Файл: 018_endern_standarti_suchasno_osv_ti._Zb_rka_rekomendats_y._Chastina_2_2011_.pdf

23

Для тексту програми характерні прояви ґендерної асиметрії мови, про що свідчать назви структурних підрозділів програми.

Для забезпечення ґендерної рівності, рівних прав і можливостей чоловіків та жінок зміст програми варто розширити, де це дозволяє зробити зміст предмета. Формулюючи питання на с. 22 «Причини погіршення демографічної ситуації» (9 клас, тема «Населення України»), можна вказати на велику різницю (у 10–11 років) між тривалістю життя чоловіків і тривалістю життя жінок, що пов’язано зі способом життя та специфікою зайнятості чоловіків. Цей момент можна відзначити під час вивчення питання «Статево-віковий склад населення, його наслідки» (9 клас, тема «Населення України»). На ґендерні відмінності та причини їх виникнення варто звернути увагу учнів під час вивчення питання «Внутрішні і зовнішні міграції. Міграційні процеси в Україні, їх інтенсивність і географія».

Під час вивчення теми 2 «Національний та етнічний склад населення» (9 клас) треба вказати на відмінні ґендерні ролі представників різних національностей України, серед них і представників національних меншин, на ґендерну культуру суспільства [«Духовна культура українського народу (мова, культура, освіта, обряди і звичаї, релігія)»]. У темі 4 «Трудові ресурси і зайнятість населення» варто звернути увагу на статевий склад «трудових ресурсів», «економічно активного населення», продемонструвати зв’язок між статтю та зайнятістю населення. Під час вивчення теми «Показники якості життя. Проблеми сталого розвитку України» треба зауважити, що між індексом людського розвитку, забезпеченням ґендерної рівності та рівнем сталого розвитку України є взаємозв’язок.

У 10-му класі під час вивчення теми «Трудові ресурси. Проблеми зайнятості й безробіття» (тема «Населення світу») варто вказати на ґендерні аспекти зайнятості й безробіття в різних регіонах світу.

Програма курсу «Фізика. Астрономія. 7–12 класи»

Програма курсу «Фізика. Астрономія. 7–12 класи» є ґендерно нейтральною, проте має деякі ознаки і ґендерної чутливості, і ґендерних стереотипів.

Автори програми зазначають, що «оволодіти теоретичним знанням i вмінням його застосовувати в практичній дiяльностi людини – одне з основних завдань курсу фізики». Особливої актуальності це набуває в умовах особистiсно орієнтованого навчання, коли «важливо здійснити вiдповiдний добір фізичних задач, який би враховував пiзнавальнi можливості й нахили учнів, рівень їхньої готовності до такої дiяльностi, розвивав би їхнi здiбностi вiдповiдно до освiтнiх потреб».

Текст програми не позбавлено ґендерно некоректних висловлювань, що, на нашу думку, є проявом ґендерної асиметрії мови. Курс фізики має обмежені можливості для

повнішого долучення ґендерної складової, тому формувати засади ґендерної рівності

варто на основі однакового представлення кожної статі у змісті текстових задач. У чинних програмах з фізики та астрономії немає ґендерно чутливої термінології, не показано жіночий вплив на становлення та розвиток фізичної науки. Фізика та астрономія як точні науки вимагають не стільки зміни програмного матеріалу, скільки «ґендерного кута зору» для вчителя та однакового представлення досвіду чоловіків і жінок, а також видів їхньої діяльності в підручниках і посібниках.

В 11-му класі (фізика) до теми «Роль науки в житті людини та суспільному розвитку» розділу V варто додати до вказаного формулювання: «Роль науки в житті людини та суспільному розвитку. Ґендерні аспекти сучасної фізичної науки. Ґендерний дисбаланс у науці». Під час вивчення в 11-му класі (астрономія) теми 8 «Будова та еволюція Всесвіту» питання «Походження і розвиток Всесвіту» варто переформулювати як «Походження і розвиток Всесвіту. Альтернативні теорії походження Всесвіту», що сприятиме формуванню в учнів множинності поглядів на вказану проблему.

Програма курсу «Хімія. 7–11 класи» і «Хімія. 10–12 класи (профільний рівень)»

Програма «Хімія. 7–11 класи» (К. Перун, 2005.) загалом є ґендерно нейтральною, проте має ознаки і ґендерної чутливості, і ґендерних стереотипів.

Автори програми зазначають, що «метою навчання хімії є формування засобами навчального предмета ключових компетентностей учнів, необхідних для соціалізації, творчої самореалізації особистості, розуміння природничо-наукової картини світу, вироблення екологічного стилю мислення і поведінки та виховання громадянина демократичного суспільства». З одного боку, курс дає основи хімічних знань, потрібних для повсякденного життя і загальнокультурної підготовки тим школярам, які не збираються здобувати професії, пов’язані з хімією. З іншого боку, цей курс є підґрунтям для подальшого вдосконалення хімічних знань і в старшій школі, і в інших навчальних закладах.

Позитивним є той факт, що окрім традиційних питань, належну увагу приділено висвітленню методів наукового пізнання, ролі теоретичних і експериментальних досліджень, екологічному спрямуванню курсу – наслідкам впливу діяльності людини на середовище, парниковому ефекту, кислотним дощам тощо. Також позитивним є те, що в рамках курсу вивчають вплив хімічних чинників (ліків, побутової хімії) на здоров’я людини, пояснюють згубну дію алкоголю, наркотичних речовин, тютюнопаління. На нашу думку,

під час розгляду вказаних питань доцільно долучати ґендерну складову.

Для тексту програми характерні прояви ґендерної асиметрії мови. Для забезпечення ґендерної рівності, рівних прав і можливостей чоловіків та жінок зміст програми варто розширити, де це дозволяє зробити логіка і структура предмета.

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Хімія. 10–12 класи» (профільний рівень) призначена для навчання учнів хімії на профільному рівні в класах біолого-хіміч- ного, хіміко-технологічного, фізико-хімічного, агрохімічного профілю. Слід зазначити, що цей курс сприятиме «розвитку особистості учня, його природних задатків, інтелекту, пам’яті, здатності до самоосвіти, формуванню наукового світогляду… створенню умов для самовизначення і саморозвитку особистості» (с. 2).

У програмі посилено практичну спрямованість змісту; більше уваги зосереджено на хімічному експериментові. Окрім того, у структурі програми відокремлено підрозділи: «Розрахункові задачі», «Демонстрації», «Лабораторні досліди», «Практичні роботи», «Міжпредметні зв’язки», «Орієнтовні об’єкти екскурсій» (с. 3). Перевагою профільного навчання, на думку укладачів програми, є «саморозвиток і самоосвіта учнів» (с. 4). Профільне навчання сприяє здійсненню профорієнтаційної роботи. У програмі подано перелік спеціальностей, які можуть обрати учні: «…сталевар, горновий оператор, апарат-

25

ник, хімік-технолог, хімік-дослідник, лікар, агроном, агрохімік, лаборант хімічного аналізу, фармацевт, менеджер фірми з виробництва та постачання хімічних реактивів тощо» с.5 . Усі назви спеціальностей наведено з допомогою іменників чоловічого роду, що не сприяє формуванню ґендерної рівності та не заохочує дівчат до вибору перелічених професій.

ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ «ТЕХНОЛОГІЇ»

Програма курсу «Трудове навчання. Технології. 5–12 класи»

Програма навчального предмета «Трудове навчання. Технології. 5–12 класи» є ґендерно нейтральною, однак має деякі ознаки і ґендерної чутливості, і ґендерних стереотипів.

Позитивним є факт, що така структура змісту навчання забезпечує залучення учнів не лише до практичної технологічної діяльності, а й до проектної та дослідницької. Акцент у роботі учнів зроблено саме на розвиткові «творчого і критичного мислення, уміння працювати з інформаційними джерелами, різними видами проектно-технологічної документації; формування в учнів навичок проектної діяльності, уміння здійснювати аналіз та оцінку технологічних об’єктів, свiдомо обирати ті чи інші технологічні процеси й технічні засоби».

Для тексту програми характерні прояви ґендерної асиметрії мови.

На нашу думку, учні 5–9-х класів мають самостійно обирати напрям, за яким вони здійснюватимуть навчання. Під час вивчення в старшій школі теми «Основи професійного самовизначення (основні функції професійної діяльності; основні види діяльності людини; професійна діяльність; сфери та галузі професійної діяльності людини; основні поняття: культура праці, професійне становлення особистості, професійна кар’єра)» потрібно розглянути питання «Ґендерні особливості професійної діяльності. Ґендерні фактори в побудові професійної кар’єри. Ґендерні особливості ринку праці».

Програма курсу «Креслення. 12 клас»

Програма курсу «Креслення. 12 клас» є ґендерно нейтральною, проте має деякі ознаки і ґендерної чутливості, і ґендерних стереотипів.

На нашу думку, основною вадою програми є ґендерна асиметрія мови.

Програма курсу «Інформатика. 9 клас»

Програма курсу «Інформатика. 9 клас» є ґендерно нейтральною, однак має деякі ознаки і ґендерної чутливості, і ґендерних стереотипів.

Позитивним є те, що вивчення інформатики сприяє самовизначенню та самореалізації школярів, «…формуванню в учнів теоретичної бази знань з основ інформатики, умінь і навичок ефективного використання сучасних комп’ютерно-інформаційних технологій у своїй діяльності, формуванню у випускників основної школи інформаційної культури та

інформаційно-комунікативної компетентності», що повністю відповідає ґендерним підходам до навчально-виховного процесу.

Для тексту програми характерні прояви ґендерної асиметрії мови.

Програма курсу «Інформатика. 10–12 класи»

Програма курсу «Інформатика. 10–12 клас» є ґендерно нейтральною, проте має деякі ознаки і ґендерної чутливості, і ґендерних стереотипів.

Позитивним є те, що вивчення інформатики сприяє самовизначенню та самореалізації школярів, «…формуванню в учнів теоретичної бази знань з основ інформатики, умінь і навичок ефективного використання сучасних комп’ютерно-інформаційних технологій у своїй діяльності... формуванню у випускників основної школи інформаційної культури та інформаційно-комунікативної компетентності», що повністю відповідає ґендерним підходам до навчально-виховного процесу.

Для тексту програми характерні прояви ґендерної асиметрії мови.

Експертиза виявила, що до складу програми треба долучити матеріал щодо ґендерної рівності та створення для чоловіків і жінок однакових умов для реалізації прав та свобод людини й громадянина. Так, наприклад, під час вивчення підтеми 4.1. «Електронна пошта» теми 4 «Служби Інтернету» питання «Етикет електронного спілкування» можна доповнити таким чином: «Етикет електронного спілкування: ґендерні аспекти». Під час вивчення підтеми 4.2. «Інтерактивне спілкування» теми 4 «Служби Інтернету» питання «Етикет інтерактивного спілкування» слід викласти в такій редакції: «Етикет інтерактивного спілкування: ґендерні аспекти». У підтемі 5.1. «Навчання в Інтернеті» теми 5 «Інформаційні технології у навчанні» під час вивчення питання «Огляд українських та зарубіжних освітніх сайтів» варто розглянути сайти, присвячені ґендерній освіті.

ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ «ЗДОРОВ’Я І ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА»

Програма курсу «Фізична культура. 5–12 класи»

Програма курсу «Фізична культура. 5–12 класи» є ґендерно нейтральною, однак має деякі ознаки і ґендерної чутливості, і ґендерних стереотипів.

Прикладом ґендерно виваженого підходу є передбачене навчальною програмою проведення уроків фізичної культури для учнів 10–12-х класів окремо для юнаків і для дівчат. Якщо можливо, уроки фізичної культури в 5–9-х класах також проводять окремо для дівчат і для хлопців. Це дієвий захід для забезпечення соціальної справедливості, оскільки так враховано не лише особливості фізичного розвитку юнаків та дівчат, але й особливості одних і тих же індивідуальних та командних видів спорту, які опановують учні й учениці (сила удару, кидка, пластичність тощо).

Для тексту програми характерні прояви ґендерної асиметрії мови.

Для забезпечення ґендерної рівності, рівних прав і можливостей зміст програми

27

варто розширити, де це дозволяє зробити логіка і структура предмета. Важливий розділ навчальної програми «Теоретико-методичні знання» вивчають на кожному занятті. Він містить широкий спектр питань: виникнення та розвиток фізичних вправ, історія розвитку олімпізму, поняття про фізичний розвиток і фізичну підготовку, здоровий спосіб життя, вплив шкідливих звичок на здоров’я школяра, правила загартування, значення стану шкіряного покрову для здоров’я людини, найпростіші прийоми самоконтролю, гігієнічні вимоги до занять фізичними вправами, руховий режим, правила безпеки на уроках фізичної культури­. Уважаємо, що до зазначеного переліку слід додати питання «Ґендерні особливості в історії розвитку олімпізму», «Ґендерність у спорті».

Сьогодні під час проведення спортивних змагань фіксують прояви расової, етнічної та національної нетерпимості. Тому під час вивчення історії видів спорту та правил гри рекомендуємо розглядати питання «Соціальна та ґендерна справедливість у спорті».

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

Експерти Програми рівних можливостей та прав жінок в Україні проаналізували 24 навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Освітні програми для основної та старшої школи розроблено відповідно до Державного стандарту освіти. Усі вони відповідають типологічній віднесеності.

Експертиза вказаних навчальних програм щодо відображення в їхньому змісті ґендерного компонента дала змогу констатувати, що вони є ґендерно нейтральними Лише деякі з них, як, наприклад, «Людина і світ. 12 клас», «Українська література. 5–12 класи», «Естетика. 12 клас», «Художня культура. 10–11 класи», можна вважати ґендерно чутливими, оскільки в запропонованому змісті часто зачіпають ґендерну проблематику.

Для того щоб вдосконалити зміст підданих експертизі програм, потрібно врахувати вимоги ґендерних підходів у навчально-виховному процесі.

Для змісту більшості з програм характерним недоліком є ґендерна асиметрія мови.

1.Освітня галузь «Мови і літератури»

Упрограму «Українська мова. 5-12 класи» треба внести рекомендовані зміни, щоб урешті долучити ґендерний компонент на рівні змісту навчальної програми, а також позбавитися ґендерних стереотипів та ґендерної дискримінації.

Автори програми «Українська література. 5–12 класи», порівняно з укладачами програми з української мови, виявили більшу винахідливість у прагненні створити зважений з ґендерного погляду текст. Хоча ґендерний компонент ураховано недостатньо (низький ступінь репрезентації творчості українських письменниць порівняно з рівнем

висвітлення творчості письменників), загалом позитивний висновок ґрунтується на долученні ґендерної проблематики до змісту уроків через зміст літературних творів, увазі до характеристики жіночих образів, аналізові місця теми жінки у творчості українських митців. Невизначеність ґендерного компонента в такому разі можемо пояснити нехтуванням засад ґендерної рівності в документах загального рівня, зокрема в Державному стандарті, браком принципів його долучення до навчальних програм.