Файл: ФIленко О.Г. ЗбIрник задач з фIзичноI химII навчальний посiбник для студентiв металлургiйних спецiальностей вузiв.pdf

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 18.06.2024

Просмотров: 181

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

Додавши обидва рівняння, дістанемо

C u S 0 4 ( t b . ) + пИ20 = CuS04 (роз.) + 78,29 • 10Е — 11,72 • 106 .

Із закону Гесса випливає, що теплота розчинення безводної солі дорівнює алгебраїчній сумі теплоти розчинення кристалогідрату солі і теплоти гідратації цієї безводної солі:

Q = Qp + QP

= 1 1 , 7 2 • 106 + 78,29 • 10Е =

66,57

МДж,

 

де Qp — теплота

розчинення

кристалогідрату

солі;

Qr — теплота

гідратації безводної солі.

 

 

 

 

Теплотвірністю, або теплотою згоряння палива називається

кіль­

кість теплоти, яка виділяється

при повному спалюванні

1 кг палива.

Задача. Визначити теплоту

згоряння оксиду вуглецю

(II) у

стан­

дартних умовах, коли відомо, що в цих умовах теплоти утворення окси­ ду вуглецю (II) і вуглекислого газу відповідно дорівнюють 110,598 і

393,777 МДж • кмоль-1 .

Р о з в ' я з а н н я . Згоряння оксиду вуглецю (II) протікає за рівнянням

СО + ^ 0 2 = С 0 2 + Qx.

Із закону Гесса випливає, що тепловий ефект згоряння оксиду вуг­ лецю (II) дорівнює різниці між теплотою утворення вуглекислого га­ зу і теплотою утворення оксиду вуглецю (II):

Qx = Qy T B .C o2 QyTB.co = 393,777 • 10Е — 110,598 • 10Е = 283,179

МДж.

Задача. Визначити стандартну теплоту утворення карбонату

каль­

цію з простих речовин, користуючись такими даними:

 

Са + - і - 0 2

= СаО + 635,1 МДж;

 

С + 0 2

=

С 0 2 +

393,777 МДж;

 

СаО + С 0 2

= СаС03

+ 178,623 МДж.

 

Р о з в ' я з а н н я . Із закону Гесса виплаває, що тепловий ефект дорівнює сумі теплових ефектів проміжних процесів.

Додавши наведені вище термохімічні рівняння, що визначають про­ міжні реакції, дістанемо термохімічне рівняння реакції утворення кар­ бонату кальцію з простих речовин:

Са + С +

-§- 0 2

= СаС03

+

635,1 • 10Е +

393,777

• 106 + 178,623 х

 

 

X 10Е =

СаС03 + 1207,5 • 10Е Дж.

Отже,

теплота

утворення

карбонату

кальцію

з простих речовин

дорівнює 1207,5 МДж.

Задача. Визначити Qp і Qv при 298 К для реакції FeO (тв.) + Н 2 (г.) = Fe (тв.) + Н 2 0 (рід.).

Стандартні теплота утворення оксиду заліза (II) і води відповідно дорівнюють 266,7 і 286,034 МДж • кмоль""1.


Р о з в ' я з а н н я . Із закону Гесса випливає, що при сталому тис­ ку тепловий ефект відновлення оксиду заліза (II) воднем дорівнюва­ тиме

Qp = QyTB.HjO QyTB.Feo = 286,034 • 10е —266,7 • 106 = 19,334 МДж. Тепловий ефект при сталому об'ємі буде:

QV = QP + bnRT.

Для цієї реакції зміна числа кіломолів газів Ли = — пНг = — І.

Отже, ізохорний тепловий ефект дорівнюватиме

Qv = 19,344 • Ю6 —8,314 • 103 • 298 = 19,344 • 10е — 2,478 х X 106 = 16,866 МДж.

Задача. Визначити коефіцієнт корисної дії плавильної печі, в ядій на виплавлення кожної тонни міді витрачається 36 кг кам'яного ву­ гілля. Відомо, що початкова температура міді 298 К, теплота плавлен­ ня міді 13,02 МДж • катом - 1 , температура плавлення міді 1356 К і теплотворність кам'яного вугілля ЗО МДж • к г - 1 . Залежність теп­ лоємності міді від температури визначається рівнянням

Ср = 22,65 • 103 + 6,287\

Р о з в ' я з а н н я . Середня теплоємність міді в інтервалі темпе­ ратур від 298 до 1356 К дорівнює

 

Т2

 

103

+6'28Г) d

 

 

1356

 

 

 

С» = 17=77 С <22'65

T =

1356-298

I

< 2

2 ' 6 5 1

0 3 +

 

Г,

 

 

 

 

 

298

 

 

 

+ 6,287і) dT = 22,65 • 10s

+

(1356 +

298) =

22,65 • 103

+

5,194

х

 

X

103 = 27,844 кДж • катом- 1

• К _ 1 .

 

 

 

 

Середню питому теплоємність міді можна розрахувати за рівнянням

5 , = ^ = ^ 4 ^ - « 8

Д - К Г - . . К - .

 

 

 

Кількість теплоти, що витрачається

на нагрівання

1 т міді від 298

до 1356 К, знаходять з рівняння

 

 

 

 

 

 

 

q1 = mC (Т2 7\) =

1000 • 438 (1356 — 298) = 463,42 МДж.

 

Кількість теплоти, що витрачається на плавлення 1 т міді:

 

 

д2 =

-^-ил

= J g g -

• 13,02 • 10е =

2,049 • 108

Дж.

 

 

Загальну

кількість теплоти, що витрачається

на нагрівання і плав­

лення 1 т міді, обчислюємо за рівнянням <7з = Яі + Яг = 463,42 • 106 + 204,9 • 106 = 668,3 МДж.


Кількість теплоти, яка виділилася при спалюванні 36 кг кам'я­ ного вугілля, дорівнюватиме

<74 = ЗО • 10е • 36 = 1,08 • 109 Дж .

Коефіцієнт корисної дії плавильної печі знаходимо за рівнянням:

 

 

Ч = t

=

1080-'іое

= ° ' 6 1 8 9 '

3 6 0

6 1 ' 8 9 % -

 

 

 

 

Задачі

 

 

 

 

17. Визначити теплоту утворення

води

з водню і кисню при V —

=

const і Т = 298 К,

якщо теплота

утворення

води

при р — const

і

Т = 298 К дорівнює 286,034 МДж • кмоль-1 .

 

 

 

Відповідь:

282,318 МДж • кмоль-1 .

 

 

 

 

18. Обчислити тепловий ефект реакції

 

 

 

 

СаС2

(тв.) +

2 Н 2 0 (рід.) =

Са(ОН)2 (тв.) +

С 2 Н 2

(г.) + Qx

при 298 К, коли стандартні теплоти

утворення

СаС2

(тв.), Н 2 0 (рід.),

Са (ОН)2 (тв.) і С 2 Н 2 (г.) відповідно дорівнюють 59,02; 286,034; 987,2 і —226,88 МДж • кмоль-1 .

Відповідь: 129,232 МДж.

19. Обчислити тепловий ефект реакції

СаО + С 0 2 = СаС03 + Qx

при 298 К, коли стандартні теплоти утворення карбонату кальцію, оксиду кальцію і вуглекислого газу відповідно дорівнюють 1207,5; 635,1 і 393,777 МДж • кмоль-1 .

Відповідь: 178,623 МДж.

20. Стандартні теплоти утворення води і вуглекислого газу відпо­ відно дорівнюють 286,034 і 393,777 МДж • кмоль - 1 . Теплота згоряння метану дорівнює 890,91 МДж • кмоль- 1 .

Визначити теплоту утворення метану з простих речовин при 298 К, коли р = const і V = const.

Відповідь: 74,935 і 69,98 МДж • кмоль-1 .

21. Обчислити кількість теплоти, яка виділяється при відновлен­ ні 1 кг магнетиту алюмінієм за рівнянням

3Fe3 04 + 8А1 = 4А12 03 + 9Fe - f Qx.

Теплоти утворення магнетиту і оксиду алюмінію відповідно дорів­ нюють 1122 і 1675,6 МДж • кмоль- 1 .

Відповідь: 4,802 МДж.

22. Генераторний газ містить (у об. %) С 0 2 — 7,12; CO — 21,85; Н 2 — 13,65; СН4 — 3,25; 0 2 — 0,9; N 2 — 53,23. Визначити кількість теплоти при згорянні 1 м 3 газу, приведеного до стандартних умов, вважаючи,


що водяна пара не конденсується, а теплоти утворення С 0 2 , СО, Н 2 0 і СН4 відповідно дорівнюють 393,8; 110,6; 242,1 і 74,9 МДж • кмоль-1 .

Відповідь: 4,948 МДж • м~3 .

23. Яка кількість теплоти потрібна для плавлення 20,72 кг свинцю, взятого при 300 К? Теплота плавлення свинцю при 600,6 К дорівнює 4,777 МДж • катом - 1 . Залежність теплоємності свинцю від темпера­ тури визначається рівнянням

С р = 23,61 • 1 0 3 + 9,637.

Відповідь: 1,318 МДж.

24. При повному згорянні 0,8 г коксу в калориметрі температура підвищилась на 2,305 К. Теплоємність калориметра разом з продуктами згоряння дорівнює 10 500 Дж • КГ1.

Визначити теплотворність коксу. Відповідь: 30,25 МДж • кг~1 .

25. Визначити к. к. д. вагранки, в якій для плавлення 10 т чавуну витрачається 612 кг коксу. Відомо, що початкова температура чавуну 298 К, теплота плавлення чавуну, в якому міститься 4,3% вуглецю, при 1428 К дорівнює 96 кДж • к г - 1 , середня теплоємність чавуну в цьому інтервалі температур 540 Д ж • к г - 1 , а теплота згоряння коксу становить ЗО МДж • к г - 1 .

Відповідь: 38,46%.

26. При розчиненні 1 кмоля безводного сульфату магнію виділяє­ ться 84,99 МДж теплоти, а при розчиненні 1 кмоля кристалогідрату MgS04 • 7 Н 2 0 поглинається 16,12 МДж теплоти.

Визначити теплоту гідратації безводного сульфату магнію. Відповідь: 101,11 МДж • кмоль - 1 .

ЗАЛЕЖНІСТЬ ТЕПЛОВОГО ЕФЕКТУ ПРОЦЕСУ ВІД ТЕМПЕРАТУРИ

Температурний коефіцієнт

теплового ефекту процесу

дорівнює

зміні теплоємності системи, що відбувається в результаті

протікання

процесу (закон Кірхгофа):

 

 

 

 

d(AU)

 

dQv

AC,,

(1,39)

d{\H)dT J

V

dT

 

 

 

dQp

 

(1,40)

dT

p

dT

 

 

 

 

 

 

де AU — зміна внутрішньої енергії системи; Qy — ізохорний тепловий ефект; ACv — зміна ізохорної теплоємності системи б процесі; АН — зміна ентальпії системи; Qp — ізобарний тепловий ефект; АСр — зміна ізобарної теплоємності системи в процесі.

. Для реакції

аА + ЬВ = сС + dD,


що протікає при сталому тиску, зміна ізобарної теплоємності систе­ ми дорівнює різниці між сумою ізобарних теплоємностей кінцевих ре­

човин і сумою ізобарних теплоємностей

початкових речовин:

 

 

 

 

 

 

ДСр =

(сСр.с + dCp,D)

-

 

(аС„,А

+ ЬС„,В),

 

 

(1,41)

де СР і л і Ср ,в — ізобарні

теплоємності

початкових

речовин

А і В;

Ср

і Ср.о — ізобарні

теплоємності

кінцевих

речовин

С і D; а, Ь, с

і d — відповідно число кіломолів речовин А, В, С і D.

 

 

 

 

 

 

Якщо

теплоємності

початкових

і

кінцевих

речовин

залежать від

температури, то рівняння (1,41) набере вигляду

 

 

 

 

 

 

де

 

 

ДСр = Аа0

+ Аа{Г + Аа2Т2

 

+ Аа^2Т~2,

 

 

 

(1,42)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Аа0

= (ca0tC

+ daa,D)

— (аа0,А

 

+ Ьа0,в);

 

 

 

(1,43)

 

 

 

 

Ааг

= (ші,с + daUD)

— (ааііА

 

+

Ьаив);

 

 

 

(1,44)

Аа2

і Аа_2 — визначаються

аналогічними

рівняннями;

а0,

аг, аг

і

Q _ 2

сталі для певної

речовини.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

дорівнює

 

Якщо зміна ізобарної теплоємності системи в процесі

нулю (АСр =

0), то тепловий ефект процесу не залежить від температу­

ри. При

АСр =

const

рівняння

(1,40)

після

інтегрування

набирає

вигляду

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

АНТг

= АНТі

+ АСр 2

-

7\),

 

 

 

(1,45)

або

 

 

 

 

QP.r2 =

Q P , r I - A C p ( r 2

- r i ) ,

 

 

 

(1,46)

 

 

 

 

 

 

 

 

де Д#г, і QP.T,

— тепловий

ефект

процесу

 

при 7\; АНтг і

QP,r„ —

тепловий ефект процесу при Т2.

 

 

 

інтегруючи

рівняння

(1,39):

 

Аналогічні

результати

матимемо,

 

 

 

 

MJTt

 

=

AUTt

+

AC, 2

-

7\);

 

 

 

(1,47)

 

 

 

 

Qv.T

= Q v . T l

- ^

C

v (

T

i -

T

^

 

 

 

(1.48)

 

 

 

 

 

 

T

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де AUT, і

QV,T1

— ізохорний

тепловий ефект при ТГ;

AUrt

і Qv,rt

ізохорний тепловий ефект при Т2\

ACv — зміна ізохорної теплоємності

системи в процесі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Якщо

АСр = / (Т),

то, підставивши

ДС р

в рівняння

(1,40)

і інте­

грувавши

його,

дістанемо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Qp,r, = -

Аа0Т

 

і- AaJ*

-

і - Аа2Т*

+ Аа^2Т~1

+ В»

(1,49)

 

АНТ

= Аа0Т

+

- 1 - AaJ* +

- і - Аа2Т3—Аа_2Т~1

 

+ В2,

 

(1,50)

де Ві і В2

— сталі інтегрування.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Залежність теплоти переходу речовини з фази а у фазу р від темпе­

ратури визначається

аналогічним

рівнянням:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

L T i

^ L T i - \ { C l - O d T ,

 

 

 

(1,51)

Ті