ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 18.04.2024
Просмотров: 98
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
Для студентів усіх форм навчання спеціальностей
Філософія епохи Відродження План
Філософія Нового часу (17-18 ст.) План
Німецька класична філософія (19ст.) План
Західна філософія хх століття План
Філософська думка в Україні План
Основний зміст пізнавальної діяльності
Зміст і форми філософського вчення про розвиток План.
Сутність і призначення людини План
Тема: Естетика – вчення про прекрасне
План
-
Естетика – вчення про прекрасне.
-
Основні категорії естетики.
-
Поняття культури. Культура і контркультура.
-
Філософія і культура.
Естетика – наука про становлення чуттєвої культури людини.
Естетика визначає специфіку естетичного як прояву ціннісного ставлення людини до дійсності; визначає художню діяльність людини.
Естетика вивчає три групи естетичних явищ:
-
Природа.
-
Сфера суспільних відносин (людина – суспільство, людина – держава, людина – людина, результати людської праці).
-
Мистецтво.
Естетика зародилась в Ст.. Греції. Батьки естетики – Платон, Аристотель (4ст. до н.е.). Спочатку естетика розвивалась як частина філософії, потім змінилося коло питань про прекрасне. Платон – про сутність прекрасного, визначив естетичні категорії, функції мистецтва, роль мистецтва, його велику виховну роль. Аристотель – пізнавальна роль.
До 1735 р. Терміна „естетика” не існувало. В 1735 р. Німецький філософ Баумгартен ввів поняття в книзі „філософські роздуми про деякі питання поетичного твору”. В 1750р. Він пише працю „Естетика”. Визначає естетику як науку про відчуття, про прекрасне, так як прекрасне – вершина чуттєвого сприйняття.
Предмет естетики:
-
Вивчає прояви естетичного в дійсності та мистецтві.
-
Загальні закономірності мистецтва.
-
Сфери прояву естетичного в матеріально-виробничій практиці, в суспільній діяльності, в побуті.
Зміст, структура естетики історично обумовлені:
-
Рівнем і характером засвоєння дійсності всіма формами естетичної дійсності.
-
Характером тих філос. Систем, частина яких – естетика.
-
Станом наук, які естетика використовує для рішення естет. Проблем.
Категорії естетики:
-
Гармонія і міра.
Гармонія – досконале, поєднання в ціле, мир, згода, злагода, правильне.
Міра – вимір, норма, золота середина, центр, синтезує якість і кількість, відповідність.
Гармонія неможлива без міри (в природі, людині, Всесвіті)
-
Прекрасне і потворне.
Прекрасне – краса, досконалість(душі і тіла), грація(гармонія краси) – характеризує явища з точки зору їх ціннісної естетичної довершеності.
Потворне – заперечення краси, відразливе, контраст красі. Це усвідомлена загроза існуванню людини, так як підриває основи людяності, потребує духовного вдосконалення.
-
Піднесене, героїчне, низьке.
Піднесене – благородство душі, натхнення, любов, пафос.
Героїчне – визначний вчинок, розумний порив.
-
Трагічне і комічне.
Трагічне – драма, горе, сльози, утвердження ідеалів ціною життя.
Комічне – комедія, гумор, сміх. Знаряддя подолання недоліків у людині, соціальних процесах, заперечення старого, створення ідеалу.
-
Естетичне – універсальний розвиток людської діяльності і творчості за законами краси;
Зв’язок розвитку виробничих сил людства з розвитком багатства людської природи як самоцілі;
Залежність розвитку індивіду, його духовного світу від його відношення до дійсності;
Контрольні запитання:
-
Що таке естетика?
-
Які існують категорії естетики?
-
Поняття культури. Культура і контркультура.
-
Філософія і культура.
Література:
-
Філософія: Підручник (За. ред. Заїченка Г.А. та ін.) - К, 1995. - С.260-272.
-
Философия (Под ред. Лавриненко В.Н.) -М.:Юристь, 2001.- С.448-491.
-
Філософія: Навчальний посібник /Надольний І.Ф. та ін. - К.: Вікар. - 1999. - С.460-484.
-
Андрущенко В.П., Михальченко М.І. Сучасна соціальна філософія. Курс лекцій. - К.: Генеза , - 1996. - с. 179 - 198.
-
Крапивницький С.3. Социальная философия. - Волгоград: Коммитет по печати, 1996. - 352 С.
-
Сорокін П. Человек, цивилизация, общество. - М.: Политиздат, 1992. - С. 543
-
Соціальна філософія. Короткий енциклопедичний словник. - Київ - Харків : ВНП "Рубікон", 1997. - 400 с.