ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 17.03.2024
Просмотров: 47
Скачиваний: 0
ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.
час
Рис. 4.9. Схема проведення внутрішньостравохідної рН-метрії
T2 - 2 ст. (одна або кілька ерозій слизової оболонки стравоходу довжиною більше 5 мм, відділені складками слизової оболонки, при цьому ураження слизової не поширюється на дві складки)
Т3 - 3 ст. (одна або кілька ерозій слизової оболонки стравоходу довжиною більше 5 мм, відділені складками слизової оболонки і розташовані між двома складками та займають менше 75 % обводу стравоходу)
Т, - 4 ст. (ерозивне ураження слизової оболонки стравоходу обсягом більше 75 % його окружності)
Ускладнення:
О, - гострою кровотечею
-
- перфорацією стравоходу -
- метаплазією слизової оболонки (стравохід
Барретта)
-
- медіастинітом -
- непрохідністю стравоходу -
- виразкою стравоходу
-
Приклади формулювання клінічного діагнозу:
-
Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба без езо- фагіту.
Б. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба із хронічним езофагітом, 2 ст. важкості.
-
Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, 4 ст. важкості, ускладнена метаплазією слизової оболонки (стравохід Барретта).
-
Лікувальна програма при гастроезофагеальній рефлюксній хворобі:
А. Режим життя, харчування і роботи:
-
після прийняття їжі 30-60 хв уникати нахилів уперед і протягом 3 годин не лягати; -
не носити стягуючих поясів; -
спати з піднятим до 20° головним кінцем ліжка; -
уникати фізичних навантажень, пов’язаних із підняттям важкого; -
уникати переїдання і вживання їжі перед сном, пиття газованих напоїв; -
обмеження приймання солодкої їжі.
Б. Медикаментозна терапія:
а) прокінетики: метоклопрамід, домперидон
(мотиліум), цизаприд (координакс) по 10 мг З рази на день;
б) антациди: маалокс, алюмаг, алмагель, гелу- сил, фосфалюгель по 1 ст. ложці через 0,5-1,0
годину після прийому їжі та один раз перед сном;
в) блокатори протонної помпи: омепразол
(Омез), ланзопразол (Ланзап), пантопразол (Контролок), рабепразол (Парієт), езомепра- зол (Нексіум).
При першій стадії блокатори протонної помпи призначають на 10-14 днів, а при другій - третій стадіях - на 2-3 місяці з наступним переходом на половинну дозу ще на 2-3 місяці.
В. Хірургічне лікування:
а) показання до операції:
-
неефективність медикаментозної терапії; -
стравохід Барретта; -
рецидивуюча кровотеча; -
стенозування стравоходу;
б) види хірургічних операцій:
-
антирефлюксні операції, спрямовані на перешкоджання закиданню шлункового вмісту в стравохід.
-
Експертиза працездатності і реабілітація оперованих хворих:
-
Дотримання режиму праці і відпочинку.
Б. Обмеження роботи, пов’язаної з підвищенням внутрішньочеревного тиску.
-
Відмова від носіння здавлюючих поясів, корсетів, роботи в нахиленому положенні.
Г. Не приймати їжу перед сном і відмовитись від приймання газованих напоїв.
Д. Не лягати після приймання їжі.
Грижа стравохідного отвору діафрагми
-
Визначення. Вихід органів черевної порожнини, через стравохідний отвір діафрагми в середостіння. -
Актуальність проблеми: грижа стравохідного
отвору діафрагми сприяє виникненню рефлюксу вмісту шлунка у стравохід.
-
Причини розвитку грижі стравохідного отвору діафрагми:
А. Вікова інволюція діафрагми.
Б. Стани, які сприяють підвищенню внутрішньочеревного тиску (важка фізична праця, ожиріння, кашель, запори, вагітність).
-
Механізм розвитку грижі стравохідного отвору діафрагми:
А. Фактори, які сприяють розвитку грижі стравохідного отвору діафрагми:
• зміни м’язової структури діафрагми.
Б. Фактори, які призводять до розвитку грижі стравохідного отвору діафрагми:
-
постійне або періодичне підвищення внутрішньочеревного тиску; -
вихід органів черевної порожнини через стравохідний отвір діафрагми.
-
Види гриж стравохідного отвору діафрагми (визначаються за даними рентгенологічного обстеження) (рис. 4.10):
-
аксіальна (ковзна) грижа: вихід кардіальної частини шлунка через стравохідний отвір діафрагми (стравохідна, кардіальна, кардіофундальна, шлункова субтотальна, шлункова тотальна);
параезофагеальна шлункова грижа: вихід різних частин шлунка через стравохідний отвір діафрагми поряд зі стравоходом (фундальна, антральна, субтотальна, тотальна);
параезофагеальна грижа: вихід через стравохідний отвір діафрагми поруч із стравоходом пасма великого сальника або петель кишки (кишкова, сальникова).
-
Клінічні прояви (обумовлені симптомами гастро- езофагеального рефлюксу):
-
Скарги:
а) біль за грудниною або в епігастральній ділянці:
-
виникає після прийняття їжі; -
у положенні хворого лежачи; -
після роботи в нахиленому положенні; -
при фізичному навантаженні;
б) печія;
в) відрижка повітрям - трохи зменшує больовий синдром;
г) зригування:
-
кислим або гірким вмістом, їжею; -
може досягати глотки або порожнини рота. Б. Історія захворювання - з’ясовується послідовність і тривалість розвитку хвороби.
-
Об’єктивні прояви:
-
немає характерних візуальних, пальпаторних, перкуторних та аускультативних змін; -
рентгенологічно звертають увагу на відсутність газового міхура шлунка, згладжений кут Гіса, характерне розташування частини шлунка вище рівня діафрагми; -
ендоскопічно неповне змикання кардії, прола- бування слизової оболонки шлунка у стравохід, ерозування слизової оболонки стравоходу;
Рис. 4.10. Схематичне зображення різних видів гриж стравохідного отвору діафрагми:
А - ковзна (аксіальна) грижа: 1 - стравохідна; 2 - кардіальна; 3 - кардіофундальна; 4 - шлункова субтотальна; 5 - шлункова тотальна Б - параезофагеальна грижа: 1 - фундальна; 2 - антральна; 3 - кишкова; 4 - сальникова
• до проявів захворювання на комп'ютерній томограмі належать рефлюкс шлункового вмісту, пролабування слизової шлунка в просвіт стравоходу, зяяння кардії, високе розташування лінії переходу стравоходу і шлунка.
-
Ускладнення гриж стравохідного отвору діафрагми:
-
гостра кровотеча з ерозованої слизової оболонки стравоходу; -
рефлюкс-езофагіт різної вираженості; -
защемлення вмісту грижі; -
некроз защемленого в грижі вмісту.
-
Формування попереднього діагнозу на підставі клінічних даних
Попередній діагноз формується на підставі виявлених скарг хворого, анамнезу захворювання та його об’єктивних проявів, підтверджених фізикальними методами дослідження. Для підтвердження або уточнення діагнозу виконують рентгенологічне дослідження з використанням барієвої суспензії, езофагогастроскопію та внутріш- ньостравохідну рН-метрію, комп’ютерну томографію.
-
Діагностична програма при грижі стравохідного отвору діафрагми: Інструментальні методи дослідження:
-
рентгенологічне дослідження (рис. 4.11); -
ендоскопічне дослідження стравоходу визначає наявність і вираженість езофагіту, який має чотири стадії (див. класифікацію ГЕРХ);
-
внутрішньостравохідна рН-метрія дає змогу оцінити епізоди рефлюксу за зміною pH у стравоході.
-
Диференційна діагностика грижі стравохідного отвору діафрагми:
-
із захворюваннями стравоходу - ахалазія кардії, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба; -
із захворюваннями шлунка і ДПК - виразкова хвороба шлунка і ДПК; -
із захворюваннями серця - стенокардія; -
із захворюваннями легень - пневмонія, ателектаз легень.
-
Клініко-статистична класифікація грижі стравохідного отвору діафрагми: К44 Діафрагмальна грижа
Макет клінічного діагнозу: {Вх} грижа стравохідного отвору діафрагми, {Qx форма} {ускладнена OJ
Вид грижі:
В1 - Аксіальна {LJ Ц - ковзна Ц - фіксована Ц - стравохідна - кардіальна Ц - кардіофундальна L6 - субтотальна Ц - тотально-шлункова В2 - Параезофагеальна шлункова {Lx}
Ц - фундальна
Рис. 4.11. Рентгенологічне зображення грижі стравохідного отвору діафрагми при спеціальному дослідженні:
А - зображення шлунка у нормі; Б - аксіальна грижа стравохідного отвору діафрагми; В - параезофагеальна шлункова (антральна) грижа