Файл: Хрестоматія.doc

У квітні 1921 р. на чолі уряду став граф Іштван Бетлен. <...> Найбільшим успіхом уряду Бетлена було допровадження до еконо­мічної стабілізації в країні. Світова війна, розпад Австро-Угорщини, хаос революції та контрреволюції, установлення Тріанонських кордонів украй розхитали економіку Угорщини. У 1920 р, обсяг промислового виробництва становив приблизно 40 %, сільськогосподарського — 70 % довоєнного рівня (у тріанонських межах). Реальна зарплата робітників була трохи більше половини передвоєнної, безробіття охоплювало третину робочої сили. У 1921 р. розпочалося переведення промисловості на випуск мирної продукції, у наступні роки економіка стала набирати обертів, однак цей процес був пригальмований вибухом інфляції, яка до середини 1924 р. досягла кульмінаційної точки. Угорщині загрожувала економічна катастрофа. Проте уряд домігся одержання позик від європейських і американських банків. Це дозволило виправити становище у промисловості, а на початку 1927 р. було проведено грошову ре-Я форму, яка стабілізувала фінанси. У 1927 р. було досягнуто довоєнного рівня виробництва, а 1929 р. перевищено його на ЗО %. Зникло масове безробіття. Ще 1920 р. було схвалено закон про земельну реформу, про- І ведення якої принесло реальні результати: із 5 млн гольдів (1 гольд —1 0,57 га) поміщицьких земель понад 1 млн був розподілений між малоземельними селянами. Успішний розвиток сільського господарствам дозволив Угорщині експортувати його продукцію до сусідніх країн.

Питання:

1) Поясніть значення виділених слів.

2) Використовуючи додаткову літературу, підготуйте історичну довідку про життя та діяльність голови угорського уряду І. Бетлена.

3) Охарактеризуйте становище Угорщини на початку 20-х рр.Я XX ст.

4) Яким чином була досягнута економічна стабілізація країни?

5) Визначте наслідки проведення аграрної реформи в Угорщині.

ІЗ КНИГИ «ІСТОРІЯ ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНОЇ ЄВРОПИ» ПРО ПОЛІТИЧНУ СИСТЕМУ ЧЕХОСЛОВАЧЧИНИ В МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД

Політична система міжвоєнної Чехословаччини функціонувала в ме­жах досить широких конституційних свобод. Діячі національної і комуністичної орієнтацій намагалися дестабілізувати політичну ситуацію в кра­їні. Зокрема, партії націоналістичного штабу добивалися перебудови країни з урахуванням багатонаціонального характеру її населення. Пев­ною поступкою їх вимогам було, наприклад, схвалення у 1927 р. закону про реформу системи адміністративно-політичного управління: відбулася її часткова децентралізація, запроваджувалося земельне управління (Че­хія, Моравія та Сілезія, Словаччина, Підкарпатська Русь), створювались місцеві органи самоуправління на виборчій основі, хоча третина їх скла­ду призначалася Прагою. Комуністи, у свою чергу, згідно з настановами Комінтерну добивалися встановлення в Чехословаччині диктатури проле­таріату. Партії республіканського, пропрезидентського спрямування дотримувалися реформістського курсу й задля збереження системи парла­ментської демократії часто вдавалися до державних компромісів, про що свідчить, наприклад, подолання внутрішньополітичної кризи 1926 р. Хо­ча протягом 20—30-х рр. у Чехословаччині спостерігалася тенденція згор­тання парламентської демократії й поширення повноважень виконавчої влади, утім за всіма змінами у функціонуванні парламентської системи політичний устрій республіки мав виразний демократичний характер. Про це свідчать і відносна стабільність розстановки сил у чехослова­цькому політичному житті, і переобрання на пост глави держави в 1920, 1927 і 1934 рр. послідовного будівничого держави «гуманної демократії» Т. Г. Масарика.

---

Питання:

1) Якою була політична система Чехословаччини в міжвоєнний період?

2) Аргументовано доведіть або спростуйте твердження: «Чехо-словаччина в міжвоєнний період була однією з найбільш демо­кратичних країн Європи».

3) Чому діячі національної та комуністичної орієнтації намага­лися дестабілізувати політичну ситуацію в країні?

4) Якого курсу дотримувалися партії республіканського пропре-зидентського спрямування?

5) Що вам відомо про перебування при владі Т. Масарика? Яку політику він проводив? Складіть історичний портрет цього по­літичного діяча, дайте власну оцінку його діяльності.

КРАЇНИ СХОДУ ТА ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ НАСТАНОВА М. ГАНДІ СЕЛЯНСТВУ

1. Ми не повинні нікому заподіювати шкоду. Ми не повинні проти будь-кого використовувати ціпки й коси.

2. Ми зобов'язані підкорити серця наших супротивників дружбою та покорою, а не тим, що ушкоджуємо іригацію та відмовляємося спла­чувати ренту або нести перед поміщиком певні повинності.

3. Ми не повинні грабувати земиндарські маєтки. Ми не повинні забирати чужу землю.

4. Ми й надалі зобов'язані сплачувати ренту й податки.

5. Ми маємо пам'ятати, що поміщики — наші кращі друзі.

Питання:

1) Що вам відомо про автора джерела? Використовуючи текст джерела та додаткову літературу, складіть його історичний портрет.

2) Які методи боротьби він пропонував використовувати селянам?

3) Поміркуйте, наскільки традиції вплинули на вибір ненасиль­ницького опору в Індії.

4) Що вас приваблює в поглядах М. Ганді, а з чим ви не згодні?

5) У чому, на вашу думку, полягають заслуги М. Ганді перед ін­дійським народом?

ЗІ СТАТТІ В. ВОЛОШИНА «МАРШАЛ ІОН АНТОНЕСКУ ЯК ВИРАЗНИК "ТОТАЛЬНОГО НАЦІОНАЛІЗМУ"»

Військова диктатура генерала (від 21 серпня 1941 р. — маршала І. Антонеску була встановлена в Румунії 6 вересня 1940 р. після державного перевороту, здійсненого за підтримки нацистської Німеччини легіонерами «Залізної гвардії». Ідеологією фашистського режиму став радикальний румунський націоналізм, істотно посилений теорією расової боротьби. Наприкінці січня 1941 р. І. Антонеску сконцентрував у своЯ їх руках цивільну та військово-політичну владу в державі, займаючи посади і голови ради міністрів, і міністра.закордонних справ і національної оборони. Саме тоді він чітко заявив: «Ми стали на той шлях, яким повинен йти румунський народ: тотальний націоналізм».

---

Першими від імплементації дискримінаційної політики диктату­ри. Антонеску постраждали євреї та цигани. Із вересня 1940 р. грабе­жі, ізоляція, а пізніше — і масове знищення, насамперед єврейського населення, стали невід'ємною складовою державної політики. <...>

На засіданні Ради міністрів 4 лютого 1941 р. І. Антонеску заявив: у євреїв «...відберемо міське майно, як раніше відібрали в них сільське». Уже 7 лютого диктатор ініціював політику «румунізації» — етнічного чищення у країні та суспільстві під виглядом «проникнення послідов­ним і наростаючим чином румунського елемента в економічне життя дер­жави». «Румунізація» мала кілька напрямків, розроблених проти кон­кретних народів, а саме:

• антиєврейське, що передбачає, за словами румунського диктатора, «очищення атмосфери від іудейських елементів». Кінцевою метою такої політики було «масове виселення за межі румунської держави єврейського елемента, тобто вигнання євреїв за кордон». На почат­ку 1941 р. кондукетор наказав створити в Бухаресті єврейський ра­йон Векерешть-Дудешть. Як відзначав сам генерал, «протягом двох років усе єврейське в столиці має потрапити до цієї жидівської фор­теці, а все румунське повинно звідти вийти»;

• антициганське; планувалася масова депортація ромів у пониззя Ду­наю або в неосвоєні степи Берегана (південно-східна частина Руму­нії. — Укл.), де гостро відчувався брак робочої сили;

• антиугорське, що передбачало виселення за межі столиці угор­ців...

Питання:

1) Поясніть значення виділених понять.

2) Коли та яким чином у Румунії було встановлено диктатуру І. Антонеску? Чому це стало можливим?

3) Яку роль у здійсненні перевороту відіграла «Залізна гвардія»?

4) На яку країну в зовнішній політиці орієнтувався І. Антонеску?

5) Яку політику проводив диктатор І. Антонеску?

6) Дайте власну оцінку цій історичній постаті.

І. БРОЗ ТІТО ПРО НАЦІОНАЛЬНЕ ПИТАННЯ В ЮГОСЛАВІЇ

Версальська Югославія перетворилася на найбільш типову в Євро­пі країну національного гноблення. Хорвати, словенці й чорногорці опинилися в ролі підлеглих народів, нерівноправних громадян Юго­славії. Македонці, албанці й інші були поневолені й зазнавали винищу­вання. Мусульмани, німецькі й угорські національні меншини стали розмінною монетою або знаряддям у боротьбі проти хорватів й інших народів Югославії.

---

Ненаситна у своїй жадобі великосербська гегемоністська меншина на чолі з королем панувала в Югославії протягом 22 років, установивши жандармський режим, режим в'язниць, режим соціального й національ­ного безправ'я. <..,>

Національна політика великосербської гегемоністської зграї зводи­лася до такого:

• розкладання самих реакційних елементів серед хорватів, словенців, мусульман тощо і використання їх для розколу серед народів, які бо­ролися за свою рівноправність;

підкуп верхівки словенських, мусульманських партій та організацій і утримання з їхньою допомогою хорватського народу в підпорядкуванні. Інакше кажучи, така діяльність була спрямована на використання одного народу в боротьбі проти іншого, на систематичне роз'єднання народів Югославії.

Питання:

1) Підготуйте історичну довідку про автора джерела,

2) На які проблеми в Югославії він указує?

3) Чим вони були викликані?

4) Яку оцінку національної політики в Югославії дає автор джерела?

5) Поміркуйте, яку небезпеку приховували згадані в джерелі проблеми.

ІЗ МАНІФЕСТУ КОРОЛЯ ДО СЕРБО-ХОРВАТО-СЛОВЕНСЬКОГО НАРОДУ

Мої сподівання і сподівання народу, що розвиток нашого внутріш-іі нього політичного життя наведе лад у країні і зміцнить її, не виправдалися.

Парламентський устрій і всі політичні погляди усе більшою мірою виявляють свої негативні властивості, від яких народ і держава мають уданий час лише шкоду. Замість того, щоб розвивати і зміцнювати духя національної і державної єдності, парламентаризм у тому вигляді, яким він є зараз, починає викликати духовну дезорганізацію і національне^ роз'єднання.

Мій священний обов'язок — зберігати всіма засобами національну» єдність держави. Я переконаний, що в цю відповідальну годину всі серби, хорвати і словенці — зрозуміють це щире слово свого короля і вір-и но послужать мені в моїх подальших прагненнях, спрямованих лише най якнайшвидше здійснення такого устрою управління і такої організація держави, які щонайкраще будуть відповідати загальним потребам народів і державним інтересам.

Унаслідок цього я вирішив і ухвалив, що Конституція Королівствам сербів, хорватів і словенців від 28 червня 1921 р. втратила свою чинність Усі закони країни залишаються чинними доти, доки вони не будуть скасовані моїм указом. Якщо знадобиться, то в подальшому будуть оприлюднені за тим самим порядком нові закони.

---

Скупщина, обрана 11 вересня 1927 р., розпускається.

Питання:

1) Що вам відомо про автора джерела? Підготуйте історичну довідку про нього.

2) За яких умов було проголошено Маніфест?

3) Визначте головні ідеї наведеного документа.

4) Чим була викликана криза парламентаризму в Королівстві схс?

5) Чи можна вважати режим, установлений королем у 1929 р. в Югославії, авторитарним? Свою думку аргументуйте.

Сумський державний університет

Машинобудівний коледж СумДУ

---