ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 07.05.2024

Просмотров: 59

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

Зорю перемоги Франція зустріла виснаженою. Глибокий страх перед Німеччиною охопив французький народ наступного ж дня після його блискучого успіху. Саме цей страх спонукав маршала Фоша вимагати, щоб кордон Франції проходив по Рейну для забезпечення її безпеки від набагато сильнішого сусіда. Проте англійські та американські державні діячі вважали, що включення до французької території районів із ні­мецьким населенням суперечило б «14 пунктам», а також принципам націоналізму і самовизначення, на яких повинен був ґрунтуватися мир­ний договір. <...> Вони заручилися підтримкою Клемансо, пообіцявши йому, по-перше, спільну англо-американську гарантію оборони Франції, по-друге, демілітаризовану зону і, по-третє, повне і тривале роззброєння Німеччини. Клємансо погодився на це. <...> Таким чином, Вільсон, Ллойд Джордж і Клемансо підписали гарантійний договір. <.„> Фран­цузький народ, охоплений страхом, гнівом і сум'яттям, негайно ж від­мовився від послуг Клемансо. <...>

Пуанкаре, найсильніший із наступників Клемансо, намагався ство­рити незалежну Рейнську державу під заступництвом і контролем Фран­ції. <...> Намагаючись примусити Німеччину до виплати репарацій, він не вагався з цією метою вдертися в Рурську область. Цей захід, звісно, змушував Німеччину дотримуватися договірних зобов'язань, але він був суворо засуджений англійською та американською громад­ською думкою.

Озлоблення англійців проти Німеччини, наскільки сильне спочат­ку, дуже скоро змінилося таким самим сильним протилежним відчут­тям. <»->

Щойно була створена Ліга Націй, як їй було завдано майже смер­тельного удару. Сполучені Штати зреклися дітища президента Вільсона, а потім його партія і його політичний курс були зметені перемогою республіканців на президентських виборах 1920.

Наступного ж дня після перемоги республіканців по той бік Атлан­тики запанували ізоляціоністські ідеї. Згідно з цими ідеями Європі тре­ба надати можливість варитися у власному соку, і хай вона сплачує свої борги, як належить за законом.

На Вашингтонській конференції 1921 р. Сполучені Штати внесли да­лекосяжні пропозиції щодо морського роззброєння, й англійський та американський уряди завзято почали топити свої лінкори і руйнувати свої військові бази. <...>

Сполучені Штати дали зрозуміти Англії, що збереження її союзу з Японією, якого японці так педантично дотримувалися, перешкоджати­ме англо-американським відносинам. У зв'язку з цим союз був анульова­ний. <...> Тим самим було розірвано багато зв'язків, які в подальшому мо­гли виявитися надзвичайно цінними для збереження миру. Таким чином, як у Європі, так і в Азії, союзники швидко створювали становище, за яко­го в ім'я миру розчищався шлях для іншої війни.


Питання:

1) Що вам відомо про автора джерела? Підготуйте коротку істо­ричну довідку про його життя та діяльність.

2) Якими були наслідки Першої світової війни для країн-учасниць?

3) Як змінилася розстановка сил у світі після завершення війни?

4) Дайте визначення поняття «Версальсько-Вашингтонська сис­тема».

5) Як оцінює цю систему автор джерела?

6) У чому, на вашу думку, полягала суперечливість та слабкість Версальсько-Вашингтонської системи?

7) Прокоментуйте прогноз В. Черчілля щодо подальшого роз­витку подій у світі. Як ви вважаєте, чому Версальсько-Ва­шингтонська система містила в собі загрозу виникнення нової світової війни? Зародки яких майбутніх конфліктів у між­народних відносинах приховувала система післявоєнних договорів?

ІЗ «ПЛАНУ ДАУЕСА»

II. Економічна єдність Німеччини:

Для стабілізації своєї валюти та врівноваження свого бюджету Німеччині необхідні ресурси всієї німецької території, у межах, установлених Версальським договором, і необхідна свобода економічної діяльності на зазначеній території. <...>

Потрібно створити новий банк або реорганізувати Рейхсбанк. <...>

VIII. Основні принципи при встановленні щорічних платежів Німеччини.

а) зобов'язання та стійкість бюджетної рівноваги, що випливають із договору;

1. Для врівноваження свого бюджету Німеччині недостатньо відшукати необхідні суми на покриття своїх внутрішніх адміністративних витрат.

2. Вона також повинна покривати, до крайньої межі своїх можливостей, зовнішні зобов'язання, що випливають із договору. <...>

Німеччина буде розраховуватися за зобов'язаннями, накладеними на неї договором, за допомогою трьох категорій ресурсів, а саме: А. Податків; В. Залізниць; С. Промислових облігацій. <...>

XIV. Зовнішня позика, її умови та цілі.

Зовнішня позика у 800 млн золотих марок має на меті:

а) забезпечити новий банк золотим запасом.

в) здійснити у 1924—1925 рр. найважливіші внутрішні платежі, що випливають із договору. <...>

Проект ставить за мету:

1. Установити таку організацію, завдяки якій можна було б одержати з Німеччини максимум платежів.

Питання:

1) Коли був прийнятий «План Дауеса» ? Чому він дістав таку назву?


2) Які події економічного характеру обумовили прийняття цього плану? Що таке «Рурський конфлікт»? Яким чином він впли­нув на розробку та прийняття «Плану Дауеса»?

3) Яка країна взяла на себе ініціативу вирішення проблеми репа­рацій?

4) Які основні положення передбачав «План Дауеса»?

5) Якими були наслідки прийняття цього документа для Німеч­чини?

Сумський державний університет

Машинобудівний коледж СумДУ


Дидактичні матеріали за темою «період стабілізації в європі та в північній америці (1924—1929).»

з предмету «Всесвітня історія»

для студентів І-го кусу всіх спеціальностей

викладач Бондаренко Д. І.

Суми 2013

ПРО США В ДОБУ «ПРОСПЕРИТІ»

...20-ті рр. характеризувалися стабілізацією світової капіталістичної кономіки. Улітку 1921 р. намітився вихід економіки США із кризи, в 1922 р. почалося промислове піднесення. <...> У період від 1922 до 929 р. виробництво сталі у країні зросло на 70 %, нафти — на 156 % , втомобілів — на 255 %. За той самий період валовий національний про-укт зріс на 54 %. До 1929 р. національний прибуток США становив 4,8 % від загальносвітового промислового виробництва, тоді як на Ні-геччину припадало 11,6 %, Велику Британію — 9,3 %, Францію — 7 %, Радянський союз — б %.

Улітку 1923 р. під час подорожі на Аляску президент Гардінг зане-ужав і помер. На президентській посаді, згідно з Конституцією, його мінив віце-президент К. Кулідж.

Саме Куліджу належить фраза: «Справа Америки — це бізнес», яка стала знаменитою.

Другий термін президентства Куліджа проходив під прапором процвітання, або, як казали в Америці, «проспериті». Воно розвивалося на снові наукових і технічних досягнень довоєнного й військового періодів. Особливо швидкими темпами розвивалися нові галузі промисловості — автомобільна, електротехнічна, радіотехнічна тощо. США належить пріоритет у впровадженні у промисловість масового виробництва й стандартизації, які стали девізом американського капіталізму.

Масове виробництво спирається на потужну базу механічної та електричної енергії. Можна сказати, що винахід і широкомасштабне впровадження електричного мотора змінили власне вигляд підприємств. <...> широких масштабах упроваджується вдосконалена конвеєрна система. А це, у свою чергу, разом зі стандартизацією сприяло помітному зростанню продуктивності праці.

Період проспериті характеризувався безпрецедентним зростанням життєвого рівня широких верств населення. Нові споживчі товари, такі як радіоприймачі, телефони, холодильники й, насамперед, автомобілі, стали загальноприйнятими атрибутами повсякденного життя. Завдяки широкому впровадженню системи споживчого кредиту, для багатьох американців придбання цих товарів не становило особливих труднощів. Усе більше поширювалися газети, журнали, кінотеатри, джаз-оркестри тощо і це вносило розмаїття в життя людей.


Своєрідним барометром процвітання та символом американської еко­номіки став автомобіль. Розвиток автомобільної промисловості відбував­ся одночасно з будівництвом розгалуженої мережі автомобільних доріг, що, у свою чергу, сприяло розвитку внутрішнього ринку.

Як наслідок у перше повоєнне десятиліття дистанція, що відокрем­лює Американський капіталізм від європейського, постійно зростала. <...> Згідно зі статистичними даними, оголошеними на Міжнародній економічній конференції в Женеві у 1927 р., на частку США припада­ло 40 % світового виробництва кам'яного вугілля, близько 50 % сталі й близько 70 % нафти. Показово, що, за даними американської статис­тики, у середньому на кожну родину цієї країни припадало близько 15 тис. дол. багатства та близько 3 тис. дол. річного прибутку.

У 1928 р., коли відбулися чергові президентські вибори, американ­ська економіка досягла вершини піднесення. Республіканці, які звели­чували успіхи американського капіталізму, стверджували, що у США .знайдено шлях до безкризового розвитку і ключ до такого розвитку на­лежить Республіканській партії.

Питання:

1) Дайте визначення поняття «проспериті».

2) Дайте власну оцінку діяльності республіканських адміністрацій ч у 20-ті рр. XX ст.

3) Які факти свідчили про те, що після завершення Першої світової війни США стали світовим лідером в економічному розвитку?

4) Визначте передумови американського проспериті.

5) Яку небезпеку приховувала ставка на безупинне зростання ! масового виробництва та спекулятивний характер економічної активності у 20-ті рр. XX ст.?

ЛИСТ ГЕНРАДИ БРИТАНСЬКИХ ТРЕД-ЮНІОНІВ ВИКОНКОМУ ФЕДЕРАЦІЇ ГІРНЯКІВ

Дорогий містере Кук!

Промисловий комітет Генеральної ради уважно розглянув звернення передане йому на сьогоднішньому засіданні вашими представниками, дві ви просили комітет виконати декларацію про підтримку, яку комітет гов товий зробити вашій федерації з питання про спроби шахтовласників заіі провадити:

а) укладення порайонних договорів;

б) подовження робочого дня;

в) зниження зарплати.

ІНСТРУКЦІЯ ГЕНРАДИ ПРО ПОВЕДІНКУ ПІД ЧАС СТРАЙКУ (ІЗ ГАЗЕТИ «БРИТІШ ВОРКЕР»)

Докладіть усіх зусиль, щоб не допустити ідеї насильства й безладдя; Займайтеся будь-якою роботою вдома. Намагайтеся забавляти та розважати дітей тепер, коли ви маєте для цього час. Стежте за станом свого здоров'я; щоденна прогулянка-моціон збереже вам свіжість сил. Не си­діть склавши руки, займайтеся чим-небудь. Балакати на вулицях, обмі­нюючись чутками, забороняється.