Файл: 018_endern_standarti_suchasno_osv_ti._Zb_rka_rekomendats_y._Chastina_2_2011_.pdf

спілкуються діти (син/донька) з батьками (матір’ю/батьком), однокласники/однокласниці, друзі/подруги, пор.:

Використавши деякі з поданих у рамці слів і словосполучень, складіть і попарно розіграйте діалоги, що могли б відбутися між:

–дівчатками-однокласницями, одна з яких відвідала улюблену вчительку;

–хлопцями, одному з яких пощастило побувати у гостях в улюбленого спортсмена;

–дівчинкою, яка допомагала переїжджати в нове помешкання своїй бабусі, та її сусідкою (Підручник 1, с. 68).

Складіть і розіграйте телефонний діалог до однієї із запропонованих ситуацій.

1. Ліфт, яким ви їхали, зупинився. Ви просите допомоги через переговорний пристрій. 2. Ви передаєте повідомлення для мами, що затримуєтеся на репетиції фольклорно-

го ансамблю.

3. Ви з другом домовляєтеся піти на риболовлю. (Підручник 2, с. 233).

Проаналізовані приклади дають підстави стверджувати, що методичний апарат обох підручників є ґендерно нейтральним, оскільки здебільшого надає учням можливість вибирати тему висловлення. Аналізовані підручники своїми завданнями та вправами, що передбачають створення власних висловлень, не нав’язують учням ґендерних стереотипів, а орієнтують їх використовувати мову в різноманітних життєвих ситуаціях.

Насамкінець зупинімося на ілюстративному компоненті підручників мови. Варто зазначити, що авторські колективи та видавництва реалізовували різні підходи до ілюстрування. Так, Підручник 1 оздоблено репродукціями, більшість з яких мають текстівки-підписи, де вказано ім’я художника та назву твору; натомість Підручник 2 ілюстровано малюнками, виконаними спеціально до текстів цієї навчальної книжки. З огляду на це, ми не вважаємо доцільним застосовувати порівняльний аналіз ілюстративних матеріалів. Спробуймо лише з’ясувати кількість зорових образів жінок та чоловіків. Цю інформацію узагальнено в Таблиці 9.

Отже, застосування процедури ґендерної експертизи до аналізу підручників української мови для 6-го класу дає підстави зробити висновок, що обидві навчальні книги є ґендерно нейтральними. Щоправда, автори не уникли окремих ґендерно некоректних згадувань, певної диспропорції в репрезентації жінок та чоловіків: у підручнику О. Глазової, Ю. Кузнецова це особливо помітно в цитуванні окремих речень та на текстовому рівні, а в підручнику С. Єрмоленко, В. Сичової – на рівні ілюстрацій, де переважають чоловічі зорові образи. Однак треба відзначити й позитивні тенденції: прагнення авторів обох підручників дотримуватися паритетності статей у завданнях, спрямованих на формування комунікативної компетенції, а в підручнику С. Єрмоленко, В. Сичової – актуалізацію ґендерно чутливої проблематики в текстовому компоненті, створення засобами текстів вправ широкої палітри образів жінок та чоловіків, що відповідають історичному минулому й сьогоденню України та сприяють утвердженню ідеї рівності статей.

77

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

Об’єктом аналізу виступають підручники для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів: Мовчан Р.В., Українська література. 6 клас; Авраменко О.М., Шабельникова Л.П., Українська література. 6 клас; Дудіна Т.К., Панченков А.О., Українська література. 6 клас.

У підручниках української літератури, так само як і в підручниках української мови,

реалізація ґендерного компонента можлива на кількох рівнях. По-перше, це рівень змісту навчального предмета. Цей рівень у підручниках вибудовують відповідно до чинних навчальних програм. Процедура схвалення підручників Міністерством освіти і науки, молоді та спорту, що передбачає конкурс на основі незалежної експертизи, та вимоги до видавництв, які готують їх до видання, фактично не лишають можливостей для висвітлення на їхніх сторінках компонентів змісту, не передбачених програмою. Тож рівень змісту щодо ґендерного компонента в усіх аналізованих підручниках буде той самий.

По-друге, це текстовий рівень – рівень змісту запропонованих учням для текстуального опрацювання творів.

По-третє, це формальний рівень – рівень стилістичного оформлення тексту навчальної книжки, що передбачає монологічний (здебільшого) чи діалогічний виклад навчального матеріалу, обрані авторами формули звертання до дітей, авторський стиль формулювання завдань тощо.

По-четверте, рівень ілюстрацій.

Оскільки підручник має висвітлювати зміст, передбачений програмою навчального курсу, доречно побіжно схарактеризувати цей освітній документ у тій його частині, яка стосується обраного для експертизи класу.

У 6 класі для текстуального вивчення, на яке відведено 54 години, запропоновано 63 твори, з яких 18 – народні пісні. Авторами цих творів є: чоловіки (35 творів); жінки (10 творів). Тож літературна продукція письменників та письменниць у кількісному вимірі може бути проілюстрована відношенням 3:1. Якщо проілюструвати відношенням кількість запропонованих для вивчення письменників та письменниць (відповідно 17 – чоловіки і 4 – жінки), то висновок про неоднакову репрезентацію чоловіків та жінок у курсі української літератури буде іще очевиднішим. Програма передбачає опрацювання на уроках у 6 класі творів таких письменниць: Лесі Українки (поезії «Мрії», «Як дитиною, бувало…», «Тиша морська» – 2 години), Ліни Костенко (поезії «Дощ полив…», «Пісенька про космічного гостя», «Кольорові миші» – 2 години), Ірини Жиленко (поезії «Жар-птиця», «Підкова», «Гном у буфеті» – 1 година), Емми Андієвської («Казка про яян» – 2 години). Час, відведений на опрацювання згаданих творів українських письменниць, становитиме майже 13%, що є трошки вищим показником ніж для всього шкільного курсу (9,5%).

Незважаючи на загалом низьку репрезентацію літературної творчості українських письменниць у змісті навчального матеріалу в 6 класі, програму можна оцінити як ґендерно чутливий документ. Такий висновок ґрунтується на залученні ґендерної проблематики через зміст літературних творів, увагу до характеристики жіночих образів. Так, ґендерна проблематика є заторкуваною в 6 класі під час роботи над календарно-обрядовою поезією, зокрема веснянками, щедрівками, купальськими піснями, колисковими, уривками з