Файл: Практичні заняття всесв історія.doc

Після вивчення теми студенти повинні вміти: охарактеризувати розвиток Канади та Латинської Америки в повоєнні роки; розкривати суть проблеми Квебек, особливості розвитку провідних країн Латинської Америки; показати боротьбу демократичних і антидемократичних сил в країнах Латинської Америки; давати характеристику політики США в Латинській Америці; розглядати історичні явища в конкретно-історичних умовах.

ПЛАН

І. Канада:

Наслідки Другої світової війни. Повоєнне становлення Канади.
Політичний та економічний розвиток 1950-1960 рр.
Проблеми Квебеку. Розвиток Канади в 1970-1980 рр. Конституційна реформа 1982 р.
Канада наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст.

ІІ. Латинська Америка:

1. Основні тенденції розвитку країн Латинської Америки після Другої світової війни (політичне та економічне життя)

а) Аргентина;

б) Бразилія;

в) Мексика;

г) Чилі;

д) Куба.

2. Інтеграційні процеси в регіоні.

Після вивчення теми студенти повинні знати:

а) дати:

Карибської кризи (рік) та її суть;
конституційної реформи;
створення Організації американських держав (рік);
перемоги революції на Кубі;
відновлення конституційного ладу в Чилі (рік);

б) хронологічні рамки: перебування при владі прем’єр – міністрів Канади;

в) основний зміст та час (десятиліття) політичної діяльності: прем'єр-міністрів Канади П.Трюдо, Ж.Кретьєна;

г) основний зміст: основних доповнень до конституції Канади, прийнятих 1982 р., проблеми Квебека;

д) назви: найбільших та найрозвиненіших у економічному й військовому відношенні держав, їхніх столиць;

е) зміст понять: країни «третього світу», ідеології «хустісіалізму», диктатура, денаціоналізм, інтеграція;

Після вивчення теми учні повинні вміти:

а) характеризувати:

основні напрямки внутрішньої та зовнішньої політики Канади;
політичний устрій Канади;
американсько-українські та канадсько-українські відносини .

б) порівнювати внутрішню і зовнішню політику консерваторів та лібералів Канади в другій половині XX ст. ,встановити чи існували кардинальні розбіжності в їхніх внутрішньополітичних програмах упродовж цього періоду;

в) виявити найгостріші суперечності в соціально-політичному та культурному житті Канади, встановлювати причини їх виникнення й ефективні шляхи подолання;

г) показувати на карті найбільш розвинені економічно та військово могутні держави Азії, Африки, Латинської Америки та їх столиці;

д) виявити причини й наслідки:

перемоги революції на Кубі та встановлення режиму Ф.Кастро;
правого перевороту в Чилі;

е) укласти «історичні портрети» С.Альєнди, А.Піночета, Х.Д. Перона, Ф.Кастро.

Запитання і завдання на закріплення:

Як змінилося становище Канади після Другої світової війни?
Назвіть провідні партії Канади, їх соціальну базу, основні пояснення ідеологій;
Коли країни остаточно здобули суверенітет? За яких обставин?
Які головні проблеми Канади? Чим вони зумовлені? Чи вдалося їх вирішити?
Охарактеризуйте зовнішньополітичний курс Канади;
Назвіть факти, які сприяли перетворенню Канади на одну з провідних країн світу;
Назвіть особливості розвитку країн Латинської Америки;
Як розумієте проблеми подолання відсталості?
Назвіть країни-гіганти;
Як можна охарактеризувати політичне життя країн Латинської Америки?
Чим зумовлені інтеграційні процеси в Латинській Америці?
Назвіть регіональні організації і наддержавні утворення країн Латинської Америки;
Чим характеризується життя українців у Канаді та Латинській Америці?

Питання для обговорення у групі

Визначте роль США для країн Латинської Америки: "доброго дядечка Сема", жандарма, багатого й пихатого сусіда.
Чому, на ваш погляд, частим явищем у латиноамериканських країнах у 60-70-ті рр. були військові заколоти?
Чим, на вашу думку, країни Латинської Америки кардинально відрізняються від країн Азії та Африки?

Виконайте завдання

Зробіть хронологічний ланцюжок подій у країнах Латинської Америки, поставивши у кружечок відповідну цифру.

Завершення другої світової війни

Об’єднання країн регіону у спільний ринок

Прихід до влади в Чилі уряду С. Альенде.
Проголошення президентом Дж. Кеннеді програми "Союз заради прогресу".
Повернення до влади в Бразилії Ж. Варгаса.
Перемога революції на Кубі.
Передача влади А. Піночетом законно обраному президенту.
Повалення диктатури клану Самоси в Нікарагуа.

Розв'яжіть кросворд. У разі правильного виконання завдання у вирізненому стовпчику з'явиться назва латиноамериканської держави.

			1
			2
	3
			4
		5
		6
7
	8
			9

Найбільш популярний напій у країнах Латинської Америки.
Українська громадська організація в Аргентині.
Президент Бразилії.
Президент Аргентини.
Диктатор Чилі.
Нащадки білих та індіанців.
Нова столиця Бразилії.
Назва шхуни, на якій Кастро і його прибічники прибули з Мексики.
Країна, що має великий канал.

Практична частина до теми «Канада. Країни Латинської Америки”

Робота з джерелами .

Виконайте лабораторно-практичну роботу.

Прочитайте нариси про життєвий шлях і політичну діяльність двох прем'єр-міністрів Канади, що обіймали цю посаду у різні часи.

Зробіть порівняльний аналіз їхніх поглядів на проблеми внутрішньої та зовнішньої політики. Визначте, що було в них спільного, а що — відмінного.

П'єр-Елліот Трюдо народився 1919 р. в Монреалі, походженням франко-канадець. З 1968 р. лідер ліберальної партії. За освітою юрист.

У програмі П.-Е. Трюдо містилося багато обіцянок: вирішення кризи федерації, відновлення економічного зростання й піднесення рівня добробуту, ліквідація кризи міст, перегляд основних напрямів зовнішньої політики та ін. Уряди лібералів, що їх у 1968—1984 рр. очолював П.-Е. Трюдо, прагнули нормалізувати відносини з Європою, у тому числі з СРСР і країнами східного блоку, Японією, Індією, Китаєм, країнами Африки й Латинської Америки та надати їм більшої динамічності, взаємної зацікавленості й самостійності.

З ініціативи Трюдо 1969 р. канадський парламент ухвалив закон про надання французькій мові статусу другої державної мови на федеральному рівні. Проте на шляху досягнення реальної двомовності виникали серйозні перешкоди. Трюдо, намагаючись згуртувати канадців у єдиній державі, прагнув накинути ідею існування в країні однієї нації — канадців. Проти цієї концепції рішуче виступили представники деяких національних меншин, які намагалися зберегти свою національну ідентичність.

Жан Кретьєн народився 1934 р. у промисловому м. Шавініган, походженням франко-канадець.

Здобувши ступінь бакалавра права у найстарішому канадському університеті — Лавальському, Кретьсн декілька років мав адвокатську практику на Батьківщині. На федеральних виборах 1963 р., уперше висунувши свою кандидатуру, він переміг у впертій боротьбі та став одним із наймолодших депутатів палати громад. Через 30 років — прем'єр-міністр Канади.

У відносинах зі США, які залишаються вирішальною, центральною складовою всієї зовнішньої політики Канади, уряд Ж. Кретьєна прагне справжньої рівноправності й подолання залежності від "великого сусіди". Базову роль у торгово-економічних відносинах Канади і США відіграє Північноамериканська угода про вільну торгівлю (НАФТА), в якій важливе місце належить також Мексиці.

Канада покріплює багатосторонні зв'язки з країнами "великої сімки", де вона посідає вагоме місце, та з країнами Європейського Союзу. У грудні 1994 р. Ж. Кретьєн висунув пропозицію щодо складення угоди про вільну торгівлю між ЄС і країнами НАФТА. Уряд лібералів намагається відігравати дедалі активнішу роль в Азійсько-Тихоокеанському регіоні.

Із книги "Сто великих правителів XX століття"

"Фідель Кастро підтримує рівень життя на острові Куба трохи вище нестерпного. Для того щоб не піднявся бунт невдоволених, йому потрібен іноземний капітал. Фідель всіляко намагається його залучити, навіть змінюючи заради цього свою постійну протягом десятиріч військову уніформу на цивільний костюм. Але в царині прав людини на Кубі, всупереч обіцянкам Фіделя Кастро, все залишається, як і перше. Втім, політичних в'язнів стає менше, але це ніяк не пов'язано з демократичними перетвореннями.

Кубинське керівництво використовує нові методи боротьби проти дисидентів. Зараз їх не кидають до в'язниці, боячись зіпсувати репутацію кубинського керівника. Уряд залишає опозиціонерів без робочих місць, як сталося, наприклад, із членами Асоціації захисників політичних прав (АДЕПО). Деяких висилають за кордон. Лише найактивніші потрапляють за грати. Так, президент АДЕПО та ідеологічний лідер Кубинської партії за права людини Луїс Піте Сантос був засуджений на 8 років за організацію мирної демонстрації на площі Революції в Гавані. Члени АДЕПО умовляли його емігрувати, одначе Сантос, "революціонер із дитинства", заявив: "Якщо хтось і повинен залишити Кубу, то це Кастро, а не я".

Запитання до джерела