Файл: 018_endern_standarti_suchasno_osv_ti._Zb_rka_rekomendats_y._Chastina_2_2011_.pdf

47

роду учень. На нашу думку, таке формулювання є проявом ґендерної асиметрії мови, тому іменники чоловічого роду учень, учитель варто замінити на вирази учень/ учениця, учитель/учителька тощо.

Щоб забезпечити ґендерну рівність, рівні права і можливості чоловіків та жінок, зміст програми варто розширити для повнішого долучення ґендерної складової, робити акцент на принципах ґендерної рівності, егалітарності та на партнерстві обох статей, уникати стереотипізації тощо.

Програма «Фізична культура. 2–4 класи»

Програма «Фізична культура. 2–4 класи» є одним з основних документів для вчителів початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів інтенсивної педагогічної корекції (для дітей із затримкою психічного розвитку). Вона задовольняє критерії адресної спрямованості, є соціально і психологічно визначеною.

Фізична культура як один із навчальних предметів має важливе значення для психомоторного розвитку та сформованості основних рухів дітей із ЗПР, а також для розвитку емо- ційно-вольової сфери й вироблення спостережливості, цілеспрямованості, самостійності.

Позитивним є те, що в матеріалі на с. 219, 230, 241 подано розподіл за ґендерною ознакою в контрольних нормативах і вимогах для хлопчиків та дівчаток 2-го, 3-го і 4-го класів, що робить програму ґендерно чутливою.

Щоб забезпечити ґендерну рівність, рівні права і можливості чоловіків та жінок,

зміст програми варто розширити, де це дозволяє зробити зміст предмета. У тексті програми автори, характеризуючи її зміст, а також державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів і критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, використовують іменник чоловічого роду учень. На нашу думку, таке формулювання є проявом ґендерної асиметрії мови, тому його варто замінити на формулювання учень/ учениця або учні.

На сторінках 146, 147, 148, 149, 150, 152, 153, 154, 156, 158, 160, 161, 162, 210, 211, 212,

214, 215, 221, 222, 223, 224, 225, 226, 227, 228, 229, 232, 233, 234, 235, 239, формулюючи

критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, треба замінити іменник чоловічого роду учень на вираз учень/учениця.

Ґендерний аналіз програми «Фізична культура. 2–4 класи» для загальноосвітніх навчальних закладів інтенсивної педагогічної корекції (для дітей із затримкою психічного розвитку) дозволяє зробити висновок, що вона є ґендерно чутливою. Проте, характеризуючи зміст програми, державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, автори використовують іменник чоловічого роду учень. На нашу думку, таке формулювання є проявом ґендерної асиметрії мови, тому іменник чоловічого роду учень варто замінити на вираз учень/ учениця (с. 146, 147, 148, 149, 150, 152, 153, 154, 156, 158, 160, 161, 162, 210, 211, 212, 214, 215, 221, 222, 223, 224, 225, 226, 227, 228, 229, 232, 233, 234, 235, 239).

Щоб забезпечити ґендерну рівність, рівні права і можливості чоловіків та жінок, зміст програми варто розширити для повнішого долучення ґендерної складової, наполегливіше спрямовувати хлопчиків і дівчаток на партнерство без огляду на стать у спортивних змаганнях та спортивних досягненнях.

Програма «Основи здоров’я. 2–4 класи»

Програма «Основи здоров’я. 2–4 класи» є одним з основних документів для вчителів початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів інтенсивної педагогічної корекції (для дітей із затримкою психічного розвитку). Вона задовольняє критерії адресної спрямованості, є соціально і психологічно визначеною.

«Основи здоров’я» як один із навчальних предметів має важливе значення для

виховання в учнів свідомого ставлення до власного здоров’я, формування основ здорового способу життя, оволодіння навичками безпечної поведінки для особистого здоров’я та здоров’я оточення.

Щоб забезпечити ґендерну рівність, рівні права і можливості чоловіків та жінок, зміст програми варто розширити, де це дозволяє зробити зміст предмета. У тексті програми «Основи здоров’я. 2–4 класи» автори, характеризуючи її зміст, а також

державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів і критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, використовують іменник чоловічого роду учень. На нашу думку, таке формулювання є проявом ґендерної асиметрії мови, тому його

варто замінити на формулювання учень/учениця або учні.

На сторінках 146, 147, 148, 149, 150, 152, 153, 154, 156, 158, 160, 161, 162, 210, 211, 212, 214, 215, 221, 222, 223, 224, 225, 226, 227, 228, 229, 232, 233, 234, 235, 239, фор-

мулюючи критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, треба замінити іменник чоловічого роду учень на вираз учень/учениця.

На сторінках 252–253 доцільно було б застосувати ґендерний підхід, а саме: «…

обов’язки хлопчиків і дівчаток у сім’ї…; піклування про молодших братиків і сестричок у сім’ї…; допомога найстаршим членам сім’ї – бабусям і дідусям…».

На сторінці 264 доцільно було б наголосити на ґендерному аспекті, а саме: «…

піклування про наймолодших сестричок і братиків та про найстарших членів родини – дідусів і бабусь…».

На сторінці 277 доцільно було б наголосити на ґендерному аспекті, а саме: «… піклування про всіх членів сім’ї: маму, тата, бабусю, дідуся, доньок, синів…».

Ґендерний аналіз програми «Основи здоров’я. 2–4 класи» для загальноосвітніх навчальних закладів інтенсивної педагогічної корекції (для дітей із затримкою психічного розвитку) дозволяє зробити висновок, що вона є ґендерно чутливою.

Характеризуючи зміст програми, державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, автори використовують іменник чоловічого роду учень. На нашу думку, таке формулювання є проявом ґендерної асиметрії мови, тому іменник чоловічого роду учень варто замі-

нити на вираз учень/учениця або учні.

Щоб забезпечити ґендерну рівність, рівні права і можливості чоловіків та жінок, зміст програми варто розширити для повнішого долучення ґендерної складової, урівноважити тематику змісту мовною симетрією, наголошувати на партнерстві обох статей тощо.

49

ПРОГРАМИ ДЛЯ 1–4 СПЕЦІАЛЬНИХ КЛАСІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ І СТУПЕНЯ ДЛЯ ДІТЕЙ СЛІПИХ

ТА ЗІ ЗНИЖЕНИМ ЗОРОМ ЗІ СКЛАДНИМИ ВАДАМИ РОЗВИТКУ. ЧАСТИНА І

Програми з української мови та математики для 1–4 спеціальних класів ЗНЗ І ступеня для дітей сліпих та зі зниженим зором зі складними вадами розвитку розроблені на підставі Державного стандарту початкової освіти дітей з порушеннями зору та з обмеженими розумовими можливостями, а також відповідних чинних навчальних програм для початкової школи з урахуванням особливостей сприймання та способів засвоєння навчального матеріалу учнями цього віку.

Програми з української мови та математики для 1–4 спеціальних класів ЗНЗ І ступеня для дітей сліпих та зі зниженим зором зі складними вадами розвитку є ґендерно нейтральними, однак мають деякі ознаки і ґендерної чутливості, і ґендерних стереотипів.

Позитивним є те, що вивчення української мови та математики сприяє розвитку пізнавальних можливостей дітей сліпих та зі зниженим зором зі складними вадами розвитку. Програма з української мови «… має на меті забезпечення практичного оволодіння мовою як засобом спілкування та пізнання», програма з математики передбачає «… формування та уточнення в учнів кількісних, просторових і часових уявлень, потрібних

усамостійному житті та в трудовій діяльності», що відповідає ґендерним підходам

унавчально-виховному процесі.

Для тексту програми характерні прояви ґендерної асиметрії мови.

Експертиза виявила доцільність долучення до складу програми матеріалу щодо ґендерної рівності та створення для чоловіків і жінок однакових умов для реалізації прав та свобод людини й громадянина.

Характеризуючи зміст програм, державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, автори використовують іменник чоловічого роду учень. На нашу думку, таке формулювання є проявом ґендерної асиметрії мови, тому іменник чоловічого роду учень варто замінити на формулювання учень/учениця, урівноважити тематику змістовних ліній мовною

симетрією, що дасть змогу оцінювати і хлопчика, і дівчинку з однакової позиції.

Під час вивчення на уроках української мови (читання) на с. 56–62, 83–94, 118–130, 198–203, 218–225, 248–256 художніх творів, народних і літературних казок, байок,

віршів, прислів’їв, загадок тощо треба не тільки формувати в учнів розуміння прочитаного, а й закладати уявлення про ґендерну складову.

Щоб забезпечити ґендерну рівність, рівні права і можливості чоловіків та жінок, зміст

програм варто не стільки змінювати, скільки розширити щодо ґендерної складової, запровадити ґендерну термінологію, наголошувати на рівних можливостях та здібностях дівчаток і хлопчиків, не протиставляти дітей за статтю в різних сферах діяльності, відмовляючись таким чином від диференційованого, обмежувального підходу у вихованні хлопчиків і дівчаток.

ПРОГРАМИ ДЛЯ 1–4 СПЕЦІАЛЬНИХ КЛАСІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ І СТУПЕНЯ ДЛЯ ДІТЕЙ СЛІПИХ

ТА ЗІ ЗНИЖЕНИМ ЗОРОМ ЗІ СКЛАДНИМИ ВАДАМИ РОЗВИТКУ. ЧАСТИНА ІІ

Програми курсу «Я і Україна», трудового навчання, музики для 1–4 спеціальних класів ЗНЗ І ступеня для дітей сліпих та зі зниженим зором зі складними вадами розвитку розроблені на підставі Державного стандарту початкової освіти дітей з порушеннями зору та з обмеженими розумовими можливостями, а також відповідних чинних навчальних програм для початкової школи з урахуванням особливостей сприймання та способів засвоєння навчального матеріалу учнями цього віку.

Програми курсу «Я і Україна», трудового навчання, музики для 1–4 спеціальних класів ЗНЗ І ступеня для дітей сліпих та зі зниженим зором зі складними вадами розвитку є ґендерно нейтральними, проте мають деякі ознаки і ґендерної чутливості, і ґендерних стереотипів.

Позитивним є те, що вивчення курсу «Я і Україна», трудового навчання, музики сприяє всебічному розвитку пізнавальних можливостей дітей сліпих та зі зниженим зором зі складними вадами розвитку. Програма курсу «Я і Україна» має на меті «…формування знань про навколишню дійсність, необхідних для усвідомлення своєї приналежності до природи і суспільства; формування уявлень про неживу й живу природу; створення елементарної бази для засвоєння учнями відповідно до їхніх вікових особливостей різних видів соціального досвіду, морально-правових норм, традицій тощо; корекційний розвиток пізнавальної діяльності; вироблення в учнів навички самообслуговування та охайності». Програма з трудового навчання ставить за мету «…розвиток особистості зі складними вадами через залучення до різних видів доступної праці, засвоєння знань про властивості оброблюваних матеріалів, вивчення засобів праці, формування відповідального ставлення до вирішення трудових завдань і навчання безпеки праці». Метою програми з музики є «…виховання музичної культури учнів та активізацію їх творчої діяльності». Усе це відповідає ґендерним підходам у навчально-виховному процесі.

Для тексту програми характерні прояви ґендерної асиметрії мови.

Експертиза виявила, що до складу програми варто долучити матеріал щодо ґендерної рівності та створення для чоловіків і жінок однакових умов для реалізації прав та свобод людини й громадянина.

Характеризуючи зміст програм, державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, автори використо-

вують іменник чоловічого роду учень. На нашу думку, таке формулювання є виявом ґен-

дерної асиметрії мови, тому іменник чоловічого роду учень треба замінити на формулювання учень/учениця, урівноважити тематику змістовних ліній мовною

симетрією, що дасть змогу оцінювати і хлопчика, і дівчинку з однакової позиції.

Щоб забезпечити ґендерну рівність, рівні права і можливості чоловіків та жінок, зміст програм варто не стільки змінювати, скільки розширити щодо ґендерної складової, запровадити ґендерну термінологію, наголошувати на рівних можливостях та