Файл: ҐЕНДЕРНІ ДОСЛІДЖЕННЯ.pdf

РОЗДІЛ 1

3.Кравець В. Ґендерна педагогіка : [навчальний посібник] / В. Кравець. – Тернопіль : Джура, 2003. – 416 с.

4.Кравець В. Ґендерна освіта : теорія та практика : [навчальна програма з інтегрованого курсу для студентів педагогічних вузів] / В. Кравець, Т. Говорун, О. Кікінежді // Ґендерні стандарти сучасної освіти : збірка рекомендацій. – Запоріжжя : Друкарський світ, 2011. – Частина 3. – С. 7 – 72.

5.Смоляр Л. Становлення ґендерної освіти в Україні // Основи теорії гендера : [навчальний посібник] / Л. Смоляр. – К. : «К .І. С.», 2004. – С. 502 – 517.

This article deals with the concept of gender-sensitive institution of higher education, it was developed during the IV School of exchange of experience among gender educational centers of higher education and the improvement by the Ukrainewide network of gender education in the higher educational establishments. The authors introduced the estimation, the development plans of gender mainstreaming in the process of higher education and indicators of measurement can be used to conduct a gender audit university.

РОЗДІЛ 1

достатньо замислитися над тим, що заважає вирішити проблему чи попросити допомоги в інших. Виявилося, що навіть мовчазні студенти, можуть висловлювати свою думку в присутності великої кількості слухачів обох статей.

Отже, рефлексія може виступати як технологія самодіагностики успішності й ефективності педагогічних дій викладача, як засіб гнучкого реагування на те чи інше педагогічне явище, життєву ситуацію. У такий спосіб у використаній нами технології проекту реалізуються суб’єкт-суб’єктні відносини. Відбувається осмислене, самостійне формування нових умінь і навичок. Розгорнуті в колективній миследіяльності змістовні структури відображено у формах, що відповідають культурним нормам. Одночасно зі створенням змістовних структур задіяно різні механізми інтерпретації, які дозволяють співвідносити власні знання, набуті без підручників і викладачів, з досвідом і знаннями всього людства. Наявність постійного аналізу й самоаналізу змін власних знань, способів і руху процесу в цілому є присутнім у методах ґендерного виховання. Зміна процесів відбувається відповідно до власних змін. На цьому будується відповідальність за себе, за свої слова, вчинки й дії – вони обмежують можливості для інших або розширюють саморозвиток особистості студентів з фіксацією власних змін чи перетворень, а це породжує радість, знімає негативні переживання і спонукає до прагнення переваги над собою, до більш складної роботи й узгодження можливостей з іншими учасниками соціального проектування.

Багато студентів і студенток після проведених занять зазначають, що на них суттєво впливають правила, які колективно приймаються на початку занять, в яких ніби акумулюється дух та ідея навчання, створюється атмосфера душевності і щирості, яку раніше деякі студенти не відчували, стимулюється бажання ділитися знаннями й одержувати їх; новизна мало знайомого нашим учасникам інтерактивного навчання й підходу, що використовується педагогами: використання власного досвіду студентів, що дозволяє учасникам і учасницям визначати найактуальніші для них питання й будувати схеми для їх активного розв’язання.

Зібраний дослідницький матеріал доводить, що в процесі осмислення уявлень щодо ґендерної рівності відбуваються рефлексія й переосмислення власної ґендерної ідентичності, соціального досвіду студентів і студенток; ослаблення «ґендерної цензури», що сприяє розширенню кругозору, активізації креативності як щодо власних життєвих планів, так і в проектуванні соціальнопедагогічної діяльності; підвищення самооцінки; поява і стрімкий розвиток ґендерної чутливості до сексизму в ЗМІ, літературі, у тому числі і методичній, у міжособистій взаємодії, у позааудиторному спілкуванні.

Усі ці процеси володіють могутньою динамікою. Зміни можуть відбуватися протягом декількох місяців або навіть тижнів. Осмислення образу ґендерної

РОЗДІЛ 1

рівності, як правило, починається із рефлексії ідентичності, життєвого досвіду, але потім висновки поширюються на професійну сферу самосвідомості. Інтеріоризація понять ґендерної рівності спричиняє зміну у поведінковому модусі людини, що виражається в прагненні брати участь у роботі круглих столів, писати курсові та дипломні роботи, доповідати на наукових конференціях, писати замітки у газету, пробуджує зміну педагогічного досвіду, свого життя. Частина студентів відразу приймає ґендерну парадигму соціалізації і говорить про те, що цю роботу необхідно продовжувати, цікавиться походженням ґендерної теорії та історії виникнення ґендерної асиметрії у суспільстві. Для деяких ухвалення концепції ґендерної рівності є складнішим процесом.

Таким чином, результати соціально-педагогічної роботи підтверджують, що найбільш ефективними для забезпечення ґендерної рівності студентів виявляються стимули, пов’язані з установкою на самостійну діяльність, яка визначає їх суб’єктність, а також установки студентів на обговорення та усвідомлення власних проблем ґендерної соціалізації, ґендерної рівності на ринку праці, самостійного життя, охорони здоров’я і здорового способу життя, спілкування з організаторами проекту під час ґендерного тренінгу, на круглих столах, спілкування з протилежною статтю на ґендерних форумах. Важливим напрямком аналізу і врахування студентської думки є встановлення постійних взаємозв’язків з громадськими організаціями, політичними партіями та рухами, всіх соціальних сил на розв’язання проблеми ґендерної рівності.

ЛІТЕРАТУРА:

1.Бех І. Особистісно-орієнтоване виховання : [наук.-метод. посібник] / І. Бех. – К. : ІЗМН, 1998. – 240 с.

2.Впровадження ґендерних підходів. Практичний посібник. / Регіональне бюро Програми розвитку ООН по країнах Центральної Східної Європи та СНД. – К.,

2003. – 142 с.

3. Говорун Т. Ґендерна психологія : [навчальний посібник] / Т. Говорун,

О. Кікінежді. – К. : Академія, 2004. – 308 с.

4.Голованова Т. Теорія і практика формування ґендерної рівності студентської молоді : [монографія] / Т. Голованова. – Запоріжжя : Запорізький національний університет, 2007. – 338 с.

5.Ґендерні аспекти в соціальній політиці Запорізького регіону. – Запоріжжя : ЗЦНТЕІ, 2006. – 115 с.

6.Кравець В. Ґендерна педагогіка : [навчальний посібник] / В. Кравець. – Тернопіль : Джура, 2003. – 416 с.

7.Луценко О. Ґендерна культура – процес формування цінностей і нового типу свідомості / О. Луценко // Ґендерні стратегії сталого розвитку України / [за наук. ред. Л. Лобанової]. – К. : Фенікс, 2004. – С. 113 – 124.

8.Мельник Т. Міжнародний досвід ґендерних перетворень / Т. Мельник. – К. : Логос, 2004. – 320 с.

РОЗДІЛ 1

робочих груп, прес-конференція, відеосюжети на телебаченні, обмін досвідом (навчальні поїздки), літопис роботи.

Прогнозовані результати: авторські програми (альтернативні); виключення ґендерних стереотипів із того НМЗ, на яке впливаємо; створення науковометодичних рекомендацій (коментарів) до того, на що не впливаємо; публікації; участь у виставках, конкурсах; підвищення ґендерної чутливості, формування ґендерної культури педагогічного колективу і учнівства; розробка ЕМЗ,

презентація.

Робота з простором закладу. Мета: створити ґендерночутливе оточення і простір, вільні від ґендерних стереотипів.

Форми роботи: демонстрація (спеціально організована), експертиза (відповідність наочності принципам ґендерної рівності), деконструкція.

Хто здійснюватиме: педагогічні працівники, вихованці закладу, батьки, адміністрація, обслуговуючий персонал, робочі групи, запрошене експертне коло.

Заходи: створення експертної групи, проведення експертизи існуючого освітнього простору (ґендерний аудит), придбання та виготовлення наочності, що не транслює ґендерні стереотипи, проведення конкурсів на ґендерну тематику, створення куточків ґендерної рівності, висвітлення в ЗМІ, використання мультимедійних технологій, виставка матеріалів з даної теми в бібліотеці, рубрика на сайті школи, тематичні виставки поробок, висвітлення успіхів дітей у різних сферах діяльності, визначення проблемних зон, які транслюють ґендерні стереотипи, ґендерний кінозал.

Прогнозовані результати: покращення психологічного клімату, зменшення конфліктних ситуацій, виховання культури спілкування, формування еґалітарного світогляду.

Авторки не мають сумніву, що представлені Концепція та стратегічний план можуть (і мають!) бути вдосконалені, чіткіше прописані, вивірені й апробовані в реальних умовах освітніх закладів різного спрямування та рівнів акредитації і сподіваються, що до подальшого її розпрацювання долучиться не тільки ширше експертне коло з ґендерної проблематики, а й представництво вишів, держави й громадських організацій.

ЛІТЕРАТУРА:

1.Ґендер-PRO : [збірник наукових праць за матеріалами науково-практичної конференції студентства й наукової молоді]. – Харків, 2013. – Вип. 1. – 116 с.

2.Ґендерні стандарти сучасної освіти : збірка рекомендацій. / [ред. рада : О. Кікінежді, В. Власов, Л. Магдюк, Т. Ладиченко]. – К. : Дорадо-Друк, 2010. – Частина 1. – 328 с.

РОЗДІЛ 1

Заходи: відвідування сім’ї, заходи для тат, батьківські збори, лекторії, інтернет-збори, кінозал, заняття з елементами тренінгу, круглі столи, психологопедагогічні консиліуми, конференції з обміну досвідом виховання, спільні родинні заходи.

Прогнозовані результати: усвідомлення в родині питань рівних прав жінки та чоловіка, психологічний комфорт в родині, зниження рівня стереотипізованої

поведінки, підвищення рівня зацікавленості батьками (татами) у вихованні дітей. Робота з персоналом. Мета: підвищити ґендерну чутливість, ґендерну

обізнаність, ґендерну компетентність педагогічного колективу; підносити в шкільному соціумі статус і престиж науки; створити соціально розвивальне ґендерночутливе середовище, яке забезпечить безперервність самоосвіти.

Форми роботи: уроки, зустрічі, концерти, педагогічні ради, тренінги, навчальні поїздки, застосування інноваційних технологій.

Хто здійснюватиме: адміністрація школи, педагогічний колектив, соціальні партнери, обслуговуючий персонал, усі служби (структури) закладу (профспілка, бібліотека, психологічна служба, їдальня, медичний пункт).

Заходи: засідання профспілки, педагогічна рада, навчальні поїздки, відвідування Музею історії жіноцтва, історії жіночого і ґендерного руху, дні здоров’я, семінари-тренінги з методики проведення ґендерночутливих заходів, уроків.

Прогнозовані результати: створення ґендерночутливого, інноваційноосвітнього закладу; збільшення кількісного складу вчителів-чоловіків; підвищення зацікавленості педагогічного колективу в самоосвіті (навчання протягом життя); безперервність самоосвіти педагогічних працівників,

підвищення мотивації до творчої професійної діяльності.

Робота з навчально-методичним забезпеченням (НМЗ). Мета:

визначити міру і результати впливу НМЗ на всіх, хто залучені до навчальновиховного процесу; здійснити ґендерну експертизу НМЗ; організувати зміни НМЗ в тій частині, на яку маємо вплив; надати коментар до НМЗ в тій частині, на яку не можемо вплинути; узагальнення й поширення досвіду.

Форми роботи: робочі групи (мобільні), написання рекомендацій, семінари, консиліуми, тренінги, апробація, публікації, виступи на конференціях, семінарах тощо, індивідуальні та групові консультації.

Хто здійснюватиме: адміністрація, учительство, відділ освіти, кафедра ґендерночутливих технологій в освіті, наукове й експертне коло.

Заходи: науково-практичний семінар «Ґендерна експертиза», тренінг з пошуку і реконструкції ґендерних стереотипів у НМЗ, засідання робочих груп, каталогізація НМЗ, розробка коментарів, рекомендацій і впровадження їх на уроках із подальшим моніторингом результатів та обговоренням, творчий звіт

РОЗДІЛ 1

9. Міщик Л. Формування ґендерної рівності майбутніх соціальних педагогів в умовах соціального партнерства «факультет–громадська організація» / Л. Міщик, Т. Голованова, В. Васильєва. – Запоріжжя : Видав-во «Просвіта», 2006. – 220 с.

10.Основи теорії гендеру : [навчальний посібник]. – К. : «К.І.С.», 2004. – 536 с.

11.Савченко С. Соціалізація студентської молоді за умов регіонального освітнього простору : [монографія] / С. Савченко. – Луганськ, 2001. – 214 с.

12.Словарь гендерных терминов / [под ред. А. Денисовой].– М. : Информация–XXI век, 2002.–256 с.

13.Цокур О. Основи ґендерного виховання / О. Цокур, І. Іванова // Хрестоматія навчальних програм з проблем ґендерного розвитку. – К. : Фоліант, 2004. – С. 147 – 170.

The article deals with the forms and methods of social and educational work with students to achieve gender equality, the experience of National University of Zaporizhhya under the conditions of social partnership «faculty-public organization» was analyzed.

1.10.На шляху до ґендерночутливого навчального закладу

Невід’ємною складовою побудови сучасного демократичного й толерантного суспільства є впровадження принципу ґендерної рівності в усі сфери людського життя, у тому числі (чи передусім) – в освіту.

Після прийняття Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» Урядом створено також низку законодавчих актів, якими держава підтвердила курс на досягнення ґендерної рівності. До таких належить і наказ Міністерства освіти і науки України від 10.09.2009 р. № 839 «Про впровадження принципів ґендерної рівності в освіту», відповідно до якого керівники вищих, професійно-технічних, загальноосвітніх, дошкільних та позашкільних навчальних закладів зобов’язані забезпечити системну роботу щодо впровадження ґендерних підходів у навчально-виховний процес.

На жаль, доводиться констатувати, що в сучасній Україні система ґендерної освіти все ще не сформована: ґендерний компонент не став предметом повсякчасної уваги на рівні дошкільної, початкової та середньої ланок освіти, ґендерні дисципліни не є обов’язковими в дидактиці вищої школи, упровадження ґендерного компонента в систему вищої освіти відбувається спорадично (здебільшого в закладах соціально-гуманітарного профілю) завдяки діяльності та ентузіазму окремих викладачок та викладачів, з ініціативи громадських організацій та за підтримки міжнародних організацій та фондів. На думку українського експертного кола Ґендерної стратегічної платформи, однією з

РОЗДІЛ 1

причин виникнення ґендерних загроз для України є якраз відсутність системного впровадження на державному рівні ґендерного підходу в освіту, зокрема вищу.

У різних країнах цей підхід має варіативні назви, як-от ґендерночутливий1

підхід, ґендерний аналіз, ґендерні лінзи, ґендерна інтеграція тощо.

Ґендерний підхід в гуманітарній сфері, зокрема й на теренах України, за визначенням фахівців з ґендерних досліджень Т. Говорун, В. Кравця, О. Кікінежді «є новим методологічним інструментом аналізу й проектування особистісних змін, що ґрунтується на врахуванні «фактору статі» в змісті освіти та характері міжособистісної взаємодії «викладач/викладачка – студентська аудиторія» [2, с. 293]. Як зазначає дослідниця Л. Смоляр, «сучасне розуміння педагогіки як системи взаємопов’язаного педагогічного впливу, впливу та взаємовпливу в межах суб’єкт-суб’єктних відносин педагогічного процесу та соціалізації особистості потребує перегляду самого поняття виховання з ґендерних позицій, ґендерного підходу, який передбачає гармонізацію статеворольової взаємодії на основі еґалітаризму як принципу рівних прав та

можливостей особистості незалежно від статі»[3, с. 493].

Метою ґендерного підходу в системі вищої освіти вважаємо передусім формування – як у студентства, так і у викладацької та адміністративної спільноти вишів – еґалітарного мислення, яке передбачає розуміння сутності норм та установок взаємодії статей на принципах паритетності й ґендерної рівності, усвідомлення потреби керуватися ними в усіх сферах життєдіяльності, подолання в собі та деконструкція в суспільному просторі й найближчому оточенні ґендерних стереотипів, тобто підготовка молодих кваліфікованих кадрів, складовою професійної компетентності яких є «ґендерна чутливість», «ґендерна компетентність». І якщо досягнення цієї мети стане таким же важливим завданням сучасної вищої освіти, як і якісна професійна підготовка, то тим швидше сьогоднішнє студентство завтра, будуючи власне життя, посяде керівні посади всіх рівнів, прийматиме рішення, впливатиме на процеси, що відбуваються в суспільстві, визначатиме поступ нашої країни на демократичних засадах.

Одним із шляхів вирішення цього завдання може стати, як нам видається, формування ґендерночутливого освітнього простору, зокрема у вищих навчальних закладах – створення, чи то пак перетворення, вишів на ґендерночутливі.

Безперечно, потребує також вивірення, вдосконалення й узгодження термінологічний апарат, що використовується в гуманітарному (у тому числі й освітньому) дискурсі із залученням ґендерної теорії. Визначення

1 Написання разом відповідно до правил чинного Українського правопису (§ 29, п.1 (б,г)– Правопис складних прикметників).

РОЗДІЛ 1

На розширеному засіданні кафедри ґендерночутливих технологій в освіті1 учасники й учасниці ознайомилися з міжнародним та національним законодавством та міжнародними зобов’язаннями України у сфері забезпечення ґендерної рівності, а також із системою роботи щодо впровадження державної ґендерної політики в Харківській області, яку здійснюють Департамент у справах сім’ї, молоді та спорту ХОДА, Харківський обласний центр молоді та Обласний ґендерний ресурсний центр.

Уформі групової роботи під час зустрічі було визначено основні напрями діяльності, усі були одностайні в тому, що тільки системна робота має привести до бажаних результатів – підвищення ґендерної чутливості та компетентності як педагогічного, так і учнівського колективу НВК.

Уході роботи було окреслено стратегічний план розвитку кафедри за

з навчально-методичним забезпеченням, а також за кожним напрямом визначено мету, можливі форми роботи, хто і в яких заходах може їх утілювати та які очікуються результати. Нижче представлено результати групової роботи, які в

подальшому планується деталізувати й скоригувати.

Робота з вихованцями та учнівством. Мета: забезпечити можливості самореалізації кожної особистості залежно від її індивідуальних особливостей, формувати еґалітарний світогляд, розвивати ґендерну чутливість.

Форми роботи: бесіди, розповіді, використання художнього слова, проектмодель, зустрічі з цікавими людьми, проблемні ситуації, розігрування життєвих ситуацій, рольова гра.

Хто здійснюватиме: педколектив, адміністрація, психологічна служба, батьки, вихованці, вихованки, учні, учениці.

Заходи: свята, конкурси, заняття, ґендерний урок, екскурсії, перегляд і обговорення кінофільмів, спектаклів, тематичні вечори, виставка творчих робіт, олімпіади, анкетування.

Прогнозовані результати: свобода й толерантність спілкування, упевненість у собі, гнучкість мислення, взаємоповага, самореалізація,

деконструкція ґендерних стереотипів.

Робота з батьками. Мета: деконструювати наявні ґендерні стереотипи через інформаційно-роз’яснювальну роботу, сприяти формуванню ґендерночутливого простору в родині.

Форми роботи: індивідуальні, групові, колективні.

Хто здійснюватиме: адміністрація, Рада школи, класне керівництво, психологічна служба, соціальні служби у справах сім’ї та молоді, учнівство.

1 Докладніше прозахід тавідеонаhttp://gender.at.ua/news/2013-03-29-1111.

РОЗДІЛ 1

11.Налагодження міжвузівського (міжфакультетного, міжкафедрального тощо) обміну досвідом: внутрішньовузівські заходи для професорськовикладацького складу; підвищення кваліфікації професорсько-викладацького складу; курси молодого викладача.

12.Діяльність профспілкових комітетів та інших структур:

–виявлення та запобігання дискримінації за будь-якою ознакою, передусім за ознакою статі;

–виявлення та запобігання насильства, сексуальних домагань тощо. Перший колективний досвід з теоретичної розробки шляхів формування

ґендерночутливого освітнього простору виявився цікавим і успішним, і, вийшовши за межі університетського кола, залучив до продуктивного розв’язання окреслених завдань на практиці також спільноту загальноосвітніх навчальних закладів.

Одним із напрямів розвитку освіти саме в такому ключі є тісний взаємозв’язок вищих навчальних закладів, особливо педагогічної спрямованості, зі школою. Співпраця вищих і загальноосвітніх навчальних закладів (ВНЗ і ЗНЗ) – не нове явище для вітчизняної освіти: упродовж десятиліть чимало форм такої співпраці стали традиційними, неодноразово підтвердили свою актуальність і дієвість. Як і в інших сферах суспільного буття, в системі освіти інноваційні процеси є не просто впровадженням нового. Вони реалізуються як цілеспрямовані зміни цілей, умов, змісту, засобів, методів, форм діяльності, яким властиві новизна, високий потенціал підвищення ефективності діяльності загалом або у певних їх сферах, здатність забезпечити довготривалий корисний ефект, узгодженість з іншими нововведеннями. Однією з таких форм є проект Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди «Університетські кафедри в школі».

Одним із перших кроків проекції Концепції ґендерночутливого вищого навчального закладу на заклад загальноосвітній стало створення кафедри ґендерночутливих технологій в освіті Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди – за підтримки Всеукраїнської Мережі центрів ґендерної освіти у ВНЗ та за участі Ґендерного центру педуніверситету в рамках напряму «Університетська кафедра в школі» на базі Лозівського НВК №10 «ЗНЗ-ДНЗ» (м. Лозова, Харківська область). Метою проекту, який був одностайно підтриманий колективом Лозівського НВК №10 та Відділом освіти Лозівської міської ради Харківської області, є створення пілотної моделі ґендерночутливого навчального закладу та сприяння розбудові ґендерночутливого освітнього простору в Україні.

РОЗДІЛ 1

ґендерної компетенції/компетентності, ґендерної чутливості, ґендерної технології/методики, як і багатьох інших термінів (серед яких, як це не дивно, і термін «ґендер»), потребують удосконалення, а подекуди й цілковитої розробки, оскільки часто неоднаково тлумачаться у дослідженнях різних гуманітарних галузей знань чи й зовсім не витримують жодної критики.

Відкладаючи на найближчу перспективу розробку термінологічного апарату, що, закономірно, міг би бути представлений у словнику ґендерних термінів, зосередимося на окресленні концепції ґендерночутливого вищого навчального закладу, що її було розроблено під час IV Школи з обміну досвідом діяльності центрів ґендерної освіти вищих навчальних закладів1 та вдосконалено в процесі діяльності Всеукраїнської мережі центрів ґендерної освіти ВНЗ. У межах Всеукраїнського науково-практичного семінару «Створення Центру ґендерної освіти ВНЗ – крок на шляху до впровадження ґендерних підходів у систему вищої освіти»2 концепція отримала експертну оцінку, спільно було розроблено подальший план упровадження ґендерних підходів в систему вищої освіти та індикатори вимірювання, що можуть бути використані при проведенні

ґендерного аудиту вишу.

Концепція ґендерночутливого ВНЗ (далі – Концепція) визначає загальну стратегію і пріоритетні напрями державної політики щодо вищої освіти, спрямована на реалізацію принципу рівних прав і свобод та створення рівних можливостей для жінок і чоловіків відповідно до міжнародних зобов’язань України у сфері забезпечення рівних прав та можливостей незалежно від статі, статей Конституції України, Закону України «Про рівні права та можливості жінок і чоловіків» з урахуванням національного соціально-економічного контексту. Концепція покликана алгоритмізувати реалізацію принципу ґендерної рівності в системі вищої освіти та впровадження в освіту ґендерної компоненти.

Розробка Концепції ґрунтувалася на державно-громадському принципі, відповідно до якого: а) подальша розробка й реалізація Концепції здійснюється на базі широкого суспільного консенсусу; б) заходи, передбачені Концепцією, можуть здійснюватися як на державній, так і на державно-громадській чи громадській основі; в) держава прагне до максимально широкого використання потенціалу недержавних об’єднань, органи державної влади враховують думки недержавних об’єднань із питань розвитку ґендерної рівності в країні і в необхідних випадках надають ресурсну підтримку недержавним організаціям, що надають соціально значущі послуги; г) при реалізації Концепції використовуються механізми соціального партнерства.

1Докладніше проШколуна http://gender.at.ua/news/2012-03-20-962.

2Докладніше про семінар наhttp://gender.at.ua/news/2013-03-04-1100.