Файл: 019_endern_standarti_suchasno_osv_ti._Zb_rka_rekomendats_y._Chastina_3_2011_.pdf

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Актуальність даного курсу. У сучасних умовах головну увагу з реформування системи освіти зосереджено на підготовці відповідальної, соціально активної, з високим рівнем інформаційної культури особистості, здатної вирішувати виробничі та соціальні проблеми; на підготовці високоосвічених, конкурентоспроможних фахівців, що безпосередньо пов’язано зі вступом України до Болонського процесу. Чи не найголовнішою та найскладнішою у цьому процесі є проблема оновлення змісту освіти на нових демократичних засадах, що вимагають дотримання принципу ґендерної рівності (gender equality). Тому в останні роки в педагогічному середовищі широкого обговорення набуло питання запровадження ґендерного компоненту в освітній процес.

Реалізація цього компоненту відбувається відповідно до Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» та з урахуванням завдань «Державної програми з утвердження ґендерної рівності в українському суспільстві на період до 2010 року» з орієнтацією на найкращі практики і досвід держав-членів та країн-кандидатів Європейського Союзу. Відповідно зміст та завдання підготовки студентів за напрямком “Педагогічна освіта” повинні визначатися рівнем якості його професійної освіти, до якої необхідне уведення ґендерного компоненту.

Вивчення курсу «Теоретико-методичні засади ґендерної освіти» здійснюється на основі кредитно-модульної системи організації навчального процесу, яка покликана забезпечити можливості навчання студентів за індивідуальною освітньо-професійною програмою з урахуванням вимог замовників і побажань студентів у отримання кваліфікації, що відповідає ринку праці.

Мета курсу – ознайомлення студентів / студенток педагогічних спеціальностей з теоретико-методичними засадами ґендерної педагогіки та психології, формування нового ґендерного світогляду, розвиток професійної компетентності студентів / студенток і формування навичок здійснення ґендерної освіти, виховання та інформаційно-просвітницької діяльності щодо забезпечення ґендерної рівності на практиці.

Реалізація даної мети спирається на діалектичну єдність когнітивного (раціонально-пізнавального), аксіологічного (ціннісно-смислового) та діяльністного (практично-дієвого) аспектів процесу навчання.

Вивчення студентами / студентками даного курсу дозволить вирішити такі

завдання:

•освітні (ознайомлення студентів із сучасними проблемами та перспективами наукового висвітлення ґендерної проблематики; з поняттями й термінами ґендерної теорії; з основними проблемами

77

впровадження ґендерного компоненту в освіту та виховання; з методами ґендерних досліджень у педагогіці (у тому числі у соціальній педагогіці) та психології; зі специфікою ґендерного підходу в освіті; навчання використанню студентами методів інформаційно-просвітницької роботи

з ґендерної рівності в їх професійній діяльності);

•розвивальні (розвиток пізнавальних та емоційних навичок студентів / студенток; формування професійних умінь і навичок з використання ґендерного підходу у навчально-виховному процесі навчальних закладів різного рівня акредитації; розвиток у студентів / студенток здібностей до самостійного та відповідального мислення і допомога студентам / студенткам у перегляді / позбавленні від ґендерних стереотипів);

•виховні (ґендерне виховання студентської молоді на основі гуманістичних і демократичних цінностей; формування ґендерної свідомості, прищеплення навичок ґендерної чутливості у спілкуванні).

Після вивчення курсу студенти повинні знати:

•теоретичні засади ідеології ґендерної рівності (ґендерні аспекти системи прав людини, історична ґенеза реалізації принципу рівних прав і можливостей; правове забезпечення ґендерної рівності в Україні та відповідність національного законодавства міжнародному);

•методологічні основи ґендерної теорії (основні теорії ґендеру; понятійний апарат ґендерної теорії, ґендерні аспекти соціалізації особистості, ґендерний підхід в системі методологічних підходів сучасної педагогіки тощо);

•ґендерні проблеми освіти (історію формування ґендерної теорії в педагогіці та психології; методи та критерії ґендерного аналізу навчальної літератури, методологію здійснення ґендерного підходу в освіті, просвіті та вихованні, сучасні тенденції розвитку ґендерної освіти в Україні).

На основі цих знань повинні бути сформовані уміння:

•гностичні: уміння з егалітарних позицій аналізувати та оцінювати вітчизняну соціокультурну ситуацію, прогнозувати її розвиток в умовах світових ґендерних перетворень; уміння аргументовано протистояти стереотипним патріархатним уявленням, проявам сексизму, аналізувати та вирішувати педагогічні ситуації з позицій ґендерного підходу; сприяти формуванню егалітарної свідомості учнів; уміння знаходити сексизми як прояв ґендерних асиметрій у психолого-педагогічних публікаціях;

•проектувальні: уміння визначати цілі й завдання ґендерної освіти, просвіта та виховання учнівської молоді; уміння проектувати систему взаємодії учнів та учениць на засадах партнерства, реалізуючи принципи ґендерної рівності;

•конструктивні:уміння здійснюватипедагогічні дії, націленінавиявлення ґендерних проблем в навчально-вихованому процесі; уміння виявляти

та уникати в навчально-виховному процесі ієрархічного підкорення і пригноблення за ознакою статі; уміння створювати в класі / школі атмосфери дружнього співіснування статей;

•організаторські: уміння організувати та провести навчальне заняття, виховний чи інформаційно-просвітницький захід із залученням та урахуванням ґендерного аспекту; уміння долати сексизми як прояв дискримінації у практиці соціально-педагогічної роботи;

•комунікативні: уміння уникати в мовленні ґендерно стереотипізованих

висловлювань; уміння встановлювати з учнями / ученицями рівні та доброзичливі стосунки; уміння усвідомленого виконання своїх професійних обов’язків із розумінням завдань ідеології ґендерної рівності.

•На основі цих знань та умінь повинна бути сформована ґендерна компетентність студентів / студенток. Під ґендерною компетентністю розуміємо: знання про цілі, зміст, об’єкт і засоби ґендерної освіти та виховання; опанування спеціальними уміннями з проведення навчального заняття чи інформаційно-просвітницького заходу з урахуванням ґендерного підходу та формування особистісних якостей, що дозволяють здійснювати ґендерно збалансоване навчання/ виховання, упроваджувати ідеологію ґендерної рівності в освіту.

Курс має міждисциплінарні зв’язки з різними дисциплінами. Серед них:

•філософія – аксіологія як філософське вчення про матеріальні, культурні, духовні, моральні та психологічні цінності особистості, систему педагогічних поглядів, засновану на розумінні цінності особистості, людського життя, виховання й навчання, педагогічної діяльності й освіти; вплив філософських теорій “чоловічого” і “жіночого” начал на формування жіночої і чоловічої особистості в суспільстві; філософські засади трактування понять “рівності”, “свободи”, “рівних прав” та “рівних можливостей”; постмодерністські ідеї про конструктивістську природу культури, статеву приналежність і сексуальність людини;

•психологія – культурно-історична теорія розвитку особистості, що визнає першість соціального над натурально-біологічним у психічному розвитку людини; дослідження психологів про ґендерну ідентичність як базову структуру особистості на всіх етапах її розвитку;

•етика – норми і цінності взаємовідносин між статями у правовому, демократичному суспільстві; подвійні стандарти моралі щодо «жіночої» та «чоловічої» поведінки у суспільстві; сексуальна культура стосунків між статями;

•історія України – роль чоловіків та жінок в історії, роль жінок у боротьбі за права людей в Україні; історичні типи шлюбно-сімейних стосунків

79

жінок та чоловіків; історичні форми суспільств “жіночих” (матріархат) та “чоловічих” (патріархат); роль жінок у національно-визвольному русі України;

•право – правові засади ґендерної рівності у суспільстві; сучасні форми та види дискримінації, зокрема дискримінація за ознакою статі; міжнародний досвід правового забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків;

•політологія – роль жіночого лідерства в політиці; сучасні моделі приходу жінок до влади, ґендерне представництво в органах законодавчої та виконавчої влади; ґендерне квотування як вид позитивної політичної дискримінації; роль громадянського суспільства у творенні ґендеру;

•економіка – проблеми рівного доступу до економічних та фінансових ресурсів жінок та чоловіків; професійна сеґрегація (вертикальна та горизонтальна), що пов’язана з відповідальністю за ухвалення рішень та рівнем заробітної плати;

•соціальна психологія – особливості спілкування статей, теорія конфлікту, теорія ґендерних відносин;

•соціологія – соціальні причини появи відмінностей між жінками і

чоловіками у суспільстві; проблеми соціальної стратифікації статей у суспільстві, дискримінація жінок, насильство щодо жінок та дітей у суспільстві;

•педагогіка – педагогічна антропологія як філософська база виховання; теорія особистісно-зорієнтованого виховання;

•етнопедагогіка / етнопсихологія, культурологія – роль культурних норм і соціальних інститутів у вихованні дівчат та хлопців, юнок та юнаків у традиційному українському суспільстві.

Пропонована програма є базовою для студентів напряму 0101“Педагогічна освіта”за наступними спеціальностями: 6.010101“Дошкільна освіта”; 6.010102 “Початкова освіта”; 6.010103 “Технологічна освіта”; 6.010104 “Професійна освіта (за профілем)”; 6.010106 “Соціальна педагогіка”; освітнього рівня – бакалавр.

Пропонується упровадження цієї програми як базової для студентів 2-го курсу (ІІІ семестр). Успішний процес формування ґендерної компетентності студентів – майбутніх учителів можливий за умов більш детального розгляду конкретних умов реалізації ґендерного підходу у межах обраної спеціалізації (використанняґендерногопідходууконкретнійнавчальнійдисципліні),шляхом впровадження окремих спецкурсів («Ґендерний підхід у викладанні … назва навчальної дисципліни»), який може бути запропонований студентам 4-го курсу (VІІ семестр). Комплексне формування педагогічних компетенцій випускника, який продовжує навчання у магістратурі, передбачає вдосконалення його ґендерної компетентності через уведення окремих спецкурсів для магістрів «Основи ґендерних досліджень у педагогіці та психології».