Файл: 018_endern_standarti_suchasno_osv_ti._Zb_rka_rekomendats_y._Chastina_2_2011_.pdf

Які риси воно характеризує? (Портретні риси чи риси характеру: наприклад, зовнішність, ощадливість, практичність, розум, зріст, раптовість, запальний характер тощо).

Прислів’я сприяють чи заважать формуванню ґендерної нерівності? Чому ви так вважаєте?

Чоловік

Гарний чоловік і погану жінку красить. (Чоловік кращий – нерівність).

Як чоловік жінку любить, то й лиха жінка доброю буде. (Жінка лиха – нерівність). Чоловік як ворона, а все жінці оборона. (Некрасивий чоловік (безсилля жінки) – нерівність). За розумним чоловіком і дурна жінка розумна. (Дурна жінка – нерівність).

Жінка

Добра жінка – кам’яна стінка.(Жінка вирішує все – нерівність).

Як жінка верховодить, то чоловік по сусідах ходить. (Жінка вирішує все, чоловік шукає інших – нерівність).

Доброю жінкою чоловік поважний.

У хорошої жінки і поганий чоловік буде молодцем. Добра жінка – щастя, а лиха – трясця.

Пий пиво, та не лий, люби жінку, та не бий. Сваволя і добру жінку портить.

Хто жінці волю дає, той сам себе продає. Жінка чоловікові – подруга, а не прислуга. Погане діло, як жінка не веліла.

Як жінка хоче, так і мороче.

Хороша жінка – чоловікові слава, а лиха – згуба.

Висновок. Народ назагал має погляди, що формують ґендерну нерівність у взаєминах між чоловіком та жінкою. Водночас деякі прислів’я засвідчують прагнення ставитися до жінки як до рівноправної в побуті та щоденному житті.

2.5. «А у нас?» Фронтальна бесіда, яка дає змогу визначити сфери, де може проявлятися ґендерна

нерівність у школі (або варіант «Розгляд конкретних шкільних ситуацій»).

Які навчальні предмети у вас викладають окремо для хлопчики та для дівчаток? (трудове навчання, медико-санітарна підготовка, захист вітчизни).

Чи може хлопцеві подобатися вишивати, куховарити, виконувати хатню роботу? Не вам конкретно, а загалом? Хто чув про М. Вороніна, Джанні Версаче, Андре Тана,Зайцева, Звєрєва? Вони є законодавцями моди у світі, у своїй країні. Зазвичай відомі кухарі у найпрестижніших ресторанах – чоловіки. Отже, чи може хлопець навчатися «жіночим справам», а дівчинка – «чоловічим»? Обґрунтуйте свою відповідь.

Погляньте на тексти підручників. Чи багато прізвищ відомих жінок ви знайдете серед митців, науковців, акторів? Звичайно, треба враховувати те, у який історичний період працювали відомі люди. Жінки за давніх часів чи за часів Середньовіччя були ніби додатком до багатих, владних чоловіків. Тому в підручниках теж відображено ґендерну нерівність в суспільстві. Навіть у підручнику для 8-го класу з «Основ здоров’я» подано

143

інформацію про «чоловічі» та «жіночі» професії: дорожній робітник, нічний сторож, прибиральниця, покоївка, танцівник, бортпровідник.

Подивимося, учні якої статі переважають у профільних класах вашої школи. У математичних, технічних, спортивних класах – хлопці, у філологічних, природничих (медичних) – дівчата. Таким чином, суспільство з допомогою школи налаштовує дівчат та хлопців виконувати певну соціальну роль, яка відображає ставлення до ґендерної проблеми.

Поведінка вчителя теж може вказувати на ґендерну нерівність у класі (школі). Жінкипедагоги часом поблажливо ставляться до хлопців, які не виконують домашніх завдань, не хочуть відповідати тощо. Водночас на такі ж порушення з боку дівчат вони застосовують інші види покарань. Якщо дівчина демонструє «хлопчачу» поведінку: є активною, неуважною на уроках, захоплюється спортом, завжди в товаристві хлопців, має шкідливі звички, то вчителі такої поведінки не сприймають і намагаються її «виправити». Теж саме стосується старанних, наполегливихі, спокійних хлопців, які переймаються «дівчачими» справами. Вони не можуть знайти своє місце в колективі, і вчителі можуть ставитися до них як до особливих.

Ситуація 1. У 10-му фізико-математичному класі –16 учнів. Серед них – дві дівчини. Учениці свідомо обрали цю спеціалізацію, тому що хочуть пов’язати свою майбутнє з технічними спеціальностями. Їхні матері – інженери на хімічному та харчовому підприємствах. Дівчата добре вчаться і навіть деякі хлопці-однокласники просять у них списати завдання з математики чи фізики. Незважаючи на це, з дівчат постійно насміхаються однокласники, які вважають, що математика та фізика – суто «чоловічі» предмети.

Що ви б порадили ученицям?

Ситуація 2. В 11-му філологічному класі серед чотирнадцяти школярів – один хлопець. Він мріє стати філологом. Однак дівчата не можуть повірити, що він сам так вирішив, і мають його за «маминого синочка», адже мама хлопця – учитель-філолог.

Що б ви порадили хлопцеві?

Ситуація 3. У 7-му класі учень хоче навчитися шити, тому що мріє стати кравцем. Але педагоги трудового навчання не можуть з цим змиритися й хочуть, щоб він і надалі навчався основам технічної творчості. Дівчинка з паралельного класу захоплюється картингами та автомобілями. Проте їй теж не дозволяють відвідувати уроки «трудового навчання для хлопців».

Які поради ви б їм дали?

Ситуація 4. На уроці української літератури. Учителька:

– Сьогодні ми з вами познайомимося з творчістю… А зараз за цитатою здогадайтеся, із чиєю саме. Хто впізнає, той піднімає руку й відповідає. За викрики отримаєте зауваження в щоденник.

Ой, вишеньки-черешеньки, червонії, спілі, Чого ж бо так високо виросли на гіллі…

Петро(викрикуючи): Шевченко!.. Учителька: Мовчи!

Віталій(викрикуючи): Іван Франко!..

Учителька: Хто тебе питає ?

Ірина(викрикуючи): Леся Українка!

Учителька (до Ірини): Говорила – не викрикувати! Ану негайно щоденник на стіл! До чого додумалась: дівчина – й кричати!

Питання. Оцініть ситуацію. Хто і чому, на вашу думку, повів себе неправильно? Як повинна вчинити вчителька? Щоб ви запропонували їй, дівчині, хлопцям?

Ситуація 5. У підручнику з української літератури для 6-го класу зображено:

1.Чиї заняття (хлопчиків чи дівчаток) менш різноманітні?

2.Чиї заняття, з погляду суспільства, вагоміші?

3.Як такі приклади можуть впливати на підсвідомість учениць та учнів, на їхнє виховання?

Висновок. Ми визначили такі сфери можливого ґендерного протистояння у школі:

1.«Чоловічі» та «жіночі» предмети.

2.Зміст підручників.

3.Поведінка вчителів.

4.Профільні класи.

ІV. Підсумки уроку.

Що таке стать? Що таке ґендер? Як ви розумієте ґендерну нерівність? В яких сферах життя проявляється ґендерна нерівність? Чому? Що цьому сприяє? Чи є у вашому класному житті ґендерна нерівність? Як можна змінити це становище?

V. Оцінювання учнів. Аргументація оцінок.

VI. Домашнє завдання (диференційоване).

1.Написати твір-мініатюру на тему «Навіщо мені знати про ґендер?»

2.Знайти та зафіксувати факти ґендерної нерівності в побуті, сім’ї, на роботі за схемою: де відбувається? коли відбувається? як відбувається? Чому ви вважаєте, що це – ґендерна нерівність? Як її подолати?

3.Підготувати малюнок, що розкривав би ґендерну проблему.

145

Зорник Тетяна Євгеніївна, учитель історії і правознавства гуманітарної гімназії № 5 м. Коростишева Житомирської області

Навчальний курс «Права людини» (10-й клас)

Ґендерний розвиток в Україні: досягнення, проблеми, перспективи

Ґендерна рівність не є ціллю сама по собі.

Вона – передумова подолання бідності,сприяння сталому розвитку та впровадження ефективного управління.

Кофі Анан, Генеральний секретар ООН

Мета уроку:

•ознайомити учнів з досягненнями та проблемами ґендерної політики України, здобутками інших держав у цій сфері; найважливішими поняттями й термінами юридичної науки у сфері захисту рівних прав чоловіків і жінок; із міжнародними та українськими актами, які визначають сучасні вимоги щодо забезпечення прав жінок;

•сприяти формуванню в дітей почуття гуманізму, поваги до представників протилежної статі, що є складовою демократичної правової держави і громадянського суспільства в Україні;

•виробити в учнів уміння: використовувати правові знання для реалізації й захисту своїх прав, свобод та законних інтересів; опрацьовувати окремі положення нормативно-правових актів з проблем ґендерної рівності; застосовувати для розв’язання правових завдань критичне мислення, оцінювання, уміння спілкуватися, дискутувати.

Тип уроку: формування і вдосконалення знань, умінь і навичок.

Обладнання уроку: тексти, уривки, витяги з нормативно-правових актів, таблиці,

фото відомих жінок-діячів, картки, проектор, дошка, статистичні дані.

Методи проведення уроку: інформація вчителя, читання та обговорення тексту, незакінчені речення, міні-модель понять, робота з документами, запитання для обгово-

рення, «обери позицію», робота в малих групах, дискусія, вирішення проблемного завдан-

ня, поетична хвилинка тощо.

Хід уроку

І. Вступна частина.

Виступ учнів (хлопчика та дівчинки) перед класом:

•хлопчик:

–День у день нас переконують у тому, що між чоловіками й жінками є велика різниця.

•дівчинка:

–Кажуть, що ми буцімто походимо з різних планет. Доводять, що в нас різний хімічний склад і різна будова мозку, різні гормони.

•хлопчик:

–Пояснюють, що різниця в анатомії обумовлює відмінність наших доль. Запевняють, що ми по-різному мислимо й керуємося різною мораллю, що нам властиві різні манери розмовляти й слухати один одного.

•дівчинка:

–Однак, незважаючи на такі міжпланетні відмінності, ми працюємо й вчимося в тих самих організаціях і школах, читаємо ті ж самі книжки й отримуємо однакові оцінки. Мешкаємо в типових будинках, готуємо і їмо такі самі страви, читаємо одні газети та дивимося одні й ті самі телевізійні програми.

•хлопчик:

–Відомо, що чоловіками та жінками не народжуються, а стають. Стають у процесі виховання під впливом оточення, що соціалізує стать, перетворюючи істоту з певною біологічною належністю в істоту певної психічної статі.

Коментар учителя щодо рівності прав жінок і чоловіків.

Закінчіть, будь-ласка, речення:

•Я була ще дитиною, коли усвідомила, що, через те що я жінка, я повинна…

•Я був ще дитиною, коли усвідомив, що, через те що я чоловік, я повинен…

•Мені подобається в чоловіках…

•Мені подобається в жінках…

•Мене дратує, коли чоловіки…

•Мене дратує, коли жінки…

•Жінки/чоловіки відрізняються від чоловіків/жінок…

•Жінки/чоловіки схожі на чоловіків/жінок…

•Основою людських прав є…

•Дискримінація означає…

Інформація вчителя

•Наведемо приклади ставлення соціуму до жінки в різні історичні епохи розвитку держави:

•відсутність жінок під час проведення античних Олімпійських ігор пояснювалася не лише тим, що чоловіки змагалися без одягу, а насамперед безправністю жінок у період рабовласницької демократії у грецьких містах-державах;

•у період Середньовіччя жінка повністю залежала від чоловіка – морально, економіч-