Файл: ҐЕНДЕРНІ ДОСЛІДЖЕННЯ.pdf

РОЗДІЛ 1

підготовленості студентів, що охоплює індивідуальне прагнення до ефективної взаємодії зі старшокласниками та професійні самонастановлення на власний образ Я, сприйняття цінностей ґендерної освіти та виховання через усвідомлення їх цілей і завдань.

На занятті з теми «Теоретичні основи ґендерного виховання» передбачається розкриття наступних питань: ґендерна педагогіка як новітня освітня технологія (методологічні основи, предмет і мета, напрямки і завдання розвитку, основи ґендерного виховання); категоріальний апарат ґендерної педагогіки (порівняльна характеристика понять «стать» і «ґендер», ґендерне виховання, ґендерна освіта, ґендерний і статево-рольовий підхід у вихованні: основні відмінності, ґендерна культура); ґендерна культура як результат цілеспрямованого організованого процесу ґендерного виховання: методика формування ґендерної культури: методи, форми організації; сформовані цінності ґендерної культури (знання, уміння, навички вихованців); обґрунтування необхідності формування ґендерних цінностей; механізми реконструкції ґендерних стереотипів.

На заняттях курсу студенти оволодівають формами та засобами ґендерного виховання: проведенням дискусії «Роздільне навчання за статтю – за чи проти?»; інтернет-форумом «Ґендерні аспекти взаємозв’язку біологічних і психологічних характеристик особистості»; «мозковим штурмом» «Хто формує і підтримує ґендерні стереотипи учнівства». Для самостійної роботи майбутнім вчителям пропонуються теми ІНДЗ, творчих робіт і рефератів: «Хлопчики і дівчатка в сучасній українській школі: дослідження інтелектуальної культури»; «Особливості традиційних ґендерних стереотипів батьків і учителів»; «Сучасні проблеми ґендерного виховання школярів»; «Вплив батьків на формування ґендерної культури хлопчиків і дівчаток»; «Роль психофізіологічних відмінностей хлопчиків і дівчаток у формуванні ґендерної культури».

Ознайомлення студентів із темою «Психологічні основи формування ґендерних стереотипів учнівської молоді в стінах школи» відбувалось за таким планом: ґендерна соціалізація як провідний фактор формування ґендерних поглядів та ціннісних орієнтацій школярів; механізми ґендерної соціалізації у дитячому та юнацькому віці; соціальні інститути соціалізації, динаміка впливу на педагогічний процес учнів; особистість учителя, його роль у пом’якшенні ґендерних стереотипів школярів; ґендерна асиметрія навчально-виховного процесу на різних освітніх рівнях: дошкільна педагогіка; педагогіка школи; педагогіка професійно-технічної освіти; вплив ґендерних стереотипів на творчу самореалізацію особистості в сфері освіти.

Заняття із тем: «Методичне забезпечення педагога-практика щодо здійснення ґендерного виховання учнів», «Педагогічна професія і ґендер» проводилися з обговоренням низки питань: розробка методичної бази

РОЗДІЛ 1

аналіз української ситуації»; «Ґендерні відмінності в оцінюванні престижності професій»та ін.

Зупинимось більш детально на змісті програми з даного курсу. Наприклад, тему «Історична ретроспектива розвитку ґендерного підходу у навчальновиховному процесі» можна провести за наступним планом: місце і роль ґендерних відмінностей учнів і учениць в процесі організації виховного процесу в історії педагогіки (Стародавній світ: Платон, Аристотель; Новий час: Дж. Локк, Ж.-Ж. Руссо, Гельвецій; педагогічні школи: Я. Коменського, І. Песталоцці, Я. Корчака; вітчизняна педагогіка про статеве виховання: І. Бецкой, В. Каразін, К. Ушинський, В. Вахтерів, А. Макаренко); проблематика спільного та роздільного навчання в історичному огляді: оцінка позитивних і негативних тенденцій (практика спільного та роздільного навчання статей на Україні; боротьба українських жінок за право на отримання вищої освіти (вищі жіночі курси в Києві, Харкові, Одесі – 1878–1889 рр.); етапи розвитку ґендерного підходу в освіті (критична педагогіка; феміністичний підхід до педагогіки; ґендерний підхід у вихованні та навчанні).

Семінарсько-практичне заняття на тему: «Особливості ґендерної соціалізації в дитячому та юнацькому віці» включає наступні дидактичні прийоми та методи організації виховної роботи: диспут «Дівчатка і хлопчики в ролі батьків, чи Як би ви виховували своїх дітей?»; дискусія «Батьки очима дитини»; круглий стіл «Етика поводження дівчат і юнаків»; мозкова атака «Про моральне й аморальне у міжстатевих взаєминах статей»; творча лекція «Екологія душі»; інтернет-форум «Любов і моральність»; кінолекторій «Культура інтимних почуттів»; конференція за книгою В. О. Сухомлинського «Листи до сина»; молодіжна ґендерна студія з елементами тренінгу; написання есе «Моя ґендерна автобіографія»; тренінг «Ідеальна жінка, ідеальний чоловік» тощо.

Добре зарекомендували себе наступні форми організації виховної роботи зі школярами: диспути «Кодекс чоловіка – кодекс жінки»; дискусії «Права людини

іжіночі права»; «Жінка і праця»; засідання «круглих столів»: «Правові аспекти функціонування родини: ґендерний аспект»; «Чи існує в Україні правова база для забезпечення рівності чоловіків і жінок?»; «Як уникнути професійної сегрегації?»; «мозкові штурми» «Створюємо власний закон ґендерної рівності»; «Хлопці і дівчата: хто більш працьовитий?»; «Які навчальні уміння необхідно сформувати в учнів щодо усвідомлення свого ґендерного статусу і ролі в громадському житті?»; творчі лекції «Конвенція про ліквідацію усіх форм дискримінації стосовно жінок»; конференції за книгою «Ґендерна демократія – стратегія XXI століття: Від Пекіна до Нью-Йорка: 1995–2000; тренінг «Хлопчики

ідівчатка: у кого більше прав і можливостей?».

Студентам для самостійної роботи пропонуються науково-дослідні завдання, творчі роботи і реферати на теми: «Хлопчики і дівчатка в сучасній

РОЗДІЛ 1

українській школі: спільне та роздільне навчання»; «Вікові аспекти ґендерної соціалізації»; «Молода родина в Україні»; «Проблеми і стратегії статевого виховання дітей»; «Шлюбно-сімейні стосунки: ґендерний ракурс»; «Любов як складова культури інтимних почуттів і її роль у розвитку особистості»; «Гуманізація взаємин дівчат і юнаків у молодіжному середовищі»; творчі завдання щодо виявлення рівня стереотипізації поглядів учнів та учениць (проблемні ситуації, тренінгові вправи за методикою рівний-рівному, рольові ігри тощо); сутність і зміст процесу самовиховання особистості школярів як невід’ємної складової ґендерної культури.

Змістовий компонент спецкурсу «Основи ґендерного виховання» був спрямований на ознайомлення майбутніх учителів із науковими доробками вітчизняних і зарубіжних учених з ґендерної освіти й виховання в сучасній школі, сутністю ґендерних термінів, з’ясуванням історичних витоків ґендерної освіти та виховання, їх актуальності в умовах сьогодення, обговорення перспектив подальшого розвитку. Серед основних форм викладання – лекції проблемного характеру, в процесі читання яких студентів заохочували до спільного міркування, дискусії та самостійних висновків. Допоміжними до лекційного курсу стали навчально-методичні матеріали у вигляді спеціальної літератури з ґендерної тематики (посібники, підручники та хрестоматії), електронна бібліотека, Інтернет тощо. Значний теоретичний базис методологічних, психолого-педагогічних, нормативно-правових знань з ґендерної освіти сприяв оптимізації ґендерної обізнаності майбутніх вчителів, їх інтересу до читання ґендерних курсів у школі.

Реалізація другої педагогічної умови – тренування вмінь і навичок конструювання й організації виховних заходів ґендерного спрямування – здійснювалася на семінарських заняттях із педагогічних дисциплін: «Методика виховної роботи» («Проблеми ґендерного та статевого виховання – виникнення і ґенеза» та ін.), «Основи педагогічної майстерності» («Ґендерні стереотипи в учительській професії та їх вплив на особистість учнів» та ін.); на семінарськопрактичних заняттях («Особливості ґендерної соціалізації в дитячому і шкільному віці, роль виховання», «Статева диференціація у сфері освіти», «Асиметрія ґендерної соціалізації в дитячому віці», «Педагогічна професія і ґендер» та ін.), які проводились на позааудиторних заняттях. Активізація професійного виховання і самовиховання студентів щодо набуття ними умінь та навичок з ґендерної освіти відбувалась під час проходження педагогічної практики, в індивідуальній та самостійній роботі. Для конструювання й організації виховних заходів ґендерного спрямування студентам надавалися дещо скорочені інформаційні блоки, що вміщували в собі термінологічну («Словник ґендерних термінів майбутнього вчителя» та ін.) й операційну («Схеми методичної розробки, аналізу та ґендерної експертизи виховного заходу,

РОЗДІЛ 1

проведеного зі старшокласниками») частини.

У роботі зі студентами ми застосовували інтерактивні форми роботи: «круглі столи», вирішення педагогічних ситуацій, рольові ігри, написання мінітворів, презентація тез доповідей («Правова абетка ґендерної рівності», «Образи чоловіка-керівника і жінки-керівниці», «Ґендерні стереотипи в афоризмах», «Образи дівчат і хлопців у казках», «Мій улюблений учитель / моя улюблена вчителька») та ін. Під час проходження педагогічної практики в школі студенти набувають навичок спостереження, ґендерного аналізу організації навчальновиховного процесу, способів і результатів взаємодії вчителів з учнями. Отже, реалізація другої педагогічної умови сприяла формуванню операційнодіяльнісного компонента підготовленості майбутніх вчителів до проведення виховних заходів ґендерного спрямування.

Реалізація третьої педагогічної умови – активізація форм і методів позааудиторної виховної роботи через залучення студентів до діяльності громадських організацій – здійснювалася, з одного боку, через набуття досвіду з ґендерних питань у межах тематичних засідань молодіжної ґендерної студії при громадській організації «Центр молодіжних жіночих ініціатив» («Ґендер – соціальний конструкт чи біологічний імператив?», «Ґендерні стереотипи та їх вплив на життя людини»); проведення ситуаційно-рольових ігор та ігордраматизацій («Іграшкова фабрика андрогінів – хто є хто?», «Хлопчик просить купити йому ляльку»); «мозкові штурми» («Окреме за статтю навчання: «за» чи «проти»?», «Традиційний та ґендерний підходи в освіті: переваги і недоліки»), інтелектуальний аукціон («Ідеальна жінка / ідеальний чоловік»), метод аналізу проблемної ситуації («Я вагітна, мене звільняють з роботи. Що робити?»). З іншого боку – через систематичне включення студентів до реалізації програм і проектів організації («Ґендерна академія», «Вільні жінки», «Школа майбутнього» та ін.). Застосування означених форм і методів ґендерної освіти та виховання сприяло формуванню у студентів ґендерно-збалансованої поведінки, що передбачало наявність умінь аналізувати, ставити запитання, шукати відповіді, критично та всебічно розглядати ґендерні проблеми, робити самостійні висновки, брати активну участь у громадському житті, адаптуватись до нових соціальних умов тощо.

Особлива увага приділялася організації студентами самостійної навчальної та науково-дослідницької роботи з ґендерної тематики, вивченню особливостей упровадження ґендерного підходу в загальноосвітню школу. Зокрема, майбутнім вчителям пропонувалися наступні завдання: здійснити порівняльний аналіз традиційного і ґендерного підходу в шкільному процесі; визначити можливі труднощі інтеграції ґендерного підходу в освіті та умови його ефективного впровадження. Реалізуючи означену педагогічну умову, ми прагнули забезпечити формування особистісно-мотиваційного компонента

РОЗДІЛ 2

Тамара Удіна:

Кременець. Миколаївська церква. 1993 р., папір, акварель.

Річка Снов. Серія «По шевченківських місцях». 1995 р., папір, акварель.

Шляхами Тараса. 1987 р., папір, акварель.

Яблуневий сад. 1994 р., папір, акварель.

РОЗДІЛ 1

–Чи завжди межа між легальним розрізненням і дискримінацією є чіткою?

–Чи є серед запропонованих портретів і в реальному житті випадки, коли ринок праці ставить кілька дискримінаційних вимог? Які приклади можна навести?

Якщо група потребує теоретичного пояснення, можна звернутися до теорій ринкової дискримінації.

Дуже важливо розуміти, чому відбувається дискримінація. Рівні, на яких можуть бути зроблені кроки щодо подолання дискримінації різнопланові і включають: законодавчий аспект, суспільну думку, персональну активність тощо. Шляхом творчого процесу важливо дати можливість студентам та студенткам наочно виявити вплив суспільних стереотипів на існування дискримінації у суспільстві.

У темі «Ґендер у культурі і суспільному житті» передбачено визначити роль ЗМІ у формуванні і закріпленні ґендерних стереотипів; проаналізувати, які рекламні посилання є патріархальними, нейтральними, ґендерночутливими; вміти формувати рекламні послання в ґендерно-нейтральній та/або ґендерночутливій формах; наповнити слово «дискримінація» живим реальним змістом із повсякденного життя; вчитися долати ситуації, пов’язані з дискримінацією; розглядати факти дискримінації як комплексні за походженням, проявами, наслідками; допомогти зрозуміти можливість і важливість конкретних дій щодо подолання дискримінації; вчитися шукати конкретні шляхи для подолання ситуацій, пов’язаних з дискримінацією; намагатися зрозуміти коріння дискримінації; зрозуміти мотивацію людей, які дискримінують, і тих, кого дискримінують тощо.

Реалізація принципів діалогічності, демократизації, культуровідповідності, послідовності і систематичності мали особливе значення для активізації форм і методів позааудиторної виховної роботи через залучення студентів до діяльності жіночої громадської організації «ЦГСІ».

У ході роботи зі студентами особливу увагу приділено організації самостійної навчальної та науково-дослідницької діяльності з ґендерної тематики, вивченню особливостей упровадження ґендерного підходу в межах організації підготовки майбутніх соціальних педагогів до основ ґендерної соціалізації та виховання дітей та молоді. Студентам було запропоновано такі завдання: виявити вплив патріархального образу чоловіка і жінки на виховання молоді; дослідити генезу ґендерної педагогіки в Україні; виявити позитивні і негативні тенденції ґендерних аспектів молоді у підготовці до шлюбу та сім’ї; дослідити образ ґендеру в ЗМІ; визначити насильство як негативний чинник ґендерної рівності; окреслити можливі труднощі інтеграції ґендерного підходу в систему вищої освіти; з’ясувати інтереси студентської молоді щодо участі в роботі громадської жіночої організації.

РОЗДІЛ 1

На всіх етапах дослідно-педагогічної роботи контингент студентів (юнаків та дівчат) молодших і старших курсів, задіяний у проекті, був підданий статистичному обліку; зроблено математичні узагальнення, у яких відображено розподіл за статтю. Так, студентам молодших і старших курсів було запропоновано відповісти на запитання: «Що найбільше вплинуло на Ваш інтерес до ґендерної рівності?».

Результати підтверджують наше гіпотетичне припущення, що процес актуалізації ґендерної рівності безпосередньо пов’язаний з організацією соціально-виховного середовища для обговорення проблем ґендерної рівності студентського та викладацького колективів. Динаміка виявляється в мотиваційних змінах, вектор яких спрямований від спільної з викладачами участі в різних видах діяльності до самостійної наукової роботи.

Зазначимо, що в процесі ґендерного виховання відбувається переорієнтація поглядів хлопців і дівчат на концепцію ґендерної рівності. Студенти, які активно працювали у проекті, стверджують, що для особистісної самореалізації недостатньо мати тільки високу зарплату. Значно важливіше усвідомити консервативну роль ґендерних стереотипів, замінити застарілі моделі комунікації на нові, які відповідають вимогам діалогу, творчості, ненасильства.

Угрупі студентів-активістів проекту на запитання: «Що мені найбільше сподобалося?» було отримано такі відповіді: сподобалося, що весь колектив працював разом; спілкувались, не критикуючи одне одного; колективна й індивідуальна творчість; обговорення різноманітних тем, які стосувалися прав жінки; мозковий штурм; виконання завдань та розв’язання конфліктів; пошук спільних рішень та вивчення випадків порушення прав людини; фантазування у процесі роботи; привабив принцип позитивізму; позитивне ставлення до членів групи, до себе, до життя; спільні точки зору, єднання, розуміння проблеми; добре продумана методика проведення тренінгу; доброзичливе ставлення викладача як до рівних собі; я стала краще розбиратися в собі.

Уцій же групі на запитання «Що я зрозуміла/зрозумів?» найбільше було таких тверджень: займаю не останнє місце в суспільстві; права жінок обмежені порівняно з чоловіками; у колективі працювати краще, ніж поодинці; важливо уникнути стереотипів у свідомості людей; у нашому житті, а зокрема в законі, є деякі неточності, які треба виправити; яку роль я можу відіграти в суспільстві; необов’язково наслідувати традиційні стереотипи, бо є можливість робити вибір (у професії, у стилі життя) за власним бажанням; необхідно вирішувати проблеми стосунків між чоловіком і жінкою в суспільстві; дівчина має багато прав, якими я обов’язково буду користуватися; всі повинні боротися за рівні права і обов’язки жінок та чоловіків; вся інформація, яку я отримав/ла під час тренінгу, мені колись знадобиться; у кожної людини (не має значення, чоловік це чи жінка ) є рівні права та можливості; з будь-якої проблеми можна знайти вихід і

РОЗДІЛ 2

РОЗДІЛ 2.

ФЕНОМЕН ҐЕНДЕРУВ ІСТОРІЇ ТАКУЛЬТУРІ