Файл: 019_endern_standarti_suchasno_osv_ti._Zb_rka_rekomendats_y._Chastina_3_2011_.pdf

Структурно курс складається з двох змістових модулів: інформаційний (забезпечення системного засвоєння наукових знань) та операційний (використання засвоєної інформації у професійній діяльності).

Утемах першого змістового модулю

-розкриваєтьсяпроблемаформуванняідеологіїрівнихправіможливостей жінок і чоловіків у політико-економічному та соціокультурному житті України, пояснюються причини актуалізації ґендерної проблематики у державних програмах країн європейської спільноти;

-описуються шляхи подолання ґендерної асиметрії, розпочаті у країнах європейської спільноти, та визначаються напрями прогресивних дій щодо імплементації ґендерної ідеології в усіх сфери життя України;

-розкриваються питання онтологічного зв’язку фемінізму, жіночих студій

іґендерних досліджень та описуються передумови виникнення ґендерного напряму в освіті;

- визначаються теоретико-методологічні засади ґендерного напряму в освіті, обґрунтовується актуальність ґендерної проблематики в освіті, уводяться ключові поняття ґендерної теорії (“ґендер”,“ґендерні стереотипи”та “ґендерні ідеали”, “ґендерна” та “статево-рольова ідентичність”, “маскулінний та фемінінний концепти”,“ґендерна компетентність”та“ґендерна компетенція”, “соціалізація” та “ґендерна соціалізація”, “ґендерне виховання”, ”ґендерна толерантність” тощо) та наводиться психолого-педагогічний контекст їхнього тлумачення.

Теми другого змістового модулю присвячені практичним питанням:

•сутності ґендерної освіти та просвіти (мета, зміст, принципи) та виховання (технологія виховання ґендерної культури);

•аналізується сучасний стан ґендерної освіти та просвіти в Україні;

•визначається сутність процесу ґендерної соціалізації та ідентифікації, описується дія інститутів соціалізації, зокрема – освіти;

•з’ясовується зміст та сутність поняття “ґендерна педагогіка”;

•розглядаються питання практичної реалізації принципів ґендерної освіти / виховання в навчально-виховному процесі; організації та проведення інформаційно-просвітницького заходу.

Організація навчального процесу. Навчання здійснюється за дистанційною формою відповідно до наказів та розпоряджень МОН України (постанова Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2003 року № 1494 «Про затвердження Програми розвитку системи дистанційного навчання

81

на 2004 - 2006 роки»; Положення про дистанційне навчання, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 21.01.2004 р. і зареєстрованого Міністерством юстиції 09.04.2004 р.).

Дистанційненавчаннясьогодні визнається формою організації навчання, що проводиться з використанням комп’ютерних та телекомунікаційних технологій, які забезпечують інтерактивну взаємодію викладачів та студентів на різних етапах навчання i самостійну роботу з матеріалами iнформацiйної мережі.

Вивчення курсу передбачає також оволодіння, з точки зору практичної діяльності, такими навичками і методами:

а) на репродуктивному рівні – вмінням самостійно наводити приклади випадків, відповідних значенню понять курсу, ґендерних явищ, моделювати ситуації ґендерної соціалізації;

б) на евристичному рівні (алгоритмічному) – виокремлювати основні положення книги (статті), аналізувати зміст ґендерних стереотипів, тлумачити правові норми;

в) на творчому рівні – формувати власну точку зору на основі систематизації досліджень із даної проблематики; обґрунтовувати педагогічні рішення щодо конкретних соціалізаційних та виховних ситуацій; визначати методологію дослідження ґендерних компетентностей.

На початку навчання проводиться одна настановна лекція, на якій студенти одержують навчальний контент на електронному носієві, ознайомлюються з видами навчальної діяльності та графіком навчання, отримують необхідну довідкову інформацію. Слухачі отримують доступ до серверу дистанційного навчання, на якому викладені матеріали навчального курсу та докладні інструкції з дисципліни.

Основними видами занять при дистанційному навчанні є: самостійне вивчення навчального матеріалу дистанційного курсу, лекція, настановна лекція, консультація, семінар / практичне заняття, дискусія. Основний вид діяльності студентів під час навчання – самостійна робота з матеріалами дистанційного курсу. Фізичне місцезнаходження слухачів впродовж навчального року не мас суттєвого значення.

Найбільш раціональною формою самостійної роботи є система, яка включає в себе такі елементи: своєчасне ознайомлення з темою лекції, семінару і питаннями для самостійної роботи; встановлення зв’язку даної теми з відповідними розділами програми курсу; опрацювання основної і додаткової літератури, що рекомендується до теми семінарського заняття; ознайомлення з методичними посібниками; перегляд власного конспекту лекцій; практична (семінарська) робота (складання плану, тез, конспекту виступу); запис незрозумілих питань, які слід з’ясувати на консультації чи семінарі; самоперевірка готовності до семінарського заняття, що включає в себе перевірку засвоєння основних понять і категорій, які вказані до

кожного семінарського заняття; самоперевірку можуть здійснювати декілька студентів, ставлячи один одному/одна одній запитання.

Навчання здійснюється шляхом вивчення дисципліни за допомогою комп’ютерних і телекомунікаційних засобів та особистого складання у вищому навчальному закладі заліку й проходження інших форм підсумкового контролю (підсумкове тестування).

Основна атестація студентів – модульний контроль (тести), який проводиться з використанням електронних засобів (поточні тести) та звичайною схемою в аудиторіях (підсумковий тест).

Лекційні заняття під час навчання за дистанційною технологією замінюються такими організаційними формами: самостійна робота з лекційними матеріалами на електронних носіях.

Практичні завдання (семінари) студенти виконують переважно в електронному вигляді та електронною поштою надсилають викладачам для перевірки.

Консультації викладачів проводяться засобами електронної пошти (або на кафедрі): звіти засобами електронної пошти викладачам про поточні етапи навчання. Терміни консультацій повинні бути доведені до відома студентів під час настановної лекції. Одна із запланованих консультацій відводиться для підведення підсумків навчання.

Програма має на меті також розвинути творче педагогічне мислення студентів: навчити їх володіти методикою самостійного засвоєння програмного матеріалу. Саме виробленню вміння студентів / студенток самостійно аналізувати ґендерні явища, розвиткові їх творчого підходу до вивчення цих явищ, формуванню навичок педагогічного мислення покликані сприяти обов’язкові для письмового виконання практичні та теоретикоаналітичні завдання, надані до кожної теми. Лектори можуть визначати завдання, виконання яких на чергове заняття не є обов’язковим, чи обрати лише деякі з них для обов’язкового виконання, а інші − для факультативного.

Форми і методи поточного контролю. У процесі вивчення дисципліни контроль здійснюється в наступних формах і методах: вхідний контроль проводиться шляхом тестування; поточний контроль здійснюється під час практичних (семінарських) занять з метою перевірки рівня підготовки студентів з кожної теми навчальної дисципліни; тестування (проводиться за окремими модулями); підсумкове тестування.

Для допуску до складання сесії слухачі повинні впродовж року виконати увесь обсяг навчальних робіт з дисципліни. Форма підсумкової атестації –

залік.

Очно-дистанційна форма навчання передбачає три етапи: перший етап (очний) – настановний; другий етап (дистанційний) – міжсесійний, передбачає

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

Ґрунтовне вивчення курсу, усвідомлене й стале засвоєння теоретичних питань, основних понять (андрогінність, андроцентризм, біологічний детермінізм, буллінг, ґендер, ґендерна асиметрія, ґендерна дискримінація, ґендерна диференціація, ґендерна ідентифікація, ґендерна ідентичність та ґендерна роль; ґендерна компетентність, ґендерна культура, ґендерна методологія, ґендерна освіта, ґендерна політика, ґендерна рівність, ґендерна сеґрегація, ґендерна соціалізація, ґендерне насильство, ґендерні дослідження, ґендерні квоти, ґендерні стереотипи, ґендерний вимір в освіті, ґендерний індекс людського розвитку, ґендерний паритет, ґендерна педагогіка, ґендерна стратифікація, ґендерна толерантність, ґендерна чутливість, ґендерне виховання та просвіта, ґендерне насильство, ґендерний аналіз (ґендерна експертиза), ґендерний підхід, ґендерний тренінг, дискримінація, егалітарність, жіноча освіта, жіночий рух, жіночі дослідження, емансипація, маскулінність, матріархат, патріархат, позитивна дискримінація, “прихований навчальний план”, сексизм, статеве виховання, статеворольовий підхід, стать біологічна та психічна, толерантність, фемінізм, фемінінність) неможливе без систематичної, наполегливої самостійної роботи студента. Саме тому особлива увага у вивченні курсу надається самостійній роботі студентів, виконанню термінологічних і схематичних завдань, які подаються до кожної теми.

Дляґрунтовногозасвоєннянавчальногоматеріалунеможнаобмежуватися лише копіюванням (конспектуванням) підручників, статей, монографій. Такий спосіб підготовки виключає інший, творчий підхід студентів до навчального матеріалу, істотно обмежує коло пізнавальних джерел. Найбільш ефективне, високоякісне засвоєння навчального матеріалу забезпечується вдумливим вивченням,аналізом,порівнянняміузагальненнямусіхджерел,передбачених темою. Проводити таке вивчення доцільно у такій послідовності: а) конспект