ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 17.03.2024

Просмотров: 47

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

час

Рис. 4.9. Схема проведення внутрішньостравохідної рН-метрії





T2 - 2 ст. (одна або кілька ерозій слизової обо­лонки стравоходу довжиною більше 5 мм, відділені складками слизової оболонки, при цьому ураження слизової не поширюється на дві складки)

Т3 - 3 ст. (одна або кілька ерозій слизової обо­лонки стравоходу довжиною більше 5 мм, відділені складками слизової оболонки і роз­ташовані між двома складками та займають менше 75 % обводу стравоходу)

Т, - 4 ст. (ерозивне ураження слизової оболонки стравоходу обсягом більше 75 % його окруж­ності)


Ускладнення:

О, - гострою кровотечею

  1. - перфорацією стравоходу

  2. - метаплазією слизової оболонки (стравохід

Барретта)

  1. - медіастинітом

  2. - непрохідністю стравоходу

  3. - виразкою стравоходу

  1. Приклади формулювання клінічного діагнозу:

  1. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба без езо- фагіту.

Б. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба із хро­нічним езофагітом, 2 ст. важкості.

  1. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, 4 ст. важкості, ускладнена метаплазією слизової обо­лонки (стравохід Барретта).

  1. Лікувальна програма при гастроезофагеальній рефлюксній хворобі:

А. Режим життя, харчування і роботи:

  • після прийняття їжі 30-60 хв уникати нахилів уперед і протягом 3 годин не лягати;

  • не носити стягуючих поясів;

  • спати з піднятим до 20° головним кінцем ліж­ка;

  • уникати фізичних навантажень, пов’язаних із підняттям важкого;

  • уникати переїдання і вживання їжі перед сном, пиття газованих напоїв;

  • обмеження приймання солодкої їжі.

Б. Медикаментозна терапія:

а) прокінетики: метоклопрамід, домперидон

(мотиліум), цизаприд (координакс) по 10 мг З рази на день;

б) антациди: маалокс, алюмаг, алмагель, гелу- сил, фосфалюгель по 1 ст. ложці через 0,5-1,0

годину після прийому їжі та один раз перед сном;

в) блокатори протонної помпи: омепразол

(Омез), ланзопразол (Ланзап), пантопразол (Контролок), рабепразол (Парієт), езомепра- зол (Нексіум).

При першій стадії блокатори протонної помпи при­значають на 10-14 днів, а при другій - третій стадіях - на 2-3 місяці з наступним переходом на половинну дозу ще на 2-3 місяці.

В. Хірургічне лікування:

а) показання до операції:

  • неефективність медикаментозної терапії;

  • стравохід Барретта;

  • рецидивуюча кровотеча;

  • стенозування стравоходу;

б) види хірургічних операцій:

  • антирефлюксні операції, спрямовані на пе­решкоджання закиданню шлункового вмісту в стравохід.

  1. Експертиза працездатності і реабілітація оперо­ваних хворих:

  1. Дотримання режиму праці і відпочинку.

Б. Обмеження роботи, пов’язаної з підвищенням внутрішньочеревного тиску.

  1. Відмова від носіння здавлюючих поясів, корсетів, роботи в нахиленому положенні.

Г. Не приймати їжу перед сном і відмовитись від приймання газованих напоїв.

Д. Не лягати після приймання їжі.

Грижа стравохідного отвору діафрагми

  1. Визначення. Вихід органів черевної порожнини, че­рез стравохідний отвір діафрагми в середостіння.

  2. Актуальність проблеми: грижа стравохідного

отвору діафрагми сприяє виникненню рефлюксу вміс­ту шлунка у стравохід.

  1. Причини розвитку грижі стравохідного отвору діафрагми:

А. Вікова інволюція діафрагми.

Б. Стани, які сприяють підвищенню внутрішньоче­ревного тиску (важка фізична праця, ожиріння, кашель, запори, вагітність).

  1. Механізм розвитку грижі стравохідного отвору діафрагми:

А. Фактори, які сприяють розвитку грижі стравохід­ного отвору діафрагми:

• зміни м’язової структури діафрагми.



Б. Фактори, які призводять до розвитку грижі стра­вохідного отвору діафрагми:

  • постійне або періодичне підвищення внутріш­ньочеревного тиску;

  • вихід органів черевної порожнини через стра­вохідний отвір діафрагми.

  1. Види гриж стравохідного отвору діафрагми (ви­значаються за даними рентгенологічного обсте­ження) (рис. 4.10):

  • аксіальна (ковзна) грижа: вихід кардіальної час­тини шлунка через стравохідний отвір діафраг­ми (стравохідна, кардіальна, кардіофундальна, шлункова субтотальна, шлункова тотальна);


  • параезофагеальна шлункова грижа: вихід різних частин шлунка через стравохідний отвір діафраг­ми поряд зі стравоходом (фундальна, антральна, субтотальна, тотальна);

  • параезофагеальна грижа: вихід через стравохід­ний отвір діафрагми поруч із стравоходом пасма великого сальника або петель кишки (кишкова, сальникова).

    1. Клінічні прояви (обумовлені симптомами гастро- езофагеального рефлюксу):

    1. Скарги:

    а) біль за грудниною або в епігастральній ділянці:

    • виникає після прийняття їжі;

    • у положенні хворого лежачи;

    • після роботи в нахиленому положенні;

    • при фізичному навантаженні;

    б) печія;

    в) відрижка повітрям - трохи зменшує больовий синдром;

    г) зригування:

    • кислим або гірким вмістом, їжею;

    • може досягати глотки або порожнини рота. Б. Історія захворювання - з’ясовується послідов­ність і тривалість розвитку хвороби.

    1. Об’єктивні прояви:

    • немає характерних візуальних, пальпаторних, перкуторних та аускультативних змін;

    • рентгенологічно звертають увагу на відсутність газового міхура шлунка, згладжений кут Гіса, характерне розташування частини шлунка вище рівня діафрагми;

    • ендоскопічно неповне змикання кардії, прола- бування слизової оболонки шлунка у страво­хід, ерозування слизової оболонки стравоходу;











    Рис. 4.10. Схематичне зображення різних видів гриж стравохідного отвору діафрагми:

    А - ковзна (аксіальна) грижа: 1 - стравохідна; 2 - кардіальна; 3 - кардіофундальна; 4 - шлункова субтотальна; 5 - шлункова тотальна Б - параезофагеальна грижа: 1 - фундальна; 2 - антральна; 3 - кишкова; 4 - сальникова







    до проявів захворювання на комп'ютерній то­мограмі належать рефлюкс шлункового вмісту, пролабування слизової шлунка в просвіт стра­воходу, зяяння кардії, високе розташування лі­нії переходу стравоходу і шлунка.

    1. Ускладнення гриж стравохідного отвору діа­фрагми:

    • гостра кровотеча з ерозованої слизової оболон­ки стравоходу;

    • рефлюкс-езофагіт різної вираженості;

    • защемлення вмісту грижі;

    • некроз защемленого в грижі вмісту.

    1. Формування попереднього діагнозу на підставі клінічних даних

    Попередній діагноз формується на підставі виявлених скарг хворого, анамнезу захворювання та його об’єктив­них проявів, підтверджених фізикальними методами до­слідження. Для підтвердження або уточнення діагнозу виконують рентгенологічне дослідження з використан­ням барієвої суспензії, езофагогастроскопію та внутріш- ньостравохідну рН-метрію, комп’ютерну томографію.

    1. Діагностична програма при грижі стравохідного отвору діафрагми: Інструментальні методи дослі­дження:

    • рентгенологічне дослідження (рис. 4.11);

    • ендоскопічне дослідження стравоходу визначає наявність і вираженість езофагіту, який має чоти­ри стадії (див. класифікацію ГЕРХ);


    • внутрішньостравохідна рН-метрія дає змогу оці­нити епізоди рефлюксу за зміною pH у стравоході.

    1. Диференційна діагностика грижі стравохідного отвору діафрагми:

    • із захворюваннями стравоходу - ахалазія кардії, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба;

    • із захворюваннями шлунка і ДПК - виразкова хвороба шлунка і ДПК;

    • із захворюваннями серця - стенокардія;

    • із захворюваннями легень - пневмонія, ателек­таз легень.

    1. Клініко-статистична класифікація грижі страво­хідного отвору діафрагми: К44 Діафрагмальна грижа

    Макет клінічного діагнозу:х} грижа стравохідного отвору діафрагми, {Qx форма} {ускладнена OJ

    Вид грижі:

    В1 - Аксіальна {LJ
    Ц - ковзна Ц - фіксована Ц - стравохідна - кардіальна Ц - кардіофундальна L6 - субтотальна Ц - тотально-шлункова В2 - Параезофагеальна шлункова {Lx}

    Ц - фундальна

    Рис. 4.11. Рентгенологічне зображення грижі стравохідного отвору діафрагми при спеціальному дослідженні:

    А - зображення шлунка у нормі; Б - аксіальна грижа стравохідного отвору діафрагми; В - параезофагеальна шлункова (антральна) грижа