Файл: Методичні вказівки до практичних занять з хірургії (модуль 8) За редакції проф. Б. Г. Безродного.pdf

533
Пiопневмотораксi.
3.При напруженому пневмотораксi показано:
Дренування плевральної порожнини.
Дренування середостiння.
Шкiрнi насiчки.
Туга пов'язка.
Вагосимпатична блокада.
4.При посттравматичному пневмотораксi дренування плевральної порожнини проводять в:
ІІ міжребер'ї
IV міжребер'ї.
V міжребер'ї.
VI міжребер'ї
VІІ міжребер'ї
5.При пневмотораксi дренування проводять в:
ІІ міжребер'ї.
IV міжребер'ї.
VІІ міжребер'ї.
VI міжребер'ї.
IV міжребер'ї.
6.Спiввiдношення спирт-новокаїнової сумiшi при мiжребернiй блокадi:
3:7 2:8 1:9 2:3 1:1 7.При медiастiнальнiй емфiземi проводять:
Дренування переднього середостiння.
Дренування заднього середостiння.
Шкiрнi насiчки.
Плевральну пункцiю.
Пункцiю перикарду.
8.Пiдшкiрна емфiзема виникае при пошкодженнi:
Легенi.
Трахеї.
Бронха.
Стравоходу.
Грудної стiнки.
9.При переломах ребер застосовується:
Паравертебральна блокада.
Паранефральна блокада.
Блокада переднього середостiння.
10.Торакотомiя показана при травмi грудної клітки, що ускладнена:
Великим гемотораксом.
Малим гемотораксом.
Пневмотораксом та пiдшкiрною емфiземою.
Медiастiнальною емфiземою.
Пневмотораксом.
11.Кров придатна для реiнфузії при гемотораксi на протязi:
24 годин.
6 годин.
12 годин.

534 36 годин.
Бiльше 36 годин.
12.При великому гемотораксi проводиться:
Торакотомiя.
Розсмоктуюча терапiя.
Плевральна пункцiя.
Дренування плевральної порожнини.
Дренування плевральної порожнини з аспiрацiєю вмiсту.
13.Пункцiя перикарду проводиться в точці:
Ларрея.
Воскресенського.
Кохера.
14.Причиною виникнення посттравматичного пневмотораксу є пошкодження:
Легенi.
Дiафрагми.
Трахеї.
Бронха.
Стравоходу.
15.При ателектазi легенi показана:
Бронхоскопiя.
Торакотомiя.
Бронхографiя.
Плевральна пункцiя.
Дренування плевральної порожнини.
16.Показом для негайної торакотомiї є:
Гемоперикард.
Гемомедiастинiт.
Пневмоторакс.
Пневмогемоторакс.
17.Ускладнення гемотораксу:
Емпієма плеври.
Посттравматичний плеврит.
Пiопневмоторакс.
Медiастинiт.
18.Рентгенологiчнi ознаки згорнутого гемотораксу:
Iнтенсивне гомогенне затемнення з множинними рiвнями.
Колапс легенi з горизонтальним рiвнем.
Горизонтальний рiвень рiдини.
Затемнення по лiнії Дамуазо.
Б.Ситуаційні задачі для самоконтролю:
1
Крізне вогнепальне поранення лівої половини грудної клітки. Спереду на рівні 2 міжребер’я по середньоключичній лінії рана діаметром 0,5 см. Ззаду зліва в області лопатки рана 2×3 см. Різка задишка, видих утруднений, ціаноз, поширена підшкірна емфізема по всій лівій половині грудей з переходом на шию. Пульс - 120уд/мин. Про пошкодження яких органів у першу чергу можна думати? Лікувальна тактика?
2
Хворий після ДТП пред’являє скарги на інтенсивний біль в грудній клітині, запаморочення. Об’єктивно пульс 130 хв
-1
, АТ 90/60 мм рт. ст. Яке пошкодження можна запідозрити? Додаткові методи обстеження?

535 3
При плевральній пункції у хворого із закритою травмою грудної клітини отримана кров, що швидко згортається у пробірці, її капля на серветці дає феномен подвійної плями. Яка хірургічна тактика?
4
У хворого 45 років після тупої травми грудної клітки з переломом груднини виникли слаб-кість, гіпотонія, ціаноз верхньої половини тулуба, надимання вен шиї. При плевральній пункції вміст відсутній. Пульс 120 уд./ хв., ритмічний, слабкого наповнення.
Який діагноз найбільш вірогідний?
5
Хворий П., 48 років, звернувся до чергового хірурга зі скаргами на біль у правій половині грудної клітки, задуху, кашель, головокружіння. Із анамнезу: годину тому він упав з мотоцикла та ударився правою частиною грудної клітки до краю тротуару.
Об’єктивно: шкіра та видимі слизові бліді, свідомість пригнічена, АТ-90/60 мм рт ст., пульс – 100 уд/хв., у грудній клітці справа дихання ослаблене, перкуторно – тупість в нижніх відділах. Який патологічний процес можна запідозрити?
6
У хворого 45 років після тупої травми грудної клітки з переломом груднини виникли слаб-кість, гіпотонія, ціаноз верхньої половини тулуба, надимання вен шиї. При плевральній пункції вміст відсутній. Пульс 120 уд./ хв., ритмічний, слабкого наповнення.
Який діагноз найбільш вірогідний?
7
Чоловік 32 років підчас фізичного навантаження зненацька відчув задуху, біль в лівій половині грудної клітки, серцебиття. Об’єктивно: стан важкий, АКТ – 100/70 мм рт мт, пульс 100 уд/хв., дихання – 28 рухів/хв., ліва половина грудної клітки відстає в акті дихання, перкуторно зліва високий тимпаніт. Причиною даного стану може бути?
8
Чоловік 32 років підчас фізичного навантаження зненацька відчув задуху, біль в лівій половині грудної клітки, серцебиття. Об’єктивно: стан важкий, АКТ – 100/70 мм рт мт, пульс 100 уд/хв., дихання – 28 рухів/хв., ліва половина грудної клітки відстає в акті дихання, перкуторно зліва високий тимпаніт. Причиною даного стану може бути?
9
Хворий 42 років поступив через 3 години після травми з вираженою підшкірною емфіземою верхньої половини туловища, задишкою, тахікардією , пульс-120 уд. в хв. Рентгенологічно пневмотораксу не виявлено, значно розширене середостіння.
Яка невідкладна допомога?
10
Після падіння з висоти у чоловіка 36 років з’явився сильний біль в правій половині грудної клітини і затруднення в диханні. При об’єктивному дослідженні – різка біль при пальпації в ділянці 6 ребра по аксілярній лінії, перкуторно – тупий звук до 5 ребра, дихальні шуми при аускультації справа не визначаються, при рентгенологічному дослідженні – затемнення правої половини грудної клітини до 5 ребра з горизонтальним рівнем рідини; перелом 6 ребра з невеликим зміщенням. Для уточнення діагнозу, що необхідно виконати ?
Література
1.Частная хирургия. Учебник для медицинских вузов / Под ред. члена-корр. РАМН, проф.
Ю.Л. Шевченко. – СПб: «Специальная литература», 1998. – 517 с.
2.Частная хирургия / Учебник под редакцией профессора М.И. Лыткина. Ленинград,
ВМА имени Кирова, 1991.
3.Гостищев В.К. Общая хирургия: Учебник. – М.: Медицина, 1997. – 672 с.
4.Александровский
Б.П., Барнебойм А.М.. Дифференциальная диагностика в пульмонологии / Киев: «Здоровье»,. 1973 г

536

537
 Методично правильно проводити огляд хворих
 Виконувати функціональні дослідження судин нижніх кінцівок
 Аналізувати та оцінювати дані скарг хворого
 Аналізувати та оцінювати дані анамнезу
 Оцінювати дані функціональних досліджень судин нижніх кінцівок
 Формулювати діагноз хвороби
 Обирати найбільш інформативні додаткові методи діагностики
 Обирати найбільш раціональну тактику лікування хворих
 Асистувати на операціях
2.3.Розвивати творчі здібності на основі вивченого клінічного та діагностичного
матеріалу:вміти інтерпритувати зібрану діагностичну інформацію, правильно її аналізувати та на підставі інтегральної оцінки зібраних даних встановлювати діагноз; визначати лікувальну тактику в залежності від стадії захворювання та наявності ускладнень.
2.4. Виховні цілі:
Сформулювати деонтологічні уявлення при роботі з хворими на ураження судин нижніх кінцівок, оволодіти вмінням встановлювати психологічний контакт з даною категорією хворих та їх родичами,розвиватипочуттявідповідальностіза своєчасність та правильність професійних дій.
3.Базові знання,вміння,навички,необхідні для вивчення теми.
( міждисциплінарна інтеграція)
Дисципліни
Знати
Вміти
Попередні дисципліни:
Анатомія,топографічна анатомія,фізіологія,пато- логічна фізіологія,біохі- мія,пропедевтика внутр. хвороб,рентгенологія.
Анатомо-фізіологічні дані судин нижніх кін- цівок.Регуляцію крово- обігу.Основні клінічні, лабораторні та рентгено логічні симптоми захво- рювань судин нижніх кінцівок.
Визначити топографічну анатомію судин нижніх кінцівок.Визначити фізіологічні та патофізіологічні процеси судин нижніх кінцівок та рентгенологічні симптоми захворювань.
Наступні дисципліни:
ендокринодогія, анестезіологія,клінічна фармакологія
Класифікацію,клінічні ознаки,методи, діагностики захворювань судин нижніхкінцівок,диференці
йну діагностикуданої патології,
її тактику лікування та прогноз.
Застосувати отримані базові знання для подальшого вивчення проблем захворювань судин нижніх кінцівок,вибору оптимальних способів їх лікування .
Внутрішньопредметна
інтеграція
Питому вагу захворювань артерій нижніх кінцівок в структурі хірургічних захворювань судин,зв’язок даної патології з
іншими хірургічніми захворюваннями.
Результати та наслідки їх лікування, методи профілактики ускладнень.
Оціювати ефективність результатів лікування хірургічних захворювань судин нижніх кінцівок,використовувати методи профілактики.Оцінювати ефек-тивність результатів паліативних,декомпресійних,р еконструктивних оперативних втручань.