Файл: 018_endern_standarti_suchasno_osv_ti._Zb_rka_rekomendats_y._Chastina_2_2011_.pdf

•На с. 69, 75, 79, 81, 88, 89, 90, 93, 95, 98 під час читання художніх творів, народ-

них і літературних казок, байок, віршів, прислів’їв, загадок тощо не тільки формувати в учнів розуміння прочитаного а й закладати уявлення про ґендерну складову.

•На с. 10, 11, 12, 14, 15, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28–313, формулюючи

критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, замінити іменник чоловічого роду учень на вираз учень/учениця.

Ґендерний аналіз програм для учнів 2–4 класів загальноосвітніх навчальних закладів інтенсивної педагогічної корекції (для дітей із затримкою психічного розвитку) [частина I] дозволяє зробити висновок про те, що навчальні програми є ґендерно нейтральними. Для тексту програми характерні прояви ґендерної асиметрії мови. Характеризуючи зміст програм, державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, автори використовують іменник чоловічого роду учень. На нашу думку, іменник чоловічого роду учень

варто замінити на вираз учень/учениця або учні.

Щоб забезпечити ґендерну рівність, рівні права і можливості чоловіків та жінок, зміст програм варто не стільки змінювати, скільки розширити щодо ґендерної складової, запровадити ґендерну термінологію, наголошувати на рівних можливостях і здібностях дівчаток та хлопчиків, не протиставляти дітей за статтю в різних сферах діяльності, відмовляючись таким чином від диференційованого, обмежувального підходу у вихованні хлопчиків і дівчаток.

Програма «Українська мова. 1–4 класи» (для спеціальних загальноосвітніх шкіл інтенсивної педагогічної

корекції з російської мовою навчання)

Навчальна програма з української мови (початкові класи) для спеціальних загальноосвітніх шкіл інтенсивної педагогічної корекції з російською мовою навчання відповідає типологічній віднесеності. Вона розроблена для спеціальних загальноосвітніх шкіл інтенсивної педагогічної корекції з російською мовою навчання на підставі програми з української мови для середньої загальноосвітньої школи з урахуванням психофізичних особливостей дітей із затримкою психічного розвитку, їхніх пізнавальних можливостей, готовності до вивчення другої мови.

Програма початкового курсу української мови складається з таких розділів: «Усне мовлення», «Усне мовлення. Читання та письмо», «Мова та мовлення. Правопис», «Читання та розвиток мовлення».

Знайомство з українською мовою починається в 1-му класі. Навчання української

мови – з 2-го класу.

Серед позитивних моментів потрібно відзначити те, що автори визначають за завдання не лише вивчення української мови як другої мови, а й формування в учнів естетичних смаків, виховання любові до української мови, поваги до народних обрядів, звичаїв, традицій тощо.

43

Курс має на меті формувати початкові уміння говорити українською мовою, навчати дітей слухати та розуміти українську мову, збагачувати й активізовувати словниковий запас, формувати правильну вимову, граматичні вміння, розвивати монологічне та діалогічне мовлення.

Слід також зазначити, що програма передбачає формування в учнів із затримкою психічного розвитку вміння діалогічного мовлення. Учні повинні навчитися відтворювати сприйняті на слух тексти – це репродуктивний рівень. Щоб сформувати продуктивний рівень, учні мають засвоїти певне коло слів, оволодіти граматичними вміннями. Для розвитку мовлення на продуктивному рівні використовують ситуативні вправи, коли учні в певній умовній ситуації змушені говорити проміж себе, освоюючи ґендерні ролі. Крім формування діалогічного мовлення, програма передбачає формування й монологічного мовлення, тобто вміння зв’язно розповідати. Це дає можливість зазначеній категорії учнів соціально адаптуватися в суспільстві.

Разом з тим уважаємо, що до змісту деяких тем варто додати питання, що стосуються ґендерної рівності.

Так, у 1-му класі, коли триває ознайомлення з обрядами та традиціями українського народу, казками, оповіданнями, віршами, пропонуємо додати питання

«Ґендерні ролі».

Було б доцільно в 2-му класі, в «Орієнтовній тематиці словникової та навчальновиховної роботи», до тем «Людина. Частини тіла. Праця людини. Професії» додати питання «Розподіл праці», ураховуючи вікові особливості дітей.

У 3-му та 4-му класах, у розділі «Читання та розвиток мовлення», під час читання художніх творів українських і зарубіжних авторів, народних і літературних казок, байок, науково-популярних статей про працю людей, стосунки між людьми, дружбу, взаємодопомогу треба не тільки формувати в учениць і учнів розуміння прочитаного, а й закладати уявлення про ґендерну рівність.

Програма курсу «Українська мова» є оригінальним, обґрунтованим і самодостатнім навчальним продуктом, виконаним в моделі стандартів 12-річної школи. Задачі програми вирішено через розкриття актуальної проблематики в тематиці розділів. На виконання Державної програми з утвердження ґендерної рівності в українському суспільстві на період до 2010 року зміст вказаної програми потребує модифікації з долученням питань щодо ґендерної рівності та рівних можливостей жінок і чоловіків. У тексті програми автори, характеризуючи її зміст, а також державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів і критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, використовують іменник чоловічого роду учень. На думку експерта, таке формулювання є виявом андроцентризму мови, тому його варто замінити на формулювання учень/ учениця або учні.

ПРОГРАМИ ДЛЯ УЧНІВ 2–4 КЛАСІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ІНТЕНСИВНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ КОРЕКЦІЇ (ДЛЯ ДІТЕЙ ІЗ ЗАТРИМКОЮ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ). ЧАСТИНА II

Програма курсу «Я і Україна» (Природознавство) (3–4 класи)

Програма курсу «Я і Україна» (Природознавство) (3–4 класи) розроблена для спеціальних загальноосвітніх закладів інтенсивної педагогічної корекції (для дітей із затримкою психічного розвитку).

Навчальний предмет «Природознавство» охоплює зміст галузі Державного стандарту початкової загальної освіти «Людина і світ» та навчального курсу «Я і Україна». Його вивчають у 3–4-му класах. Позитивним є те, що до корекційно-розвивальних завдань зараховано формування в дітей прийомів мисленнєвої діяльності аналітичного спостереження, порівняння, узагальнення, класифікації, яке реалізують в тісному взаємозв’язку з оволодінням природничими знаннями та методами пізнання природи. Серед позитивних моментів програми також можна відзначити й те, що курс «Я і Україна» передбачає формування вміння застосувати знання в реальному житті.

Ґендерний аналіз програми «Я і Україна» (Природознавство) (3–4 класи) загальноосвітніх навчальних закладів інтенсивної педагогічної корекції (для дітей із затримкою психічного розвитку) дозволяє зробити висновок, що вона є ґендерно нейтральною. Характеризуючи зміст програм, державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, автори використовують іменник чоловічого роду учень. На нашу думку, таке формулювання є проявом ґендерної асиме-

трії мови, тому іменник чоловічого роду учень варто замінити на вираз учень/учени-

ця. Крім того, треба врівноважити тематику змістовних ліній мовною симетрією, що дасть змогу оцінювати і хлопчика, і дівчинку з однакової позиції.

Щоб забезпечити ґендерну рівність, рівні права і можливості чоловіків та жінок, зміст програм варто не стільки змінювати, скільки розширити можливості для повнішого долучення ґендерної складової. Якщо можна, треба уникати стереотипних зображень у малюнках.

Програма «Образотворче мистецтво. 2–4 класи»

Програма курсу «Образотворче мистецтво. 2–4 класи» розроблена для спеціальних загальноосвітніх закладів інтенсивної педагогічної корекції (для дітей із затримкою психічного розвитку)

Образотворче мистецтво як один із навчальних предметів­ має важливе значення в художньо-естетичному вихованні,­ сенсорному розвитку дітей з ЗПР.

За основу програми з образотворчого мистецтва править принцип доступності: від простого­ до складного, від елементарних навичок до графічної грамоти, від образної

вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, автори використовують іменники чоловічого роду учень, учитель – учителі, діяч культури, музикант – музиканти, композитор, герой та ін.

На нашу думку, такі формулювання є проявом ґендерної асиметрії мови, тому іменник чоловічого роду учень варто замінити на вираз учень/учениця тощо.

Щоб забезпечити ґендерну рівність, рівні права і можливості чоловіків та жінок, зміст програми варто розширити для повнішого долучення ґендерної складової, робити акцент на принципах ґендерної рівності, егалітарності та на партнерстві обох статей, уникати стереотипних висновків тощо.

Програма «Трудове навчання. 2–4 класи»

Програма курсу «Трудове навчання. 2–4 класи» є одним з основних документів для вчителів початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів інтенсивної педагогічної корекції (для дітей із затримкою психічного розвитку). Вона задовольняє критерії адресної спрямованості, є соціально й психологічно визначеною.

Трудове навчання як один із навчальних предметів має важливе значення в розвитку моторики дрібних м’язів рук, вдосконаленні просторових уявлень, компенсуванні недорозвиненої в дітей з ЗПР емоційно-вольової сфери, формуванні спостережливості, цілеспрямованості, самостійності.

До позитивних аспектів програми також слід зарахувати те, що під час цієї різноманітної діяльності учні вчаться мислити, говорити, набувають потрібні практичні знання, оволодівають життєвими поняттями,­ здобувають похвальні якості особистості, опановують трудові вміння й навички.

Щоб забезпечити ґендерну рівність, рівні права і можливості чоловіків та жінок, зміст програми варто розширити, де це дозволяє зробити зміст предмета. Характеризуючи

зміст програми, державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, автори використовують іменники чоловічого роду учень, учитель, інженер, модельєр. На нашу думку, такі формулювання є виявом андроцентризму мови, тому їх варто замінити на формулювання учень/учениця, учитель/учителька тощо. На сторінках 146, 147, 148, 149,150, 152, 153, 154, 156, 158, 160, 161, 162, 163, 164, 165, 167, 170, 171, 172, 174, 175, 176, 177, 178, 181, 182, 184, 185, 186, 187, ,190, 191,192, 193, 194, 195,196,197, 198, 201, 202, 203, 204, формулюючи крите-

рії оцінювання навчальних досягнень учнів, треба замінити іменник чоловічого роду учень на вираз учень/учениця.

На с. 158 доцільно було б під час обговорення враховувати ґендерну складову, а

саме: «…модельєри, як жінки, так і чоловіки, придумують нові моделі».

На с. 165 доцільно було б ураховувати ґендерну складову, а саме: «…інженери, як жінки, так і чоловіки, розробляють…».

Ґендерний аналіз програми «Трудове навчання. 2-4 класи» загальноосвітніх навчальних закладів інтенсивної педагогічної корекції (для дітей із затримкою психічного розвитку) дозволяє зробити висновок, що вона є ґендерно нейтральною. Характеризуючи

зміст програми, державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, критерії

оцінювання навчальних досягнень учнів, автори використовують іменник чоловічого