Файл: ФIленко О.Г. ЗбIрник задач з фIзичноI химII навчальний посiбник для студентiв металлургiйних спецiальностей вузiв.pdf

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 18.06.2024

Просмотров: 179

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

30. Тиск (пружність) дисоціації оксиду нікелю (II) при 873 К до­

рівнює 5,33 • 10~15 Па.

Визначити хімічну спорідненість нікелю до кисню і максимальну корисну роботу реакції

2№ + 0 2 ч ± 2 № 0 при 873 К, якщо кисень узято під тиском 1,01325 • 105 Па.

Відповідь: —322,2 МДж; 322,2 МДж.

31. Тиск (пружність) дисоціації оксиду заліза (II) при 2273 К до­ рівнює 1,19 • 10 - 2 Па.

Визначити хімічну спорідненість AZ2273 для реакції 2Fe + 0 2 ^ 2 F e O

і AZ 2 2 7 3 для цієї самої реакції при умові, що окислення заліза відбу­ вається на повітрі (рог = 0,212 • 105 Па).

Відповідь: —301,68 МДж;—272,1 МДж.

ЗАЛЕЖНІСТЬ КОНСТАНТИ ХІМІЧНОЇ РІВНОВАГИ ВІД ТЕМПЕРАТУРИ

Для реакцій, що протікають при сталому тиску, залежність кон­ станти рівноваги від температури визначається рівнянням ізобари:

 

 

 

 

din Кр _

АН

_

_

Qp

 

m r 9оч

 

 

 

 

dT

RT2

 

 

RT2

'

 

Klll^°f

де

АЯ — зміна ентальпії

системи

в результаті

протікання

реакції;

Qp

— ізобарний тепловий ефект

реакції.

 

 

об'ємі, залежність кон­

 

Для

реакцій, що протікають при сталому

 

станти

рівноваги

від температури

визначається

рівнянням

ізохори:

 

 

 

 

d In Кс

AU

 

 

Qv

 

 

(ПІ.24)

 

 

 

 

df

=

RT2

=

 

RT* '

 

де At/ — зміна внутрішньої енергії

системи

в результаті протікання

реакції;

Qv — ізохорний

тепловий

ефект

реакції.

 

 

У невеликому температурному інтервалі

можна вважати, що АЯ,

Qp,

AU і Qv не залежать

від температури. Тоді

рівняння

(111,23) і

(111,24) в інтегральній формі матимуть вигляд:

 

 

 

 

 

 

 

1пК, =

^

+ В 1

=

-$r

 

+ Bv

(Ш.25)

 

 

 

 

\пКс = - ~ ^ + В 2

= ^

-

+ В2.

(111,26)

де

ВІЗ

В2

— сталі

інтегрування.

 

 

 

 

 

 

від 7\ до

 

Якщо

інтегрувати рівняння

(111,23) в межах температур

T s

і відповідно від КР г, до КР тг, то дістанемо рівняння:

 


де Kpjt

— константа

рівноваги при Tt; Кр,тг — константа

рівноваги

при Т2\

Qp — ізобарний тепловий ефект реакції,

який

вважають ста­

лим в інтервалі температур від 7\ до Т2.

 

 

 

Якщо різниця між сумою теплоємностей кінцевих речовин і сумою

теплоємностей початкових речовин ДСр не змінюється в певному тем­

пературному інтервалі, то залежність константи

рівноваги від темпе­

ратури

в інтегральній

формі

визначається рівнянням:

 

 

 

1пКр=

^ -

+ - ^ і - + ^-ІпТ

+ В,

(111,28)

де Д # ! зміна ентальпії системи при Тг в результаті протікання ре­

акції; АСр

— зміна теплоємності системи в результаті

реакції, що ви­

значається

рівнянням

(1,41); В — стала інтегрування.

 

 

Якщо

різниця теплоємностей реагуючих речовин

ДСр

залежить

від температури,

то залежність константи рівноваги

від температури

в інтегральній формі визначається таким рівнянням:

 

 

ln/Cp =

^

-

^ l

n

- + ^f

+ ^

+

(111,29)

Де Qp.o— ізобарний тепловий ефект

реакції при ОК; Да0> А%> Да2 і

Да_2 — сталі

для певної

реакції (1,43) і (1,44).

 

 

Задача. Визначити середнє значення теплового

ефекту

розкладу

карбонату

кальцію,

що протікає за

реакцією

 

 

 

 

 

 

 

С а С 0 3 ^ С а О + С 0 2

 

 

в інтервалі

температур

від 1073 до

1171 К, якщо тиски (пружності)

дисоціації його при таких температурах відповідно дорівнюють

0,24398 • 105 і 1,01325 • 105

Па.

 

 

 

Р о з в ' я з а н н я .

Константа рівноваги реакції розкладу

карбо­

нату кальцію дорівнює тиску (пружності) дисоціації:

 

 

 

 

Кр

= Рсо,-

 

 

Тому для реакції

розкладу

карбонату

кальцію рівняння

ізобари

матиме вигляд:

 

 

 

 

 

 

 

і п

рТг

_

QP (Ті -

Т2)

 

 

 

Р Т і

~

ятхтг

 

 

Розв'язавши рівняння відносно теплового ефекту дисоціації кар­ бонату кальцію, дістанемо:

RTiT2

2303 lg - ^ s -

Qp—

Ті — T2

^

8,314 • 10s • 1171 • 1073 • 2,303 lg

1,01325 • 106

0,24398 • 106

 

 

1073— 1171

 

= — 151,9 МДж.

 

 

Задача. Константа рівноваги

KP реакції

 

С +

С 0 2 ^ 2 С О

 


при 1000 К дорівнює 2,02 • 105 Па. Визначити склад газової суміші при 1200 К і загальному тиску 1,01325 • 105 Па, якщо в цьому інтер­ валі температур середнє значення теплового ефекту Qp = —170,97 МДж.

Р о з в ' я з а н н я . Оскільки в інтервалі температур від 1000 до 1200 К тепловий ефект не залежить від температури, то залежність константи рівноваги від температури визначається рівнянням

Розв'язавши рівняння відносно lg Кт„ дістанемо:

Підставивши числові

значення

Qp, Ктіг

Тг

і Г 2

в рівняння, діста­

немо:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 К

— 170,97 • 10е (1000 — 1200)

,

„ » 0

І Л Б _

с 7 Q C 4

' б ^ і г о о

2,303 • 8,314 • 108

• 1000 • 1200 +

§

 

W

0 , / У Ь 4 ,

або

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Kp,mo

= 6,26 • 10е

Па.

 

 

Константа

рівноваги

реакції дорівнює:

 

 

 

 

 

 

 

к.=

РІ°

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рсог

 

 

 

 

Позначивши загальний тиск газової суміші через р, рівноважний парціальний тискС02 через р — рсо і підставивши в рівняння замість рсог його вираз, дістанемо:

к

Р с о

А р

_

Р-Рсо

або

Рсо + КрРсо Крр = 0.

Звідси рівноважний парціальний тиск оксиду вуглецю (II) дорів­ нюватиме

Р±

\ҐК2Р + РР

 

Рсо =

2

=

 

 

— 6,26• 10е ± /(6,26 • 106 )2 +

4-6,26-106 • 1,01325106

 

2

_

— 6.2610а ±

6.46 - 10е

~

2

 

Рсо = 1,0 • Ю6 Па. Знаходимо парціальний тиск вуглекислого газу:

Рсо, = р /»оо = 1,01325 - 108 — 1,0 • 105 = 0,01325 • 105 Па.



Склад газової суміші в мольних процентах буде таким: вуглекислого газу

оксиду вуглецю (II)

п,ґ-гл

і.о • 105 • 100

п

о

v

o

 

% С 0

= 1,01325 • 10»

= 9

8

' 7

2 М

° Л - % -

Задача. Для реакції

 

 

 

 

 

 

СО + Н 2 0 ( п . ) ^ С 0 2

+ Н 2

константа рівноваги

при 1000 К дорівнює

1,39.

Визначити константу

рівноваги реакції при 1200 К, якщо теплоти утворення СО, Н 2 0 і С 0 2 при 298 К відповідно дорівнюють 110,6; 242,1 і 393,8 МДж • кмоль-1 , а мольні теплоємності оксиду вуглецю (II), водяної пари, вуглекислого

газу і водню визначаються

рівняннями:

 

Q u

= 27,634 • 103 -Ь5,0 7;

 

30,0 • 103 + 10,71 7 + 0,33 • 108 7~2 ;

 

32,24 • 103 +

22,2 7 —3,48 • 10 _ 3 7 2 ;

 

С"' =

27,72 • 103 + 3,39 7.

 

Р о з в ' я з а н н я . Ізобарний

тепловий ефект реакції при 298 К

знаходимо з рівняння:

 

 

 

 

Q p = Q y T B . C O j - Q y T B . C O -

Q y T B . H 2 0 = 393,8 - 106 — 110,6 • 10е

-

— 242,1 • 10е = 41,1 МДж.

 

Залежність теплового

ефекту

реакції від температури визначаємо

за рівнянням:

 

 

 

 

-§е~ = — АСр = Cf

+

~ СЇ°* — С?« = 27,634 • 103

+

+ 5,0 7 + 30,0 • 103 + 10,71г + 0,33 • Ю Т - 2 — 32,24 • 103

— 22,2 • 7 + 3,48 • 10-ST2 27,72 • 103 3,397 =

= — 2,326 • 103 — 9,887 + 3,48 • 10~3 72 + 0,33 • 108 7-2 .

Інтегруючи рівняння, дістанемо:

Qp = _ 2,326 • 1037 — 7 2 + - 3 , 4 8 " з ° ~ 3 г 3 0,33 • 108 7~1 + В.

Підставляючи в це рівняння значення теплового ефекту при 298 К

(41,1 МДж), визначаємо сталу інтегрування В:

' -

41,1 • 10е = — 2,326 • 103 • 298 4,94 • 2982

+

1,16 • 10~3 • 2983

— 0,33108 • 298-1 +

£ .

 

60