Уряд лейбористів Р. Макдональда (1924 р.) збільшив розміри допомоги безробітним і пенсії старим, зменшив мито на деякі товари, покращив систему страху­вання з безробіття, збільшив видатки держави на житлове будівництво. Визнав СРСР.

У жовтні 1924 р., консерватори сформували уряд, за них виник конфлікт у вугільній промисловості. Власники шахт були зацікавлені у зменшенні високої собівартості вугілля й підвищенні його конкурентоспроможності на зовнішніх ринках. Вони прагнули досягти цього за рахунок скорочення заробітної плати. Влітку 1925 р. власники шахт висунули ультимативні вимоги гірникам - зменшення зарплати та скорочення робочого дня. 4 травня 1926 р. оголосили загальний страйк (18 млн.) 12 травня припинення страйку. Зар­плату гірників було зменшено, а робочий день подовжено.

3. Франція більше, ніж інші держави, постраждала під час світової війни: 1,4 млн. вбито та 750 тис. поранено, північні промислові департаменти, де відбувалися військові дії, були зруйновані, виведено з ладу 6 тис. км залізничних колій, 52 тис. км шосейних доріг, 325 тис. га орної землі стали непридатні для використання, державний борг сягнув 300 млрд. франків. Водночас війна значно вплинула на економіку Франції: виникли нові індустріальні райони: Центральний, Південний, Південно-Західний, нові підприємства — Рено, Сітроен. Повернення Ельзасу та Лотарингії подвоїло потужність металургії. До 1935 р. Франція експлуатувала вугільні запаси Саара. Країна швидко пере­творювалася з аграрно-індустріальної країни в індустріально-аграрну. Після війни уряд Ж. Клемансо намагався посилити патріотичні настрої.

В 1924-1929 рр. у Франції відбувалася стабілізація: отри­манням репарацій з Німеччини (9 млн. марок золотом), використанням саарського вугілля та лотарингської руди, наявністю дешевої робочої сили в колоніях, прибутки від туризму. Сільське господарство розвивалося досить успішно. У 1929 р. прибутки від цінних паперів майже утричі перевищували при­буток від промисловості.

За темпами промислового розвитку у роки стабілізації Франція випереджала Німеччину та Велику Британію й поступалася США. У 1930 р. обсяг промислового виробництва 40% перевищив довоєнний рівень.

Закріплення вивченого матеріалу

---

1. Вміти давати відповіді на питання:

1. Наслідки війни для США. Чи сприяли вони економічному піднесенню.

2. Доведіть, що США е післявоєнним економічним лідером.

3. Зростання міжнародного впливу США.

4. Чи сприяли наслідки війни швидкому економічному піднесенню Великої Британії.

5. Причини повільної стабілізації у Великій Британії.

6. Причини та наслідки страйку гірняків.

7. Чи сприяли наслідки війни швидкому економічному піднесенню Франції.

8. Що сприяло швидкій відбудові Франції.

2. Вміти аналізувати: Що сприяло перетворенню США на лідера післявоєнного світу.

3. Порівняти особливості процесу стабілізації для США, Великої Британії та Франції.

Література

Основна:

Бердичевський Я.М., Ладиченко Т.В. Всесвітня історія: Навч. посібник для 10 кл. загальноосвітніх навчальних закладів. – Запоріжжя: Прем’єр, 2006. – С. 85-89, 100-107, 113-118

Щупак І.Я., Морозова Л.В. Всесвітня історія: підруч. для 10 кл. загальноосвітніх навчальних закладів. – Запоріжжя: Прем’єр, 2010. – С. 186-201

Тема: Створення корпоративної системи в Італії. Німеччина в період Веймарської республіки.

Основні поняття: фашизм, нацизм, корпоративізм, цензура, репресії.

План:

1. Німеччина в період Веймарської республіки.

2. Розбудова фашистського суспільства в Італії.

1. Повоєнний розвиток Німеччини відбувався за несприятливих для неї зовнішньополітичних умов. Версальський договір накладав на країну великий тягар і принижував національну самосвідомість німецького народу, створював усі передумови для зростання націоналістич­них і реваншистських настроїв.

3 кінця 1918 р. економічне становище Німеччини безу­пинно погіршувалося. Втративши багату сировиною про­вінцію Ельзас-Лотарингію й передавши Франції на 15 років право експлуатації ресурсів Саарської області, Німеччина позбавилась 75% видобутку залізної руди, 25% вугілля, 35% виплавки сталі. Згортання військової промис­ловості та демобілізація армії спричинили масове безробіт­тя. Країна зазнавала гострої нестачі сировини, продуктів харчування, палива. Спекуляція. Інфляція. Різко загост­рилася соціальна обстановка.

---

Після Листопадової революції 1918 р. в Німеччині виникло багато таємних військових гуртків, що прагнули знищити республіку і відновити сильну Німеччину (НСДАП). 8 листопада 1923 р., в пивному барі «Бюргерброй» Гітлер разом із штурмовиками з СА увірвався до зали, проголосив програму створення «національного уряду». 1925-1927 рр. відбулася консоліда­ція націонал-соціалістів

Економічний розвиток Німеччини у 1924-1929 рр. не був сталим. Лише 1926 р. в країні почалося промислове піднесення. Індустріальне виробництво 1929 р. складало 117% відносно рівня 1913 р. Частка в світовому промисловому виробництві зросла до 12%. Швидкими темпами розвивалися кам'яновугільна, хімічна та газова галузі промисловості, обробка металу, електротехніка. Цьрму сприяло: іноземні інвестиції (США, Велика Британія), політика уряду спрямована на модернізацію виробництва та підтримку вітчизняного виробника, трудові зусилля нації.

1925 р. президентом республіки став кайзерівський фельдмаршал Гінденбург.

2. Основою ідеології італійського фашизму був примат нації. Інтереси нації повинна була виражати фашистська держава. Ґрунтуючись на принципах корпоративізму, держава повинна була примиряти в своїй єд­ності різноманітні суспільні інтереси. Програма фашистів міс­тила скасування сенату, поліції, каст, привілеїв і титулів; загальне виборче право, гарантії громадянських свобод, скликання Установчих зборів, відміну таємної дипломатії та загальне роззброєння; заборону банківських операцій та прогресивний податок на капітал; встановлення для всіх 8-годинного робочого дня та мінімуму зарплати; участь робітників у технічному керуванні підприємствами; націо­налізацію військової промисловості; передачу землі селя­нам; заборону дитячої праці до 16 років; загальну освіту та безкоштовні бібліотеки.

Відразу після перевороту, незважаючи на збереження парламентських форм, з'явилися нові державні ін­ститути: в грудні 1922 р. - «Велика фашистська рада», в січні 1923 р. королівським декретом було закріп­лено створення фашистської міліції – «Добровільна міліція національної безпеки». ВФР контролювала законопроекти перед внесенням їх до парламенту, діяльність самого уряду. 3 квітня 1926 р. прийнято закон, що затвердив контроль уряду над профспілками. 5 листопада 1926 р. видано закон про розпуск усіх «антинаціональних» партій. В квітні 1927 р. було прийнято «Хартію праці», згідно з якою встановлювався корпоративний принцип структури держави та суспільства Італії. Замість профспілок створю­валися корпорації, що об'єднували робітників і підпри­ємців кожної галузі виробництва, вони знаходились під державним контролем. Кандидатів до парла­менту тепер могли висувати тільки корпорації.

---

В основу фашистської доктрини було покладено ідею «загальнонаціональної» влади, що стояла на варті «загальних інтересів». Виходячи з цієї ідеї, фашисти вима­гали від народу повної покори. Було видано закони про чистку державного апарату від «підозрілих», про заборону всіляких асоціацій, що не контролюються фашистською партією, про право префекта конфіскувати номери газет. Закон від 24 грудня 1925 р. звільняв прем'єр-міністра від відповідальності перед парламентом і не був зобов'язаний подавати до відставки в разі висловлення вотуму недовіри.

Зовнішня політика. Прагнення до переділу світу швидко зблизило Італію з фашистською Німеччиною та Японією. 1935 – 1936 рр. захопила більшу частину Ефіопії. У 1937 р. Італія приєдналась до Антикомінтернівського пакту, а у 1939 р. Італія і Німеччина уклали між собою «сталевий пакт». Підтримка франкістів в Іспанії в 1936-1939 pp., Італія направила туди 200-тисячний військовий корпус і велику кількість зброї. У 1939 р. Італія захопила Албанію.

Закріплення вивченого матеріалу

---

1. Вміти давати відповіді на питання:

1. Особливості економічного розвитку Веймарської республіки.

2. Особливості політичного розвитку Веймарської республіки.

3. Причини економічного зростання Німеччини.

4. Основні завдання італійського фашизму.

5. Основні ознаки розбудови тоталітарного суспільства в Італії.

2. Вміти аналізувати: Причини поширення реваншистських поглядів в Німеччині.

3. Підготувати доповіді: «Особливості створення корпоративної системи в Італії».

Література

Основна:

Бердичевський Я.М., Ладиченко Т.В. Всесвітня історія: Навч. посібник для 10 кл. загальноосвітніх навчальних закладів. – Запоріжжя: Прем’єр, 2006. – С. 224-228, 237-241

Щупак І.Я., Морозова Л.В. Всесвітня історія: підруч. для 10 кл. загальноосвітніх навчальних закладів. – Запоріжжя: Прем’єр, 2010. – С. 202-207

Тема: Утворення СРСР. Неп.

Основні поняття: автономізація, федерація, НЕП.

План:

1. Утворення СРСР.

2. Нові економічні перетворення.

1. У роки громадянської війни склався військо­во-політичний союз радянських республік. У національних респуб­ліках різними шляхами більшовики встановили свою владу. Улітку 1919 р. ВЦВК РРФСР видав декрет «Про об'єднання Радянських республік Росії, України, Латвії, Литви, Білорусії для боротьби із світовим імперіалізмом». Було вирішено об'єднати їхні господарські, фінан­сові та залізничні, військові організації республік. У вересні та грудні 1920 р. РРФСР уклала союзні договори з Азербайджанською та Українською Радянськими республіками, а у 1921 р. з Білоруською, Вірменською, Грузинською республіками.

Проектів створення Союзу було декілька. Перший запропоновано Й. Сталіним - входження України, Білорусії, закавказьких республік до складу РРФСР на правах автономії. Ленін вважав, що майбутній союз має будуватися на федеративних засадах.

---

Смотрите также файлы

• Одномерный массив.docx

• Всемирная История 6 класс Тест 1 Вопрос 1.docx

• 1. Цели и задачи физического воспитания Физическое воспитание.docx

• Нерсисян Эрик дби102рсоб Практическое домашнее задание 2.rtf

• Вопросы к докладу Сущность и функции политических партий.docx