Файл: Все лекции ООТ.docx

цистерни і посудини для транспортування і збереження зріджених, стиснутих газів, рідин і сипких тіл, у яких тиск вище 0,5 бар утворюється періодично для їх спорожнення;

барокамери;

трубопроводи пари з робочим тиском пари, вищим 0,5 бар;

трубопроводи гарячої води з температурою вище 110 °C.

Під час монтажу, ремонту, експлуатації такого обладнання є ризик виникнення аварій в наслідок високого тиску (руйнування) з травмуванням людей, нанесенню матеріальних збитків. Тому керівництво підприємства для забезпечення безпечних умов роботи обладнання, що працює під тиском, повинно здійснювати такі заходи:

- призначити наказом зі складу інженерно-технічних робітників (ІТР) відповідального за справний стан і безпечну експлуатацію обладнання та в необхідній кількості.

- обслуговуючий персонал (особи не молодше 18 років, які пройшли медичний огляд, навчання з охорони праці, перевірку знань в установленому порядку);

- забезпечити проведення технічних оглядів відповідно до встановлених строків;

- організувати проведення перевірки знань обслуговуючого персоналу;

- забезпечити інструкціями з безпечної експлуатації.

Монтаж (демонтаж) має виконуватися відповідно до вимог проекту виконання робіт на монтаж (демонтаж), розробленого з урахуванням технічної документації на встановлення обладнання під тиском і експлуатаційних документів (настанови з експлуатації, інструкції з монтажу, пуску, регулювання).

Кожне обладнання під тиском повинно супроводжуватись експлуатаційною документацією.

До журналу нагляду (паспорта) має прикладатися настанова (інструкція) з монтажу і експлуатації, що містить вимоги до відновлення і контролю металу при монтажі і експлуатації в період розрахункового строку служби.

На кожному котлі, автономному пароперегрівачі і економайзері, а також посудині має бути прикріплена маркувальна табличка з маркуванням, нанесеним ударним способом, і містити такі дані:

1) найменування або товарний знак виробника;

2) заводський номер виробу;

3) рік виготовлення;

4) розрахунковий тиск в барах;

Обладнання, яке працює під тиском під час в експлуатації повинне підлягати технічному огляду після монтажу до початку експлуатації, а також періодично в процесі експлуатації.

Технічний огляд обладнання під тиском складається із зовнішнього, внутрішнього оглядів та гідростатичного випробування. При технічному огляді допускається використовувати методи неруйнівного контролю, зокрема, метод акустичної емісії.

Періодичний технічний огляд обладнання під тиском (за винятком трубопроводів пари та гарячої води) проводиться у строки, визначені експлуатаційними документами виробника, але не рідше:

1) одного разу на 4 роки - зовнішній і внутрішній огляди;

2) одного разу на 8 років - гідростатичне випробування.

Результати технічного огляду заносяться до паспорта обладнання.

Пуск обладнання під тиском в роботу проводиться за наказом роботодавця на підставі результатів проведених пусконалагоджувальних робіт і первинного технічного огляду обладнання для визначення готовності обладнання під тиском до експлуатації.

На кожному обладнанні під тиском, що введено в експлуатацію, має бути прикріплена на видному місці табличка форматом не менше ніж 300 на 200 мм із зазначенням таких даних:

1) дозволений тиск або температура води;

2) число, місяць і рік наступних внутрішнього (зовнішнього) огляду і гідростатичного випробування

Безпека при експлуатації балонів.

Вимоги до будови, технічного огляду і експлуатації балонів здійснюються відповідно до НПАОП 0.00-1.81-18 Правила охорони праці під час експлуатації обладнання, що працює під тиском.

На верхній частині кожного балона мають бути розбірливо, шляхом клеймування нанесені такі дані: товарний знак заводу-виробника, клеймо ВТК (ОТК) цього заводу, номер балона, фактична вага порожнього балона (кг), дата виготовлення, рік наступного огляду, робочий і пробний тиск, місткість.

У балонів для горючих газів бокові штуцери вентилів мають ліву різьбу, а балонів для негорючих газів – праву різьбу.

Зовнішня поверхня балона фарбується умовними розпізнавальними кольорами(Рис.5.4.)

Рис.5.4 Розпізнавальне забарвлення балонів з газами за призначенням.

Балони, які знаходяться в експлуатації також підлягають технічному огляду.

Технічний огляд балонів, за винятком балонів для ацетилену, включає:

1) огляд внутрішньої і зовнішньої поверхонь балонів;

2) перевірку маси і місткості;

3) гідростатичне випробування.

Балони з газами можуть зберігатись як у спеціальних приміщеннях, так і на відкритому повітрі. В останньому випадку вони повинні бути захищені від атмосферних опадів і сонячних променів. Складське зберігання в одному приміщенні балонів з киснем і горючими газами забороняється. Балони з газом, які встановлюються в приміщеннях, повинні знаходитися на відстані не менше 1 м від радіаторів опалення та інших опалювальних приладів і печей та не менше ніж на 5 м від джерел тепла з відкритим вогнем.

Заключеня

В цій лекції ми розглянули загальні вимоги безпеки до виробничого обладнання, технологічних процесів, до машин, механізмів та рухомого складу залізниць;

основні заходи з безпечної експлуатації вантажопідіймальних механізмів та обладнання , що працює під тиском, а також вимоги безпеки до робіт, пов’язаних з навантажуванням, вивантажуванням, складуванням і транспортуванням вантажів.

Також розглянули основні правила безпеки під час організації робочих місць з ЕОМ.

Надано посилання на нормативно- правові акти з охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, обладнання, що працює під тиском, зокрема, балонів з газами та електронних пристроїв.

Докладніще матеріал з цієї лекції можна знайти в таких джерелах:

- НПАОП 0.00-7.14-17 Вимоги безпеки та захисту здоров’я під час використання виробничого обладнання працівниками

- Технічний регламент безпеки інфраструктури залізничного транспорту;

- ДСТУ 3273-95. Безпека промислових підприємств. Загальні положення та вимоги ;

- НПАОП 0.00-7.15-18 Вимоги щодо безпеки та захисту здоров’я працівників під час роботи з екранними пристроями,

- ДСанПіН 3.3. 2-007-98 Гігієнічні вимоги до організації роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин.

- НПАОП 0.00-1.80-18 Правила охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання

- НПАОП 0.00-1.81-18 Правила охорони праці під час експлуатації обладнання, що працює під тиском;

- НПАОП 0.00-1.71-13 Правила охорони праці під час роботи з інструментом та пристроями.

Лекція 6. Електробезпека. (Укладач ст. викладач Лоза В.Г.)

Лекція

Вступ.

В даній лекції ми розглянемо основи електробезпеки, зокрема причини електротравматизму, вплив електричного струму на організм людини, фактори, які впливають на тяжкість ураження людини електричним струмом, класифікацію приміщень за небезпекою ураження, умови ураження та надання домедичної допомоги при ураженні електричним струмом.

Мета лекції курсу:

а) вивчити основні визначення з електробезпеки;

б) розглянути види електротравм, їх причини та наслідки; в) класифікацію приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом; г) заходи з безпечної експлуатації електроустановок; д) надання домедичної допомоги під час ураження електричним струмом.

В результаті опрацювання лекції студент повинен:

1) аналізувати умови ураження людини електричним струмом;

2) знати механізм дії електричного струму на організм людини;

3) фактори, які впливають на тяжкість ураження людини електричним струмом;

4) поділяти на класи приміщення за небезпекою ураження та заходи захисту від ураження електричним струмом ;

5) визначати заходи захисту від ураження електричним струмом.

6) знати порядок надання домедичної допомоги під час ураження електричним струмом.

Зміст лекції 6.

6.1. Дія електричного струму на організм людини. Електротравми, їх причини та наслідки.

6.2 Класифікація приміщень за небезпекою ураження електричним струмом.

6.3 Умови ураження людини електричним струмом.

6.4 Надання домедичної допомоги при ураженні електричним струмом.

Заключення.

Розділ 6.1 Дія електричного струму на організм людини. Електротравми.Причини та наслідки. .

Аналіз нещасних випадків в промисловості, які супроводжуються тимчасовою втратою працездатності показує, що кількість травм, викликана дією електрики порівняно невелика – 0,5 - 1 % від загальної кількості в промисловості. Але у загальній кількості нещасних випадків зі смертельними наслідками у виробництві їх 40-50%. 80 % смертельних випадків трапляється при ураженні електричним струмом з напругою менше 1000 В. Це обумовлене тим, що такі електроустановки обслуговують практично всі особи, що працюють в промисловості, а устаткування з напругою понад 1000 В – достатньо малочисельне коло кваліфікованого та спеціально навченого персоналу.

Протікання струму через тіло людини супроводжується термічним, електролітичним та біологічним ефектами.

Термічна дія струму полягає в нагріванні тканини, випаровуванні вологи, що викликає опіки, обвуглювання тканин та їх розриви парою. Тяжкість термічної дії струму залежить від величини струму, опору проходженню струму та часу проходження. За короткочасної дії струму термічна складова може бути визначальною в характері і тяжкості ураження.

Електролітична дія струму проявляється в розкладі органічної речовини (її електролізі), в тому числі і крові, що призводить до зміни їх фізико-хімічних і біохімічних властивостей. Останнє, в свою чергу, призводить до порушення біохімічних процесів у тканинах і органах, які є основою забезпечення життєдіяльності організму.

Біологічна дія струму проявляється у подразненні і збуренні живих тканин організму, в тому числі і на клітинному рівні. Збурення, спричинене подразнюючою дією струму, може проявлятися у вигляді мимовільного непередбачуваного скорочення м'язів. Разом із цим, збуджуюча дія струму на тканини може бути і не прямою, а рефлекторною — через центральну нервову систему.

Останнє може призвести до серйозних порушень діяльності життєво важливих органів, у тому числі серця та легень, навіть коли ці органи не знаходяться на шляху проходження струму.

Крім зазначеного, протікання струму через організм негативно впливає на поле біопотенціалів в організмі. Зовнішній струм, взаємодіючи з біострумами, може порушити нормальний характер дії біострумів на тканини і органи людини, подавити біоструми і тим самим спричиняти специфічні розлади в організмі.

Електротравма – травма, зумовлена дією на людину електричного струму, електричної дуги або електричного поля.

Велика кількість нещасних випадків трапляється під час обслуговування і ремонту електроприводів, пускорегулювальної апаратури, електричного освітлення, зварювальних апаратів, електрифікованого транспорту, електрообладнання, підіймально–транспортних механізмів, ручного електроінструменту, а також високочастотних установок.

Ураження електричним струмом можливо за наявністю ряду факторів, у тому числі наявності джерела небезпеки і знаходження обслуговуючого персоналу в зоні дії цього джерела.

Поява джерела небезпеки може бути зумовлена пошкодженням ізоляційних властивостей електрозахисних засобів і ізоляції, недосконалістю конструктивного виконання електроустановки, порушенням обслуговування тощо. Знаходження обслуговуючого персоналу в зоні дії джерела небезпеки може бути випадковим або викликано необґрунтованим ризиком чи мимовільними помилками.

Ураження електричним струмом виникає внаслідок:

безпосереднього дотику до відкритих струмоведучих частин і проводів;

дотику до металевих частин обладнання, які випадково можуть опинитися під напругою;

дотику до струмоведучих частин, ізоляція яких пошкоджена;

дотику до струмоведучих частин за допомогою предметів з низьким опором ізоляції;

помилковим поданням напруги під час ремонтів або оглядів ;

відсутності або пошкодження захисного заземлення;

За випадками травматизму ураження електричним струмом розподіляються наступним чином: