Файл: 018_endern_standarti_suchasno_osv_ti._Zb_rka_rekomendats_y._Chastina_2_2011_.pdf

Утім, цей недолік не складно усунути в порядку, передбаченому процедурою вдосконалення навчальних програм.

Навчання дітей за програмою «Зарубіжна література. 5–12 класи» сприятиме поширенню стереотипного уявлення, що з-поміж жінок немає визначних письменниць, вони назагал не здатні до вишуканої словесної творчості. Щоб усунути ґендерну асиметрію такого підходу, програму потрібно ґрунтовно доопрацювати, увівши до кола авторів письменниць та запропонувавши твори, у яких жінки посідають місце центральних персонажів і втілюють ідею ґендерної рівності.

2. Освітня галузь «Суспільствознавство»

Експертиза виявила доцільність долучення до змісту програм «Історія України. 5–12 класи» і «Всесвітня історія. 6–12 класи» матеріалу щодо ґендерної рівності та створення для чоловіків і жінок однакових умов для реалізації прав та свобод людини й громадянина. Так, наприклад, подібні зміни треба зробити в змісті програми з історії України, що розглядає господарське життя Запорізької Січі (8 клас). Вивчаючи на уроках з історії України (9 клас) матеріал, присвячений розвитку суспільно-політичного руху в Україні в другій половині ХІХ ст., варто виділити питання «Історія боротьби жінок в Україні за свої права». Програму курсу «Всесвітня історія» потрібно доповнити матеріалом про ґендерну рівність. Так, особливу увагу слід звернути на теми 6-го, 7-го, 8-го, 9-го класів (див. дані експертного аналізу). Навчаючи історії України та всесвітній історії в старшій школі, треба формувати уміння учениць та учнів аналізувати становище радянських жінок у контексті прав і можливостей.

Програма «Етика. 5–6 класи» потребує ґрунтовного доопрацювання і на рівні змісту, і на рівні оформлення тексту документа. З огляду на нехтування всіх можливостей долучення ґендерного компонента до змісту курсу, мусимо визнати аналізовану програму ґендерно нечутливою. Йдеться не про те, що жінки та чоловіки в ній представлені нерів-

номірно, а про те, що курс, завдання якого – познайомити дітей з моральними засадами

життя в сучасному суспільстві, навіть не згадує про принцип рівних можливостей, не навчає відповідної поведінки. Зокрема, у 6-му класі передбачено проведення уроку, присвяченого соціальній справедливості та суспільній різноманітності. У тексті цієї частини програми є формулювання: «У чому ми всі рівні, хоча й різні. Чого вимагає від нас різноманітність життя в громадянському суспільстві». Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів скеровують діяльність учителів на те, щоб учні навчалися аналізувати ситуації, «у яких діють стереотипи та упередження». Не лише доречною, а й нагальною справою вважаємо конкретизацію найтиповіших стереотипів, серед них і ґендерних. До того ж, невиправданим є «замовчування» ґендерної проблематики в темі 4 для 5-го класу «Що означає дотримуватися норм етикету в повсякденному житті». Наприклад, в уроках, присвячених мовному етикету, не згадують про етикетні можливості подолання проявів мовного сексизму та ґендерної асиметрії мови.

Потребують відповідного доопрацювання і програми з правознавства. Так, наприклад, у змісті програми «Правознавство. Практичний курс. 9 клас» доцільно наголосити на ґендерно-правових аспектах формування органів законодавчої, виконавчої та судової влади в Україні, формуванні в учениць і учнів уміння аналізувати правові ситуації, вико-

29

ристовуючи окремі положення національних і міжнародних документів з прав людини та ґендерної рівності, на принципі рівності прав і можливостей для жінок та чоловіків в конституційному законодавстві, ґендерних стереотипах у сучасній школі та шляхах їх розв’язання, формуванні толерантних стосунків у сучасній школі. Треба розглянути питання «Жінки та чоловіки на ринку праці», яке може містити інформацію про ґендерні відмінності в можливостях працевлаштування, ґендерні виміри безробіття, ґендерну структуру підприємництва. Варто дослідити й питання «Торгівля людьми» та «Насильство».

Уважаємо за доцільне долучити до складу програми «Правознавство. 10–12 класи» матеріалу щодо створення для чоловіків і жінок однакових умов для реалізації прав та свобод людини й громадянина, а також інформацію про ґендерно-правові аспекти формування органів законодавчої, виконавчої і судової влади, органів місцевого самоврядування в Україні, законодавчо закріплений рівний доступ до державної служби чоловіків та жінок. Під час вивчення кримінального права пропонуємо розглянути такі види злочинів, як торгівля людьми та насильство й відповідальність за них. Треба приділити увагу ґендерній структурі підприємництва, ґендерним аспектам ринку праці. Під час вивчення трудового права варто вказати на особливості праці жінок. Під час вивчення права соціального захисту потрібно детально розглянути питання правового статусу й соціального захисту сімей з дітьми та матерів, які народили семеро і більше дітей та виховали їх не менш як до восьмирічного віку.

Експертиза встановила, що програма «Людина і світ. 12 клас» є ґендерно чутливою, однак і її зміст потребує вдосконалення. Так, наприклад, до нього треба долучити питання «Реалізація та створення для чоловіків і жінок однакових умов для реалізації прав та свобод людини й громадянина».

Потребує трансформації з урахуванням ґендерного підходу в навчально-виховному процесі й програма «Економіка. 11 клас», до змісту якої варто приєднати питання «Статевий поділ праці», «Ґендерні особливості попиту і пропозиції на ринку праці», «Жінки і чоловіки на ринку праці. Ґендерна сегрегація ринку праці», «Ґендерні ролі та їх розподіл у домашньому господарстві», «Ґендерна диференціація оплати праці». Треба змінити формулювання деяких питань. Зокрема питання «Домогосподарства як сфера споживання» теми 2.1. «Домашнє господарство» варто викласти в такій редакції: «Домогосподарства як сфера споживання, оплачувана і неоплачувана праця»; а питання «Безробіття: його форми і причини» теми 3.2. «Роль держави у ринковій економіці» – у такій редакції: «Безробіття: його форми і причини. Ґендерні виміри безробіття. Соціальне партнерство на ринку праці».

3. Освітня галузь «Естетична культура»

Освітні програми цієї галузі є ґендерно чутливими, проте вони також потребують певного вдосконалення.

Для забезпечення ґендерної рівності, рівних прав і можливостей зміст програми «Художня культура. 10–11 класи» варто розширити, де це дозволяє зробити логіка і структура предмета. Під час вивчення тем курсу треба приділити особливу увагу зображенням Божої Матері на іконах, фресках та мозаїках часів Київської Русі. На думку експерта, матеріал щодо ролі жінки в давньоруській культурі слід вивчати як окреме

питання. Під час вивчення зарубіжної культури варто відзначити втілення жіночих образів в образотворчому й декоративно-прикладному мистецтві, а також звернути увагу на постаті жінок-діячок балету та кіномистецтва.

До змісту програми «Естетика. 12 клас» слід долучити питання «Ґендерні аспекти естетики», «Місце жінки у формуванні давньогрецької естетичної думки», «Ідеал Мадонни» та «Образ жінки в новелістиці Відродження». Під час розгляду питання «Доісторичне мистецтво» треба вказати на образ матері-богині в первісному мистецтві; питання «Міфологічне підґрунтя стародавнього світу» варто викласти в редакції «Міфологічне підґрунтя стародавнього світу: ґендерні аспекти», а під час розгляду питання «Мистецтво Відродження (XV

– XVI ст.) слід звернути увагу на питання «Образ жінки у мистецтві Відродження». Під час вивчення теми 9 «Естетична специфіка літератури» розділу VIII частини ІІ треба відзначити питання «„Жіноча література”. Славетна плеяда українських письменниць».

4. Освітня галузь «Математика»

Освітня галузь «Математика» представлена програмою «Математика. 5–12 класи», основною метою якої є оволодіння загальною математичною культурою, вироблення так званого «математичного стилю мислення», тобто вміння класифікувати об’єкти, установлювати закономірності, виявляти зв’язки між різними явищами, ухвалювати рішення, що сприяє самореалізації кожної особистості. На думку експертів, суттєвою вадою програми є ґендерна асиметрія мови.

5. Освітня галузь «Природознавство»

Зміст програми «Природознавство. 5–6 класи» потребує вдосконалення з урахуванням сучасного ґендерного підходу до навчально-виховного процесу. Так, під час вивчення теми 1 «Організм як жива система» (5 клас) варто вказати на статеві відмінності в живій

природі, рослинному і тваринному світі.

Логічним продовженням курсу «Природознавства» є курс, представлений програмою «Біологія. 7–11 класи», що також потребує певного переформатування. У 9-му класі вступну частину «Особливості виду Homo sapiens. Соціальне та культурне успадкування» можна доповнити ґендерною складовою, а саме: «Особливості виду Homo sapiens. Соціальне та культурне успадкування. Ґендер як соціокультурна стать». На нашу думку, під час вивчення в 9-му класі тем 2–12 варто враховувати ґендерний аспект. Під час вивчення теми 2 «Мислення і свідомість» (9 клас), зокрема питання «Функціональна асиметрія мозку», треба звернути увагу учнів на теорію відмінностей у функціонуванні правої і лівої півкулі у представників різних статей. В 11-му класі під час вивчення питання «Клонування» (тема 9), на нашу думку, варто додати: «Клонування. Етичні аспекти клонування».

Певні зміни доцільно зробити і в програмі «Географія. 6–10 класи». Під час вивчення тем цього курсу можна вказати на велику різницю (у 10–11 років) між тривалістю життя чоловіків і тривалістю життя жінок, що пов’язано зі способом життя та специфікою зайнятості чоловіків. Про зазначену різницю варто згадати під час вивчення питання «Статево-віковий склад населення, його наслідки», (9 клас, тема «Населення України»).

31

Треба звернути увагу учениць і учнів на ґендерні відмінності та причини їх виникнення, на відмінні ґендерні ролі представників різних національностей України, серед них і представників національних меншин, на ґендерну культуру суспільства, на статевий склад «трудових ресурсів», «економічно активного населення», продемонструвати зв’язок між статтю та зайнятістю населення. Під час вивчення теми «Показники якості життя. Проблеми сталого розвитку України» треба наголосити на взаємозв’язкові між індексом людського розвитку, забезпеченням ґендерної рівності та рівнем сталого розвитку України. У 10 класі під час вивчення теми «Трудові ресурси. Проблеми зайнятості й безробіття» (тема «Населення світу») варто відзначити ґендерні аспекти зайнятості і безробіття в різних регіонах світу.

Навчальні курси, представлені програмою «Фізика. Астрономія. 7–12 класи», мають обмежені можливості для ширшого долучення ґендерної складової, тому формування засад ґендерної рівності можна здійснювати на підставі однакового представлення кожної статі в змісті текстових задач. У чинних програмах з фізики та астрономії немає ґендерно чутливої термінології, не показано жіночий вплив на становлення та розвиток фізичної науки. Фізика та астрономія як точні науки вимагають не стільки зміни програмного матеріалу, скільки «ґендерного кута зору» для вчителя та однакового представлення досвіду чоловіків і жінок, видів їхньої діяльності в підручниках і посібниках.

Для програм з хімії («Хімія. 7–11 класи», «Хімія. 10–12 класи (профільний рівень)») характерним є прояв ґендерної асиметрії мови. У програмі для профільного рівня подано перелік спеціальностей, які можуть обрати учні: «…сталевар, горновий оператор, апаратник, хімік-технолог, хімік-дослідник, лікар, агроном, агрохімік, лаборант хімічного аналізу, фармацевт, менеджер фірми з виробництва та постачання хімічних реактивів тощо». Усі назви спеціальностей наведено з допомогою іменників чоловічого роду, що не сприяє формуванню ґендерної рівності та не заохочує дівчат до вибору перелічених професій. Зміст указаних програм слід зробити відповідними до принципів ґендерної рівності.

6. Освітня галузь «Технології»

Програма навчального предмета «Трудове навчання. Технології. 5–12 класи» є ґендерно нейтральною, проте має деякі ознаки і ґендерної чутливості, і ґендерних стереотипів. На думку експертів, учні 5–9-х класів мають самостійно обирати напрям, за яким здійснюватимуть навчання. Під час вивчення в старшій школі теми «Основи професійного самовизначення» потрібно розглянути питання «Ґендерні особливості професійної діяльності», «Ґендерні фактори в побудові професійної кар’єри», «Ґендерні особливості ринку праці» тощо.

Для програми «Креслення. 12 клас» характерними є прояви ґендерної асиметрії мови. Програми з інформатики також потребують певного вдосконалення з урахуванням принципів ґендерної рівності. Так, наприклад, прояви ґендерної асиметрії мови характерні для програм «Інформатика. 9 клас» та «Інформатика. 10–12 класи». До того ж, до змісту останньої треба долучити питання «Етикет електронного спілкування: ґендерні аспекти», «Етикет інтерактивного спілкування: ґендерні аспекти». Під час вивчення питан-

ня «Огляд українських та зарубіжних освітніх сайтів» доцільно згадати про сайти, при-

свячені ґендерній освіті.