Файл: Всесвітня історія І семестр.doc

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 30.04.2024

Просмотров: 58

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

Вересневе повстання 1923 р. було відповіддю лівих сил на встановлення військово-фашистської диктатури. Але закінчилось поразкою.

В 1924-1925 рр. стала помітною стабілізація економіки. Збільшилися посівні площі, розширювалася технічна база сільського господар­ства. Протекційна політика уряду стимулювала промислове виробництво, але розвивалися лише галузі легкої промис­ловості. Стабілізації сприяло отримання Болгарією після 1926 р. позик від Великої Британії, Франції, США. Збільшувалася платня військовим і службовцям, надавалися податкові пільги. Зрештою уряд Цанкова став непопулярним і пішов у відставку.

6. 1 грудня 1918 р. було підписано угоду про створення — Королівства сербів, хорватів і словенців. До його складу ввійшли: Сербія, Словенія, Боснія, Герцеговина, Хорватія, Далмація, части­на Македонії та Чорногорія. Нова держава була конституційною монархією на чолі з сербською династією Карагеоргієвичей. Сербська влада виступала за створення центра­лізованої держави і обмеження прав органів влади в націо­нальних районах. В державному апараті, поліції та армії переважали серби. В економічному плані найбільш розвиненими регіонами бу­ли Словенія і Хорватія. Гострі протиріччя наміти­лися в зовнішньополітичній діяльності. Хорватія традицій­но орієнтувалася на Німеччину, Словенія — на Австрію, Сербія — на Росію, а Боснія на мусульманські країни. Найгострішими були релігійні суперечнос­ті: католиками були хорвати і словенці, серби сповідували православ'я, деякі жителі Боснії — іс­лам. У країні почала складатися взаємна релігійна нетерпимість народів.

15 червня 1921 р. прийнята конституцію Королю конституція надавала великі права: спільно зі скупщиною він здійснював законодавчу владу, через Раду міністрів — виконавчу. Королю належало право проведення зовнішніх відносин, він був верховним головнокомандувачем збройними силами. Конституція закріпила унітарний державний устрій і визнала наявність в країні єдиного сербо-хорвато-словенського народу. Конституція містила по­ложення про демократичні свободи й громадянські права, рівність всіх громадян перед законом.

Кризи на соціальному й національному ґрунті регулярно струшували країну. Визначальними були сербо-хорватські протиріччя. Ряд опозиційних хорватських, словенських і мусульманських партій виступали з вимогами вирівнювання прав національностей. Вибухонебезпечна обстановка склалась в Косово між албанцями і сербами. Загострення національ­них суперечностей призвело до військово-монархічного перевороту в січні 1929 р.


6 січня 1929 р. король Олександр скасував Відовданську конституцію й розпустивши Народну скупщину, взяв усю повноту влади до своїх рук. Усі політичні партії та організації, підозрювані в антидержавній діяльності, розпускалися. КСХС було перейменоване на Королівство Югославія, що мало символізувати державну й національну єдність.

Закріплення вивченого матеріалу


  1. Вміти давати відповіді на питання:

  1. До історії яких країн належить діяльність: Ю. Пілсудського, К. Георгієва, М. Хорті. Т. Масарика.

  2. З нападу на яку країни почалась Друга світова війна.

  3. Назвіть багатонаціональні країни.

  4. Назвіть країни, що виникли після Першої світової війни.

  5. Назвіть країни, що в міжвоенний час були демократичними республіками.

  6. До складу яких країн входили українські землі в 20 – на початку 30-х років.

  7. В якій країні недовгий час існувала радянська республіка.

  8. Назвіть найкраще економічно розвинену країну.

  9. Яка країна перестала існувати напередодні Другої світової війни.

  10. Які країни добровільно увійшли до фашистського блоку.

  11. Які країни входили до блоку Мала Антанта.

  1. Вміти аналізувати: Порівняти становище українських земель в складі Польщі, Чехословаччини та Румунії.

  1. Підготувати доповіді: «Національні рухи в країнах ЦСЄ та їх вплив на долю країн».

Література

Бердичевський Я.М., Ладиченко Т.В. Всесвітня історія: Навч. посібник для 10 кл. загальноосвітніх навчальних закладів. – Запоріжжя: Прем’єр, 2006. – С. 267-276, 278-283, 290-293, 296-300, 305-310, 314-320

Щупак І.Я., Морозова Л.В. Всесвітня історія: підруч. для 10 кл. загальноосвітніх навчальних закладів. – Запоріжжя: Прем’єр, 2010. – С. 216-238

Розділ: Світ в період економічної кризи 1929—1933 рр. та подолання її наслідків.

Тема: США, Велика Британія та Франція в період економічної кризи.

Основні поняття: криза перевиробництва, банкрутство, «Новий курс», національний уряд, фашизм, «Лінія Мажино», Народний фронт.

План:

  1. США в період економічної кризи.

  2. Велика Британія в період економічної кризи.

  3. Франція в період економічної кризи.

1. Вже з літа 1929 р. у США почалось падіння промислового виробниц­тва. 29 жовтня 1929 р. падіння курсу цінних паперів на Нью-Йоркській біржі. Порівняно з 1929 р. загальний обсяг продукції становив: 1930 р. - 80,7%, 1931 р. - 68,1%, а 1932 р. - 53,8%. 1929-1933 рр. сталося біля 130 тис. комерційних банкрутств, припинило існування 5760 банків. Національний дохід впав з 86,8 млрд. доларів у 1929 р. до 40,3 млрд. у 1933 р. Армія безробітних 1933 р. склала 12 830 тис. Прибутки фермерів скороти­лися на 58%.


Президент Гувер (1928-1932 рр.) скликав конференції ділових людей і профспілок для соціального перемир'я, закликав поширювати приватну доброчинність, було запроваджено високі митні бар'єри, прийнято федеральну програму будівельних робіт, скуповували надлишки продукції сільського господарства.

Президент Ф. Рузвельт (демократ) обійняв посаду 4 березня 1933 р «Новий курс» - посилення державного регулювання:

Відновлювали роботу ті банки, що спроможні були здійснювати банківські операції. Контроль над міжнарод­ними фінансовими угодами. 10 березня Рузвельт своїм роз­порядженням встановив повний державний контроль за золотом. Вводився державний контроль за цін­ними паперами. Феде­ральну резервну систему Ф. Рузвельт реорганізував у На­ціональний банк. Через два тижні скасували «сухий закон».

Асоціаціям підприємців було запропоновано виробити «кодекси чесної конкуренції». В кодексах визна­чалися умови та обсяг виробництва, а також мінімальний рівень цін. Закон передбачав мінімальну зарплату і макси­мальну тривалість робочого тижня. Він проголосив право робітників на створення профспілок і укладення колектив­них договорів. Уряд витратив на допомогу безробітним понад 4 млрд. доларів.

З квітня 1933 р. створюється система лісових таборів для безробіт­ної молоді.

За законом про регулювання сільського господарства держава розпочала виплату фермерам премій за скорочення виробництва. Восени 1933 р. закупили у фермерів і знищила понад 6 млн. свиней. У регіонах молочного тваринництва запро­ваджувалися так звані «молочні кодекси», в яких визнача­лися умови виробництва молока і його ціна.

Закон про соціальне забезпечення, прийнятий 14 серп­ня 1935 р., передбачав створення державної системи на­дання допомоги вдовам, сиротам, інвалідам, страхування безробітних та їхнього пенсійного забезпечення. Було реформовано систему оподаткування - підвищено ставки податків на надприбутки, спадщини та дарування. Розширено систему суспільних робіт.

2. Світова економічна криза охопила Велику Британію в першому кварталі 1930 р. Найбільш критичний момент настав навесні 1932 р., коли виробництво впало на 23% від рівня 1929 р. Збитки від кризи були трохи менші, ніж у США та Німеччині. Це пояснюється тим, що англійська промисловість розвивалася уповільненими темпами і тільки на початок 1928 р. було досягнуто довоєнного рівня. Усі галузі економіки були охоплені глибокою кризою, особливо постраждали: металургія, вугільна промисловість, суднобудівництво. Виплавка чавуну і сталі скоротилося майже удвічі, продукція суднобудівництва зменшилась майже у 12 разів.


Дрібні фермери та орендарі розорювалися, бо сільсько­господарська продукція впала в ціні у середньому на трети­ну. 1931 р. витрати Великої Британії перевищили прибутки на 12О млн. фунтов стерлінгів. 1932 р. кожний четвертий робітник залишився без роботи, з них майже половина металургів, більше третини шахтарів.

Криза загострила соціальну напруже­ність. Колоніальні війни, що потребували грошей.

1931 р. Макдональд сформував «національ­ний уряд» з лейбористів, консерваторів і лібералів. Головною метою уряду були пошуки шляхів виходу з кризи. На 10% було скорочено допомогу з безробіття, зменшено платню державним службовцям. Уряд Макдональда різко зменшив інші ви­плати англійським громадянам, щоб скоротити дефіцит державного бюджету. Скасування у 1931 р. золотого стандарту фунта стерлінгів. Курс фунта почав падати і за півроку стабілізувався на рівні 2/3 колишнього паритету. У 1931-1932 рр. парламент прийняв низку законів про впровад­ження мита в розмірі не менше ніж 10% вартості на всі види товарів, що завозилися до країни. Внутрішній ринок країни було захищено від іноземної конкуренції. Вжиті заходи дали змогу 1934 р. вийти з важкої економіч­ної кризи.

До початку Другої світової війни економіка досягла докризового рівня. В основі швидкого піднесення кінця 30-х років було збільшення капіталовкладень у промисловість, державне регулювання, розширення військового виробництва, збільшення військових витрат.

3. Період економічної стабільності змінився наприкінці 1930 р. кризою, що настала пізніше, ніж в інших країнах. Це пояснюється відновленням зруйнованих районів, отри­манням німецьких репарацій, будівництвом військових укріплень («лінії Мажіно»). Спад промислового виробниц­тва і зовнішньої торгівлі був не таким глибоким, як у США, але тривалішим. 1932 р. обсяг промислового виробництва скоротився на 44% 1930 р. 1935 р. - 46%. Імпорт і експорт скоротилися на 65%. Половина робітників потерпала від повного або часткового безробіття. Ціни на сільгосппродукти змен­шились удвічі. Утворилися «ножиці» цін. Сільськогоспо­дарське виробництво стало збитковим. Розорення загрожувало передусім дрібним фермерам.

Економічна криза відбилася на політичній стабільності суспільства. За 1932-1934 рр. при владі побувало 5 урядів. Більшість представників великого капіталу вбачали вихід з кризи в сильній владі та державному регулюванні економіки. Фашистські організації, що діяли у Франції, закликали до централізації влади та економіки й запровадження диктаторських засобів управління. 1934 р. французькі фашисти зробили спробу державного перевороту.