Файл: ҐЕНДЕРНІ ДОСЛІДЖЕННЯ.pdf

РОЗДІЛ 4

ДОДАТОК 6 ЗАВДАННЯ ДО СЮЖЕТНО-РОЛЬОВОЇ ГРИ

«ЗАБЛОКОВАНІ ФУНКЦІЇ»

Сімейнапара 1

1. Уявіть собі, що ви – молода дружина, мати однієї дитини. Вашій донечці виповнилось 5 років. Вона відвідує дитсадок, а ви влаштувались на хорошу роботу, про яку давно мріяли. Та ваш чоловік дуже хоче, щоб у сім’ї було двоє дітей, особливо мріє про сина. Він благає вас про це, обіцяє допомагати.

Ваші можливі аргументи: «Я навіть думати не хочу більше про пелюшки. Ти хочеш, щоб я повністю деградувала у декретних відпустках!? І не вмовляй. Мені нарешті випала нагода зробити професійну кар’єру, більше займатися улюбленою справою. Нам вистачає і однієї дитини. Якщо ти хочеш другої – народи сам!»

1. Уявіть собі, що ви – підприємець, у вас непогано йдуть справи. Маєте хорошу сім’ю: чудову дружину і п’ятирічну донечку. Та ви дуже хочете мати двох дітей, мрієте про сина. Ви вмовляєте дружину народити сина.

Ваші можливі аргументи: «Люба, нашій донечці вже 5 років. Та ми з тобою завжди хотіли мати двох дітей. Я був би дуже щасливим, якби ти погодилась народити мені ще сина. Ми достатньо забезпечені і тобі нема потреби працювати. Я тобі допомагатимудоглядати малюка».

Сімейнапара 2

2.Уявіть собі, що ви – дуже старанна дружина, з ранку до вечора на ногах: біжите на роботу, готуєте їсти, прибираєте. Одного суботнього дня ваш чоловік відпочиває з газетою біля телевізора. Ви просите його, щоб допоміг вам.

Ваші можливі аргументи: «Мені дуже важко, ти май до мене совість! Я не можу усю хатню роботу виконувати сама. Хоч сьогодні, у суботу, допоможи мені і відклади нарешті цю газету. Давай попрацюємо разом, а завтра, у неділю, будемо відпочивати.

Умене також цілий тиждень був робочим!»

2.Уявіть собі, що ви – розпещений дружиною чоловік. Вона завжди усе встигала робити сама: прибирала, готувала їсти, займалась пранням. Вас вона ніколи не залучала до хатньої роботи, а ви не проявляли ініціативи. В один суботній день ви відпочиваєте, читаєте улюблену газету, а ваша дружина чогось раптом намагається залучити вас до роботи. Ви відмовляєтесь.

Ваші можливі аргументи: «Що з тобою сталося? Ти ж раніше все встигала робити сама. Ти мене, напевно, просто розлюбила. Я такий стомлений, а тобі шкода, що я відпочиваю».

Сімейнапара 3

3. Уявіть собі, що ви – молода дружина із винятковими комунікативними здібностями. Після робочого дня ви хочете поділитись з чоловіком новинами. Він у цей час дивиться якийсь, на вашу думку, низькопробний бойовик. Ви починаєте розповідати йому цікаві новини, але як тільки починаєте говорити, чоловік просить не перебивати, бо показують дуже цікавий момент.

РОЗДІЛ 4

визначається не тільки її внутрішнім станом, а й соціальним здоров’ям суспільства.

Виконання чи, навпаки, невиконання функцій сім’єю має величезне значення для її життєдіяльності, розвитку та соціалізації всіх її членів. Навіть недовиконання однієї чи кількох функцій може призвести до розладу у відносинах між членами сім’ї чи її розпаду.

Тренер пропонує подумати і дати свої відповіді на запитання: «Які ж функції виконує сім’я?». Коли учасники висловили свої міркування, він просить поглибити знання і розглянути Додаток 5 «Функції сучасної сім’ї».

ДОДАТОК 5

РОЗДІЛ 4

З урахуванням рівня виконання сім’єю покладених на неї функцій усі сім’ї поділяють на певні типи:

–функційні (члени сім’ї частіше застосовують такі стилі поведінки, як співробітництво, компроміс, і характеризуються адаптивним типом взаємодії);

–дисфункційні (члени сім’ї відтворюють неадекватні сімейні установки, ігноруючи погляди партнера й сімейні традиції, виявляють нестабільність і неузгодженість у формуванні внутрішньосімейних соціокультурних норм і традицій, відрізняються конфронтацією рольових позицій);

–псевдофункційні (члени сім’ї ігноруюють традиції і норми, які не відповідають їх поглядам, виявляють ознаки адаптивно-дезадаптивної поведінки, схильність до уникання, пристосування, суперництва, дезадаптивних моделей поведінки).

Характерними психолого-педагогічними ознаками дисфункційних сімей є: відсутність або значне порушення функціонування принаймні одного елемента в системі сімейних відносин (мети, порядку функціонування, енергетики системи); низька якість функціонування сім’ї аж до повного невиконання сімейних

обов’язків членами сім’ї і, відповідно, незадоволення їх основних потреб. Рекомендації тренеру. Радимо не поспішати починати роботу із таблицею

«Функції сучасної сім’ї», а стимулювати групу до самостійних міркувань. Нехай учасники, опираючись на свій життєвий досвід, висловлюють своє розуміння функцій сім’ї. Ці відповіді, не обговорюючи і не коментуючи, можна записувати на великому аркуші паперу. Коли висловляться усі бажаючі, тоді можна приступати до роботи з додатком.

РОЗДІЛ 4

Висновок тренера. При порушенні принципу ґендерної рівності у виконанні сім’єю своїх функцій відбувається порушення прав одного чи кількох членів сім’ї, створюються ситуації психологічного, емоційного, економічного чи фізичного насильства.

Така сім’я є дисфункційною і створює несприятливі умови для розвитку й самореалізації особистості.

ТРЕНІНГОВО-РОЗВИВАЛЬНИЙ БЛОК Сюжетно-рольова гра «Заблоковані функції»(30 хв.)

Завдання:

створити умови для ідентифікації учасників з майбутньою роллю чоловіка/дружини;

привернути увагу до проблеми конфліктів у родининному житті через неправомірні очікування від іншої статі;

сприяти усвідомленню значущості функціонування елементів в системі сімейних відносин як передумови переборення ґендерних стереотипів

традиційної сім’ї.

Дії тренера.

1) Вступне слово. Тренер говорить, що особисте щастя великою мірою залежить від узгодженості ґендерних установок щодо родинного життя та виконання сімейних обов’язків. Аналізуючи особливості внутрісімейних взаємин, можна зробити висновок про те, чи усі функції виконує сім’я, які із функцій є заблокованими та чому. Провести такий аналіз нам допоможе

сюжетно-рольова гра «Заблоковані функції».

2) Об’єднання учасників у малі групи, розподіл ролей. Ведучий обирає

10 бажаючих учасників (5 дівчат і 5 юнаків) для розігрування сімейних сценок. Кожен із них отримує ґендерну роль, записану на кольоровому аркуші паперу (Додаток 6). Юнак і дівчина, у яких виявились аркуші одного кольору, утворюють сімейну пару. Ведучий дає 7 хвилин для підготовки «акторам», а за

цей час повторює з другою половиною групи функції сучасної сім’ї.

Дії учасників. 10 учасників (5 дівчат і 5 юнаків) розігруватимуть попарно сімейні сценки відповідно до розданих ролей. Решта членів тренінгової групи повинні уважно спостерігати та, опираючись на отримані знання, мають визначити, які функції сім’ї блокуються у кожній із розіграних сценок. Далі мають дати рекомендації подружній парі задля налагодження внутрісімейних взаємин та розблокування функцій у вигляді продовження сюжету гри.

РОЗДІЛ 4

РОЗДІЛ 4

сили віддати продуктивній діяльності, зекономити значні кошти на оплату соціальних послуг (прання, приготування їжі, виховання і навчання дітей тощо). Від жіночої праці виграє все суспільство. Між тим репродуктивна праця жінок в Україні не цінується і не поважається.

У традиційній домінаторній сім’ї недооцінка потрійної зайнятості жінки веде до надексплуатації жіночої праці, зменшує можливості жінок для освіти та самоосвіти, особистісного росту. Причину того, що еґалітарна партнерська сім’я не набула належного поширення в Україні, треба шукати не в наступі на неї патріархальної родини, а в силі та живучості ґендерних стереотипів, які розмежовують і поділяють чоловічі та жіночі сімейні ролі та обов’язки на полярні полюси.

В еґалітарній сім’ї у побутовій сфері життєдіяльності наявний гнучкий розподіл родинних обов’язків, з урахуванням особистих умінь, навичок та ступеню зайнятості членів сім’ї. У кожній сучасній сім’ї жінку можна вивільнити від переобтяження домашньою працею за умови перерозподілу сімейних обов’язків між усіма членами родини. Перерозподіл хатніх обов’язків не випадково перебуває в центрі уваги ґендерних досліджень, бо побутова перевантаженість жінок перешкоджає їхньому відпочинку, нормальному людському розвитку.

ЛІТЕРАТУРА:

1.Говорун Т. В. Ґендерні аспекти усвідомленого батьківства : навчальний посібник / [Т. В. Говорун, В. П.Кравець, О. М. Кікінежді, О. Б. Кізь]. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2004. – 144 с.

2.Говорун Т. В. Ґендерні упередження : рівність у дискримінації чи заклик до

3.Кікінежді О. М., Кізь О. Б. Формування ґендерної культури молоді : методичні матеріали до тренінгової програми / О. М. Кікінежді, О. Б. Кізь. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2009. – 160 с.

4.Шлюбний договір (укладений у шлюбі)[Електронний ресурс] // Офіційний сайт

5.Шлюбний договір [Електронний ресурс] // Офіційний сайт приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Коротюк О. В. – Режим доступу : http://korotyuk.com/zrazky-dokumentiv-notaryus-kyiv/72-zrazky-dohovoriv/ 325-zrazok-shlyubnoho-dohovoru.html.

6.Як навчати школярів долати ґендерні стереотипи : конспекти занять :

навчально-методичний посібник для загальноосвітніх навчальних закладів / Т. Говорун., О. Кікінежді, В. Бондаровська та ін. ; за заг. ред. Т. Говорун. – К. : ФОП Клименко, 2011. – 806 с.

РОЗДІЛ 4

The experience of educational activities of gender culture among student in the sphere of marriage and family relations in the School of gender equality of TNPU afterVolodymyr Hnatiuk is generalized. The expediency of innovative technologies during training dedicated to partnership for young people in the private and public spheres of life, the formation of gender sensitivity and egalitarian thinking, the expansion of the self-fulfillment sphere of young boys and girls in the performance of future marital and parental roles are motivated and illustrated.

4.4.Батьківсько-дитячі стосунки: ґендерний вимір

Удругій половині ХХ ст. розпочалися незворотні соціально-культурні зміни, які І. Кон назвав трьома глобальними революціями: сексуальною, ґендерною та сімейною. Вони визначають нові виміри соціального життя суспільства, починаючи від суспільного поділу праці і послаблення ґендерної поляризації до поведінкових і дискурсивних змін, процесу розмежування сексуальності від репродукції [9]. Злам традиційної системи ґендерної стратифікації породжує чисельні соціальні та психологічні проблеми, які в першу чергу відображаються на характері шлюбно-сімейних відносин.

Погляд на сім’ю як відкриту систему, що перебуває у постійному взаємообміні з навколишнім світом, дозволяє вичленити її основні характеристики, функції, механізми та параметри. «Сім’я як система виконує свої

диференціацію батьківських ролей, їх розподіл та відносини між батьками; вплив статевих стереотипів на процес виховання. Зовнішніми та внутрішніми межами між структурою сімейних підсистем є соціонормативні уявлення щодо фізичних, соціальних, психологічних відмінностей чоловіків і жінок, які панують в культурі, релігійних і філософських поглядах. Таким чином, системний підхід до сім’ї як осередку суспільства дозволяє виокремити складові макро- і мезосистеми та їх взаємозв’язки.

Ґендерне виховання в родині стало предметом досліджень багатьох вчених:

Т. Араканцевої, О. Здравомислової, І. Кльоциної враховують багатоаспектність проблеми дослідження сім’ї як важливого інституту ґендерної соціалізації дітей і підлітків. Проте недостатньо вивченими є диференційований виховний вплив дорослих різної статі на розвиток дітей і засвоєння ними ґендерних ролей; участь тата у вихованні дочок і синів-підлітків.

РОЗДІЛ 4

Зазвичай, структура навчальних програм включає освітні, виховні та оздоровчі цілі, що відповідає віковим запитам та насущним потребам учнівської молоді. Так, освітня ціль полягає у набутті ними знань про основи перинатальної культури (фізіологічні механізми дітонародження, особливості режиму і харчування, виконання правил гігієни під час вагітності, пологів і в післяпологовий період, правила догляду за дитиною у ранній період тощо). Виховна мета програм передбачає формування почуття материнства і батьківства через становлення духовного зв’язку між батьками і ще ненародженою дитиною. Оздоровчі цілі програм передбачають валеологічні знання юнаками і дівчатами та оцінку ними стану здоров’я, ведення здорового способу життя. На тематичних заняттях використовують книги, ілюстрації, наочні матеріали: відеофільми, планшети, муляжі, плакати [2].

У дошкільних навчальних закладах підготовку дітей до ролі майбутніх батьків пропонується розглядати через статеве виховання. Найбільш розповсюдженою програмою на території Німеччини для початкової школи є «Клас 2000» («Klasse 2000»), що спрямована на зміцнення здоров’я, ведення здорового способу життя та раціональної поведінки, попередження насильства і залежності у початковій школі та ознайомлення батьків з формами і методами спілкування з дітьми. Метою цієї програми є психолого-педагогічний супровід дітей молодшого шкільного віку. Через створення безпечних, чуйних стосунків, діти набирають досвіду позитивних взаємин з близькими, вчаться виражати свої почуття, розпізнавати свої бажання, розвивати творчі взаємини з однолітками і дорослими та розуміти різницю між адекватною і неадекватною поведінкою. Очікуваними результатами програми «Клас 2000» є соціально-педагогічна підготовка дітей обох статей до адаптації до життя в соціумі, допомога їм у виробленні власної, упевненої позиції та відповідальності за своє життя і здоров’я як передумови майбутнього батьківства. Батьків залучають до інформаційних вечорів, щорічного листування та проведення домашніх завдань. Структура курсу містить 12 занять, які проводять вчителі згідно з розробленими

методичними рекомендаціями (таблиця 1).

Програма «EФЕКТ – навчання вихованню у сім’ї» містить два модулі: один – для учнів, другий – для їхніх батьків, які можуть читатися як окремо, так і комплексно. Модуль «Я можу вирішувати проблеми» («Ich kann Probleme lösen») було розроблено для дітей 2–3 класів початкової школи, що розвиває у них соціально-життєві компетенції з метою запобігання їх девіантної чи проблемної поведінки [5, c. 19]. На заняттях школярі у формі інтерактивної гри обмінюються своїми почуттями та навчаються подоланню перешкод у дитячобатьківських стосунках, безконфліктному та доброзичливому спілкуванню.

РОЗДІЛ 4

впровадженні варіативних курсів, модулів та тем у різні заклади освіти (початкова школа, основна школа, гімназія, реальне училище) та позашкільну діяльність відповідно до вікових та індивідуальних особливостей школярів.

Важливим напрямком у навчанні потенційних батьків у ФРН є інтерактивність та міждисциплінарність навчальних програм, багатокомпонентна структура яких охоплює різні навчальні предмети і допоміжну додаткову освіту [10, c. 108]. Системний характер підготовки полягає у її неперервності та наступності: з кожним класом зростає обсяг програм, збільшується кількість блоків, модулів чи тем. Змістовими компонентами програмного забезпечення навчальних програм є формування ґрунтовних знань про розвиток організму дитини, її фізичні, психологічні, когнітивні, емоційні, соціальні потреби та роль батьків у їх задоволенні; набуття умінь догляду за дитиною на різних вікових етапах її розвитку, емпатійних якостей, педагогічних вимог щодо виховання дітей [9, c. 13]. Модулі шкільних навчальних курсів включають: формування репродуктивних установок (потребу мати дітей та прагнення бути батьками), усвідомлення сімейних цінностей, паритетного виконання батьківських ролей та обов’язків, орієнтацію на фамілієцентризм та дитиноцентризм, набуття учнями батьківських компетенцій як комплексу знань, умінь та навичок з батьківства.

Серед ключових напрямків системи підготовки учнівства до батьківства необхідно відзначити статевопросвітницьку роботу у дошкільних навчальних закладах, де питання батьківства складова програм зі статевого виховання («Світ знань для п’ятирічних», медіа-пакет «Відкрити, бачити, відчувати!», дитяча пісенна п’єса «Казка про Назе, Баух та По»), основним завданням яких є поінформованість дошкільнят про розвиток людини, народження дитини, пологи та вагітність матері, переживання та почуття батьків, про те, що означає народження нової людини у житті подружжя [7, c. 33]. Система занять курсу є логічно побудованою за принципами, що сприяють одержанню знань дошкільнятами «крок за кроком» в ігровій формі, і розрахована приблизно на один рік.

Навчально-виховний процес школи всіх федеральних земель Німеччини включає ознайомлення з основами здоров’я у початковій школі (програми «Клас 2000», «EФЕКТ – навчання вихованню у сім’ї») та азами перинатальної педагогіки у середній та старшій школах (модулі «Зачаття, вагітність, народження дитини», «Відповідальне батьківство», «Захист ненародженого життя», «Планування сім’ї» та програми «Час на роздуми про дітей», «Сильні батьки – сильні діти») тощо. Структура навчальних програм щодо підготовки учнів до батьківства в гімназії та реальному училищі містить від чотирьох до шести тематичних блоків: «Типологія сімейного життя», «Відповідальне батьківство» та «Ази перинатальної педагогіки», «Контрацепція» та «Запобігання ВІЛ-інфекціям», «Планування та бюджет сім’ї».

РОЗДІЛ 4

Перед батьками як найпершими вихователями виникає низка завдань, а саме: формування всебічно розвиненої, повноцінної особистості, незалежно від статі, пом’якшення ґендерних стереотипів, підготовка дітей до відповідального батьківства, виконання ними суспільних та подружніх ролей на засадах рівності та взаємозамінності.

На це вказували свого часу видатні педагоги-гуманісти, зокрема, В. Сухомлинський. Педагог обґрунтував необхідність враховувати у вихованні особливості розвитку хлопчиків і дівчаток, організовувати їх співробітництво у всіх видах діяльності: «Як вогню бійтеся, щоб дівчатка відчували: ми слабші, наша доля – підкорятися» [16, с. 561]. Для хлопчиків, на думку вченого, «необхідно створювати спеціальні обставини, щоб хлопчики стали справжніми чоловіками, а в шкільному колективі панував лицарський дух у ставленні до жінок..., хлопчики повинні бути набагато сильніші дівчаток, повинні бути загартовані справжніми «чоловічими труднощами» [16, с. 131]. В. Сухомлинський дав відповідь на запитання щодо «слабкості» жінки, якою маніпулюють, обґрунтовуючи біологічні відмінності. Він зазначав, що фізична слабкість набуває позитивного відтінку тоді, коли поєднується з великою духовною силою жінки, а звідси народжується жіночість, яка виявляється у цьому поєднанні. Педагог акцентує увагу вихователів на підлітковий і юнацький вік, в цей період відносини між статями повинні будуватися на основі спільних духовних інтересів і потреб. Обмін цими багатствами є важливою умовою взаємного пізнання і побудови майбутньої сім’ї, підготовки до місії батька і матері та з виконанням обов’язку не лише перед сім’єю, а й суспільством. Педагогічна спадщина В. Сухомлинського, котрий розширив уявлення про виховання статей активною громадянською позицією, необхідністю побудови педагогічного процесу на засадах еґалітарності відрізнялась від переважної більшості теорій статевого виховання, котрі були орієнтовані на «природнє призначення статей».

На сьогодні залишається актуальною думка видатного педагога А. Макаренка про те, що питання статевого виховання в багатьох сім’ях стає важким тоді, коли йому надають занадто великого значення, виділяючи його із загальної суми інших виховних питань. Її поглиблює теза М. Стельмаховича: «Якщо в домі панує висока моральна атмосфера, то й відпадає потреба в якомусь спеціальному статевому вихованні, бо непорушною основою формування правильних стосунків між статями виступає добре поставлене моральне виховання...» [15, с. 215]. На взаємов’язок між духовною атмосферою батьківської сім’ї та вихованням дітей різної статі вказує педагог, психолог і священник В. Зеньковський: «Сім’я складається в ... деякий соціально-духовний організм, і все це овіяне статтю, так як сім’я створюється статтю; звідси неповага до статі поєднується з низькою оцінкою родинних зв’язків – і навпаки» [7, с. 251].