Файл: Методичні вказівки до практичних занять з хірургії (модуль 8) За редакції проф. Б. Г. Безродного.pdf

158 3. Гельфанд Б.Р., Гологорский В.А., Бурневич С.З. и др. // Антибактериальная терапия абдоминальной хирургической инфекции. — М.: Т-Визит, 2010. — С.73
— 79.
4. Инфекционный контроль в хирургии/
А.А.Шалимов,
В.В.Грубник,
О.И.Ткаченко, ОВ.Осипенко.- 2-е изд., дополн. и перераб.- К., 2000.- 176с.
5. Страчунский Л.С., Розенсон О.Л. Антибиотикопрофилактика в хирургии.
Практ. руководство по антиинфекционной химиотерапии/ Под ред.
Л.С.Страчунского, Ю.Б.Белоусова, С.Н.Козлова). – М., 2002. – С.275–278.
6. Шалимов А.А. и соавт. Инфекционный контроль в хирургии.- Киев, 2000.- 176 с.

159

160
Анатомія людини
Анатомію органів черевної порожнини
Гістологія
Гістологічну будову органів черевної порожнини
Нормальна фізіологія
Фізіологію органів черевної порожнини
Патологічна фізіологія
Патогенез захворювань
Патологічна анатомія
Морфологічні зміни в органах черевної порожнини
Пропедевтика внутрішніх хвороб
Клінічні прояви та методи діагностики захворювань органів черевної порожнини
Проводити фізикальне обстеження хворих з патологією органів черевної порожнини
Наступні дисципліни:
Госпітальна терапія
Захворювання, що супроводжуються білью у животі,
Провести диференційну діагностику захворювань органів черевної порожнини
Онкологія
Проводити диференційну діагностику захворювань органів черевної порожнини
Внутрішньопредметна
інтеграція
Питому частку в структурі хірургічних захворю захворюваннь, що супроводжуються білью у животі, , зв’язок даної патології з
іншими хірургічними захворюваннями
Проводити диференційну діагностику захворювань органів черевної порожнини
Оцінювати ефективність результатів лікування, використовувати методи профілактики
4.1.Перелік практичних навиків по темі та ступінь їх засвоєння студентами:
№
п\
п
Назва обов’язкових навиків по темі
Ступінь засвоєння
Ознайоми вся
Опанував
Оволодів
1. Збирати скарги та анамнез у хворих з патологією органів черевної порожнини
+
2. Виконувати фізикальні методи обстеження
Інтерпретувати дані рентгенологічного обстеження
+
+
3. Проводити диференційну діагностику захворювань черевної порожнини
+
4. Визначити особливості клінічного прояву та важливість ціх симптомів
+
4.2.Методичне забезпечення заняття
1.Матеріали контролю для підготовчого етапу заняття: питання, тестові завдання ІІ рівня, задачі ІІІ рівня.
2.Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття: орієнтовні карти для формування практичних умінь та навичок, учбові задачі ІІІ рівня, тести ІІІ рівня.

161 3.Матеріали контролю для заключного етапу: завдання, тестові завдвння ІІІ рівня, тести ІІІ рівня.
4..Матеріали методичного забезпечення самопідготовки студентів: орієнтовні карти для організації самостійної роботи студентів з учбоовю літературою.
4.3.Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою
Основні завдання
Вказівки
Відповіді
Вивчити :
Патогенез
Визначити патогенетичні процеси при хірургічних захворюваннях, які супрводжуються білью,
Класифікацію
Скласти класифікацію хірургічних захворюваннях, які супрводжуються білью,
Клініку
Назвати основні клінічні симптоми хірургічних захворюваннях, які супрводжуються білью,
Діагностику
Дати перелік основних методів дослід-ження, котрі необхідні для діагностики.
Диференційну діагностику
Заповнити таблицю диференційної діагностики хірургічних захворюваннях, які супрводжуються білью,
4.4.Інструктивні матеріали для оволодіння зазначеними професійними
вміннями та навичками.
Завдання
Вказівка
Примітка
Оволодіти методикою фізикального обстеження хворого
Виконати
в
наведеній
послідовності
Перкусія, пальпація та аускультація хворих.
Навчитись правильно оцінювати та
інтерприту-вати резуль-тати
інстру- ментальних досліджень хворих з хіругічною патологією.
Рентгенографія
УЗД
КТ
МРД
Диференціювати хірургічні захворювання, які супрводжуються білью.
5.Методика організації навчального процесу на практичному (семінарському)
занятті.
5.1.Підготовчий етап .
Підкреслити (розкрити) значення теми заняття для подальшого вивчення дисципліни і професійної діяльності лікаря з метою формування мотивації для

162 цілеспрямованої навчальної діяльності. Ознайомити студентів з конкретними цілями та планом заняття.
Провести стандартизований контроль початкового рівня підготовки студентів.
5.2.Основний етап – має бути структурованим і передбачати проведення зі студентами навчальної діяльності залежно від видів навчальних занять (практичних
(семінарських); забезпечувати навчальну діяльність студента з об’єктами або моделями, що їх замінюють з метою формування нових знань, умінь, практичних навичок відповідно до конкретних цілей заняття.
Важливим для засвоєння нових знань та умінь на цому етапі є вирішення ситуаційних задач, зображення графіків, малюнків, схем. Бажано, щоб завдання для студентів на цьому етапі були точними і структурованими, виконувались письмово і перевірялись викладачем під час заняття, обговорювались результати.
5.3.Заключний етап .
Оцінюється поточна діяльність кожного студента упродовж заняття, стандартизований кінцевий контроль, проводиться аналіз успішності студентів, оголошується оцінка діяльності кожного студента і виставляється у журнал обліку відвідувань і успішності студентів. Староста групи одночасно заносить оцінки у відомість обліку успішності і відвідування занять студентами, викладач завіряє їх своїм підписом.
Доцільно коротко інформувати студентів про тему наступного заняття і методичні прийоми щодо підготовки до нього.
6. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття:
6.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик,які повинен засвоїти
студент при підготовці до заняття:
Термін
Визначення
Біль у животі
Захворювання органів черевної порожнини, що супроводжуються білью у животі
Вісцеральний біль
Біль, який виникає внаслідок збудження рецепторів вегетативної нервової системи та передається вегетативними нервовими волокнами (симпатичними та парасимпатичними)
Парієтальним біль
Біль, якийвиниває внаслідок збудження рецепторів соматичної нервової системи в разі ушкодження прарієтального листка очеревини та передається міжребровими і діафрагмальними неврвами.
Ноцицептори
Специфічні периферічні рецептори болю
6.2. Теоритичні питання до заняття:
1 .Анатомічна будова органів черевної порожнини.
2. Назвіть відділи брюшини.
3. Назвіть характеристики болі..
4. Назвіть характеристику болі в залежгості від гострих захворювань органів черевної порожнини.
5. Вісцеральний біль.
6. Паріетальний біль.
6.3.Практичні роботи (завдання), як виконуються на занятті:
1. Зібрати та оцінити скарги хворого із захворюваннямоганів черевної порожнини, дані анамнезу, провести фізикальне дослідження та вірно трактувати отримані результати;
2. Визначити раціональний об'єм лабораторних та інструментальних методів дослідження;

163 3. Правильно тлумачити результати біохімічного дослідження крові, дослідження отриманого ексудату, УЗД, комп'ютерної томографії, рентгенологічних методів дослідження;
6.4. Зміст теми:
Графологічної структури теми.
6.5. Біль у животі
Біль у животі – найбільш частий симптом захворювань органів черевної порожнини. Больові відчуття в області живота, згідно сучасним уявленням про фізіологію болю, слід розглядати як результат подразнення рецепторів, які являють собою вільні закінчення цереброспінальних нервів серозної оболонки, м’язів, шкіри. Вважають, що подразнення аферентних нервових закінчень у даному випадку обумовлено різними хімічними речовинами, які утворюються на периферії в результаті пошкодження тканин, порушення обмінних процесів, зокрема при ішемії, гістаміном, брадикініном та іншими біогенними амінами, ацетилхоліном, пептидами, продуктами порушення обміну речовин
(молочною, щавлевою кислотою) тощо. Біль виникає при подразненні шляхів, які проводять відповідні імпульси. Периферичні рецептори та провідникові шляхи називаються больовими умовно, так як саме відчуття болю формується у центральній нервовій системі.
Гострий біль у животі може бути:
1) біль, пов’язаний з патологією органу черевної порожнини;
2) іррадіюючий у живіт біль;
3) біль у животі, що супроводжує загальні захворювання.
Тактика по відношенню до болю при гострій хірургічній патології кардинально відрізняється від тактики при терапевтичній патології. Існує ряд хірургічних захворювань, які розпочинають лікувати консервативним шляхом (гострий панкреатит, гострий холецистит тощо), так і ті, які потребують виконання оперативного втручання по екстреним (протягом 2 год.) показанням (перфорація гастродуоденальної виразки, профузна ШКК, мезентеріальний артеріальний тромбоз, защемлена грижа тощо).
Диференційна діагностика цих захворювань в умовах швидкої допомоги може бути вкрай утруднена. Ось чому больовий синдром у хворого не можна купувати без точного встановлення причин його виникнення, так як введення хворому будь-яких анальгетиків на догоспітальному етапі небезпечне „змазуванням” основної клінічної симптоматики. Це призводить до відволікання лікаря від правильного діагнозу; збільшення часу, необхідного для встановлення діагнозу за рахунок виконання „зайвих” інструментальних досліджень; несвоєчасно розпочатого лікуванням хворого; початку операції у строки, коли уже виникли загрожуючі життю стани, що значно ускладнює прогноз хвороби.
Біль, пов’язаний з патологією органу черевної порожнини.
Гострий біль у животі, викликаний патологічним процесом власне у черевній порожнині, може бути двох типів: вісцеральним та соматичним, що закладено в особливостях іннервації очеревини.
Вісцеральний біль носить не досить локалізований характер, дуже швидко стає розлитим. Це пов’язано з тим, що більшість внутрішніх органів черевної порожнини повністю або частково покрита вісцеральною очеревиною. Остання має тільки вегетативну іннервацію, яка в свою чергу поділяється на симпатичну та парасимпатичну.
Різні патологічні процеси у внутрішніх органах (спазм, парез, набряк, запалення, розширення (газом, рідиною), напруга тощо) викликають подразнення вісцеральної очеревини не тільки ураженого патологією органу, а й розташованих поряд анатомічних утворень (через волокна симпатичних нервів). Однак особливістю вісцерального болю, незважаючи на відсутність чіткої його географії, є обмеженість місцем виникнення
патологічного процесу. Невелика напруга в органі викликає лише таке почуття, як метеоризм. Більш сильна напруга або більш сильний спазм порожнистого органу викликає больовий приступ, який має свій ритм, тривалість, силу, та називається колькою. Так як