Файл: Методичні вказівки до практичних занять з хірургії (модуль 8) За редакції проф. Б. Г. Безродного.pdf
ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 28.03.2024
Просмотров: 393
Скачиваний: 0
ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.
255 б. Екстренне оперативне втручання, антибактеріальна терапія, багатокомпонентна багатоцільова інфузійна терапія, дієтичне харчування в. Екстренне оперативне втручання, антибактеріальна терапія, багатокомпонентна багатоцільова інфузійна терапія, корекція вмісту цукру в крові г. Екстренне оперативне втручання, антибактеріальна терапія, багатокомпонентна багатоцільова інфузійна терапія, пункція абсцесу
17. У чому полягає завдання оперативного втручання при гострому поширеному перитоніті ? а. Ліквідації джерела перитоніту, санації та дренуванні черевної порожнини, інтубації кишечника, формуванні лапаростоми при наявних показаннях б. Ліквідації джерела перитоніту, санації та дренуванні черевної порожнини, інтубації кишечника, катетеризації сечового міхура в. Ліквідації джерела перитоніту, санації та дренуванні черевної порожнини, інтубації кишечника, зондуванні шлунка. г. Ліквідації джерела перитоніту, санації та дренуванні черевної порожнини, інтубації кишечника, формуванні ілеостоми.
Всі вірні відповіді „А”
Б.Ситуаційні задачі для самоконтролю:
1. Хворий віком 14 років скаржиться на біль в животі без чіткої локалізації, блювання, рідкий стілець. Хворіє протягом 12 годин. Спочатку біль виник у епігастральній ділянці. Через 4 години відмічено міграцію болю в праву епігастральну ділянку та поширення на всю черевну порожнину. При огляді язик вологий, живіт не надутий, обмежено приймає участь в акті дихання. Симптоми подразнення очеревини виражені не чітко. Температура тіла 37,6° С, Пульс 90 ударів за хв. А/т 120/70 мм рт.ст.
Лейкоцитоз 12,4•109, паличкоядерних нейтрофілів – 9. При оглядовій рентгенографії живота встановлено помірну аероентерію, вільного газу в чаревній порожнині не встановлено.
Встановіть та обгрунтуйте попередній діагноз. Визначте подальшу лікувально- діагностичну тактику.
2. У хворого після падіння з висоти виник помірний біль у животі, було одноразове блювання. При огляді шкірні покрови звичайного кольору, язик вологий, живіт помірно надутий, при пальпації визначається біль у лівій його половині, симптоми подразнення очеревини сумнівні. Температура тіла 37,2° С, Пульс 94 ударів за хв. А/т 120/70 мм рт.ст.
Лейкоцитоз 14,3•109, паличкоядерних нейтрофілів – 11. При оглядовій рентгенографії живота встановлено помірну аероентерію, вільного газу в чаревній порожнині не встановлено.
Встановіть попередній діагноз. Визначте подальшу лікувально-діагностичну тактику у цього потерпілого.
3. У хворого 57 років, який страждає цирозом печінки, внаслідок хронічної алкогольної інтоксикації, виник помірний біль у животі. При огляді – склери та шкірні покрови помірно жовтушні. Живіт збільшений у розмірах за рахунок асциту. Температура тіла 38,2° С, Пульс 104 удари за хв. А/т 110/60 мм рт.ст. Лейкоцитоз 17,3•109, паличкоядерних нейтрофілів – 14. При УЗД органів черевної порожнини встановлено ознаки цирозу печінки, значну кількість рідини у вільній черевній порожнині.
Встановіть попередній діагноз. Визначте додаткові методи дослідження для підтвердження цього діагнозу.
4. Хворий 32 років, який страждає на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки відчув біль у епігастральній ділянці, інтенсивність якого зменшилася через 3 години після виникнення. На 3 добу хворий почав скаржитися на біль в правому підребір’ї, нудоту, підвищення температури тіла до 38,0° С. При пальпації у правому підребір’ї визначається
256 позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга. Пульс 102 удари за хв. А/т 112/70 мм рт.ст.
Лейкоцитоз 18,2•109, паличкоядерних нейтрофілів – 16.
Встановіть попередній діагноз патологічного стану та можливі причини його виникнення. Визначте додаткові методи дослідження для підтвердження цього діагнозу, та лікувальну тактику.
5. У хворої 68 років, яка страждає на жовчно-камяну хворобу, виник напад гострого холециститу. Спочатку консервативна терапія із застосуванням спазмолітиків була ефективною. Однак на 3 добу від початку захворювання знову виник біль у правому підребір’ї, підвищилася температура тіла до 38,1° С. При пальпації у правому підребір’ї визначається інфільтрат. Пульс 98 ударів за хв. А/т 130/80 мм рт.ст. Лейкоцитоз 17,4•109, паличкоядерних нейтрофілів – 15. При УЗД наявні конкременти в порожнині жовчного міхура, набряк його стінки з подвійним контуром.
Встановіть діагноз. Визначте лікувальну тактику.
6. Хворий 42 років оперований з приводу гострого поширеного апендикулярного перитоніту на 4 добу від початку захворювання. Після серединної лапаротомії встановлено гангренозно-перфоративний апендицит, тотальний фібринозно-гнійний перитоніт.
Визначте обсяг оперативного втручання та спосіб його завершення.
7. Хвора 72 років за 3 години до госпіталізації відчула нестерпний біль внизу живота. Протягом багатьох років страждає на дивертикулярну хворобу ободової кишки.
При пальпації визначається біль в нижній половині живота, захисне напруження м’язів передньої черевної стінки та позитивний симптом Щоткіна – Блюмберга. Температура тіла 38,1° С. Пульс 98 ударів за хв. А/т 130/80 мм рт.ст. Лейкоцитоз 18,2•109, паличкоядерних нейтрофілів – 19. При оглядовій рентгенографії органів черевної порожнини встановлено помірну аероентерію.
Встановіть діагноз. Визначте лікувальну тактику, обсяг оперативного втручання та спосіб його завершення.
8. У хворого 37 років через п’ять тижнів з початку нападу гострого панкреатиту виник локальний біль у лівому підребір’ї, лихоманка, температура тіла підвищилася до
38,7° С. При пальпації симптоми подразнення очеревини відсутні. У лівому підребір’ї визначається помірно болючий інфільтрат. Пульс 114 ударів за хв. А/т 120/70 мм рт.ст.
Лейкоцитоз 19,7•109, паличкоядерних нейтрофілів – 21. При УЗД в ділянці хвоста підшлункової залози наявне рідинне утворення з оточуючою його капсулою.
Встановіть діагноз та визначте лікувальну тактику у цього хворого.
9. У хворого 28 років виник частий стілець до 20 разів протягом доби з домішком крові та слизу, підвищилася температура тіла до 38,4° С. Хворий блідий. Живіт помірно надутий, має вигляд жаб’ячого, при пальпації болючий у всіх відділах, симптоми подразнення очеревини виражені помірно. Пульс 112 ударів за хв. А/т 110/60 мм рт.ст.
Еритроцити 2,3•1012, гемоглобін 82 г/л, лейкоцитоз 21,3•109, паличкоядерних нейтрофілів
– 24. При колоноскопії у всіх відділах товстої кишки визначаються числені псевдополіпи, ерозії та виразки. При УЗД – набряк стінки товстої кишки, помірна кількість рідини у вільній черевній порожнині.
Встановіть діагноз осноного захворювання та його ускладнення. Визначте лікувальну тактику.
10. У хворого після виконання низької передньої резекції прямої кишки, формування колоректального анастомозу на 5 добу післяопераційного періоду виник помірний біль внизу живота. Живіт надутий у нижній його половині, при пальпації болючий, симптоми подразнення очеревини виражені нечітко, по дренажам із порожнини малого тазу виділяється ексудат з домішком вмісту товстої кишки. Температура тіла 38,2°, пульс 102 удари за хв. А/т 110/60 мм рт.ст. Еритроцити 3,8•1012, гемоглобін 94 г/л, лейкоцитоз 17,8•109, паличкоядерних нейтрофілів – 18.
A. Встановіть діагноз. У чому полягатиме особливість оперативного втручання
257 та спосіб його завершення ?
Література
Основна:
1.Хірургія. Захараш М.П. „Медицина”- Київ 2006 р.221 с.
2.Хірургічні хвороби під редакцією Кузіна М.І. М. „Медицина” 2002 426 стр.
3.Шпитальна хірургія під редакцією Ковальчука Л.Я. – Тернопіль 1999 -590 стр.
Додаткова:
1. Радзиховский А.П. и соавт. Очерки хирургии перитонита. К.2000 .
2. Гринберг А.А. Неотложная абдоминальная хирургия. М. Триада. 2000.
3. Ерюхин И.А. Хирургия гнойного перитонита. “50 лекций по хирургии” Media M., 2003 год.
4. Knaus W.A. et ather. APACHE II: A severity of desease classifcation system // Crit.Care
Med.- Vol.13.-P. 818-829.
258
1 ... 16 17 18 19 20 21 22 23 ... 44
ТЕМА 13. ГОСТРИЙ АПЕНДИЦИТ ЯК НАЙБІЛЬШ ЧАСТА ПРИЧИНА
ГОСТРОГО ЖИВОТА
1.Актуальність теми.
Гострий апендицит – це найчастіше хірургічне захворювання, яке патогенетично виявляється запаленням червоподібного відростка, що спричинено умовно-патогенною мікрофлорою.
Першу апендектомію виконав англійський військовий хірург Claudius Amyand у
1735 році. Він без анестезії оперував пацієнта із перфорацією червоподібного відростка.
Вперше клінічні ознаки гострого апендициту описав у 1886 році патологоанатом із
Гарварда Reginald Fitz, який наполягав на ранньому операційному втручанні у хворих на гострий апендицит. До його рекомендації деякий час не прислухалися, поки у кінці XIX сторіччя англійський хірург Henry Hanсoсk не виконав вдалу апендектомію у пацієнта з неускладненим гострим апендицитом. З того часу хірурги багатьох поколінь займалися вивченням хвороби та внесли значний вклад у вирішення питань етіології, патогенезу, клініки, діагностики та лікування найбільш поширеного хірургічного захворювання.
Завдяки клінічному запровадженню рекомендацій стосовно хірургічного лікування хворих на гострий апендицит різко знизилася післяопераційна летальність, яка протягом останніх років стабільно утримується на рівні 0,2-0,3%.
Незважаючи на значні досягнення, не можна сказати, що всі питання, пов’язані із гострим апендицитом вирішено. Значні труднощі для хірурга становлять атипові форми хвороби, які трапляються у 9-30% хворих на гострий аппендицит. Через атипові клінічні симптоми до 40% хворих поступає у хірургічні стаціонари пізніше 24 годин від початку хвороби. Якщо техніка операції при неускладненому апендициті описана у всіх деталях, то тактика та методи хірургічного лікування ускладнень потребують серйозного доопрацювання.
Викликає стурбованість певна гіпердіагностика гострого апендициту, внаслідок чого видаляють незмінений червоподібний відросток.
Отож, перед хірургом залишається важливе та надзвичайно складне завдання вчасно діагностувати гострий апендицит, тим самим попередивши розвиток важких ускладнень, а також мінімізувати частоту видалення незміненого апендикса.
2.Конкретні цілі.
2.1. Знати: основні положення етіології, патогенез, класифікацію, клінічні ознаки, методи додаткового обстеження хворих на гострий апендицит.
А також знати:
- анатомо-фізіологічні дані про червоподібний відросток та органи черевної порожнини;
- класифікацію гострого апендициту;
- патогенез гострого апендициту;
- клінічну картину гострого апендициту;
- методи діагностики гострого апендициту;
- принципи лікування хворих з гострим апендицитом;
- особливості хірургічних втручань при гостому апендициті;
- техніку дренування черевної порожнини.
2.2. Вміти: збирати скарги, анамнез хвороби, методично правильно проводити огляд хворого, формулювати діагноз, обирати найбільш інформативні додаткові методи діагностики та лікувальну тактику у хворих з гострим апендицитом.
Також вміти:
- зібрати та оцінити скарги хворого з гострим апендицитом, дані анамнезу, провести фізикальне дослідження та вірно трактувати отримані результати;
259
- визначити раціональний об'єм лабораторних та інструментальних методів дослідження;
- правильно тлумачити результати клінічних аналізів, УЗД, комп'ютерної томографії, рентгенологічних методів дослідження;
- визначити показання до операцій та інших методів лікування хворих;
- призначити передопераційну підготовку хворим;
- вести післяопераційний період.
2.3. Розвивати творчі здібності на основі вивченого клінічного та діагностичного
матеріалу: вміти інтерпретувати зібрану діагностичну інформацію, правильно її аналізувати та на підставі інтегральної оцінки зібраних даних встановлювати діагноз; визначати лікувальну тактику в залежності від стадії захворювань та наявності ускладнень у пацієнтів з гострим апендицитом.
2.4. Виховні цілі: сформувати деонтологічні уявлення при роботі з хворими з гострим апендицитом, оволодіти вмінням встановлювати психологічний контакт з даною категорією хворих та їх родичами, розвивати почуття відповідальності за своєчасність та правильність професійних дій.
3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми.
(міждисциплінарна інтеграція)
Дисципліна
Знати
Вміти
Попередні дисципліни:
Анатомія людини
Анатомію черевної порожнини
Нормальна фізіологія
Патологічна фізіологія
Патологічна анатомія
Пропедевтика внутрішніх хвороб
Фізіологію кровообігу.
Патогенез розвитку.
Морфологічні зміни в апендиксі.
Клінічні прояви та методи діагностики.
Проводити фізикальне обстеження хворих із гострим апендицитом
Внутрішньопредметна
інтеграція
Гострий панкреатит
Гострий холецистит
Виразкова хвороба шлунка або дванадцятипалої кишки
Гостра кишкова непрохідність
Нирково-кам’яна хвороба
Питому частку хворих із гострим апендицитом в структурі хірургічних захворювань, зв'язок даної патології з
іншими хірургічними захворюваннями.
Результати та наслідки їх лікування, методи профілактики.
Проводити диференційну діагностику ускладнень, що виникають при гострому апендициті.
Оцінювати ефективність результатів лікування, використовувати методи профілактики ускладнень.