Файл: ФIленко О.Г. ЗбIрник задач з фIзичноI химII навчальний посiбник для студентiв металлургiйних спецiальностей вузiв.pdf

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 18.06.2024

Просмотров: 180

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

+ 1,8- W8T-2)dT=

14,11 • 103 + ^ p - ( 3 7 3 + 290) +

+ дуд ' = 25,631 кДж • катом-' • К - 1 .

Середня питома теплоємність заліза дорівнюватиме

С = - 2 l = 2 5 , 6 3 1 -1 0 3 = 458,8 Дж • к г - 1 • КГ1 .

 

 

 

р

 

А

 

55,847

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Задача. Мольна

теплоємність

оксиду

кальцію

визначається

рів­

нянням

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ср = 41,86 • 103

+ 20.26Г — 4,52 •

10аТ~2.

 

 

 

 

Визначити кількість теплоти, яка потрібна для нагрівання

100 кг

оксиду кальцію від 290 до 890 К.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Р о з в ' я з а н н я .

Теплоту,

затрачену

на

нагрівання

100 кг

оксиду кальцію, можна знайти за рівнянням

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

q = пСр 2 -

Тг)

=

Ср 2 -

 

TJ.

 

 

 

 

 

Середню мольну теплоємність оксиду кальцію

в

інтервалі темпера­

тур від 290 до 890 К розраховуємо за таким рівнянням:

 

 

 

 

 

 

 

 

т

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

С

=

- 1

_

( (41,86103

+ 20.26Г — 4,52 • Ю Т " 2 ) dT = 41,86 х

х

Ш з +

20,26(890+ 290)

 

4^52 _ 10 ^ =

^

_ 1 Q 3 +

п %

. 1

Q 3

_

 

 

 

— 1,751 • 103 = 52,059 кДж • кмоль-1

• К - 1 .

 

 

 

 

Отже, кількість теплоти, що витрачається на

нагрівання

100 кг

СаО,

дорівнюватиме

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

q =

5 0 °7 9

• 52,059 • 103

(890 — 290) = 55,7 МДж.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Задачі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8.

Обчислити

істинну теплоємність

1 катома

свинцю

при 273 К

і середню теплоємність цієї кількості свинцю в інтервалі

температур

від 273 до 373 К. Залежність

атомної теплоємності

свинцю

від темпе­

ратури визначається

рівнянням

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ср

= 23,61 • 103 +

9,63

Т.

 

 

 

 

 

 

 

Відповідь:

26,239 кДж-катом-1

• К _ 1

і 26,72 кДж • катом-'

• К _ 1 -

 

9. Обчислити, скільки теплоти

потрібно на розплавлення

5 кг мі­

ді,

якщо

початкова

температура 298 К, температура

плавлення

міді

1356,2 К, атомна теплота плавлення міді 13,02 МДж • катом- 1 і залеж­ ів


ність теплоємності міді від температури визначається рівнянням Ср = 22,65 • 103 + 6,287і.

Відповідь: 3,342 МДж.

10. Залежність мольної ізобарної теплоємності вуглекислого газу від температури визначається рівнянням

32,24 • 103 + 22,27і — 3,48 • 10Г*Т*.

Визначити ізохорну теплоємність вуглекислого газу при температу­ рі 2000 К.

Відповідь: 54,406 кДж • кмоль - 1 • КГ1 .

11. Визначити теплоємність карбонату магнію в стандартних умо­ вах, знаючи, що теплоємності магнію, вуглецю і кисню в цих умо­ вах відповідно дорівнюють 24,891; 8,522 кДж • катом- 1 • КГ1 і 26,082 кДж • кмоль- 1 • КГ1 .

Відповідь: 72,536 кДж • кмоль - 1 • КГ1 .

12. Визначити ДЯ, AU і А при ізобаричному нагріванні газової суміші, що містить 10 кмолів вуглекислого газу і 28 кг оксиду вуглецю (II), від 298 до 398 К. Залежності теплоємностей вуглекислого газу і оксиду вуглецю (II) від температури визначаються рівняннями:

Ср° = 27,634 • 103 +5,07і ; Ср°* = 32,24 • 103 + 22,27і — 3,48 • Ю ^ Т 2 .

Відповідь: 42,479 МДж; 33,334 МДж і 9,145 МДж.

13. Атомна теплоємність кобальту визначається рівнянням

19,76 • 103 + 18,07і.

Знайти рівняння для обчислення теплоти, що витрачається на нагрі­ вання 1 кг кобальту від Тх до Т2.

Відповідь: q = 335,4 г — 7\) + 0,153 (ТІ — Т\).

14. Визначити питому теплоємність сплаву, що складається з 50,7% вісмуту, 25,0% свинцю, 14,2% олова і 10,1% кадмію, у стандартних умовах.

Потрібні для розв'язування задачі дані взяти з табл. 1 і 2 додатку.

Відповідь: 149,64 Дж • к г - 1 • К - 1 .

15. Визначити питому теплоємність жаростійкої сталі, що містить (у%)Сг — 20; Ni —7; М п — 5 ; Si—1,5; W — 1 ; С 0,4, вважаючи, що теплоємність сплаву є адитивною функцією складу. Атомні теплоєм­ ності заліза, хрому, марганцю, нікелю, вольфраму, вуглецю і крем­ нію при 298 К відповідно дорівнюють 24,997; 23,243; 26,331; 25,785; 24,978; 8,522 і 20,134 кДж • катом- 1 • КГ1 .

Відповідь: 450,428 Дж • к г - 1 • КГ1 .

г ^ - - _ _ _ _ _ _


16. Визначити питому теплоємність шлаку, який у стандартних умовах містить 20% А12 03 , 35% Si02 і 45% FeO.

Потрібні для розв'язування задачі дані взяти з табл. 1 і 2 додатку. Відповідь: 737 Дж • кг~' • К"1 -

ТЕРМОХІМІЯ. ЗАКОН ГЕССА

Хімічні реакції і багато фізичних процесів протікають з виділенням або поглинанням теплоти.

Сума теплоти, поглиненої системою, і всіх видів роботи, виконаних над нею навколишнім середовищем, крім роботи зовнішнього тиску, називається тепловим ефектом хімічної реакції.

 

У термохімії прийнято вважати тепловий ефект додатним, коли те­

плота виділяється системою,

і від'ємним, коли теплота поглинається

системою.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тепловий ефект хімічної реакції, що протікає при сталому об'ємі,

називається

ізохорним тепловим

ефектом:

 

 

 

 

 

 

 

QV = -AU,

 

 

 

 

(1,33)

де AU — зміна внутрішньої енергії системи в процесі.

 

 

Тепловий ефект хімічної реакції, що протікає при сталому тиску,

називається

ізобарним тепловим

ефектом:

 

 

 

 

 

 

 

QP = -AH,

 

 

 

 

(1.34)

де АН — зміна ентальпії системи в процесі.

 

 

 

 

 

Співвідношення між Qp

і Qv визначається

рівнянням

 

 

 

 

Qp = Qv-AnRT,

 

 

 

 

(1,35)

де

An = « 2

— пх — зміна

числа

кіломолів

газів

системи в процесі;

пг

— число

кіломолів початкових

газів;

п2 — число

кіломолів

кінце­

вих газів; R — універсальна

газова стала

(8,314

кДж • кмоль"1 х

X

КГ1 ); Т — температура, при якій протікає процес.

 

 

Хімічне рівняння, в якому наведено

відповідну

величину

тепло­

вого ефекту, називається

термохімічним

рівнянням.

Наприклад,

 

 

Н 2 + 4-°2

= Н г О (ріД.) +

286,034 МДж.

 

Тепловий ефект хімічної реакції утворення 1 кмоля складної речо­ вини з відповідних простих речовин називається теплотою утворення речовини:

Mg + С + -f- 0 2 = MgC03 + 1097 МДж.

Теплотою згоряння називається кількість теплоти, яка виділяється при повному окисленні 1 кмоля речовини до вищих окислів елементів, що входять до складу сполуки. Наприклад,

СН4 + 20 2 = С 0 2 + 2На О + 890,91 МДж.


Тепловий ефект залежить тільки від виду та стану початкових і кінцевих речовин і не залежить від проміжних стадій процесу (за­ кон Гесса):

 

 

 

Q = Qi + Q2 + Q»

 

 

(1,36)

де Q — загальний тепловий

ефект процесу;

Qlt

Qa і Qs — теплові

ефекти окремих стадій процесу.

 

 

 

Із закону Гесса випливає, що тепловий ефект дорівнює різниці між

сумою теплот утворення

кінцевих речовин і сумою теплот утворення

початкових речовин.

 

 

 

 

 

Для

реакції

 

 

 

 

 

 

 

 

аА + ЬВ = сС + dD - f

Qx

 

 

тепловий ефект дорівнюватиме

 

 

 

 

Qx = (dQYTb.D +

cQyTB.c) (йфутв.Л +

6QyTB.B),

С1 .3 7 )

ДЄ футв.л; QyTB.Bi

QyTB.C!

QyTB.D — ВІДПОВІДНО

ТЄПЛОТИ уТВОреННЯ ре-

човин А, В, С і D; а, Ь, с і d — відповідно число кіломолів

речовин

А, В,С

і D.

 

 

 

 

 

 

Із закону Гесса випливає, що тепловий ефект дорівнює різниці

між сумою теплот згоряння

початкових речовин

і сумою теплот зго­

ряння

кінцевих

речовин:

 

 

 

 

 

Qx

= (aQ3r.A

+ bQ*T.B) — (cQ3r.c

+ dQ3r.D),

(1,38)

ДЄ Qsr.A', Фзг.в; Qar.Cj Qcr.D ВІДПОВІДНО ТЄПЛОТИ ЗГОрЯННЯ ПОЧЭТКОВИХ

ікінцевих речовин А, В, С і D.

Усистемі одиниць СІ за одиницю вимірювання теплового ефекту взято джоуль.

Улітературі наведено значення теплових ефектів процесів, що про­ тікають у стандартних умовах. Стандартними умовами вважають: температуру 298 К і парціальний тиск газу 1,01325 • 105 Па. Конден­ сована (рідка і тверда) речовина в чистому стані перебуває при зовніш­ ньому тиску 1,01325 • 106 Па.

Теплотою фазового переходу називається теплота, яку треба надати системі або відвести від неї при рівноважному ізотермічному переході речовини з однієї фази в іншу.

Окремими видами теплот фазового переходу є: «теплота плавлення», «теплота затвердівання», «теплота пароутворення», «теплота конден­ сації», «теплота сублімації», «теплота поліморфного переходу».

Теплоту фазового переходу позначають через АН або L і визначають у джоулях на 1 кмоль речовини (мольна теплота) або в джоулях на 1 кг речовини (питома теплота).

Теплотою розчинення називається кількість теплоти, яка поглинає­ ться при розчиненні 1 кмоля кристалогідрату солі у великій кіль­ кості розчинника, коли дальше розбавляння розчину вже не впливає на величину теплового ефекту. Наприклад:

CuS04 • 5Нг О + (п — 5) Н 2 0 = CuS04 (роз.) — 11,72 МДж.

Теплотою гідратації називається кількість теплоти, яка виділяє­ ться при гідратації 1 кмоля безводної солі. Наприклад:

CuS04 - f 5 Н 2 0 = CuS04 • 5Н2 0(тв.) + 78,29 МДж.