Файл: ФIленко О.Г. ЗбIрник задач з фIзичноI химII навчальний посiбник для студентiв металлургiйних спецiальностей вузiв.pdf

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 18.06.2024

Просмотров: 158

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

Об'єм

кисню

в стандартних

умовах:

 

 

 

 

 

 

 

V =

n R

T

m

R T

° ' 0 1 0 4 5

• 8,314 • 103

• 298

 

_

7

q

q ,n _ 3 3

 

р

 

~

 

Мр

~

31,998 • 1,01325 • 10»

 

 

 

 

 

М ,

Хімічний еквівалент міді

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

63,54 = 31,77.

 

 

 

 

 

 

Кількість

виділеної

міді:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Elt

 

31,77 - 7 - 5

п

Л

,

,

г

 

 

т

с "

=

 

2,68

• 10" =

 

2,68 • 10"

= ° ' 0

4

1

5

 

К Г -

Хімічний еквівалент сірчаної

кислоти:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЕН г зо4

=

 

=

= 49,038.

Кількість

утвореної

сірчаної

кислоти:

 

 

 

 

 

 

 

 

тн*°<

 

 

Elt

 

49,038 - 7 - 5

Л

п

с

, ,

 

=

2,64 • 10"

=

2,64 - 10"

=

0

,

0

6

4 1

К Г -

Задача. Для міднення деталей часто застосовують

розчин, що міс­

тить CuS04 і H2 S04 . Чи можна виділити на катоді мідь повністю без виділення водню? Перенапругу кисню на платиновому електроді вва­

жати такою, що дорівнює 0,45 В, а перенапругу

водню

на мідному

електроді

0,23 В.

Нормальні потенціали міді

і кисню

відповідно

дорівнюють +0,337 і +

1,229 В.

 

 

Р о з в ' я з а н н я .

При електролізі розчину

CuS04 на аноді ви­

діляється

кисень

за схемою

 

 

2 Н 2 0 — -> 4 Н + + 0 2 ,

а на катоді — мідь:

C u 2 + + -+ Cu.

З продуктів електролізу утворюється гальванічний елемент:

 

 

 

— Cu I CuS04

JI H2 S04 102 , Pt + ,

е. р. с. якого (е. р. с. поляризації) дорівнює

 

 

Еи

= Еог — ЕСи =

1,229 — 0,337 = 0,892 В.

Перенапруга

міді

на катоді

дуже

незначна і нею можна знехтува­

ти. Отже,

потенціал

розкладу

CuS04

дорівнюватиме

 

 

£р = Еп

+

ті =

0,892 + 0,45 = 1,342 В.

У

тому

ж випадку,

коли

відбувається відновлення іонів Н + на

катоді

за схемою

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2Н+ + -+ Н2 ,

виникає гальванічний

елемент

 

 

 

 

 

- P t ,

H 2 | H 2 S 0 4 | 0 2 , P t + ,


е. р. с. поляризації якого дорівнює

£ п = £о, — £ н , = 1,229 0 = 1,229 В. Перенапруга елемента:

Л = тін2 + г]о2 = 0,23 + 0,45 = 0,68 В. Потенціал розкладу H2 S04 :

Ер = Еп + г) = 1,229 + 0,68 = 1,909 В.

З порівняння потенціалів розкладу CuS04 і H2 S04 бачимо, що практично можна виділити з розчину всю мідь без виділення на катоді водню. Напруга повинна бути не вищою за 2,0 В.

 

 

 

Задачі

 

 

50.

Написати рівняння реакцій, що протікають на графітових елек­

тродах

при електролізі

водних розчинів

таких електролітів: №С13 ,

NaBr,

К2 С03 , Ва(ОН) 2

і Н 3 Р 0 4 .

протікають

на електродах

51.

Написати

рівняння реакцій, що

при електролізі

водних

розчинів таких

електролітів:

CuS04, СаС12,

Cd (NOs )2 , Pb (NOs )2 і NiS04 . Як анод використовується мідна пла­ стинка.

52. Струм силою 5 А проходить через розчин CuS04 протягом 60 хв. Визначити масу виділеної міді.

Відповідь: 5,929 • 10_ 3 кг.

53. Визначити об'єм водню, виділеного при електролізі розбавле­ ного розчину Na2 S04 при 298 К і тиску 1,01325 • 108 Па протягом ЗО хв, якщо сила струму дорівнює 2,5 А.

Відповідь: 0,57 л.

54. Скільки часу треба пропускати струм силою 0,5 А через 0,5 л 0,1 М розчину Ag N0 3 , щоб повністю виділити срібло з розчину?

Відповідь: 2 год 41 хв, або 9646 с.

55. Через розчин CoS04 пропущено струм (120 А • год). На катоді ви­ ділилося 0,115 кг кобальту.

Визначити вихід за струмом.

Відповідь: 87,18%.

56. Визначити е. р. с. поляризації при електролізі CuCl2, якщо ві­ домо, що температура дорівнює 298 К і що при цій температурі нор­ мальні електродні потенціали міді і хлору відповідно дорівнюють 0,337 і 1,360 В.

Відповідь: 1,023 В.

57. Обчислити потенціал розкладу CdS04 на платинових електро­ дах, якщо перенапруга кисню на аноді дорівнює 0,45 В. Нормальні


потенціали кадмію і кисню відповідно дорівнюють — 0,403 В і 1,229 В. Перенапругою кадмію на катоді знехтувати.

Відповідь: 2,082 В.

58. Визначити величину перенапруги водню на свинцевому катоді, якщо при електролізі розчину H2 S04 з платиновим анодом потенціалрозкладу дорівнює 2,69 В. Перенапругу кисню на платиновому елек­ троді вважати такою, що дорівнює 0,45 В, нормальний потенціал кис­ ню дорівнює 1,229 В.

Відповідь: 1,011 В.

59. Визначити додаткову витрату електроенергії в кіловат-годи­ нах на 1 т водню, якщо перенапруга водню при електролізі водного розчину електроліту дорівнює 0,25 В.

Відповідь: 6,65 • 103 кВт-год.

60.Визначити потенціал розкладу NiS04 при електролізі цієї солі

зплатиновими електродами. Нормальні потенціали нікелю і кисню відповідно дорівнюють —0,25 і 1,229 В. Вважати, що перенапруга кисню на платині дорівнює 0,45 В.

Відповідь: 1,929 В.

61. Металеву деталь, поверхня якої дорівнює 0,2 м2 , покривають шаром електролітично осадженого нікелю товщиною 0,2 см.

Скільки часу потрібно на осадження нікелю, якщо сила струму до­ рівнює 50 А і вихід за струмом становить 90%? Густина нікелю — •9 • 103 кг • м - 3 .

Відповідь: 7 год 18 хв 20 с, або 2,629 - 104 с.

VII. ХІМІЧНА КІНЕТИКА

ШВИДКІСТЬ ХІМІЧНОЇ РЕАКЦІЇ. КІНЕТИЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ РЕАКЦІЇ

Швидкість хімічної реакції визначається зміною концентрації реа­ гуючої речовини за одиницю часу. Поступово зміна концентрації реа­ гуючої речовини за одиницю часу зменшується, а отже, зменшується весь час і швидкість реакції від певної величини до нуля.

Середня швидкість хімічної реакції за певний проміжок часу t2 — tx:

» = =F \ Z C t ' .

(VII.l)

де G\ — концентрація реагуючої речовини до моменту часу іх; С2 концентрація цієї самої речовини до моменту часу t2; С2 — Сх — зміна концентрації реагуючої речовини за проміжок часу t2 — tx.


Істинну швидкість реакції в певний момент часу можна визначити за формулою

° = Т - § - ,

(VII.2)

де dC — нескінченно мала зміна реагуючої речовини за

нескінченно

малий проміжок часу dt.

 

Швидкість реакції завжди вважається додатною величиною. У тому випадку, коли швидкість реакції визначають через зміну концентра­ ції початкової речовини за одиницю часу (С2 Сг < 0), праву частину рівнянь (VII, 1) і (VII,2) треба брати із знаком мінус, а у випадку, ко­ ли швидкість реакції визначають через зміну концентрації кінцевої речовини, праву частину рівнянь (VII, 1) і (VII,2) слід брати із знаком плюс.

Швидкість гомогенної реакції залежить від природи і концентра­ ції реагуючих речовин, температури і природи каталізатора.

При сталій температурі швидкість хімічної реакції прямо пропор­ ційна добутку концентрації реагуючих речовин (закон діючих мас).

Закон діючих мас справедливий для реакцій, що протікають між ідеальними газами і в розбавлених розчинах.

Для реакції

аА + ЬВ = сС + dD

істинну швидкість реакції згідно з законом діючих мас визначають за рівнянням

 

v =

КСАСЬ,

 

(VII.3)

де dCA

— зміна концентрації реагуючої речовини А за нескінченно ма­

лий проміжок часу dt;

СА — концентрація реагуючої

речовини

А в

певний момент часу, кмоль • м~3 ;

Св — концентрація

реагуючої

ре­

човини В в певний момент часу,

кмоль • м~3 ;

а — число кіломолів

речовини А; Ь — число

кіломолів

речовини В;

К — константа швид­

кості

реакції.

 

 

 

 

 

Константа швидкості

реакції залежить від природи реагуючих

ре­

човин, температури і природи каталізатора і чисельно дорівнює швид­ кості реакції, якщо добуток концентрації реагуючих речовин дорів­ нює одиниці АСв = І): .

При певній температурі константа швидкості реакції визначає вплив природи реагуючих речовин на швидкість реакції.

Молекулярність реакції визначається числом молекул, що одночас­ но беруть участь в акті хімічного перетворення. За цією ознакою реак­ ції поділяють на одномолекулярні, двомолекулярні і тримолекулярні.

Імовірність одночасного зіткнення більше двох молекул реагуючих речовин мізерно мала, тому тримолекулярні реакції бувають дуже рідко. Реакцій вищої молекулярності практично не спостерігалося.


Більшість реакцій — це складні реакції, що складаються з одноабо двомолекулярних реакцій, які протікають між собою паралельно або послідовно.

До одномолекулярних реакцій належать деякі реакції розкладу:

Н 2

= 2Н.

Швидкість одномолекулярної

реакції можна записати рівнянням

де Сн2 — концентрація молекулярного водню, кмоль • м _ 3 .

До двомолекулярних реакцій належать реакції, в акті хімічного перетворення яких беруть участь дві молекули різного або однакового

виду:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

А + В =

АВ.

 

 

Швидкість двомолекулярної

реакції визначаємо за рівнянням

 

v

^ - ^ - ^

K C A C B >

(VII.6)

де

СА — концентрація

реагуючої

речовини

А; Св — концентрація

реагуючої речовини В.

 

 

 

 

 

 

 

У випадку, коли СА

=

Св = С,

рівняння

швидкості двомолеку­

лярної реакції набирає

вигляду

 

 

 

 

 

v =

 

 

^-

= КС2,

(VII.7)

де

С — концентрація реагуючої

речовини.

 

 

Прикладом тримолекулярної реакції може бути утворення водяної

пари з водню і кисню:

 

 

 

 

 

 

 

 

2 +

0 2 = 2Н 2 0 .

 

 

Швидкість цієї реакції

дорівнює

 

 

 

v =

-

^

= KC2HlC0t,

(VII.8)

де Сн2 — концентрація водню; Со2 — концентрація кисню.

Порядок реакції визначається сумою показників степенів концен­ трацій у виразі закону діючих мас (VII,5), (VII.6), (VII,7) і (VII,8). За цією ознакою реакції поділяють на реакції першого, другого і тре­ тього порядків.

До реакцій першого порядку належать реакції, для яких сума по­

казників

степенів концентрацій дорівнює одиниці (п = 1).

 

Після інтегрування рівняння реакції першого порядку (VII,5)

дістанемо

рівняння, що визначає залежність концентрації

реагуючої

речовини

від часу:

 

 

С = C0e-Kt,

(VII.9)

де С0 — початкова концентрація речовини; С — концентрація речови­ ни в певний момент часу t.