Файл: Методичні рекомендації Дніпро 2023 Дніпровський національний університет.docx
ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 17.03.2024
Просмотров: 37
Скачиваний: 0
ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.
Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення (удочеріння), досягнення шлюбного віку. Проте сім'я створюється і особою, яка народила дитину, незалежно від її віку.
Серед основних тенденцій розвитку сучасної сім'ї виділяють:
1) зростання кількості розлучень, неповних сімей та позашлюбних дітей, а також людей, що не одружуються, та подружжів без оформлення шлюбу;
2) зменшення тривалості шлюбу, розміру сім'ї і народжуваності дітей, кількості повторних шлюбів.
Апробовані часом функції сім'ї потребують збереження в умовах сьогодення, оскільки серед молоді бувають суперечки щодо життєвих цінностей, які стосуються, перш за все, здоров'я, матеріальної забезпеченості, високого заробітку, а загалом, благополуччя. У цих умовах важливо не втратити духовності, відчуття міри.
Основні функції сім'ї: економічна, репродуктивна, виховна, реактивна, сексуальна, комунікативна і регулятивна.
Шлюб - це юридично оформлений, добровільний союз чоловіка і жінки, заснований на їх взаємній прихильності і укладений з метою створення сім'ї, народження і виховання дітей і зареєстрований державному органі реєстрації актів цивільного стану;
Шлюб - це сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однієї сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя. Звичайно, законодавство захищає майнові інтереси й тих осіб, які живуть без реєстрації шлюбу, але перевага все ж надається зареєстрованим. Релігійний обряд шлюбу не є підставою для виникнення у жінки та чоловіка прав і обов'язків подружжя.
Історичний розвиток сім'ї аналізують насамперед з метою виявлення впливу на сім'ю параметрів прабатьківської родинної системи. Крім методики «Сімейна генограма» в аналізі сімейної історії доцільно використовувати такі графічні методики, як «Лінія часу», «Карта сім'ї», «Родинне дерево» та ін., за допомогою яких можна виявити найбільш значущі для функціонування родини події у досліджуваній і прабатьківських сім'ях, що неявно зумовлюють перенесення особливостей взаємин членів сім'ї на подальші покоління.
Ключові терміни
Сім'я
Функції сім’ї
Шлюб
Дослідження сім’ї
Питання для самоконтролю
-
Чому інститут сім'ї є базовим для всіх суспільств? -
Охарактеризуйте етапи життєвого циклу сім'ї. -
Охарактеризуйте основні тенденції розвитку сучасної сім'ї. -
Назвіть основні типи сімей. -
Які існують основні функції сім’ї ?
Теми для підготовки доповідей та презентацій
-
Змоделюйте систему роботи сім’ї з різних напрямів родинного виховання. -
Складіть програму діяльності сім’ї зі статевого виховання дітей. -
Складіть правила трудового виховання дитини в сім’ї. -
Створіть «Родинне дерево» вашої сім'ї.
Тема 3. Виховний потенціал сім’ї
Мета заняття: проаналізувати, яке місце у вихованні дітей займає родина; визначити виховний потенціал сім'ї як елемент педагогічної культури суспільства; проаналізувати взаємини дорослих і дітей у родині.
План заняття
-
Роль сім’ї у процесі формування особистості дитини. -
Поняття про виховний потенціал родини. -
Діти: один чи багато. -
Діти у прийомній (усиновленій) родині.
Методичні рекомендації
Сім'я є осередком суспільства, його складовим елементом. Її педагогічна культура, її виховний потенціал також є елементом педагогічної культури суспільства.
Сім'я робить активний вплив на розвиток духовної культури, на соціальну спрямованість особистості, мотиви її поведінки. Будучи для дитини макромоделлю суспільства, сім'я виявляється найважливішим фактором у виробленні системи соціальних установок і формування життєвих планів.
У цілому виховний потенціал сім'ї може бути представлений як обумовлена суспільними відносинами і соціальним середовищем ступінь розвитку її можливостей у формуванні особистості, які реалізуються через усі сторони її діяльності.
При цьому, як правило, виховний потенціал сім'ї складають:
-
особистий приклад батьків, інших членів родини, їх суспільне обличчя, авторитет, заснований на активній громадянській позиції; -
спосіб життя сім'ї, її устрій, традиції, сімейні відносини; -
емоційно-моральний мікроклімат; -
розумна організація вільного часу та дозвілля сім'ї.
Важливим компонентом реалізації виховного потенціалу сім`ї є батьківський контроль і взаємини між дітьми і батьками. Високий рівень поінформованості батьків щодо того, як дитина будує свої стосунки з друзями, хто належить до кола друзів, яким чином вони проводять спільний час, чим дитина займається після школи, де буває увечері, як витрачає гроші, з одного боку, свідчить про взаєморозуміння, з іншого – про батьківський контроль, мета якого – попередження небажаної поведінки, небажаних подій, неприємних «випадковостей».
Діти - основний об'єкт виховання. Ідеал народної педагогіки - повна сім'я: чоловік, жінка, діти. Великий дар природи - продовжити себе і повторити у своїх дітях.
Близнюки (близнята) - дві, або зрідка більше, особи, народжені від тієї самої вагітності. Майже одна з кожних 80 вагітностей завершується близнятами. Розрізняють однояйцевих та різнояйцевих близнят (двійнят).
Прийомні діти - діти, які залишилися без опіки батьків (у разі їхньої смерті, позбавлення батьківських прав, хвороби, засудження до позбавлення волі і т.д.) і виховуються в новій сім'ї або в сім'ї, де один із батьків є нерідним (вітчим, мачуха), а також за участю інших осіб, котрі замінюють відсутність батьків (кровні і некровні родичі).
Усиновлення – це прийняття усиновлювачем у свою сім’ю дитини на правах сина або дочки, що здійснене на підставі рішення суду.
Згідно з сімейним законодавством України усиновлення допускається стосовно неповнолітніх дітей — і тільки (виключно) в їхніх інтересах. При влаштуванні дитини враховуються етнічне походження, релігійна й культурна приналежність, рідна мова, можливість забезпечення наступності у вихованні та освіті. Усиновлення братів та сестер різними особами не допускається, за винятком випадків, коли усиновлення відповідає інтересам дітей. Розголошення таємниці усиновлення (удочеріння) всупереч волі усиновлювача є злочином.
Основними недоліками, які справляють вплив на формування особистості прийомних та усиновлених дітей, слід назвати такі: порушення з боку прийомних батьків міри у проявах любові і вимогливості (у зв'язку з бажанням виявити батьківську турботу тощо); непослідовність дій; надмірна опіка дитини без урахування її віку; обмеження виховної діяльності дорослих задоволенням матеріальних потреб дітей; перекладання своїх помилок на плечі дитини, яка не піддається впливу в результаті упередженості або «негативної спадковості»; перекладання відповідальності за виховання «чужої» дитини на інших; егоїстичне ставлення, байдужість і навіть ворожість до прийомної або усиновленої дитини.
Ключові терміни
Особистість дитини
Виховний потенціал родини
Близнюки
Прийомній (усиновленні) діти
Питання для самоконтролю
-
Визначіть роль сім’ї у процесі формування особистості дитини -
Назвіть основні компоненти виховного потенціалу сім'ї -
Розкрийте об'єктивні і суб'єктивні чинники виховного потенціалу родини. -
Які існують проблеми усиновлення дітей підліткового віку? -
Як правильно виховувати близнюків?
Теми для підготовки доповідей та презентацій
-
Виховання молодого покоління як запорука розбудови міцного та стабільного суспільства. -
Педагогічна культура сім'ї, її виховний потенціал. -
Виховний потенціал сучасної сім'ї в Україні -
Перешкоди у реалізації виховного потенціалу родини. -
Підготуйте соціально-педагогічну програму успішного проведення виховної роботи з «важкими» дітьми у родині.
Тема 4. Психолого-педагогічні основи родинного виховання
Мета заняття: засвоєння та поглиблення знань про основні вимоги до батьків як вихователів; про сутність батьківського авторитету; про роль старшого покоління у вихованні дітей; про традиції родинного виховання.
План заняття
-
Завдання процесу виховання. -
Вимоги щодо родинного виховання (родинний дім; батько та мати як вихователі; роль бабусі та дідуся у вихованні дитини; взаємодія дитини з братами та сестрами). -
Авторитет батьків. -
Любов та повага в родині як моральні цінності. -
Традиції родинного виховання.
Методичні рекомендації
Одне з найважливіших завдань виховання полягає у вивченні педагогічних механізмів формування особистості, які є необхідною умовою успіху перетворення виховних вимог суспільства у внутрішні регулятори поведінки і діяльності підростаючої особистості.
Виховна система покликана орієнтуватися на формування у дітей здатності протистояти негативним впливам навколишнього середовища. Педагог та батьки повинні вчити дітей одночасно опору й адаптації до оточуючої дійсності. Дослідженнями доведено, що стосунки дітей у колективі, їх ставлення до оточуючої дійсності і самовідносини з людьми детермінуються формулою «педагог – діти». Це ще раз підкреслює вирішальну роль в освітньому процесі особистості педагога.
Вплив педагога на учнів цілеспрямовано та регульовано здійснюється шляхом використання таких механізмів: переконування, навіювання, наслідування тощо.
Вимогами родинного виховання є сукупність послідовних дій батьків, спрямованих на досягнення належного виховання своїх дітей. Вони виявляються у цілеспрямованій, свідомо організованій, розвивальній взаємодії вихователів і вихованців, під час якої розв’язується суспільно необхідне завдання освіти дітей і молоді. У розвитку дитини важливе значення мають середовище, в якому вона виховується, та спадковість.
Ідеалом родинного виховання є здорова та щаслива, всебічно розвинена людина з почуттям патріотизму, високоморальна і працьовита.
Оскільки виховання є головною сферою діяльності старших поколінь, то до батьків обставини життя ставлять вельми вагомі соціально-психологічні та педагогічні вимоги. Серед них: почуття відповідальності перед людьми за виховання дітей в ім'я майбутнього; фізичне здоров'я батьків, що має забезпечити народження здорового потомства і створити гідні умови для розвитку і виховання дітей; генетична грамотність; достатня психолого-педагогічна культура; любов до дітей; володіння справжнім авторитетом; знання надбань народної педагогіки у вихованні дітей; створення в сім'ї умов для всебічного розвитку особистості; здатність формувати у сім'ї культ матері та батька, добре розвинені почуття материнства і батьківства.
Суттєву роль у виховній роботі батьків відіграє батьківський авторитет, який, за висловом A.C. Макаренка, включає в себе все батьківське і материнське життя — роботу, думки, звички, почуття, прагнення.