Файл: 019_endern_standarti_suchasno_osv_ti._Zb_rka_rekomendats_y._Chastina_3_2011_.pdf

76,74% (ЕГ), 63,26% (КГ) досліджуваних не приймають оприявлені в художніх текстах патріархатні канони життя, оскільки, на їх думку, чоловік і жінка мають однакові права й можливості, а пригнічення прав жінки призводить до страждань, дистанціювання статей. Для решти досліджуваних усталена ґендерна ієрархія є нормою людського існування (18,6% (ЕГ), 29,77% (КГ)). Ступінь задоволеності стереотипним укладом життя, відтвореного в українській літературі, більш характерний респондентам чоловічої статі.

•На вашу думку, жінка має право бути головою родини, лідером у суспільстві?

Більшість респондентів ЕГ (67,91%), зокрема дівчат (77,14% (ЕГ), пропагує маскулінізацію жіноцтва, тобто конструює нові ґендерні стереотипи, неприйнятні для 46,67% (ЕГ) хлопців. Та все ж такі дані вказують на зміну ґендерної свідомості сучасної молоді: вони пов’язують поняття лідерства із представниками обох статей. У КГ думки досліджуваних розподілилися на дві категорії: тих, хто виражає психологію радикального фемінізму (46,98% (КГ), і тих, хто розцінює другорядну роль жінки як норму співіснування статей (46,05% (КГ)).

•У яких художніх текстах, які ви вивчали в 10 класі, спостерігаються прояви ґендерної нерівності, насилля? (Орієнтовна відповідь: «Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького, «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного та І. Білика, «Украдене щастя», «Перехресні стежки» І. Франка, «Тіні забутих предків» М. Коцюбинського, «Людина», «Земля» О. Кобилянської, «Лісова пісня» Лесі Українки, «Записки кирпатого Мефістофеля» В. Винниченка).

9. Групова робота «Ґендерне насильство»

(слайд 40) Учням трьох мікрогруп, утворених на основі словесного співпадання («рівність», «гармонія», «андрогінність»), потрібно дати відповідь на такі запитання: Які види ґендерного насилля переважають у взаємовідносинах художніх персонажів? Чому? Які прояви ґендерного насилля спостерігаються у взаємовідносинах чоловічих і жіночих персонажів? До чого це призвело, за версіями авторів? І мікрогрупа досліджує різновиди, ознаки та наслідки ґендерного насилля в «Кайдашевій сім’ї» І. Нечуя-Левицького, «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного та І. Білика, «Украденому щасті» І. Франка; ІІ – в «Перехресних стежках» І. Франка, «Тінях забутих предків» М. Коцюбинського, «Людині» О. Кобилянської, ІІІ – в «Землі» О. Кобилянської, «Лісовій пісні» Лесі Українки.

10.Гра «Знайди зайве» (проводиться паралельно до попередньої вправи, коли здійснюється виконання учнями завдання) (слайди 41-42)

Із кожного ряду імен жіночих / чоловічих художніх персонажів учні повинні знайти зайвого за принципом здійснення ґендерного насилля,

181

обґрунтувавши свій вибір, довівши, що визначений персонаж є жертвою ґендерного насилля чи агресором.

Завдання:

•Лаврін, Омелько, Карпо («Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького).

•Грицько, Чіпка, Галя («Хіба ревуть воли, як ясла повні?» І. Білика та Панаса Мирного).

•Анна, Микола, Михайло («Украдене щастя» І. Франка).

•Іван, Юра, Палагна («Тіні забутих предків» М. Коцюбинського).

•Сава, батьки Сави, Рахіра («Земля» О. Кобилянської).

•Килина, Лукаш, мати Лукаша («Лісова пісня» Лесі Українки).

Таким чином, на основі проаналізованих нами художніх творів ми можемо сказати, що основними причинами ґендерного насилля є гіперфемінність персонажів, зокрема нездатність протистояти негативному психологічному впливу оточуючих, покірність, пасивність у налагодженні міжособистісних взаємовідносин. Насильники виступають агресивними, конфліктними, егоїстичними, своєю поведінкою демонструють небажання побудувати гармонійну сім’ю, реалізують потребу в домінуванні за рахунок приниження інших.

11. Презентація мікрогрупами результатів своєї роботи (див. табл. 1)

Таблиця 1.

Ґендерне насильство в художніх творах