Файл: 018_endern_standarti_suchasno_osv_ti._Zb_rka_rekomendats_y._Chastina_2_2011_.pdf

Навчальний курс «Я і Україна» розроблено на підставі науково-педагогічної концепції поетапного формування розумових­ дій – опосередкованої знаково-інтелектуальної форми розвитку мовлення дітей з вадами слуху. Програма є інтегрованим курсом природознавства, суспільствознавства, українознавства.

Позитивним є те, що основна мета курсу – формування й розвиток особистості дитини з вадами слуху, здатної на самоаналіз, ідентифікацію людини, яку виховують у національному дусі, зі стійкими громадянськими поглядами, організацією поведінки у суспільстві, що спирається на морально-етичні норми, людини, що має естетичні почуття, дбає про екологію довкілля,­ здатної в майбутньому інтегруватися в соціум.

Одним з головних завдань курсу, на думку авторів, є створення умов психолого-педа- гогічного спрямування, які забезпечують особистісне зростання дитини, формування вільної орієнтації в довкіллі, задоволення базових органічних і ментальних потреб самовираження та самореалізації.

Вивчення матеріалу здійснюють­ через певні лінії:

1.«Людина як особистість», що складається з розділів «Я», «Я вчуся», «Я і люди навкруги».

2.«Культура», що складається з розділу, присвяченого власне культурі, а також розділів, присвячених народним­ звичаям, традиціям і святам.

3.«Рідний край – Україна. Планета Земля» складається з підрозділів «Моя Україна», «Їду Україною», «Споруди міст і сіл України».

4.«Наша спільна Батьківщина – Україна» має підроз­діли «Україна – держава», «Україна серед інших держав».

5.Напрямок «Людина і довкілля. Знати про все»: речі людини, продукти та ін.

6.Напрямок «Природа» представлено через живу природу­ (рослинний світ, тва-

ринний світ), неживу природу та сезонні зміни в природі.

Слід зазначити, що питання ґендерної рівності учні розглядають, починаючи з 2-го класу. Перший розділ «Людина як особистість. Я» містить питання «Я учень. Я вчуся. Я думаю. Я хлопчик. Я дівчинка. Хлопчики допомагають дівчаткам. Ми. Ми разом». Хоча, на нашу думку, з зазначеного переліку потрібно вилучити питання «Хлопчики допомагають дівчаткам» як таке, що відбиває традиційний розподіл ґендерних ролей.

Однак в наступних класах ґендерна складова широко не представлена. На нашу думку, у 3-му класі під час вивчення питань «Скелет, м’язи, шкіра. Органи людини» треба

додати формулювання «Особливості органів жінок та чоловіків», а в розділі «Я і люди навкруги» поряд з питанням «Як спілкуватися з однолітками і дорослими»

варто розглянути питання «Спілкування з хлопчиками та дівчатками».

У 4-му класі в розділі «Я і люди навкруги» питання «Риси характеру людей» доцільно сформулювати як «Риси характеру чоловіків та жінок».

До позитивних моментів програми також відносимо те, що «курс „Я і Україна” перед-

бачає формування не лише уявлень, а і вміння застосувати знання у реальному житті». Програма «Я і Україна. 2–4 класи» загальноосвітніх навчальних закладів для глухих

дітей є оригінальним, обґрунтованим і самодостатнім навчальним продуктом, виконаним в моделі стандартів 12-річної школи. Задачі програми вирішено через розкриття актуальної проблематики в тематиці розділів. На виконання Державної програми з утвердження ґендерної рівності в українському суспільстві на період до 2010 року зміст вказаної

1.Психічний розвиток сліпих учнів на основі активізації свідомості та таких її компонентів, як мислення та мовлення, що є засадами зорової компенсації. Відомо, що взаємодія й упорядковане взаємовідношення компонентів свідомості набувають характеру взаємодопомоги компонентів на отримання такого результату, як пристосування особи до певної поведінки в процесі пізнання. Через це психічні компоненти системи варто розглядати не як окремі самодостатні проблеми, а як повний контакт і взаємосприяння всіх процесів, оскільки лише такий синтез забезпечує результат компенсаторного розвитку.

2.Конкретизація понять про навколишній світ. Процес конкретизації понять розуміють як рух від абстрактного до конкретного. Він тісно пов’язаний з узагальненням, із збагаченням його новим змістом, який ще повніше і ще глибше відбиває предмет пізнання.

3.Виховання соціального досвіду на підставі спеціально створених на уроці соціальних ситуацій, які дозволяють дитині ніби «приміряти» себе до суспільства. Це забезпечить дитині можливість на певному рівні долучитися до системи відно-

син і формувати свою соціальну активність.

Запропонований курс розвивальних уроків ефективний за умов регулярного навчання. Він є системою розвивальних уроків, що проводять раз на тиждень по групах.

Для забезпечення ефективної навчальної діяльності всіх учнів молодших класів розділяють на дві групи. До першої групи зараховують учнів 1–2-х класів, до другої – учнів 3–4-х класів. За основу цього поділу править те, що в учнів 1–2-х класів дефекти зору є першопричиною відхилення від норми. Ці дефекти ускладнюють і обмежують спілкування дитини з ровесниками та дорослими, перешкоджають накопиченню індивідуального досвіду, що, своєю чергою, негативно впливає на розвиток пізнавальних інтересів дітей, на формування навчально-пізнавальної діяльності, а також створює труднощі під час засвоєння матеріалу програми. У школярів цього віку, особливо в першокласників, аномальний фактор гальмує розвиток і ускладнює формування компенсаторних можливостей.

Затримка ж у розвитку учнів 3–4-х класів обумовлена прорахунками шкільного навчання. Позитивним є те, що йдеться про корекцію пізнавальної діяльності школярів, тому що в цьому віці соціальні фактори виявляються у відносній незалежності від аномальних. Програма для учнів 3–4-х класів спрямована на корекцію певного рівня розвитку мислення та мовлення.

Важливим фактором є визначення авторами програми кінцевих результатів навчання, які сприяють соціалізації дітей з вадами зору.

Така спрямованість розвивальних уроків суттєво гуманізує початкове навчання сліпих учнів. Цей компенсаторний курс створює умови для виникнення в школярів пізнавальних інтересів; він викликає в них почуття впевненості в собі, своїх силах, знижує

тривогу та хвилювання; завдяки цьому курсу відбувається становлення форм самосвідо-

мості й самоконтролю.

Як позитивний фактор потрібно відзначити й те, що завдання соціальної адаптації школярів та становлення їхніх особистісних якостей визначають тематику спеціальних компенсаторних уроків.

Однак, на нашу думку, до змістового наповнення треба додати тему «Різність, відмінність між окремими індивідами, які за визначенням мають щось спільне».

41

Програми компенсаторного розвитку сліпих учнів шкіл-інтернатів для дітей з вадами зору є оригінальним, обґрунтованим і самодостатнім навчальним продуктом, виконаним в моделі стандартів 12-річної школи. Задачі програми вирішено через розкриття актуальної проблематики в тематиці розділів. На виконання Державної програми з утвердження ґендерної рівності в українському суспільстві на період до 2010 року зміст вказаної програми потребує модифікації з долученням питань щодо ґендерної рівності та рівних можливостей жінок і чоловіків. У тексті програми автори, характеризуючи її зміст, а також державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів і критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, використовують іменник чоловічого роду учень. На думку експерта, таке формулювання є проявом

ґендерної асиметрії мови, тому його варто замінити на формулювання учень/ учениця або учні.

ПРОГРАМИ ДЛЯ УЧНІВ 2–4 КЛАСІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ІНТЕНСИВНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ КОРЕКЦІЇ (ДЛЯ ДІТЕЙ ІЗ ЗАТРИМКОЮ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ). ЧАСТИНА I

Навчальні програми для учнів 2–4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів інтенсивної педагогічної корекції (для дітей із затримкою психічного розвитку) [частина I: навчальні програми з української мови, української мови (читання), математика, російської мови, російської мови (читання), іноземної мови (англійська)] розроблено для спеціальних загальноосвітніх шкіл інтенсивної педагогічної корекції з урахуванням психофізичних особливостей дітей із затримкою психічного розвитку, їхніх пізнавальних можливостей тощо.

Навчальні програми для учнів 2–4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів інтенсивної педагогічної корекції (для дітей із затримкою психічного розвитку) [частина I] є ґендерно нейтральними. Автори програм зазначають, що головним підходом до навчання дітей із затримкою психічного розвитку є корекційно-розвивальний підхід, який відповідає основним принципам навчання дітей із порушенням психофізичного розвитку. Програми передбачать формування в учнів із затримкою психічного розвитку вміння діалогічного й монологічного мовлення, що дає можливість зазначеній категорії учнів соціально адаптуватися в суспільстві. Також треба підкреслити, що автори програм визначають за завдання не тільки навчання основним вмінням і навичкам, а й формування в дітей із затримкою психічного розвитку естетичних смаків, поваги до народних

обрядів, звичаїв, традицій тощо.

Разом з тим уважаємо, що для забезпечення ґендерної рівності, рівних прав і можливостей чоловіків та жінок зміст програм варто розширити, де це дозволяє зробити логіка і структура навчальної програми.

•Було б доцільно в програмі «Українська мова (читання). 2–4 класи», у пояснювальній записці на с. 61, «…особистісну значущість для школяра…» змінити

на «школярів».