піднятий прапор Росії. 26 грудня 1991 р. одна з двох палат Верховної Ради колишнього СРСР, яку вдалося зібрати, прийняла формальну декларацію про припинення існування СРСР. Міжнародне співтовариство визнало незалежність всіх колишніх союзних республік СРСР.

ВІДНОВЛЕННІ ТА НОВІ НЕЗАЛЕЖНІ ДЕРЖАВИ

Радикальні економічні реформи в Росії (1992 р.):

Заходи Насл³дки реформ

Лібералізація цін, відмова від їх державного регулювання, ліквідація «економіки дефіциту», насичення прилавків товарами.

Фінансова стабілізація, подолання інф ляції шляхом скорочення державних витрат.

Лібералізація зовнішньої торгівлі.

Стимулювання структурної перебудови в промисловості шляхом використання ринкових механізмів.

Створення стійкої національної валюти, досягнення її конвертованості.

Приватизація промисловості, землі. Створення класу власників.

Аграрна реформа (становлення приватного фермерства; перетворення колгоспів, радгоспів у господарства, здатні адаптуватися до ринкових умов; створення кооперативів і зміцнення селянських господарств)

Лібералізація цін.

Інфляція. Зростання цін. Насиченість

прилавків товарами.

Зростання експорту (за рахунок сировини).

Зростання зовнішньої заборгованості.

Спад виробництва.

Затримка з виплатою заробітної плати.

Зростання безробіття.

Зростання кримінальної злочинності.

Падіння життєвого рівня значної частини населення та стрімке збагачення невеликої меншості.

Соціальне розшарування населення. Створення класу власників. Загострення соціальних протиріч.

Приватизація значної кількості підприємств.

Кризові явища в науці, культурі, освіті

Більшість країн Заходу була незацікавлена в розпаді СРСР. Вони всіляко підтримували спроби Горбачова зберегти імперію. Західні країни звикли до світового порядку, в якому існують дві наддержави, де кожна знайшла своє місце в системі міжнародних відносин. Поява нових держав обумовлювала нові міжнародні клопоти. Беззастережною підтримкою користувались лише країни Прибалтики, перед якими Захід відчував моральну відповіріаль-ність. Однак, коли розпад СРСР став фактом, країни Заходу стали визнавати нові держави. Натомість вони висунули низку умов:- у новоутворених державах мусять бути гарантовані права людини;- вони приєднаються до договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ), а Україна, Білорусь і Казахстан до договору з обмеження стратегічних озброєнь (ОСО-1).