Файл: Філософія.pdf

УДК 101 - 057.87

БЕК 87я73

Ф56

Авторський колектив:

кандидат філософських наук, доцент Качуровський М.0.

(вступ, теми II, III, IV, V, IX, X, XIX);

кандидат філософських наук, доцент Тарєлкін Ю.П.

(теми XII, XIII, XIV, XV, ХУГ, XVII);

доктор філософських наук, професор Цикін В.0.

(теми І, VI, VII, VIII, XI, XVIII)

Рецензенти:

Вандишев В.М. – доктор філософських наук, професор (Сумський державний аграрний університет);

Ведмедєв М.М. – кандидат філософських наук, доцент (Сумський державний педагогічний університет).

Качуровський М.0., Тарєлкін Ю.П., Цикін В.0.

Ф56 Філософія: Навчальний посібник для студентів заочної форми навчання. – Суми: СумДПУ ім. А.С.Макаренка, 2001. – 212 с.

І8ВМ 966-7413-65-9

Автори навчального посібника в стислому вигляді виклали курс філософії за програмою для вищих навчальних закладів. Він дає можливість читачеві активно осмислити сучасні проблеми буття, діалектичне пізнавати світ і творчо розуміти та оцінювати різноманітні соціальні процеси.

Посібник підготовлено для студентів заочної форми навчання. Він може бути корисним для всіх, кого цікавлять філософські знання.

2

ВСТУП

Серед безлічі проблем, що постійно бентежать суспільство, є багато таких, які не в змозі розкрити ні одна галузь наукових знань. Це так звані "вічні запитання". Як засвідчує історія, люди в усі часи думали не лише про те як вижити, але й замислювалися над тим, для чого вони живуть. "Звідки ми, хто ми, куди йдемо?" — і є ті вічні проблеми, над якими роздумує кожна людина. Над відповідями на них билося не одне покоління кращих мислителів усіх народів, проте до цих пір жодну з них ще однозначно і завершено не пояснено.

Життєвий досвід підказує, що на згадані та інші подібні запитання можна шукати відповіді лише за умови розуміння світу як цілісної системи в усій його багатомірності та різноманітності. Цього не може здійснити ні наукове пізнання, ні інші способи світорозуміння: міфологічний, художньо-образний, повсякденний тощо. Це здатна зробити лише філософія. Тільки вона може сформувати цілісну уяву про буття природного, соціального, духовного і індивідуального людського. Образно цей процес пояснив А. Азімов, американський вчений і популяризатор науки. Він в роботі "Вид з височіні" порівнює науку з великим садом, де багато

груп науковців у різних куточках ретельно досліджують щось своє. Але, занурившись у роботу, кожен працівник втрачає можливість побачити і зрозуміти все, що роблять сусіди, не кажучи про те, щоб оглянути весь сад.

Ось тут і приходить на допомогу філософія. Вона являє собою погляд на світ ніби зверху і де є можливість скласти цілісну уяву про нього, про його зв'язки та закономірності. При тому це робиться на підставі узагальнення всієї багатовікової діяльності людського пізнання. Відтак філософія є історією і підсумком діяльності людського мислення, націленого в майбутнє. Вона є своєрідним способом знання того, чого ще не осягла наукова думка і, можливо, не осягне. Той факт, наприклад, що розвиток світобудови, нескінченний у просторі і часі, не може бути доведений практично, проте його пояснено філософськи. Також філософськи пояснено і місце людини в світі та сенс її існування. Отже, філософія зв'язує пройдешнє з дійсним та майбутнім.

Ці та інші проблеми вивчаються в курсі "Філософія" в кожному вищому навчальному закладі. Для кращого його засвоєння студентами заочної форми навчання, група викладачів кафедри філософії та соціології СумДПУ підготовила цей навчальний посібник. Його написали завідувач кафедри філософії та соціології доктор філософських наук, професор Цикін В.О. (теми І, VI, VII, VIII, XI, XVIII), доценти кафедри, кандидати філософських наук Тарєлкін Ю.П. (XII, XIII, XIV, XV, XVI, XVII) і Качуровський М.0. (вступ, теми II, III, IV, V, IX, X, XIX).

У посібнику в стислому вигляді аналізується природа філософського знання, розкривається зміст і суть вітчизняного та світового історико-філософського процесу, акцентується увага на онтологічних проблемах, виникненні і природі свідомості та мислення, людському бутті і сенсі життя. В ньому з'ясовується зміст гносеологічних проблем, висвітлюються форми і методи пізнавальної діяльності, а також роль практики в ній. Значну увагу автори звертають на діалектику як загальний спосіб світосприйняття і світорозуміння.

Найширше в роботі висвітлено розділ соціальної філософії. В ньому розкриваються суспільно-історичні і природні причини творення соціуму, його структура, умови людської життєдіяльності та розвитку. Пояснено також

4

філософські аспекти політичного і духовного життя. Здійснено сучасний підхід до аналізу кризових соціальних ситуацій, культурно-цивілізаційного процесу, науково-технічного розвитку суспільства та прогнозування його майбутнього.

До всіх тем, для їх глибокого засвоєння, у посібнику подається перелік необхідної літератури. Крім того, в кожній темі окремо згруповані основні поняття, без засвоєння котрих неможливо зрозуміти викладені в ній філософські проблеми. Ці поняття в тексті виділено жирним шрифтом і розкрито їх сутність. В кінці теми сформульовані питання для самоконтролю щодо якості її засвоєння.

Слід зауважити, що для повного засвоєння програмного курсу філософії даного навчального посібника недостатньо. Для цього необхідно використати твори видатних філософів, різноманітні сучасні підручники, журнали філософського змісту, філософські словники та енциклопедію.

Автори посібника бажають всім, хто його засвоює, творчих успіхів на шляху філософського осмислення дійсності.

Тема І. Філософія, її проблематика та функції

1.Основні проблеми філософії. Специфіка філософського знання.

2.Світогляд, його суть і структура.

3.Історичні типи світогляду: міфологічний, релігійний, філософський.

4.Соціальні функції філософії.

Література:

1.Алексеев П.В., Панин А.В. Философия. - М.: Проспект. -2000.-С.4-88.

2.Ахиезер А. С. Об особенностях современного философствования //Вопросы философии. - 1995. - № 12; 1998. - № 2;

1999. - № 8.

3.Библер В.С. Что есть философия? //Вопросы философии. -1995. - № 1.

4.Горбачев В.Г. Основы философии. - М.: Владос. - 1998. -

С.4-18.

5.Философия (Под редакцией Лавриненко В.Н.) -М: Юристь. -2001. - С. 9-29.

6.Філософія: Навчальний посібник / І.Ф.Надольний та ін. -К.:

Вікар, - 1999. - С.5-31.

7.Философия. Курс лекций (Под редакцией Калашникова В. Л.)-М.: Владос. - 1999. - С.6-42.

8.Философия, культура, образование (круглий стол) //Вопросы философии. - 1999. - № 3.

9.Шинкарук В. І. Філософія і нові історичні реалії //Філософська і соціологічна думка. - 1991.- №1.

Знати основні поняття:

Світогляд, філософія, функції філософії, онтологія, методологія, гносеологія, аксіологія, праксеологія, знання, цінності, почуття, переконання, оцінка, воля, міфологія, релігія.

5

1. Основні проблеми філософії. Специфіка філософського знання

Філософське знання має свою специфіку, яка докорінно відрізняє його від конкретно-наукового знання. Річ у тому, що коли наукове знання на певному етапі історичного розвитку є точним, однозначним і тому загальноприйнятим для всіх людей, то філософське знання є поліфонічним, плюралістичним. Це означає, що на одні і ті ж самі питання в різних філософських школах даються різні (неоднакові) відповіді, які, що суттєво важливо, мають рівноцінне значення. Інакше кажучи, в філософії не існує однозначних і загальноприйнятих положень. Саме тому філософія є особливим видом знання, це "софічне" знання, зрозуміле як мудрість. Про це свідчить і значення терміну філософія (грецькою "філео" - любов, "софія" - мудрість (любов до мудрості). Отже, в філософії науково-об'єктивний підхід поєднується з оцінюючим.

Специфіка філософського знання в значній мірі визначається тими проблемами, які досліджуються в філософії. До найважливіших проблем філософії відносяться такі:

-хто така людина, і яке місце займає вона в світі?

-яка природа світу? В чому полягає причина і основа його існування? Чи є взагалі якісь зовнішні підстави існування Всесвіту, чи він є самодостатнім і не потребує для свого буття ніяких зовнішніх сил? в чому полягає сенс людського життя і людства в цілому? І чи існує цей сенс взагалі?

-в чому суть людського щастя? І як, якими шляхами і засобами людина може стати щасливою?

-як слід розуміти добро і зло? Яка їх роль в житті індивіда і людських спільнот?

-людина і доля. Чи вільна істота людина, чи над нею панує фатум, доля? Чи визначено її життєвий шлях заздалегідь, чи ні?

На ці та цілий ряд інших питань неможливо дати однозначні і вичерпні відповіді, і тому кожне нове покоління людей намагається відшукати своє власне тлумачення цих життєвос-мислових проблем людського існування.

Історично поняття предмета філософії змінювалось, що має як об'єктивні, так і суб'єктивні причини. До об'єктивних причин слід віднести стан, рівень накопичених конкретних і філософських знань про навколишній світ (природу, людину, суспільство), про духовні, в першу чергу пізнавальні можливості як окремої людини, так і суспільства в цілому. До суб'єктивних причин відносяться, насамперед, своєрідність форми осягнення предмета філософії тим чи іншим філософом, філософською школою або течією. Річ у тому, що зміст і форма тієї чи іншої концепції предмета філософії далеко не завжди збігаються. Вони залежать від історико-філософської рефлексії виявлення реального, об'єктивного змісту тієї чи іншої концепції предмета філософії, певної інтерпретації в нових історичних умовах.

Предмет філософії - найбільш загальні закони розвитку природи, людського суспільства, мислення, всієї духовної культури.

Отже, філософія вивчає такі питання, котрі включаються у світогляд людини. Саме тому філософія тісно і безпосередньо пов'язана зі світоглядом.

2.Світогляд, його суть і структура

Світогляд — це сукупність узагальнених уявлень про світ, переконань та

6

ідеалів, знань і почуттів, оцінок, через призму яких людина відноситься до дійсності, до інших людей і самої себе. Студентам важливо з'ясувати, що світогляд людини мас інтегративний, цілісний характер, а не є простою сумою його складових частин. Разом з тим світогляд не є чимось аморфним, безструктурним, в ньому виділяються відносно самостійні компоненти. До найважливіших з них відносяться: знання, цінності, почуття, переконання, оцінка минулого, віра в майбутнє, воля. Студенти повинні вміти розкрити зміст зазначених елементів світогляду і показати їх роль в функціонуванні світогляду.

Знання - це ідеальне відображення дійсності в свідомості людини. Слід зауважити, що у світогляд входять не всі і не будь-які знання, а лише ті, які є життєво важливими для людини.

Цінності - позитивне або негативне відношення до явищ оточуючого світу, яке ґрунтується на потребах та інтересах людей, культурі певного соціуму.

Почуття - емоційно-чуттєве переживання людиною явищ природи, дій і вчинків інших людей і своїх власних дій.

Переконання - інтелектуально-емоційна позитивна оцінка певних ідеалів, норм, дій і вчинків, на які людина орієнтується у своєму житті.

Оцінка минулого і віра в майбутнє теж входить у структуру світогляду. Людина живе не лише в "тепер", яке є миттєвістю, а й проектує своє майбутнє, а також оцінює минуле.

Воля - психологічна здатність людини підпорядковувати свою діяльність, вчинки свідомо поставленим цілям. Воля - це серцевина особистості, те, що робить людину особистістю.

В структуру світогляду варто включити і самосвідомість. Це один із найістотніших компонентів свідомості, який полягає в усвідомленні себе в якості суб'єкта практичної і пізнавальної діяльності, в оцінці своїх дій, потреб і інтересів, своїх почуттів, думок, мотивів поведінки та ідеалів, свого становища в природному і соціальному середовищі.

Ще раз слід наголосити на тому, що світогляд, як і свідомість загалом, має цілісний характер, і тому всі структурні елементи світогляду взаємопов'язані між собою і взаємовпливають один на одного.

3. Історичні типи світогляду: міфологічний, релігійний, філософський

Світогляд має історичний характер. Це означає, що індивідуальний світогляд змінюється протягом життя окремої людини, а суспільний світогляд еволюціонує з поступом людства.

Протягом історії людської цивілізації сформувалися три типи світогляду: міфологічний, релігійний і філософський.

Міфологія - (грецькою "міф" - переказ, оповідь, "логос" - вчення) - це такий спосіб розуміння природних і суспільних явищ, що полягає в одухотворенні і персонофікації цих явищ, наділенні їх людськими за характером, але фантастичними і спотвореними властивостями. Міфологія є джерелом універсального типу світогляду первісних суспільств; всі етноси своїм першим світоглядом мають міфологічний. Для філософського осмислення міфологічного світогляду важливо звернути увагу на: 1) тематику міфів, яка охоплює світоглядні проблеми; 2) на ідентичність цієї тематики у різних народів.

7