Файл: 018_endern_standarti_suchasno_osv_ti._Zb_rka_rekomendats_y._Chastina_2_2011_.pdf

157

Він складається з таких позицій:

1.Матеріально забезпечує сім’ю (68%.)

2.Не зловживає алкоголем (54%).

3.Має спокійний, характер (38%).

4.Має почуття гумору (37%).

5.Не вередує, не занадто вимогливий (34%).

6.Не курить (32%).

7.Піклується про дружину (28%).

Таку ознаку демократичної (егалітарної) сім’ї, як допомога у веденні домашнього господарства дівчата поставили на одне з останніх місць – на дев’яте, «кохання чоловіка» – на десяте, а «виховання дітей чоловіком» – на одинадцяте.

На думку юнаків, «хороша дружина» має бути (риси перераховано в порядку зменшення значущості):

1.Доброю та лагідною (52%).

2.Охайною, завжди дивитися за собою (45%).

3.Вправною господинею (45%)

4.Не дуже вимогливою (42%)

5.Не зловживати алкоголем (31%)

6.Спокійною (28%)

7.Гарним сексуальним партнером (26%) тощо. Дівчата портрет «хорошої дружини» бачать інакше:

1.Вправна господиня (61%).

2.Охайна, завжди дивиться за собою (60%).

3.Виховує дітей (49%)

4.Добра та лагідна (44%).

5.Не курить (39%).

6.Не примхлива, не занадто вимоглива (37%).

7.Має спокійний характер (31%) тощо.

Аналіз даних соціологічного дослідження, проведеного в Україні, показує, що в молоді, яка ще не перебувала в шлюбі, уявлення щодо моделі «хорошого чоловіка» та «хорошої жінки» не просто традиційні, ба навіть більше, доволі примітивні. І це явище можна розглядати як прогалину в ґендерному вихованні молоді.

Додаток № 7

Зразки діяльності жінок у різних сферах суспільного життя

Кедук Вікторія Олексіївна, учителька історії та правознавства ЗОШ № 8 Сімферопольської міської ради

РОЗРОБКА ДЕТАЛЬНОЇ СХЕМИ ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТТЯ ТЕМА: «ҐЕНДЕРНІ СТЕРЕОТИПИ ТА РИЗИКИ, ЯКІ ВОНИ МІСТЯТЬ»

Мета:

•допомогти зрозуміти глибину вкорінення ґендерних стереотипів у наше повсякденне життя;

•навчити виявляти й визначати ґендерні стереотипи.

Завдання:

•ознайомити дітей із поняттям «стереотип»,

•закріпити зміст поняття «ґендерний стереотип»,

•навчити аналізувати і попереджати ризики ґендерних стереотипів.

Форма проведення:

•робота в малих группах;

•групова дискусія.

Місце проведення : навчальна аудиторія.

Обладнання та матеріали: невеличкі аркуші паперу по 8–10 штук кожного кольору й відтінку (можливо, більшість дітей захоче аркуші одного й того самого кольору); великі аркуші паперу, фломастери, маркери, дошка, скотч.

Література:

1.Абетка рівності. – К.: Тетрис-Прінт, 2007.

2.Ґендерні проблеми очима студентства: Аналітична доповідь / Л. Гуслякова,

І. Даниленко, О. Плахотник, М. Сухомлин. – Харків, 2009. – 64 с.

3.Ми різні – ми рівні. Основи культури ґендерної рівності: Навчальний посібник для учнів 9–12 класів загальноосвітніх навчальних закладів / За ред. О. Семиколєнової.

– К.: «К.І.С.», 2007. – 176 с.

4.Основи теорії ґендеру: Навчальний посібник. – К.: «К.І.С.», 2004. – 535 с.

5.Проблема ґендерної нерівності в педагогічній освіті. – Київ: Фоліант, 2003. – 59 с.

6.Уповноважувальна освіта: Посібник для тренерів / За ред. О. Сусловой – К.: АВДІ, 2002. – 151 с.

ХІД ЗАНЯТТЯ

Вступне слово вчителя/вчительки

Щоб налаштувати учнів на успішну працю, учитель/учителька пропонує принципи,

за якими має відбуватися заняття. Принципи записано на аркуші паперу. Принцип, які

застосовуються на занятті:

159

•приходити вчасно;

•бути позитивним;

•не критикувати;

•говорити коротко і не часто, не перебивати, говорити по черзі;

•брати участь у вправах добровільно;

•говорити за себе;

•зберігати конфіденційність;

•бути чутливими до різноманітності.

Мотивація навчальної діяльності учнів

Після погодження принципів учитель/учителька називає тему уроку та просить учнів проговорити, чого вони чекають від заняття. Після висловлювання очікувань проводять невеличке обговорення:

–Чому вам було запропоновано це питання?

–Як ви почувалися під час виконання вправи?

–Чи потрібні очікування взагалі?

–Для чого ми висловлюємо очікування зараз? Тощо.

Актуалізація опорних знань

У першої частині заняття проводимо вправу «Веселка».

На великому аркуші паперу зліва пишемо слово «дівчата», справа – «хлопці». Просимо всіх по черзі взяти папірець улюбленого кольору й приклеїти його на вели-

кому аркуші. Дівчата приклеюють зліва, хлопці – справа.

По закінченні завдання учитель/учителька запитує:

•Яка вийшла картинка? Як вона виглядає?

•Що вона нагадує?

•Група пропонує свої асоціації: веселка, квітучий сад, мозаїка, дитячий калейдоскоп

тощо.

•Які корисні (цікаві, потрібні, важливі) результати можна отримати від використання

всіх кольорів, від їх змішування? Де їх можна використати?

Чи вирізняли певні кольори та відтінки діти тієї чи іншої національності, лише дівчата чи лише хлопці?

Висновок Немає кольорів «дівочих» чи «хлопчачих». Розподіл кольорів на «дівочі» чи

«хлопчачі» – це теж приклад стереотипів. Такий висновок може стати переходом до загальної вправи заняття.

Інформаційний блок

Запитуємо у дітей, що таке «стереотип». Пропонуємо учням визначення стереотипу. Стереотип – це сукупність спрощених узагальнень про групу індивідуумів, що дає можливість розподілити членів групи за категоріями і сприймати їх шаблонно, згідно з

цими очікуваннями.

Стереотип – це узагальнення, за якого риси й характеристики, притаманні частині групи (необов`язково більшій частині), поширюються на всю групу.

Розрізняють расові, національні, ґендерні стереотипи.

Ґендерний стереотип – сформовані в соціумі узагальнені уявлення про те, якими повинні бути чоловіки та жінки в суспільстві (соціальні ролі, поведінка, професії, доступ до влади, освіти, ресурсів тощо).

Стереотипне ставлення до расових, соціальних і ґендерних груп призводить до сприйняття їх відповідно до наявних у суспільстві упереджень.

Поняття стереотипу ввів у наукову термінологію американський психолог У. Ліппманн (W. Lippmann) у 1922 році.

Просимо дітей навести приклади стереотипів (расового, національного, ґендерного).

Тренінгово-розвивальний блок

Завдання

Об’єднуємо всіх присутніх у малі групи. Кожній групі запропонуйте проаналізувати один із ґендерних стереотипів. Наприклад, «чоловік – добувач», «жінка – берегиня», «жінка має бути красивою», «чоловік повинен бути сильним» тощо.

Для цього на великому аркуші зверху посередині треба написати формулюваня стереотипу, обраного для аналізу, потім аркуш поділити на два стовпчики. В одному стовпчикові перерахувати всі можливі ризики, що можуть виникнути, якщо цього стереотипу дотримуватимуться жінки, в іншому стовпчику – ризики, якщо цього стереотипу дотримуватимуться чоловіки. Наприклад, у «чоловіка-добувача» може не бути вихідних і вільного часу, його може пригнічувати гіпервідповідальність за достаток сім’ї, він може втратити роботу, захворіти тощо. «Жінка-берегиня» зазвичай матеріально залежить від чоловіка, вона несамостійна в ухваленні рішень, вона далеко не завжди може реалізувати свої професійні навички, природні таланти тощо.

Попросіть малі групи презентувати результати роботи. Починаючи обговорення, запитайте:

Які у вас враження від роботи?

•На кого впливає ґендерний стереотип стосовно чоловіків і хлопців? Лише на чоловіків і хлопців? Чи впливає він на жінок і дівчат? Якщо так, то як саме?

•На кого впливає ґендерний стереотип стосовно жінок та дівчат? Лише на жінок і дівчат? Чи впливає він на чоловіків і хлопчиків? Якщо так, то як саме?

•Як впливає стереотип на особистість, її індивідуальність?

•Чи є необразливі стереотипи?

•Якщо в групі відповідатимуть, що такі стереотипи є, попросіть назвати їх. Запишіть на великому аркуші один із них і повторіть з ним процес визначення можливих ризиків для обох сторін. Запитайте:

•Чому навіть «хороші», на перший погляд, стереотипи містять ризики для чоловіків і жінок?

•Чи можуть стереотипи бути вигідними, мати позитивні наслідки для жінок і чоловіків?

•Якщо так, то для кого, в яких ситуаціях?