ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 08.09.2024
Просмотров: 267
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
Соціологія як наука. Теорія і практика конкретних соціологічних досліджень План
Історія розвитку соціології План
4. Розвиток західної соціології в хх ст.
Соціальна структура суспільства та соціальна стратифікація План
Соціологія сім’ї. Тенденції розвитку сучасної сім’ї План
Соціологія праці та управління План
Контрольні запитання:
-
Що таке соціальна структура суспільства?
-
Як і чому виникають соціальні спільності, прошарки, групи?
-
Види соціальної структури суспільства.
-
Чим характеризується стабільність соціальної структури суспільства?
-
Що таке соціальна стратифікація?
-
Поясніть відмінності між поняттями «клас» і «страта».
-
Розкрийте сутність теорії соціальної стратифікації.
-
Охарактеризуйте історичні типи стратифікації.
-
Які особливості еволюції соціально-класової структури властиві українському суспільству на рубежі XX—XXI ст.?
-
Що таке мобільність?
-
Які основи соціальної нерівності в суспільстві?
-
Визначте статусні позиції і політичну поведінку соціальних прошарків.
-
Охарактеризуйте основні маргінальні групи в сучасній Україні. Що породило їх? Які ймовірні тенденції їх розвитку?
-
Визначте основні суттєві риси феномену «середнього класу», його соціальні функції.
-
Проблема інтелігенції в сучасному українському суспільстві.
-
Проблема адаптації людини до сучасних умов.
-
Основні тенденції розвитку сучасної структури суспільства.
-
Розвиток демографічних процесів на Україні.
Теми рефератів
-
Концепція М. Вебера про сутність, джерела і тенденції розвитку соціальної нерівності.
-
П. Сорокін про форми соціальної стратифікації.
-
Основні тенденції соціальної диференціації українського суспільства.
-
Маргінальність соціальних груп на етапі трансформації українського суспільства.
-
Проблеми формування середнього класу в Україні.
-
Особливості демографічних процесів на Україні.
Література:
-
Гіденс Е. Соціологія. – К., 1999.
-
Волович В.І., Погоріла Н.Б. Проблеми дослідження нової соціальної стратифікації у суспільстві/ Вісник Київського університету. Серія: Соціологія, психологія, педагогіка. Вип.1. – К., 1995.
-
Вебер М. Основные понятия стратификации, Социс, 1993, №4.
-
Гшидденс Э. Стратификация и классовая структура, Социс, 1992, №1.
-
Комаров М.С. Социальная стратификация и социальная структура, Социс, 1992, №7.
-
Мертон Р. Социальная теория и социальная структура, Социс, 1992, №2.
-
Социология, под ред. Г.В. Осипова. – М., 1990.
-
Социология: наука об обществе, под ред. В.И. Андрущенко, Н.И. Горлача. – Харьков, 1997.
-
Якуба Е.А. Социология: Учебное пособие для студентов. – Харьков, 1996.
-
Изменение социально-классовой структуры общества в устовиях его трансформации. – Харьков.6Основа, 1997.
Етносоціологія План
-
Етнічний компонент в соціальній структурі суспільства.
-
Поняття етносу: історичні умови виникнення, розвитку, істотні ознаки.
-
Національні конфлікти та їх рішення.
-
Рішення національного питання в сучасних умовах.
Етносоціологія – це галузь соціології, що досліджує сутність, функції різних етносів з метою виявлення загальних закономірностей та їх взаємодію.
Як наукова дисципліна, вона існує на стику соціології, етнографії та історії. Предмет її — взаємозв'язок загальних соціальних явищ і процесів з явищами та процесами етнічними. Об'єкт — особливості етнічних виявів соціального. До найважливіших проблем, які вона досліджує, належать:
-
етнічна зумовленість характерних рис культури та побуту соціальних спільнот;
-
етнічні впливи на формування ціннісних орієнтацій;
-
зв'язок національних чинників із особливостями соціальної структури, міграційної і трудової мобільності, урбанізації тощо;
-
соціальна детермінованість національної самосвідомості, міжнаціональних відносин;
-
сутність міжнаціональних конфліктів;
-
етномовні процеси (білінгвізм тощо).
Етнос – це історично складена на окремій території стійка сукупність людей, що мають загальні та відносно стабільні особливості мови, культури, побуту, а також мають нац. самосвідомість.
Ознаки етносу:
-
Історично-географічне положення.
-
Раса.
-
Мова.
-
Культура.
-
Побут.
-
Релігія.
-
Цінності.
-
Традиції.
-
Фольклор.
-
Національна кухня.
-
Література.
-
Музика.
-
Менталітет.
Ознаки етносу формуються у взаємозв'язку з певними передумовами — територіальними, природними, соціально-економічними, державно-правовими та ін.
Історичні етапи розвитку етносу:
-
Рід (об’єднання кровних родичів)
-
Плем’я (об’єднання родів)
-
Народність (об’єднання племен)
-
Нація (об’єднання народностей)
-
Народ (населення країни).
Однією з проблем є визначення таких феноменів, як «народність» і «нація». Орієнтуючись на стадійний підхід до суспільного розвитку, тривалий час побутувала думка, що народність і нація є різними стадіями розвитку суспільства.
Народність — мовна, територіальна та культурна сукупність людей, яка склалася історично і передує нації.
Народності починають формуватися одночасно з консолідацією союзів племен. Згодом формується територіальна, мовна, культурна спільність з відповідною самоназвою, але народності не ототожнюються з державами, що починають формуватися, ні територіально, ні мовно.
Нація — особлива історична сукупність людей, що характеризується спільністю походження, мови, території, економічного становища, психічного стану та культури, що виявляються в єдиній етнічній свідомості та самосвідомості.
Важливою ознакою нації є внутрішній державний устрій та чіткі державні кордони, у межах яких завершується їх формування.
Держава є не обов’язковою ознакою нації.
Етнічна ідентичність — відчуття взаємної тотожності, історичної, соціальної та культурної спільності у представників однієї етнічної групи.
Здебільшого етнічна ідентичність може бути зафіксована та вивчена на рівні етнічних стереотипів.
Етнічний стереотип (грец. stereos — твердий і typos — відбиток) — стандартизований, стійкий, емоційно насичений, ціннісно визначений образ, уявлення про певний об'єкт, продрукований під впливом конкретної етнічної культури, актуальний для представників окремої етнічної спільноти.
В розвитку етносів спостерігається дві основні тенденції:
1. Дифференціація (розвиток нац. самодіяльності)
2. Інтеграція (прагнення до об’єднання внутрі нації)
Націоналізм — теорія і практика етнічних відносин, які грунтуються на самоідентифікації нації у вирішенні своїх проблем, реалізуються у різноманітних формах діяльності, зумовлених специфікою економічного, політичного, духовного розвитку країни, традиціями, суспільною психологією тощо.
Причини національних конфліктів:
-
мовні,
-
територіальні,
-
за відродження культури,
-
самовизначення нації,
-
створення власної держави,
Основні типи конфліктів:
-
соціально-економічні,
-
культурно-мовні,
-
територіально-статусні,
-
сепаратистські.
Національне питання — форма відкритої постановки в суспільстві проблеми розвитку націй, національних відносин (територіальних, екологічних, економічних, політичних, правових, мовних тощо).
Рішення національного питання в сучасних умовах.
Загальнодемократичні принципи сучасної національної політики:
-
право націй на самовизначення,
-
створення власної держави,
-
суверенність, незалежність держави,
-
пеальна рівність прав та обовязків націй,
-
етнічні процеси (об’єднання, роз’єднання) повинні проходити природно, без втручання ззовні,
-
демократична, гнучка політика держави щодо мови, культури, освіти.
-
повага до національних меншин.
Сучасний світ базовими вважає такі принципи національного розвитку:
-
право на існування (заперечує законність таких явищ, як геноцид чи етноцид, насильницьке знищення будь-якого народу чи культури);
-
право на самоідентифікацію (передбачає самовизначення громадянами своєї національної належності);
-
право на суверенітет, самовизначення і самоврядування (реалізується завдяки самостійному налагодженню своєї життєдіяльності, без втручання ззовні);
— право на збереження культурної самобутності (основна увага зосереджується на питаннях мови, освіти, збереженні і розвитку традицій, культурної спадщини тощо);
-
право на контроль за використанням природних багатств і ресурсів територій їх проживання;
-
право на використання досягнень сучасної цивілізації.
Дотримання цих прав є підставою для тверджень про збереження за кожною окремою нацією прав на існування та розвиток.
Контрольні запитання:
-
Що таке етнос?
-
Ознаки етносу.
-
Що таке менталітет?
-
Що є причинами національних конфліктів у світі?
-
Походження української нації.
-
Історія розвитку українського етносу.
-
Національні процеси в сучасному суспільстві.
-
Міжнаціональні конфлікти.
-
Нації і націоналізм.
-
У чому полягає відмінність між термінами «етнос», «народність», «нація»? Обґрунтуйте свої міркування.
-
Опишіть етнічні стереотипи, притаманні окремому народові (наприклад, українцям). Чим, на Вашу думку, вони спричинені?
-
Охарактеризуйте особливості розвитку української етнонаціональної спільноти.
-
Які чинники зумовлюють сучасне етнолінгвістичне становище в країні?
-
Національні конфлікти та їх рішення в сучасних умовах.