Файл: 018_endern_standarti_suchasno_osv_ti._Zb_rka_rekomendats_y._Chastina_2_2011_.pdf

137

•чи цікавою була форма роботи на уроці?

•чи були ви активним?

•чи змогли ви висловити свою думку щодо проблеми цього уроку?

•чи вдалося вам знайти й виявити творчий підхід до проблеми?

•чи дізналися ви щось нове?

•чи досягли ви очікуваних результатів?

•чи доцільним і актуальним є розгляд цієї проблеми й чому?

На останнє питання учні мають дати вичерпну, аргументовану відповідь. Позитивні

відповіді учні оцінюють так: перше питання – 1 бал, друге – 1 бал, третє – 2 бали, четверте – 2 бали, п’яте – 2 бали, шосте – 1 бал, сьоме – 3 бали.

ІV. Домашнє завдання.

Підготувати за результатами та висновками уроку статтю на тему: «Якою має бути людина ХХІ століття?» обсягом від трьох до п’яти аркушів. Обов’язкові складові статті: розкриття актуальності та важливості теми; визначення розробленості теми в літературі та засобах масової інформації; виклад суті проблеми та своє ставлення до неї; висновки та перспективи розв’язання цієї проблеми. Увага! Наша мета – привернути увагу громадськості до проблеми формування нового образу людини ХХІ століття та ґендерної рівності в українському суспільстві. Час – 3 хвилини.

Дяків Василь Григорович, заступник директора з навчально-вихов- ної роботи Заліщицької державної гімназії

Урок з курсу «Основи ґендерної рівності» 6–7-мі класи загальноосвітньої школи

Тема: «Стать і ґендер. Ґендерна нерівність. Шляхи її усунення»

Мета: ознайомити учнів з поняттями «стать» та «ґендер»; акцентувати увагу учнів на проблемі ґендерної нерівності; формувати основні уявлення про соціальну категорію ґендеру; розвивати європейське мислення, мовлення; виховувати толерантне ставлення до функціональної рівності в суспільстві чоловіків та жінок.

Очікувані результати

1.Учень уміє:

2.Розрізняти соціальні (ґендерні) та статеві ознаки громадян (громадянок).

3.Називати сфери діяльності громадян, де існує ґендерна нерівність.

4.Наводити приклади ґендерної нерівності у школі, побуті, суспільстві.

5.Формувати висловлювання-оцінку такої ситуації в суспільстві («добре» – «погано», «корисно» – «шкідливо», «доцільно» – «недоцільно»).

6.Аналізувати приклади ґендерної рівності чи нерівності.

7.Пропонувати способи вирішення ґендерної нерівності у школі.

Форма проведення уроку: урок засвоєння нових знань, умінь та навичок з інтер-

активними методами (прийомами).

Хід уроку (заняття)

І. Організаційна частина. Визначення готовності учнів до уроку(1 хвилина).

ІІ. Актуалізація опорних знань по темі.

1. «Пантоміма» (5–7 хвилин). Двом-трьом учням (учителю), відповідно до готовності класу, дають написані на аркуші назви професій, які треба показати з допомогою рухів та жестів однокласникам (учням).

Слова для вгадування: батько – мати, учениця – учень, сестра – брат, лікарка – лікар тощо.

Бесіда після виконання вправи. Її можна проводити або після демонстрації пари слів, або після вгадування всіх пар.

–Чому ви так вважаєте? Які ознаки вказують на те, що вам демонстрували чоловіка або жінку?

139

–Чим відрізняються, на вашу думку, чоловік та жінка?

–Як і де формуються наші знання про характери, поведінку жінок і чоловіків, дівчаток і хлопчиків?

Питання-проблема

Чи є у них щось спільне? Що саме? (Учні висувають гіпотези.) Добре це чи погано? Чому?

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку.

Сьогодні на уроці ми ознайомимося з поняттями «стать», «ґендер» та «ґендерна нерівність», визначимо основні сфери, де існує ґендерна нерівність, наводемо власні приклади, з’ясуємо оцінку такого становища.

1. Вправа «Хто є хто?» (5-7 хвилин).

Варіант 1. Групова робота. Об’єднання в групи різними способами.

1.«Дні тижня», «Колір», «Фрукти», «Овочі» тощо.

2.Учні передньої парти обертаються до однокласників, які сидять позаду (чотири учні/ учениці).

На аркушах пишуть ознаки, характерні для хлопців (I колонка) і для дівчат (II колонка).

Варіант 2. «Мозковий штурм». Учні подають варіанти відповідей на поставлені питання, учитель їх записує.

Зміна заголовків статі («чоловік – жінка» на «жінка – чоловік»). Аналіз написаного у колонках стосовно іншої статі.

Висновок. У кожної статі є постійні ознаки – біологічні, що притаманні їй одній. Функція, пов’язана з народженням дитини, лактація під час годування немовлят, різні статеві органи, ріст волосся тощо.

Є риси, які формуються суспільством під час виховання, і вони можуть бути наперед визначені культурними та соціальними традиціями для хлопчиків та дівчаток.

Ґендер – сукупність соціальних і культурних норм, які історично сформовані та залежать від біологічної статі людини.

2. Сфери ґендерної нерівності.

2.1. Робота в парах (5–6 хвилин). Учитель подає картки, на яких вказано назви позицій. Учні повинні визначити і вписати (позначити), хто частіше виконує певну роботу – чоловік чи жінка?

Інструкція до роботи. У вас можуть бути різні відповіді (різні позначки). Це не означає, що ви позначили неправильно. Кожен живе у своїй сім’ї, а тому має свої уявлення про ту чи іншу позицію. Позначайте так, як є у вас, а не так, як потрібно відповісти, адже у такому разі будь-яка відповідь буде правильною.

Аналіз проведеної роботи. Де «+» більше – у жінки (чоловіка)? У яких сферах?

Узагальнити можна так: тринадцяти учням роздати наліпки, які вони мають прикріпити під конкретними сферами діяльності, назви яких написано на дошці. Тоді можна буде відслідкувати тенденції уявлень певного класу щодо сфер діяльності жінок та чоловіків.

Висновок

1.У яких сферах переважають жінки? Чому? (Побут – не оплачується; педагог, лікар, бібліотекар, працівник культури, соціальний працівник – низькооплачувані професії; виховання дітей – не оплачується).

2.Які сфери діяльності характерні для чоловіків? Чому? (Високі посади; професії, де більша заробітна платня; пасивний відпочинок удома; незначна відповідальність за виховання власних дітей тощо).

3.Хто більше зайнятий протягом дня? Чому? (Жінки – така традиція).

4.Хто більше працює, не отримуючи заробітної платні? Чому?(Жінки, адже за традицією вони повинні виконувати хатню роботу).

141

Жінка в сучасному суспільстві не може реалізувати свої потенціал через традиційні уявлення про її роль та місце.

Позиції

1.Жінка – охоронниця домашнього вогнища.

2.Жінка має бути з багатим чоловіком.

3.Жінка не повинна опікуватися власною професійною кар’єрою.

2.2.Гра «Знайди своє місце» (3–4 хвилини). Три учні на вибір отримують завдання швидше досягнути «Міста своєї мрії».

Один виконує роль здорового чоловіка, інший – роль інваліда, який позбувся ноги, третій – роль жінки, яка має двох дітей, господарські, сімейні справи, роботу тощо.

Мета вправи: дати учням уявлення про потребу перерозподілу обов’язків між чоловіком та жінкою.

Хто швидше досягнув мети? Чому? Що заважало іншим? Чому? Як зробити рівні можливості для всіх?

Висновок. Часто кількість обов’язків чоловіка та жінки – неоднакова, тому жінці важче реалізувати себе в різних сферах, зрештою, як і чоловікові – в одній. Суспільство влаштоване таким чином, що жінка має більше обов’язків, що потребує додаткових фізичних, психічних та моральних зусиль. Отже, перед суспільством постає вибір: і далі експлуатувати жінку чи спробувати щось змінити, аби поліпшити життя і чоловікові, і жінці. Такий стан суспільства називають «ґендерною нерівністю».

2.3. Гра «Ґендерна нерівність» (5–7 хвилин). Учні піднімають праву руку, якщо, на їхню думку, ґендерна нерівність існує, – ліву, якщо ні.

1.Жінка служить у війську – Л.

2.Жінка постійно доглядає дитину – П.

3.Чоловік і жінка доглядають дитину – Л.

4.Чоловік працює в дитячому садку – Л.

5.Жінка працює міністром – Л.

6.Чоловік працює міністром – П.

7.Жінка постійно готує – П.

8.Жінку б’є чоловік – П.

9.Жінка отримує меншу заробітну платню, ніж чоловік, обіймаючи однакову з ним посаду – П.

10.Чоловік постійно, без нагадувань, купує продукти для сімі’ї – Л.

Варіант. На аркуші паперу подати позиції і роздати учням. Вони вписують (познача-

ють), а потім перевіряють один одного.

2.4. «Народ скаже…» (5–8 хвилин).

Учитель пропонує учням прислів’я, які стосуються сімейного життя. Учні мають їх про-

аналізувати за схемою (алгоритмом):

Кого стосується прислів’я?