Файл: Практичні заняття всесв історія.doc

а) показувати на карті:

• держави, що входили до складу військово-політичних блоків;

• лінії Західного та Східного фронтів у 1914, 1915, 1916 та 1917 роках;

• напрями головних ударів військ Антанти у 1914-1918 рр.

б) розповідати про:

• перебіг воєнних дій на Західному та Східному фронтах у 1914, 1915, 1916, та 1917 роках;

• наслідки Першої світової війни;

в) визначати причини початку війни;

г) обґрунтувати загарбницький, імперіалістичний характер війни;

д) проаналізувати політичні плани і наміри держав-учасниць війни;

е) визначити наслідки війни для країн Європи, США.

є) давати характеристику визначним політичним та військовим діячам даного періоду і давати оцінку їх діяльності, а саме: Франц Фердинанд, Г. Принцип, П. фон Гінденбург, Ф. Фош, О. Брусилов, О. Самсонов, П. Ранненкампф, Вільгельм II, Микола II, Е. Людендорф, Д. Ллойд-Джордж, В. Вільсон, Ж. Клемансо, В. Ленін;

ж) аналізувати та узагальнювати основні політичні, економічні та світоглядні наслідки Першої світової війни.

Поміркуємо разом:

• Чи була Перша світова війна фатально невідворотною? Які аргументи Ви можете навести на підтвердження своєї точки зору?

• Верденська битва, це, на Ваш погляд, насамперед:

а) героїчна сторінка французької історії;

б) трагедія, що спіткала німців та французів;

в) інший варіант оцінки… Які критерії покладені в основу висновку, якого Ви дійшли?

Аналізуючи наслідки Першої світової війни, які з них найбільше вражають особисто Вас?

ЛІТЕРАТУРА

1. Ладиченко Т. В. Всесвітня історія : підручник / Т. В. Ладиченко, С. О. Осмоловський. – К.: Генеза, 2010. – 304 с.

2. Полянський П. Б. Всесвітня історія : підручник / П. Б. Полянський. – К.: Генеза, 2010.

– 288 с.

3. Щупак І. Я. Всесвітня історія : підручник / І. Я. Щупак, Л. В. Морозова. – К.: Прем’єр , 2010. - 39 с.

Семінарське заняття № 2

Тема: Повоєнне облаштування світу. Основні політичні та економічні наслідки Першої

світової війни.

ПЛАН

1. Розпад багатонаціональних імперій і утворення нових незалежних держав у Європі.

2. Вашингтонська конференція.

3. Перегляд повоєнних договорів у 20-х роках ХХ ст.

4. Спроба створення системи колективної безпеки.

5. Зміни в системі цінностей людини. Зміна статусу жінки в ході війни.

Після вивчення теми студенти повинні знати:

а) дати проведення (підписання) та зміст :

• Вашингтонської конференції та її угод;

• Генуезької конференції;

• Раппальського договору між РРФСР і Німеччиною;

• Локарнської конференції;

• Лонданської мирної конференції;

б) дати:

• укладення пакту Бріана - Келлога та його основний зміст;

• проголошення нових незалежних держав;

• припинення існування австро-угорської монархії;

• прийняття до Ліги Нації Німеччини;

г) зміст понять:

• національна державна незалежність народів, Версальсько-Вашингтонська система, «сфери впливу»,гасло «відкритих дверей»; «рівних» можливостей, репарації, пакт.

Після вивчення теми студенти повинні вміти:

а) аналізувати територіальні зміни, що відбулися в світі після завершення Першої світової війни;

б) показувати на карті кордони нових незалежних держав Європи;

в) аналізувати підсумки роботи Вашингтонської конференції; причини розбіжності між її учасниками;

г) давати оцінку основним рішенням повоєнних міжнародних конференцій та договорам 20-х рр.. ХХ ст.; пакту Бріана - Келлога; визначити причини невдоволення ряду країн повоєнною системою договорів;

д) характеризувати переваги та недоліки Версальсько-Вашингтонської системи пояснювати її роль у подальшому загостренні міжнародної обстановки; дипломатичні заходи світового співтовариства з урегулювання суперечностей в Європі;

е) складати історичний портрет визначних політичних діячів того періоду В. Вільсона, Дж. Ллойда –Джорджа,Т. Масарика, К. Маннергейма, Ю. Пілсудського, М. Карої, Б. Куна, Ж. Р. Пуанкаре, А. Бріана, Ф. Келлога.

Практична частина:

1. Заповнити таблиці:

2. Визначити та записати:

Переваги та недоліки Версальсько-Вашингтонської системи.

Поміркуємо разом:

• Які імперії припинили своє існування ? Що стало поштовхом до їх розпаду?

• Які нові держави виникли внаслідок розпаду Австро-Угорської імперії?

• Які проблеми спонукали європейські країни до перегляду повоєнних договорів? Які рішення були прийняті внаслідок кожної з конференцій?

ЛІТЕРАТУРА

1. Ладиченко Т. В. Всесвітня історія : підручник / Т. В. Ладиченко, С. О. Осмоловський. – К.: Генеза, 2010. – 304 с.

2. Полянський П. Б. Всесвітня історія : підручник / П. Б. Полянський. – К.: Генеза, 2010.

– 288 с.

3. Щупак І. Я. Всесвітня історія : підручник / І. Я. Щупак, Л. В. Морозова. – К.: Прем’єр , 2010. - 39 с.

Семінарське заняття № 3

Тема: Період повоєнної кризи та революцій (1917 – 1923 рр.)(повторювальне)

ПЛАН

1. Сутність авторитаризму та тоталітаризму.

2. Революції в Росії, Німеччині, Угорщині, Туреччині: причини, особливості, наслідки.

3. Італійський фашизм: походження, ідейні засади й соціальна база.

4. Національні рухи в Китаї, Індії.

Після цього заняття студенти повинні вміти:

аналізувати , узагальнювати, систематизувати матеріал, робити висновки, вміти виділяти головне та другорядне, працювати з історичними термінами,висловлювати власну точку зору.

Основні поняття і терміни:

авторитаризм, тоталітаризм, фашизм, більшовизм, диктатура, революція, нові незалежні європейські держави, націоналізм, національно-визвольний рух, ІНК, «кампанія громадянської непокори».

Події та дати:

• початок революції в Росії, створення ТУ, зречення Миколи ІІ, жовтневий переворот більшовиків, укладення Брестського договору, політика «воєнного комунізму», громадянська війна;

• зречення Вільгема ІІ і проголошення в Німеччині республіки, заснування фашистської партії Німеччини, повстання спартанців, вибори до Національних зборів, прийняття Веймарської конституції, обрання президентом Ф. Еберта;

• створення у Мілані фашистської «бойової групи Б. Муссоліні», встановлення фашистської диктатури;

• проголошення Угорської республіки, існування Угорської республіки парламентської республіки та проголошення М.Горті регентом Угорщини — встано-влення фашистської диктатура ;

• проголошення декларації незалежності Туреччини, початок Турецької революції ; проголошення Туреччини республікою; виникнення «Руху 4 травня» в Китаї;

• розстріл англійськими колоністами мирного мітингу протесту в Амрітсарі: перша кампанія громадянської непокори в Індії.

Діяльність політичних діячів:

• В. Леніна, О. Керенського, Р. Корнілова ;

• Ф. Еберта, К. Лібкнехта,Р. Люксенбург;

• Б. Мусоліні, короля Віктора Емануїла III;

• М.Карої, Б. Куна, М Горті;

• Сунь Ятсена, Юань Шікая;

• Махатма Ганді;

• Султан Мехмеда IV Вахіддіна, Кемаля Мустафи Ататюрка.

ЛІТЕРАТУРА

1. Ладиченко Т. В. Всесвітня історія : підручник / Т. В. Ладиченко, С. О. Осмоловський. – К.: Генеза, 2010. – 304 с.

2. Полянський П. Б. Всесвітня історія : підручник / П. Б. Полянський. – К.: Генеза, 2010.

– 288 с.

3. Щупак І. Я. Всесвітня історія : підручник / І. Я. Щупак, Л. В. Морозова. – К.: Прем’єр , 2010. - 39 с.

Семінарське заняття № 4

Тема: Утворення СРСР. НЕП.

ПЛАН

1. Економічне і соціально - політична ситуація в Росії на початку 20р.

2. Нова економічна політика (НЕП).

3. Утворення СРСР.

4. Перемога у боротьбі за владу Й. Сталіна.

Після цього заняття студент має знати:

а) дати:

• антирадянського виступу військових моряків у  Кронштадті,

• утворення СРСР;

• встановлення диктатури Сталіна;

б) зміст діяльності: В. Леніна, Л. Троцького, Й Сталіна;

в) суть нової економічної політики;

г) зміст понять і термінів:

«Нова економічна політика», продподаток, СРСР, унітаризм, федерація, конфедерація, автономізація.

Після вивчення теми студенти повинні вміти:

а) називати основні внутрішні події в СРСР; причини переходу до НЕПу

б) застосовувати та пояснювати поняття і терміни: «НЕП», «продрозкладка»;

в) характеризувати основні заходи НЕПу;

г) аналізувати передумови утворення СРСР;

д) розкривати суть політичної боротьби за владу в СРСР після смерті В. Леніна.

Практична частина до теми “Утворення СРСР. НЕП”.

Заповнити таблицю: Політика більшовиків у 20х рр.