Визначення перекисного числа. У колбу відважують 1-2 г жиру (із точністю до 0,01 г), розплавлюють у водяній бані, розчиняють у суміші, що складається із 7,5 куб. см льодяної оцтової кислоти і 5 куб. см хлороформу. До отриманого розчину додають 1 см ³ свіжоприготовленого насиченого водного розчину калію йодистого. Колбу закривають пробкою і струшують 5 хв. Додають 60 куб. см води та 1 куб. см 1%-ного розчину крохмалю, після чого розчин набуває синього кольору. Потім проводять титрування 0,01 моль/куб. дм розчином гіпосульфіту до зникнення синього забарвлення.

Для контрольного досліду беруть ту саму кількість реактивів, але без жиру.

Перекисне число вираховують за формулою

(a-b)×0.00127×100×K

X=^{_______________________________},

m

де а - кількість 0,01 моль/куб. дм гіпосульфіту, що пішло на титрування розчину з жиром, куб. см;

b - те саме, у контрольному досліді;

0,00127 - кількість йоду, що зв'язує 1 куб. см 0,01 моль/куб. дм розчину гіпосульфіту;

m - наважка жиру, г;

K - поправка до титру.

Реакція з нейтральним червоним

Пробу жиру масою біля 1 г поміщають на годинникове скло і добавляють 1 куб. см 0,1%-ного розчину нейтрального червоного, після чого ретельно перемішують. Фарбу зливають і одноразово змивають водою, потім визначають колір жиру.

Свіжий жир має жовтий або жовто-коричневий колір, сумнівної свіжості - коричнево-рожевий колір, несвіжий - рожево-червоний.

Примітка. Реакція більш застосовна до легкоплавких жирів.

Визначення альдегідів

Реакція з флороглюцином в ацетоні. У пробірку поміщають 3-5 г жиру, розплавляють, додають такий самий об'єм розчину флороглюцину в ацетоні та 2-3 краплі концентрованої сірчаної кислоти. Пробірку струшують.

У присутності альдегідів з'являється червоне забарвлення.

Реакція з резорцином у бензолі. У пробірку поміщають 3-5 г жиру, розтоплюють, додають такий самий об'єм концентрованої соляної кислоти і таку саму кількість насиченого розчину резорцину в бензолі.

За наявності альдегідів з'являється червоно-фіолетове забарвлення вмісту або такого ж кольору кільце на межі рідини із жиром.

Визначення кислотного числа

У колбу або хімічний стаканчик відважують біля 2 г жиру (із точністю до 0,01 г), ставлять у водяну баню і доливають 20 см³ нейтралізованої суміші спирту з ефіром у співвідношенні 1:2. До отриманого розчину додають 3-5 крапель 1%-ного спиртового розчину фенолфталеїну, після чого його швидко титрують 0,1 моль/куб. дм калію гідроксиду до появи рожевого забарвлення, що не зникає протягом хвилини.

---

Розрахунок проводять за формулою

a×5,61×K

X=--------------,

m

де X - кислотне число;

а - кількість куб. см 0,1 моль/куб. дм калію гідроксиду, що пішла на титрування;

5,61 - кількість калію гідроксиду, що міститься в 1 куб. см 0,1 моль/куб. дм розчину;

m - наважка жиру, г;

К - поправка до титру.

Примітка. Суміш спирту з ефіром попередньо нейтралізують, до неї додають декілька крапель 1%-ного розчину фенолфталеїну і титрують 0,1 моль/куб. дм калію гідроксиду або натрію гідроксиду до появи слабко-рожевого кольору.

10. Визначення домішок жирів різних видів

У пробірку наливають 3-4 куб. см досліджуваного розплавленого жиру і поміщають її в холодильник при температурі 2-6 град. Цельсію на 3-4 хв. Унаслідок різної температури застигання відбувається поділ жирів залежно від видової належності.

Визначення вологості

Пробірку висушують протягом 30 хв. при температурі 103+-2 град. Цельсію і зважують. Вносять 2-3 г жиру, знову зважують і висушують при температурі 103+-2 гард. Цельсію до постійної маси. Перше зважування проводять через 1 год., друге - через 30 хв.

Для жиру, який є на зберіганні, зважування проводять через 30 хв. та 15 хв.

Розрахунок проводять за формулою

(m₁-m₂)×100

X=-------------,

m

де Х - масова частка вологи, %;

m - маса наважки дослідного жиру, г;

m₁ - маса пробірки з жиром до висушування, г;

m₂ - маса пробірки з жиром після висушування, г.

Вимоги до оформлення та порядку подання звіту лабораторної роботи. Здобувачі вищої освіти проводять оцінку якості рослинних та тваринних жирів. Результати виконаних завдань законспектовують у робочі зошити в довільній формі; роблять висновки про фальсифікацію досліджених зразків.

Список рекомендованої літератури:

1. 
   Ветеринарно-санітарна експертиза м’яса і м’ясопродуктів / Власенко В.В., Кравців Р.Й., Якубчак О.М., Касянчук В.В., Козак М.В., Гаврилюк М.Д.– Вінниця: «Едельвейс і К», 2009 – 528 с. /
   
2. 
   Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо харчових продуктів. Електронний ресурс // http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1602-18
   
3. 
   Про захист прав споживачів: Закон України / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К., .2005.
   
4. 
   Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення: Закон України / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К., 1994.
   
5. 
   Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції: Закон України / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К., 2003.
   
6. 
   Ветеринарно-санітарна експертиза м’яса і м’ясопродуктів / Власенко В.В., Кравців Р.Й., Якубчак О.М., Касянчук В.В., Козак М.В., Гаврилюк М.Д. – Вінниця: «Едельвейс і К», 2009. – 528 с.
   

---

---

Лабораторна робота № 3.

Організація та основні принципи контролю якості кормів, кормових добавок, преміксів та сировини для їх виробництва

Мета роботи: вивчити основні принципи контролю якості кормів, кормових добавок, преміксів та сировини для їх виробництва.

Завдання:

1. Проаналізувати принципи організації оцінки якісних показників кормової продукції та сировини для її виробництва.

З’ясувати:

1. Основи експертизи кормів, кормових добавок і преміксів (її види та принципи).

2. Види небезпек.

3. Ідентифікація та оцінка якості кормів, кормових добавок, преміксів та сировини для їх виробництва.

Спеціальне обладнання та устаткування: паспорт корму, мірні стаканчики, корм, премікс, літературні джерела.

Порядок та методика виконання занять. Опрацювавши теоретичний матеріал щодо даної теми, виконати подані вище завдання. Заповнюють Паспорт корму (зразок).

Вимоги щодо оформлення та порядку подання звіту лабораторної роботи. Результати виконаних завдань законспектовують.

Паспорт корму

Точне і повненайменування корму___________________________________

Назва та адреса господарства, в якому взятий зразок ____________________

Дата взяттязразка ______________________________________________

Характеристика умов вирощування, заготівлі та зберігання корму (заповнюється на місцівзяттязразка):

а) характер угіддя, з якогоотриманий корм _____________________________

б) місцекультури в сівозміні_________________________________________

в) характеристика ґрунту і обробки ____________________________________

г) добриво (йогоназва, скільки й коли вносилося, спосібунесення, закладеннятощо)__________________________________________________

д) метеорологічніумовивегетаційногоперіоду__________________________

е) час збирання і погодніумовипід час збирання ________________________

ж) спосібзбирання та сушіння, силосуваннятощо_______________________

з) фаза вегетації при збиранні _______________________________________

й) урожайність з 1 га _______________________________________________

к) умови зберігання корму (сіна, коренебульбоплодів, зерна)____________

---

5. Характеристика якості корму за органолептичною оцінкою, морфологічними і фізичнимиознаками (заповнюється на місці взяття зразка або в лабораторії)__________________________________________________

6. Поживність корму на підставі хімічного складу або табличних даних (заповнюється в лабораторії) ________________________________________

7. Додаткові дані щодо консервування зразка тощо_______________________

8.Загальна оцінкаякості та поживності корму _________________________

9. Фактична собівартість 1 т або 1 корм.од. ____________________________

Підписи:

Список рекомендованої літератури:

1. 
   Антонов Б.И. Лабораторные исследования в ветеринарии: биохимические и микологические / [под ред. Б.И. Антонова]. – М.: Агропромиздат, 1991. – 287 с.
   
2. 
   Баканив В.Н. Кормление сельскохозяйственных животных: Учеб. пособие / В.Н. Баканив, В.К. Менькин. – М: Агропромиздат, 1989. – С. 26–36.
   
3. 
   Краткий справочник по нормативным требованиям к качеству кормов. – 2-е изд. – К.: Урожай, 1984. – 64 с.
   
4. 
   Курманов И. А. Определение токсичности комбикормов, пораженных микроскопическими грибами / И.А. Курманов, Г.А. Таланов // Ветеринария. − 1976. – № 1. – С. 98– 101.
   
5. 
   Харченко СМ. Ветеринарно-санітарна експертиза кормів / СМ Харченко, М.К. Щербанюк. – К.: Урожай, 1985. – 112 с.
   
6. 
   Регламент (ЄC) № 183/2005 Європейського Парламенту та Ради Європи від 12 січня 2005 року, що встановлює вимоги до гігієни кормів.
   
7. 
   Регламент (ЄC) № 767/2009 Європейського Парламенту та Ради Європи від 13 липня 2009 року щодо розміщення на ринку та використання кормів.
   
8. 
   Директива Ради (ЄС) № 32/2002 від 07.05.2002 про небажані речовини для годівлі тварин.
   
9. 
   Директива Ради (ЄС) № 90/167 від 26.03.1990, що встановлює умови управління приготування, розміщення на ринку та використання лікувальних кормів у Співтоваристві.
   

Лабораторне заняття № 4

Методи визначення хвороб овочів. Хвороби картоплі, моркви, буряку і заходи боротьби з ними при зберіганні.

Мета роботи: ознайомлення з макроскопічним і мікроскопічним методами визначення хвороб плодів та овочів; вивчення хвороб картоплі, моркви, буряку та ознайомлення із заходами боротьби з ними при зберіганні.

Завдання. Ознайомитись із зовнішніми ознаками хвороб моркви та буряку (за таблицями, каталогами, «німими» діапозитивами та свіжими ураженими коренеплодами та бульбами).

---

Смотрите также файлы

• Пнінен 6всынып бойынша жарты жылды есеп.docx

• 1тапсырма. 3 балл в брышы тік болатындай авс тікбрышты шбрышы берліген.docx

• Изложив в ней различные школы и направления в менеджменте в хронологической последовательности.docx

• Программа профессиональной переподготовки Библиотековедение. Ведение библиотечнобиблиографических и информационных процессов (340) new.doc

• 2 сынып кнтізбелік таырыпты жоспар Цифрлы сауаттылы 2 сынып Аптасына 1 саат, барлыы 36 саат.docx