Файл: Тема 5. Психологія взаємовідносин.docx

Самостійна робота з теоретичним матеріалом

1. Поясніть, яким чином впливає вміння спілкуватися на успішність професійної реалізації?

2. Проілюструйте з власного досвіду, що таке психологіна сумісність − несумісність? Яке значення їх у процесі спілкування?

3. Дайте характеристику вербального засобу спілкування. Поясніть, чому вербальні засоби рід час спілкування повинні відповідати жестам, міміці.

4. Розкрийте зміст та сутність ділового спілкування.

Самостійна робота з практичних завдань

1. Проаналізуйте власне спілкування в різних ситуаціях взаємодії, скориставшись теорією трансакційного аналізу е.Берна.

Трансакці́йний ана́ліз ‒ це аналіз спілкування. Одиниця спілкування називається трансакцією. Теорія трансакційного аналізу була розроблена американським психологом і психотерапевтом Еріком Берном у 60-их роках XX століття. Основні положення цієї теорії викладені ним у книзі «Люди й ігри» і широко використовуються у психотерапії при лікуванні різних психічних розладів, а також у роботі психологів з корекції поведінки людини. Трансакція ‒ це одиниця взаємодії партнерів по спілкуванню, що супроводжується представленням їх позиції.

Ерік Берн помітив, що кожна людина в різних ситуаціях у своїй поведінці займає різні позиції (Я-стани) відносно одна одної, що знаходить своє відображення у взаємодії (трансакціях). Основними позиціями при цьому є три, котрі умовно були названі Берном: Батько, Дорослий і Дитина. Ці складові є в кожної людини, але всі по-різному ними користуються на певному етапі та в певній ситуації.

1. Батько ‒ стан, подібний образу батьків, якому притаманні такі якості: навчання, виховання, повчання, турбота, впевненість у своїй правоті, «роби як я», «це добре», «це погано» та ін. Завдяки цій «схемі поведінки»: 1) людина може ефективно грати роль батька (матері); 2) виходячи із принципу «так прийнято робити», багато наших реакцій стали автоматичними, що допомагає зберігати час і енергію. Вимагає, оцінює (засуджує і схвалює), навчає, керує, піклується тощо.

2. Дорослий ‒ характеризується отриманням, переробкою, аналізом інформації і, на основі цього, прийняттям рішень з метою ефективної взаємодії з навколишнім світом. Працює з інформацією, розмірковує, аналізує, уточнює ситуацію, розмовляє на рівних, апелює до розуму, логіки

---

3. Дитина ‒ стан подібний образу дитини, для якої є притаманними: інтуїція, творчість, спонтанність, відкритість, безпосередність, щирість, емоційність, довіра, любов. Але, з іншого боку, це: 1) стан «бунту», неслухняності, вередливості, капризності; 2) стан «пристосування», здатність до маніпулювання. Виявляє почуття (образи, страху, провини тощо), підкоряється, пустує, виявляє безпорадність, задає питання.

Додаткові транзакції ‒ це такі взаємодії людей, коли у відповідь на ваші дії партнер реагує саме так, як ви хотіли та очікували. Такі транзакції складаються, якщо кожен із партнерів знаходиться на одному рівні (Батько-Батько, Дорослий-Дорослий чи Дитина-Дитина).

Перехресні транзакції ‒ це ситуація, в якій в процесі взаємодії відповідна реакція на стимул не є бажаною та очікуваною. Транзакції, що перетинаються характеризують складні відносини, при яких спілкування проходить перехресно, між різними «Я-станами» (стимул: «Дорослий» ‒ «Дорослий»; реакція: «Батько» ‒ «Дитина» та ін.). Перехресні транзакції часто є джерелом конфліктів.^[

2. Зробіть та надішліть презентацію на вибір по темам: «Мода», «Реклама», «ЗМІ», «Соцмережі», «мережа Інтернет» як механізми впливу.

3. Складіть резюме на будь-яку людину (умовну), яка влаштовується на роботу, використовуючи таку схему:

‒ прізвище, імя, по батькові;

‒ число, місяць, рік народження;

‒ місце народження;

‒ освіта, де навчався, набута спеціальність, рік закінчення закладу освіти;

‒ сімейний стан;

‒ де працював, на якій посаді;

‒ набуті вміння, досвід;

‒ додаткова інформація (водійське посвідчення, володіння іноземними мовами тощо);

‒ контактний телефон, електронна пошта.

Рекомендована література

Основна

1. Галузинський В. М., Євтух М. Б. Основи педагогіки і психології вищої школи в Україні. Київ : Інтел, 1995. 168 с.

2. Мацко Л. А., Прищак М. Д. Основи психології та педагогіки : навч. посіб. Вінниця : ВНТУ, 2009. 158 с.

3. Основи психології: підручник / за ред. О. В. Киричука, В. А. Роменця. Київ : Либідь, 1996. 623 с.

4. Яворська Г.Х. Педагогіка для правників : навч. посіб. Київ : Знання, 2004. 335 с.

5. Третяк О.С. Практикум з соціальної психології: навч.-метод. посіб. Чернігів: Вид. Лозовий В.М., 2014.136 с.

---

6. Третяк О. С. Соціальна психологія (конспект лекцій): навч.-метод. посіб. Чернігів: Вид. Лозовий В. М., 2014. 352 с.

Допоміжна

7. Козаков В. А. Психологія діяльності та навчальний менеджмент : підручник : в 2 ч. Київ : КНЕУ, 1999. Ч. 1. Психологія суб’єкта діяльності. С. 136‒138; 142‒146.

8. Лозниця В. С. Психологія і педагогіка: Основні положення : навч. посіб. Київ : Екс Об, 2000. С. 33‒34.

9. Максименко С. Д. , Соловієнко В. О. Загальна психологія : підручник. Київ : МАУП, 2001. 256 с.

10. Немов Р.С. Психология : учебник : в 3 кн. 4-е изд. москва : гуманит изд. центр ВЛАДОС, 2001. Кн. 1: Общие основы психологии. С. 511‒619.

11. Загальна психологія : навч. посіб. / О. Скрипченко, Л. Волинська, З. Огороднійчук та ін. Київ : А.П.Н., 1999. 436 с.

12. Основи психології / за ред. О. В. Киричука, В. А. Роменця. Київ : Либідь, 1996. 632 с.

13. Основи загальної психології : навч. посіб.: в 2 т. / уклад. : О. В. Полозенко, Л. М. Омельченко, С. В. Яшник та ін. Київ : НУБіП, 2009. Т.1. 310 с.

---

5.2.Соціально-психологічні явища в малих групах та колективі База знань

Група, великі та малі групи, реальні та умовні групи, референтна група, офіційна група, неофіційна група; колектив, конформізм; натовп; лідерство, стилі та типи лідерів; міжособистісні стосунки, сумісність; метод соціометрії, соціоматриця, соціограма; конфлікт, види конфліктів, структура конфлікту, функції; стратегія та тактики поведінки у конфліктній ситуації: уникнення, змагання, пристосування, компроміс, співробітництво; феномен агресії, види агресивних реакцій; соціальна психологія; конфліктологія.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ

У колективі і під його впливом відбувається становлення особистості − формується її спрямованість, суспільна активність, воля, створюються умови для саморегуляції та розвитку здібностей. У психологічній науці розрізнюють поняття “група” і “колектив”.

Групою можна назвати будь-яке об'єднання людей, незалежно від того, який характер зв'язків існує між її членами. Головні потреби, що зумовлюють вступ людини до неформальної групи: потреба у допомозі; потреба у захисті; потреба в інформації; потреба в тісному спілкуванні та симпатії. Група має свою структуру – зовнішні комунікативні зв’язки, за допомогою яких здійснюється спілкування людей в праці, навчанні та інших різновидах діяльності. Головними особливостями такої структури є:

• поділ праці та спеціалізація функцій;

• ієрархія посад;

• наявність системи координації дій;

• встановлення постійних комунікацій та способів передачі інформації.

Групи бувають великі та малі, реальні, умовні, офіційні, неофіційні та референтні. Великі та малі групи можуть бути реальними або умовними.

Велика група – це кількісно необмежена умовна спільність людей, виділена на основі певних соціальних ознак. До великих груп відносять класи, нації, народності.

Мала група характеризується невеликою кількістю контактуючих індивідів, об’єднаних спільними цілями або завданнями.

Реальні групи − це об'єднання людей на грунті реальних відносин − ділових або особистих. Так, реальною групою є учнівський клас, сім'я, товариство друзів тощо.

Умовна група об'єднує людей за якоюсь умовною ознакою - віком, статтю, національністю та ін. Члени умовної групи не мають між собою реальних відносин та зв'язків і навіть можуть не знати один одного.

---

Офіційна (формальна) група виникає як структурна одиниця на підставі штатного регламенту, інструкцій та інших документів. Формальними є студентська група, сім'я, військовий підрозділ, виробнича бригада. Ділові відносини між її членами визначаються посадовими обов'язками кожного і регулюються певним розпорядником.

Неофіційна група − це спільність людей, що виникла стихійно на підставі спільності інтересів її членів, симпатій, єдності поглядів і переконань або з інших мотивів. Так, неофіційними групами є групи осіб, що товаришують, шанувальники туризму, риболови тощо.

Референтна (еталонна) група - це реально існуюча або уявна група, погляди, норми та цінності якої є взірцем для особистості, під її впливом вона формує свої життєві ідеали, вивіряє власні дії та вчинки.

Людина може бути членом групи, яка водночас є для неї референтною. За цих умов гармонізуються відносини з групою, створюються психологічно комфортні умови для успішного розвитку особистості в певному напрямі.

Референтна група іноді існує для особистості поза реальною, якщо вона зорієнтована на ідеали, цінності, погляди іншої групи. Тоді еталоном для неї є інший взірець. Такий стан може істотно позначитися на внутрішньоколективних відносинах, ускладнювати взаємини між членами групи. Якщо в людини кілька референтних груп, це зумовлює виникнення внутрішнього конфлікту.

Об'єднання людей у реальні групи може ґрунтуватися на спільності їхньої діяльності, зумовленої єдністю потреб, інтересів, прагненням досягти значущих результатів. У групах високого рівня розвитку можна виокремити три системи відносин: офіційно-ділові; неофіційно-ділові; неофіційно-особистісні.

За високим рівнем розвитку групи поділяються на колектив, корпорацію, асоціацію. З низьким рівнем розвитку – на дифузні групи, натовп, бандитську кліку.

Колектив − це група людей, залучених до спільної діяльності і об'єднаних єдиною метою та задачами, які досягли у процесі соціально бажаної спільної діяльності високого рівня розвитку. В колективі, за умови ідеального розвитку, більшість його членів отримує моральне та матеріальне задоволення.

Істотна ознака колективу − суспільна важливість мети та завдань, на реалізацію яких спрямовані зусилля його членів. Для колективу характерна згуртованість, що характеризується системою внутрішньо групових зв’язків. Це дає підстави розглядати колектив як найважливішу клітинку суспільного організму.

---