ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 25.03.2024
Просмотров: 119
Скачиваний: 0
На тяжкість ураження людини електричним струмом впливають різні чинники.
Основні чинники електричного характеру це величина струму через людину, напруга, під яку вона попадає та опір її тіла, рід і частота струму.
Найбільшою мірою впливає на тяжкість ураження величина струму. Відповідно до наведеного вище:
• пороговий відчутний струм (найменше значення відчутного струму) для перемінного струму частотою 50 Гц коливається в межах 0,6–1,5 мА і 5–7 м для постійного струму;
• пороговий невідпускаючий струм (найменше значення невідпускаючого струму) коливається в межах 10–15 мА для перемінного струму і 50–80 мА для постійного;
• пороговий фібриляційний струм (найменше значення фібриляційного струму) знаходиться в межах 100 мА для перемінного струму і 300 мА для постійного.
Шлях струму через тіло людини суттєво впливає на тяжкість ураження. Особливо небезпечно, коли струм проходить через життєво важливі органи і безпосередньо на них впливає.
Можливі шляхи струму через тіло людини називають петлями струму: «рука–рука», «голова–ноги», «рука–ноги» і т. ін. Серед випадків з тяжкими і смертельними наслідками частіше спостерігаються петлі «рука–рука» (40%), «права рука–ноги» (20%), «ліва рука–ноги» (17%).
Розділ 6.4 Надання долікарської допомоги постраждалим від ураження електричним струмом
При ураженні електричним струмом необхідно якомога швидше звільнити потерпілого вiд впливу струму. Якщо потерпілий знаходиться на висоті i може при цьому впасти, необхідно вжити заходів до запобігання його падіння. Спочатку необхідно негайно вимкнути електричну напругу за допомогою вимикачів, рубильникiв, інших вимикальних пристроїв. Якщо це неможливо виконати, то приступають до звiльнення потерпiлого вiд струмоведучих частин. Для вiдокремлення потерпiлого вiд струмоведучих частин напругою до 1000 В можна скористуватися канатами, палкою, дошкою чи iншим неструмопровiдним сухим предметом. Вiдтягування потерпiлого за одяг слiд проводити, уникаючи при цьому дотику до навколишнiх металевих предметiв i частин тiла потерпiлого, якi не прикритi одягом. Для iзоляцiї слiд скористуватися дiелектричними рукавицями, калошами чи килимком. При необхiдностi можна перерубити чи перерiзати проводи (кожний окремо) сокирою з сухою дерев'яною ручкою або iнструментом з iзольованими ручками. При вiдокремленнi потерпiлого вiд струмовiдних частин напругою понад 1000 В слiд використовувати дiелектричнi рукавицi, боти, а також ізолювальну штангу чи кліщі, якi розрахованi на цю напругу. Якщо неможливо швидко вимкнути живлення лiнiї електропередачi, то здiйснюють коротке замкнення проводiв, накинувши на них гнучкий неiзольований дрiт достатнього перерiзу (щоб не перегорiв).
Пiсля звiльнення потерпiлого вiд дiї електричного струму необхiдно:
- якщо потерпiлий притомний – забезпечити йому повний спокiй до прибуття лiкаря. Потерпiлого слiд обережно покласти в зручне положення, створити приплив свiжого повiтря, тепло прикрити (якщо холодно) чи забезпечити прохолоду (якщо жарко);
- якщо потерпiлий знаходиться у непритомному станi, але збереглися стiйке дихання i пульс, його треба укласти, розстiбнути комiр, пояс i одяг, забезпечити приплив свiжого повiтря i повний спокiй, давати потерпiлому нюхати нашатирний спирт;
- якщо потерпiлий пагано дихає (рiдко, судорожно) або вiдсутнi дихання i пульс, розширенi зiницi, шкiрний покров синюшний – необхiдно робити штучне дихання i непрямий масаж серця.
При штучному диханнi ("рот у рот", "рот в нiс") голова потерпiлого має бути максимально вiдкинута назад, рот розкритий. Для кращого вдування повiтря в легенi через рот слiд потерпiлому затиснути нiс пальця ми, а при вдуваннi через нiс – закрити рот. Пiд час видиху рот i нiс повиннi бути вiдкритi. Частота штучного дихання не повинна перевищувати 10-12 вдихiв за хвилину. Штучне дихання продовжується до появлення у потерпiлого свого глибокого i ритмічного дихання.
У разi припинення серцевої дiяльностi одночасно зi штучним диханням необхiдно пiдтримувати у потерпiлого штучний кровообiг. Для цього той, хто надає допомогу, кладе верхню частину долонi на нижню частину грудної клiтки потерпiлого, другу руку накладає на першу. При цьому руки його мають бути випрямленi, а плечовий пояс повинен знаходитися над грудною клiткою потерпiлого (Рис.6.4.1). Надавлювання проводяться швидкими поштовхами так, щоб змiщувати грудину на 4-5 см. Поштовхи повторюються кожну секунду, тобто 50-60 поштовхiв за хвилину. Пiсля декiлька поштовхiв робиться перерва. Неможна надавлювати на м’які тканини нижче грудної клiтки, щоб не пошкодити внутрішні органи потерпiлого.
Рис.6.4.1. Схема проведення непрямого масажу серця.
Якщо оживлення проводить одна людина, то на кожні два вдування вона проводить 15 надавлювань на грудину. За 1 хвилину необхідно зробити не менше 60 надавлювань i 12 вдувань, тому темп реанімаційних заходів має бути швидким. Якщо в реанімації беруть участь 2 особи, то відношення "дихання - масаж" складає 1:5.
Ознаками ефективності реанімаційних заходів являються звужування зірниць, поява самостійного дихання, зменшення синюшності шкіри i вуст.
Реанімаційні заходи треба виконувати до прибуття лікаря або доставки потерпілого до лікарняного закладу.
Смерть потерпілого може констатувати тільки лікар.
Заключення
В даній лекції ми розглянули основи електробезпеки, зокрема причини та наслідки електротравматизму, вплив електричного струму на організм людини, фактори, які впливають на тяжкість ураження людини електричним струмом, класифікацію приміщень за небезпекою ураження та заходи захисту від ураження електричним струмом.
Також надано нормативно-правові акти з електробезпеки,які діють в Україні.
Рекомендована література до даної лекції:
- Голінько В.І. Основи охорони праці: підручник, Д.: НГУ, 2014. – 271 с. - - Основи охорони праці: Підручник. 22ге видання, доповнене та
перероблене. / К. Н. Ткачук, М. О. Халімовський, В. В. Зацарний та ін.
- Жидецький В.Ц. Основи охорони праці / Підручник – Львів: УАД, 2006 – 336 с.
- НПАОП 40.1-1.21-98 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів;
- Правила улаштування електроустановок (ПУЕ), К.,-2017.
Тема 7.Електробезпека (Укладач ст.Викладач Лоза в.Г.)
Лекція.
Вступ.
В даній лекції ми розглянемо основні організаційно-технічні заходи захисту людини від ураження електричним струмом; улаштування, призначення та принцип дії захисного заземлення та занулення; вимоги нормативно-правових актів щодо організації безпечної організації електроустановок на підприємстві.
Мета лекції курсу: а) вивчити основні заходи захисту людини від ураження електричним струмом; б) будову захисного заземлення, занулення, блокіровок та вимоги до них; в) заходи з безпечної експлуатації електроустановок.
В результаті опрацювання лекції студент повинен:
1) аналізувати умови ураження людини електричним струмом;
2) визначати заходи захисту від ураження електричним струмом.
знати механізм дії засобів захисту;
3) фактори, які впливають на тяжкість ураження людини електричним струмом;
4) основні вимоги до організації безпечної організації електроустановок на підприємстві.
Зміст лекції 7.
Розділ 7.1. Технічні та організаційні заходи захисту від ураження електричним струмом.
Розділ 7.2. Захисне заземлення та занулення електроустановок.
Розділ 7.3. Організація безпечної експлуатації електроустановок. Вимоги до персоналу. Електрозахисні заходи і засоби.
Заключення.
Розділ 7.1.Технічні та організаційні заходи та засоби захисту від ураження електричним струмом.
Електробезпека – це система організаційних і технічних заходів та засобів, які гарантують захист людей від шкідливої і небезпечної дії електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статичної електрики.
Заходи захисту від ураження електричним струмом передбачають використання їх при нормальному режимі роботи електроустановок і підтримують їх безпеку в аварійних умовах. Вони поділяються на заходи колективного і індивідуального захисту. Захист від ураження електричним струмом повинен забезпечуватися: конструкцією електроустановок, технічними засобами і засобами захисту, організаційними заходами. За конструкцією і виконанням, засобами встановлення, якістю ізоляції електрообладнання повинно відповідати умовам експлуатації згідно з відповідним нормативним документом.
До технічних засобів і заходів захисту від ураження електричним струмом належать: мала напруга, ізоляція струмоведучих частин (робоча, додаткова, посилена, подвійна); забезпечення недосяжності неізольованих струмоведучих частин; захисне заземлення; занулення, захисне відключення; вирівнювання потенціалів; електричне розділення мереж; компенсація струмів замикання на землю; огороджувальні улаштування; попереджуюча сигналізація; блокування; знаки безпеки; засоби захисту і запобіжні пристосування, індивідуальні електрозахисні засоби.
До організаційних заходів по забезпеченню електробезпеки під час експлуатації електроустановок належать: призначення осіб, відповідальних за організацію і виконання робіт; документальне оформлення завдання на проведення робіт (наряд, розпорядження із записом у відповідний журнал, у порядку поточної експлуатації з наступним записом у визначений журнал); допуск до проведення робіт; нагляд за працюючими під час виконання робіт; оформлення в наряді та оперативному журналі перерв в роботі, переведень на інші робочі місця і закінчення робіт; навчання та інструктажі, присвоєння відповідної кваліфікаційної групи з електробезпеки; орієнтування в електроустановках, тощо.
Орієнтування в струмоулаштуваннях дає персоналу чітку інформацію під час виконання робіт і застерігає його від помилкових дій. Це забезпечується спеціальною маркіровкою електрообладнання або його частин, системою сигналізації небезпеки, написами і табличками, відповідним розташуванням, фарбуванням неізольованих струмоведучих частин та ізоляції, які відрізняються забарвленням органів керування і світловою сигналізацією.
Розділ 7.2 Захисне заземлення та занулення електроустановок. Захисне вимикання,електричне розділення мережі, Ізоляція струмоведучих частин.
До технічних засобів безпечної експлуатації електроустановок у разі переходу напруги на нормально неструмоведучі частини відносяться такі: захисне заземлення, занулення електроустановок, захисне вимикання.
-
Захисне заземлення.
Захисним заземленням називається навмисне електричне з’єднання з заземлюючим пристроєм металевих неструмоведучих частин електроустановки, які у разі пошкодження (пробою) ізоляції можуть опинитися під напругою.
Заземлюючим пристроєм називається сукупність заземлювача і заземлювальних провідників.
Заземлювач – металевий провідник чи група провідників, які знаходяться в безпосередньому зіткненні з землею (ґрунтом).