Файл: 018_endern_standarti_suchasno_osv_ti._Zb_rka_rekomendats_y._Chastina_2_2011_.pdf

ҐЕНДЕРНА ЕКСПЕРТИЗА ШКІЛЬНИХ ПІДРУЧНИКІВ ТА НАВЧАЛЬНИХ ПОСІБНИКІВ ДЛЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

ВСТУП

Сучасна освіта переживає період перетворень, мета яких – підвищити якість освіти та стати джерелом демократичних змін в країні, що вимагає нових концептуальних підходів до навчання й виховання молоді. Нині загальноосвітня школа може пишатися набором альтернативних підручників для 5–9 класів, які складено відповідно до нових

програм та стандартів і які відображають реалії сьогодення. Із погляду методології,

вони узагальнюють багатий досвід підручникотворення, містять цінний історичний, теоретичний та практичний матеріал із кожного предмета. Реалії сучасного життя вимагають ураховувати в підручниках зміни в соціальних ролях чоловіків і жінок, що відбуваються непомітно, а проте, впливають на свідомість та підсвідомість учнів. Реформа освіти в Україні має долучати ґендерний компонент, ураховувати те, що нові соціальні, економічні та екологічні ризики по-різному впливають на дівчат. Саме тому спроба ґендерного аналізу підручників для середньої школи є важливою складовою впровадження ґендерного підходу в практику навчально-виховного процесу загальноосвітньої школи.

У2005 році в Україні було ухвалено Закон «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків»1 (далі – Закон). У ньому встановлено механізми «досягнення паритетного становища жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства шляхом правового забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».

Одним з таких механізмів має стати ґендерно-правова експертиза чинного законодавства України, що визначається як «аналіз, результатом якого є висновок про відповідність/невідповідність нормативно-правового документа принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» (стаття 1 «Визначення термінів»). Але йдеться не тільки про документи чинного законодавства.

Устатті 21 Закону читаємо: «Центральний орган виконавчої влади з питань освіти і науки забезпечує проведення експертизи навчальних програм, підручників та навчальних посібників для навчальних закладів щодо відповідності принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» 2.

Виникає питання: як мають проводити таку експертизу, на яких теоретичних засадах вона має бути побудована, якими мають бути постулати, принципи, критерії, методи такого дослідження?

Мета нашого дослідження – розробити рекомендації щодо проведення ґендерного аналізу шкільних підручників. Іншими словами, нам потрібно визначити, хто

може здійснювати ґендерний аналіз шкільних підручників і яким чином.

Наші рекомендації ми презентуємо у вигляді набору світоглядних, наукових та професійних компетенцій, якими повинні володіти експерти, приступаючи до ґендерного аналізу.

Компетенції (лат. competentia) – коло питань, у яких людина добре обізнана, маючи відповідні знання та досвід. Компетенцію розглядають як складну соціально-дидактичну структуру особистості, засновану на знаннях, придбаному життєвому досвіді та цінностях.

1Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків». – Режим доступу: http:// zakon.rada.gov.ua

2Там само.

59

Крім того, у структуру компетенції зараховують внутрішню мотивацію, психологічну та практичну готовність до досягнення якісних результатів у своїй діяльності3.

Набір компетенцій та їх ієрархія визначаються характером дослідження (ґендерний аналіз), його основоположними цільовими установками (відповідність/невідповідність дискурсу підручника принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків), а також реальними можливостями експерта (світогляд, цінності, знання, навички, досвід та ін.). Визначимо ключові компетенції, які формують особистість експерта, здат-

ного до успішного проведення ґендерного аналізу шкільних підручників. На наш погляд,

експерти мають володіти такими компетенціями:

•соціокультурні ґендерні;

•науково-ґендерні;

•професійно-методологічні.

Соціокультурну ґендерну компетенцію розглядають як світоглядну категорію. Вона заснована на ціннісних орієнтаціях людини, її знаннях і соціальному досвіді. Сучасні соціокультурні умови потребують формування особистості, здатної виявляти готовність до порозуміння та співпраці, терпимості до інакомислення, співчуття, критичного осмислення будь-яких суджень, особистості, що уникає категоричності в думках і поглядах та демонструє вміння трансформувати й долати конфліктні ситуації.

Однією з основних складових такої компетенції є ґендерна чутливість, тобто переконання в тому, що «методи дослідження й аналізу мають враховувати існуюче становище жінок і чоловіків та сприяти встановленню ґендерного балансу»4. Об’єктивний та коректний аналіз соціальних проблем суспільства є можливим тільки з позицій ґендерного підходу. У цьому аспекті ґендерний підхід розглядають «як ознаку політичної культури, властиву активній представницькій демократії, що полягає у врахуванні інтересів обох соціально-статевих груп суспільства. Суттю ґендерного підходу є усвідомлення того, що суспільні явища по-різному впливають на чоловіків і жінок, викликають неоднакові їх реакції та мають для них різні наслідки»5.

Отже, світоглядні цінності (установки) такої людини відповідають принципам демократії й толерантності. Частиною її світогляду є культура ґендерної рівності, яку розглядають як одну з загальнолюдських цінностей. Важливим є переконання в тому, що формування громадянського суспільства та досягнення справжньої демократії неможливе без досягнення ґендерної рівності.

Науково-ґендерна компетенція. Проведення кваліфікованого ґендерного аналізу потребує від експертів неабиякої обізнаності у питаннях ґендерної теорії та практики.

Це передбачає володіння:

•теоретичними постулатами та принципами теорії ґендеру;

•ключовими поняттями ґендеру;

•наявними методами та критеріями ґендерного аналізу.

3Мартынюк А.Я. К вопросу о компетентностно ориентированной парадигме в образовании / А.Я.Мартынюк // Ученые записки ТНУ. – Т.23 (62). – 2010. - № 2. – Ч.2: Филология. Социальные коммуникации. – С.48.

4Кікінеджі О.М., Кізь О.Б. Формування ґендерної культури молоді: науково-методичні матеріали до тренінгової програми. Навчальний посібник / О.М.Кікінеджи, О.Б. Кізь. – Тернопіль: ТНПУ ім. В.Гнатюка, 2009. – С.109

5Там само.

Проведення об’єктивної ґендерної експертизи шкільних підручників можна здійснити, тільки застосовуючи теоретичні постулати та принципи теорії ґендеру.

У розробці ґендерної теорії є декілька напрямів. До основних, з погляду соціальних і гуманітарних наук, належить теорія соціального конструювання ґендеру. Вона заснована на двох постулатах:

1.Ґендер конструюється (будується) з допомогою соціалізації, розподілу праці; системою ґендерних ролей, сім’єю, засобами масової інформації.

2.Ґендер конструюється й самими індивідами на рівні їхньої свідомості (тобто ґендерної ідентифікації), прийняття заданих суспільством установок, норм і ролей й підстроювання під них (в одязі, зовнішності, манері поведінки і т. д.) 6.

Таким чином, ґендер – категорія соціальна, це система ролей, статусів, відносин, відповідальностей, які по-різному формуються суспільством для жінок і чоловіків, а потім транслюються й контролюються з допомогою соціальних інституцій (сім’ї, держави, суспільства). Див. Таблицю 1.

Таблиця 1

Аналіз формування та закріплення ґендерних пріоритетів у шкільних підручниках

Другою умовою проведення аналізу та опису його результатів є володіння термінологічним апаратом ґендерних досліджень. Треба підкреслити, що ґендерний аналіз відрізняється від досліджень інших типів, оскільки він використовує конкретні базові теоретичні поняття, а саме: ґендерна рівність, рівні права жінок і чоловіків, рівні можливості жінок і чоловіків, ґендерно-правова експертиза, ґендерні ролі, ґендерні стереотипи. Їх тлумачення отримало легітимність у Законі (стаття 1 «Визначення термінів»), на це перш за все й мають спиратися експерти.

Третя умова. Проведення кваліфікованого ґендерного аналізу потребує не тільки високого рівня обізнаності у питаннях ґендерної теорії та практики, її впровадження в різних країнах світу, але вимагає й розробки критеріїв ґендерної експертизи та відповід-

ної методики її проведення. Критеріями ґендерної експертизи є такі головні положення:

•ґендерно зумовлений поділ праці є джерелом багатьох ґендерних дисбалансів та нерівності в суспільстві;

•поняття «доступ до ресурсів» і «контроль за ресурсами» не є тотожними;

•важливими ресурсами є не лише матеріальні ресурси, але також і час, знання, доступ до інформації та можливість її отримання;

6Воронина О.А. Гендер / О.А.Воронина // Словарь гендерных терминов / Под ред. А.А.Денисовой. – Москва: Информация – ХХI век, 2002. – С.22-23.

61

•досягнення ґендерної рівності де-юре не обов’язково означає забезпечення ґендерної рівності де-факто;

•культура, уявлення та стереотипи істотно впливають на доступ та контроль за ресурсами і, у такий спосіб, на фактичне забезпечення ґендерної рівності7.

Основний метод ґендерної експертизи – контент-аналіз. Це якісно-кількісний метод вивчення документів, який характеризується об’єктивністю висновків і строгістю процеду-

ри та полягає у кваліфікаційній обробці тексту з подальшою інтерпретацією результатів.

Об’єктом дослідження у будь-якому разі є документ, а процедура дослідження передбачає й якісні, й кількісні моменти.

Предметом контент-аналізу можуть бути як проблеми соціальної дійсності, котрі висловлюються чи, навпаки, приховуються в документах, так і внутрішні закономірності

самого об’єкта дослідження.

Важливий аспект дослідження документів – вивчення самого змісту документа. Це може бути аналіз тільки однієї сукупності текстів чи аналіз однієї сукупності текстів у порівнянні з іншими сукупностями.

Учені виділили три процедурні рівні контент-аналізу з погляду наявності характеристик змісту й надійності висновків:

1)вивчення змісту без виходу за його межі;

2)дослідження співвідношення змісту й об’єктивних даних;

3)аналіз співвідношення змісту з характеристиками та процесами в комунікаторі й реципієнті, прогнозування ефектів повідомлень і висновків про комунікатора й аудиторію8.

Тому дуже важливим у процесі ґендерного аналізу є постійне порівняння (зіставлення), чи дослідження співвідношення, змісту освітніх стандартів і програм зі змістом статей Закону та найбільш поширеними ґендерними стереотипами, серед яких:

• стереотипи щодо закріплення сімейних та професійних ролей стосовно статі (сімейна сфера маркується як жіноча, професійна – як чоловіча);

• стереотипи, що пов’язані з відмінностями у змісті праці (прерогатива жінок – сфера обслуговування, чоловіків – творча, керівна діяльність).

Усі ці дії дають багато можливостей для дослідження і наявного, і прихованого змісту інформації [3].

Ґендерний аналіз дискурсу шкільних підручників може бути доповнено якісною оцінкою їхнього змісту, яка формується на підставі даних із Таблиці 2.

Таблиця 2

Типи дискурсу підручників щодо наявності/ браку ґендерного компонента

7Впровадження ґендерних підходів: Практичний посібник. - Київ: ТОВ «К.І.С.», 2002. – 142 с. Режим доступу: http.//www.undp.sk/genderlibrary.

8Електронна бібліотека Інституту журналістики. – Режим доступу: http://journlib.univ.kiev.ua/index. php?act=article&article=1283.