Файл: 018_endern_standarti_suchasno_osv_ti._Zb_rka_rekomendats_y._Chastina_2_2011_.pdf

35

ПРОГРАМИ ДЛЯ 2–4 КЛАСІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ДЛЯ ГЛУХИХ ДІТЕЙ

Програма «Українська мова. 2– 4 класи»

Програма курсу «Українська мова. 2–4 класи» розроблена задля формування мовлення глухих дітей як засобу спілкування та пізнання.

Загальна дидактична спрямованість навчальної програми з української мови, її струк­ тура, добір та послідовність розташування матеріалу, вимоги до знань, умінь та навичок підпорядковані реалізації основної мети курсу – формуванню мовлення глухих дітей як засобу спілкування та пізнання. Розвиток мовленнєвих навичок передбачає, поряд із розумінням зверненого мовлення та продукуванням власного мовлення в його усній та писемній формі, ще й удосконалення пізнавальної діяльності дитини як підґрунтя для опанування мови.

Важливим є те, що розуміння мовлення забезпечують через мовленнєву практику;­ воно відбувається завдяки регулярному мовленнєвому спілкуванню на уроках і в позаурочний час. Програма приділяє увагу мотивації говоріння, формуванню вміння підтри­ мувати та ініціювати мовленнєве спілкування.

До позитивних аспектів слід також зарахувати те, що мовленню навчають на міжпредметному рівні, що передбачає виховання потреби в мовленнєвому спілкуванні, мовленнєвої активності, широке залучення збереженого­ інтелектуального потенціалу, використання можливостей­ різних аналізаторів, передусім зорового й тактильного, постійне тренування у сприйманні й розумінні зверненого мовлення та продукуванні власного мовлення, використання й розвиток здатностей порушеної слухової функції, якщо можливо.

Орієнтовна тематика мовленнєвого матеріалу та діалогів стосується всіх боків життя хлопчиків і дівчаток. Під час обговорення теми «Друзі, дружба» треба звернути увагу на

психологічні особливості хлопчиків і дівчаток, зважаючи при цьому на рівність можливостей дітей.

Під час роботи над побутовими діалогами «У магазині», «В аптеці», «На вулиці», «У театрі» варто долучати ґендерну складову.

У тексті програми автори, характеризуючи її зміст, а також державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів і критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, використовують іменник чоловічого роду учень. На думку експерта, таке формулюван-

ня є проявом ґендерної асиметрії мови, тому його треба замінити на формулюван-

ня учень/учениця або учні.

Програма «Читання. 2–4 класи»

Курс пояснювального читання вивчають у 1–4-х класах школи для глухих дітей. Він передбачає систематичне збагачення мовленнєвого,­ читацького й інтелектуального досвіду учнів, що забезпечує їхній загальний і літературний розвиток.

37

різні вироби з природних матеріалів, працюють з мозаїкою, тканиною, створюють макети. Позитивним аспектом програми є те, що в процесі цієї різноманітної­ діяльності учні вчаться мислити, говорити, набу­вають потрібні знання, оволодівають життєвими поняттями, здобувають похвальні якості особистості, опановують трудові вміння й навички.

Предметно-практична діяльність дітей є «основою, на якій здійснюється багатоплановий розвиток дитини з вадами слуху,­ базою для навчання інших предметів, і, в першу чергу, таких як мова, математика, природознавство».

Об’єкти діяльності відіграють важливу роль в формуванні ґендерної складової у вихованні дітей. На нашу думку, запропоновані авторами програми об’єкти діяльності загалом є ґендерно прийнятними.

Однак в окремих розділах зроблено нахил в той чи інший бік. Так, коли всі учні працюють з конструктором, то об’єкти праці більше пасують хлопцям. У 2-му класі це «драбина, меблі» (с. 203), «візок, святкова вулиця» (с. 204), «міст, транспорт» (с. 205).

Пропонуємо до цього переліку додати: «Меблі для іграшок, гойдалка, дитячий майданчик». У 3-му класі це «міський транспорт: машина, трамвай, автобус, тролейбус» (с. 224), «підйомний кран» (с. 224), «екскаватор» (с. 225), «ракета, сільськогосподарська техніка» (с. 226). Пропонуємо додати: «Тварини, мультиплікаційні герої, незвичайне

місто, спортивний майданчик».

Натомість, коли учні працюють з тканиною, об’єкти праці більше пасують дівчаткам. У 2-му класі це «пришивання ґудзика, серветка з торочкою» (с. 212), «вішалка для одягу, подушечка для голок» (с. 213). Пропонуємо додати: «Носовичок, кишеня для дрібних деталей». У 3-му класі це «виготовлення прихватки» (с. 229), «вишивання хрестиком рушника» (с. 229). Пропонуємо додати: «Рукавиця для роботи, вишивання хрестиком узору для сорочки». У 4-му класі це «кругла серветка (в’язання гачком, фартух, спідничка» (с. 247), «м’яка іграшка: ведмедик (зайчик, кіт)» (с. 248). Пропонуємо додати: «Фартух

для столярних робіт, футляри для інструментів».

Програма курсу «Предметно-практичне навчання. 2–4 класи» загальноосвітніх навчальних закладів для глухих дітей є оригінальним, обґрунтованим і самодостатнім навчальним продуктом, виконаним в моделі стандартів 12-річної школи. Задачі програми вирішено через розкриття актуальної проблематики в тематиці розділів. На виконання Державної програми з утвердження ґендерної рівності в українському суспільстві на період до 2010 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 року № 1834, зміст зазначеної програми потребує модифікації з долученням питань щодо ґендерної рівності та рівних можливостей жінок і чоловіків. У тексті програми автори, характеризуючи її зміст, а також державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів і критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, використовують іменник чоловічого роду учень. На думку експерта, таке формулюван-

ня є проявом ґендерної асиметрії мови, тому його варто замінити на формулю-

вання учень/учениця або учні.

Програма «Я і Україна. 2–4 класи»

Програма курсу «Я і Україна. 2–4 класи» розроблена для спеціальних загальноосвітніх закладів з навчанням глухих дітей.