ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 25.03.2024
Просмотров: 117
Скачиваний: 0
- електричні опіки (ушкодження поверхні тіла під дією електричної дуги або великих струмів Діляться на струмові, коли струм проходить через тіло людини та дугові як наслідок дії електричної дуги температурою до 3500 ºС ) – 40%;
- електричні знаки (чітко окреслені плями діаметром 1-5 мм сірого або блідо-жовтого кольору) – 7%;
- металізація шкіри (проникнення частинок металу у шкіру внаслідок розбризкування та випаровування під дією електричного струму) – 3%;
- механічні пошкодження (звичайно є вторинними як наслідок виникнення судом м’язів) – 0,5%;
- електрофтальмія (запалення зовнішніх оболонок очей від ультрафіолетового випромінювання – дуга при короткому замиканні) 1,5%;
- змішані травми – 23%;
Електричний удар.
Найбільш небезпечним видом електротравм є електричний удар, який у більшості випадків (близько 80%, включаючи й змішані травми) призводить до смерті потерпілого.
Електричний удар - це збудження живих тканин організму електричним струмом, що супроводжується судомним скороченням м'язів. Електричний удар може не привести до смерті людини, але викликати такі розлади в організмі, які можуть виявитися через декілька годин або днів (поява аритмії серця, стенокардії, неуважності, послаблення пам'яті і уваги). Електричний удар викликає 85-87% від всіх випадків смертності від ураження електричним струмом.
Залежно від наслідків ураження електричні удари можна умовно підрозділити на чотири ступеня:
I - судомні скорочення м'язів без втрати свідомості;
II - судомні скорочення м'язів з втратою свідомості, але зі збереженням дихання та роботи серця;
III - втрата свідомості та порушення серцевої діяльності чи дихання (або одного і другого разом);
IV - клінічна смерть.
Клінічна смерть - це перехідний період від життя до смерті, що настає з моменту зупинки серцевої діяльності та легень і триває 6-8 хвилин, доки не загинули клітини головного мозку. Після цього настає біологічна смерть, внаслідок якої припиняються біологічні процеси у клітинах і тканинах організму і відбувається розпадання білкових структур.
Якщо при клінічній смерті негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму та терміново розпочати надання необхідної допомоги (штучне дихання, масаж серця), то існує висока імовірність щодо збереження йому життя.
Біологічна смерть - безповоротне явище, яке характеризується припиненням біологічних процесів в клітках і тканинах організму і розпадом білкових структур. Біологічна смерть настає після закінчення клінічної смерті (7- 8 хв.).
Як і при інших видах травм при електротравмах виділяють технічні, організаційні і організаційно-соціальні їх причини.
До технічних причин відносяться:
● недосконалість конструкції електроустановки і засобів захисту;
● допущені недоліки при виготовленні, монтажу і ремонті електроустановки;
● несправності електроустановок і захисних засобів, що виникають в процесі експлуатації установок;
● невідповідність будови електроустановок і захисних засобів умовам їх застосування;
● використання електрозахисних засобів з простроченою датою чергових випробувань.
До основних організаційних причин електротравм відносяться:
• відсутність (непризначення наказом) на підприємстві особи, віддповідальної за електрогосподарство або невідповідність кваліфікаціїцієї особи чинним вимогам;
• недостатня укомплектованість електротехнічної служби працівниками відповідної кваліфікації;
• відсутність на підприємстві посадових інструкцій для електротехнічного персоналу та інструкцій з безпечного обслуговування та експлуатації електроустановок;
• недостатня підготовленість персоналу з питань електробезпеки, несвоєчасна перевірка знань, невідповідність групи з електробезпеки персоналу характеру робіт, що виконуються;
• недотримання вимог щодо безпечного виконання робіт в елекктроустановках за нарядами-допусками, розпорядженнями
та в порядку поточної експлуатації;
• неефективний нагляд, відомчий і громадський контроль за дотриманням вимог безпеки при виконанні робіт в електроус-тановках та їх експлуатації.
До основних організаційно-соціальних причин відносяться:
● змушене виконання не за спеціальністю електронебезпечних робіт;
● негативне відношення до виконуваної роботи, обумовлене соціальними чинниками;
● залучення працівників до понадурочних робіт;
● порушення виробничої дисципліни; залучення до роботи осіб віком до 18 років.
Розділ 6.2 Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом.
Електроустановка – установка, в якій виробляється, перетворюється, передається, розподіляється і споживається електрична енергія.
Всі електроустановки в залежності від напруги поділяються на:
-
електроустановки напругою понад 1000 В мережах з глухозаземленою нейтраллю;
-
електроустановки напругою понад 1000 В в мережах з ізольованою нейтраллю;
-
електроустановки напругою до 1000 В з глухозаземленою нейтраллю;
-
електроустановки напругою до 1000 В з ізольованою нейтраллю.
Глухозаземленою є нейтраль генератора чи живильного трансформатора, яка приєднана до заземлюючого пристрою безпосередньо або через малий опір (наприклад, через трансформатор струму).
Ізольована нейтраль – це нейтраль трансформатора чи генератора, яка не приєднана до заземлюючого пристрою або приєднана до нього через пристрої сигналізації, вимірювання, захисту та інші пристрої, що мають великий опір.
Вимоги до електричного обладнання залежать від приміщення, в якому воно розташовано.
Відповідно до ПУЕ, приміщення за небезпекою електротравм поділяються на три категорії: • без підвищеної небезпеки; • з підвищеною небезпекою • особливо небезпечні; Категорія приміщення визначається наявністю в приміщенні чинників підвищеної або особливої небезпеки електротравм.
Приміщення з підвищеною небезпекою характеризуються наявністю в них одного з таких факторів: ♦ температура в приміщенні, що впродовж доби перевищує 350 С; ♦ відносна вологість більше 75%, але менше насичення; ♦ струмопровідна підлога — металева, бетонна, цегляна, земляна тощо; ♦ струмопровідний пил; ♦ можливість одночасного доторкання людини до неструмовідних частин електроустановки і до металоконструкцій, що мають контакт з землею. Особливо небезпечні приміщення характеризуються наявністю одного з таких факторів: • відносна вологість, близька до насичення (до 100%); • агресивне середовище, що порушує ізоляцію. Якщо в приміщенні відсутні чинники підвищеної і особливої небезпеки, то воно відноситься до приміщень без підвищеної небезпеки електротравм. При наявності в приміщенні одного з чинників підвищеної небезпеки, таке приміщення відноситься до приміщень підвищеної небезпеки електротравм. При наявності в приміщенні одночасно двох чинників підвищеної небезпеки або одного чинника особливої небезпеки, приміщення вважається особливо небезпечним. З наведеного видно, що класифікація приміщень за небезпекою електротравм враховує тільки особливості цих приміщень, стан їх сере- довища і не враховує електротехнічних параметрів електроустановок. Категорія приміщень є одним з основних чинників, які визначають вимоги щодо виконання електроустановок, безпечної їх експлуатації, величини напруги, заземлення (занулення) електроустановок. Умови поза приміщеннями прирівнюються до особливо небезпечних.
6.3 Умови ураження людини електричним струмом
Ступінь ураження внаслідок дотику до струмоведучих частин електричної мережі залежить від схеми дотику людини, напруги мережі, режиму нейтралі мережі, якості ізоляції струмоведучих частин від землі і інших факторів.
-
Аналіз небезпеки двофазного дотику.
Найбільшу небезпеку становить двофазний (двополюсний) дотик, при якому людина одночасно торкається до двох фаз (двох полюсів) електроспоживача і опиняється під дією робочої напруги. Струм Іл, який проходить в цьому випадку через тіло людини, залежить тільки від напруги мережі U і електричного опору тіла людини Rл:
Рис.6.1. Двофазний (двополюсний) дотик:
а) однофазної мережі; б) трьохфазної мережі з ізольованою нейтраллю.
У випадку дотику до проводів (полюсів) однофазної мережі (рис.6∙.1.а) величина струму, який пройде через тіло людини буде:
У випадку дотику до проводів (полюсів) трьохфазної мережі з ізольюваною нейтраллю (рис.6.1,б) величина струму, який пройде через тіло людини буде:
де, U – робоча напруга мережі;
Uл – лінійна напруга мережі,
Uл=√3∙ Uф= 1,7∙ 220 =380в.
Uф – фазна напруга мережі.
R л ≈ 1000 Ом – розрахункова величина опору людини.
Аналіз небезпеки однофазного дотику в мережі з глухозаземленою нейтраллю.
Струм, який протікає через тіло людини (Рис. 6.2) замкнеться за таким колом: фаза 1 – тіло людини – підлога (ґрунт) – заземлювач нейтралі – нейтраль (нульова точка).
Рис.6.2. Однофазний дотик в мережі
глухозаземленою нейтраллю
За законом Ома:
де, Rп – опір підлоги (грунту);
Rо – опір заземлення нейтралі
У разі струмопровідної підлоги (Rп » 0) і враховуючи, що Rо значно малий у порівнянні з Rл, людина опиняється практично під фазною напругою.
Небезпека напруг дотику та кроку.
Внаслідок замкнення фази на землю (обрив і падіння фазного проводу на землю, замикання фази на корпус заземленого обладнання тощо ) виникає розтікання струму в землі (ґрунті). На поверхні землі з’являється електричний потенціал (jx), величина якого залежить від величини струму замикання на землю, питомого опору ґрунту (r) в зоні розтікання струму, відстані (х) від точки замикання А (рис.6.3.)
Як видно з рис. 6.3, на відстані 1 м від заземлювача падіння напруги складає 68%, на відстані 10м – 92%, а на відстані 20м потенціали так малі, що практично можуть бути прийняті рівними нулю. Ці точки поверхні землі можна вважати такими, що знаходяться поза зоною розтікання струму і називати “землею” в електротехнічному розумінні цього слова.
Величина напруги кроку залежить від ширини кроку і відстані від місця замикання на землю.
З віддаленням від місця замикань небезпека крокових напруг зменшується (Uка > Uкб > Uкв). На відстані 10-20 м від місця замикання напруга кроку практично безпечна.
Напруга кроку.
Як зазначалося вище, на поверхні землі виникає зона електричних потенціалів внаслідок обриву проводів електроліній і доторкування їх до землі. Якщо біля цього місця опиниться людина, то вона може підпасти під дію різниці електричних потенціалів і внаслідок через її тіло пройде електричний струм.
Напруга між двома точками землі з різними електричними потенціалами на відстані кроку, на яких одночасно стоїть людина, називають напругою кроку (Uк).
Зі збільшенням ширини кроку напруга кроку також збільшується. У разі кроку, рівному 0,8м, може виникнути доволі інтенсивна судома, якщо крокова напруга дорівнює 100-150В. Така напруга під час проходження струму на шляху ” нога-нога “ безпечна, але внаслідок судоми м’язів ніг, людина може впасти на землю, при цьому через збільшення відстані між точками землі, яких під час падіння вона буде торкатися руками і ногами, збільшиться різниця потенціалів.