Файл: Вакуленко М. О., Вакуленко О. В. Тлумачний словник із фізики..pdf

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 20.11.2024

Просмотров: 247

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

ШАР

Ш

ШАР

 

 

 

 

 

 

O-шар(рос. O-слой; англ. O-layer)

п'ятий шар електронів оболонки атома,

рахуючи від ядра до периферії. Перший

електрон О-шару з'являється в атомаRb

(атомний номер Z= 37).

 

слой анти-

ш. антизапір́ ний(рос.

запорный;

англ.

enriched layer,

accumulation layer) – те саме, що шар

збага́чений.

 

 

 

 

 

ш. атмосфе́римежови́й[шар тертя́,

шар межови́й планета́рний, шар

атмосфе́ри примежови́й, шарприме-

жови́й планета́рний] (рос.

слой атмо-

сферыпограничный,слойтрения,слой

пограничный

планетарный;

англ.

atmospheric boundary layer, planetary

boundarylayer) – шар повітря, що приля-

гає до земної поверхні, властивості якого

внаслідок

інтенсивного турбулентного

перемішування

визначаються

в

основному термічними та динамічними

впливами підстилальної поверхні. Через

ш. а. м. здійснюється теплообмін і воло-

гообмін між земною поверхнею та розта-

шованою над ш. а. м. вільною атмо-

сферою.

 

 

 

 

 

 

ш. атмосфе́ри примежови́й (рос.

слой атмосферы пограничный;

англ.

atmosphericboundary layer) – те саме,

що шаратмосфе́римежови́й.

 

ш. дифузій́ ний

електрохімі ї)

(рос.

слой диффузионный

эле-

ктрохимии);

англ.

diffusion layer,

diffused layer, diffusion coating, bond

[ і n e lectrochemіstry]) – шар роз-

чину поблизу поверхні електрода, в

якому відбувається зміна концентрації

порівняно з іншою частиною розчину

внаслідок

перебігу

 

електрохімічних

реакцій на електроді.

 

 

 

 

ш.

електри́чний подвій́ ний

електрохімі ї) (рос.

слойэлектриче-

ский двойной

(в электрохимии);

англ.

double

electric

layer

[ і n

e lectrochemіstry]) –

просторовий

розподіл електричних зарядів на межі дотику різних фаз, який призводить до виникненнярізниці електростатичних потенціалів між фазами.

757

ш.запір́ ний(рос. слой запорный; англ. blockinglayer, barrier layer) – те саме, що шарзбі́днений.

ш.збага́чений[шарпротизапі́рний, шар антизапі́рний] (рос. слой обога-

щённый, слой противозапорный,слой антизапорный; англ. enriched layer, accumulationlayer) – шар напівпровідника з підвищеною концентрацією основних носіївзаряду. Утворюється біля контакту з металом, поблизу гетеропереходу або ізотипного монопереходу біля вільної поверхні. Контакти, що утворюють ш. з., мають перевагу при використанні як "омічні" для напівпровідникових приладів і зразків з носіями одного знаку (див. також я́вищанапівпровідника́хконта́ктні).

ш.збід́ нений[шар запірний́ ] (рос. слойобеднённый,слойзапорный; англ. depletion layer, blocking layer, barrier layer) – шар напівпровідниказі зниженою концентрацією основних носіїв заряду. Утворюється біля контакту з металом, гетеропереходу, монопереходу (р–п- переходу), вільної поверхні (див. також

я́вищанапівпровідника́хконта́ктні).

ш.інверсій́ ний(рос. слойинверсионный; англ. inversion layer) – шар біля межі напівпровідника, в якому знак основних носіїв заряду протилежний знакові основних носіїв в об'ємі напівпровідника. Див. також гетероперехід́.

ш.межови́й[шар примежови́й] (рос. слой пограничный; англ. boundary layer) – областьтечії в'язкої рідини (газу)

змалою порівняно з поздовжніми розмірами поперечною товщиною, яка з'являється біля поверхні твердого тіла, що обтікається, або біля межі розділу двох потоків рідини з різними швидкостями, температурами або хімічним складом. Виникнення ш. м. пов'язане з явищами перенесення в рідині кількості руху (імпульсу), тепла і маси, які характеризуються коефіцієнтами в'язкості, теплопровідності та дифузії.

ш.межови́й планета́рний (рос. слой пограничный планетарный; англ.


ШАР

Ш

ШВИД

 

 

 

 

 

 

planetaryboundarylayer) – те саме, що шаратмосфе́римежови́й.

ш. моноа́томний (рос. слой моноатомный; англ. monoatomiclayer) – те саме, що шармономолекуля́рний.

ш. мономолекуля́рний[моноша́р, шармоноа́томний] (рос. слоймономо-

лекулярный, монослой, слой моноатомный; англ. monomolecular layer, monolayer, monoatomic layer) – зовнішній шар поверхні конденсованої фази на її межі з іншою фазою чи вакуумом. Поняття ш. м. застосовується в тих випадках, коли є вираженаповерхня, але немає фази в термодинамічному розумінні (тонкі плівки, тіла біологічної природи, мембранита ін.). Ш. м., якправило, є адсорбційним. Товщинарізних ш.м. коливається від міжатомних відстаней до розмірів адсорбованих макромолекул (до

103–104 Е). Параметри ш.м. відрізняю-

ться від тих же параметрів воб'ємній фазі

(див. також я́вищаповерхне́ві, пове́-

рхня,структу́риклітинні).

 

 

 

ш. нейтра́льний[шар стру́мовий

нейтра́льний] (рос.

слой

(токовый)

нейтральный; англ. neutral layer)

– шар

струму високої густини, що має скінчен-

ну товщину і

розділяє

дві

плазмові

області з

протилежно

напрямленими

магнітними полями (у загальному випад-

ку магнітні поля не обов'язково протиле-

жного напрямку, але магнітне поле обо-

в'язково тангенціальне відносно межі); у

центрі н. ш. магнітне поле дорівнює

нулю.

 

 

 

 

 

 

 

т іл

ш. поверхне́вийстичних

(рос.

слой

поверхностный

 

с опри-

касающихся

тел;

англ.

surface

layer,skin) – шар, який утворює поверх-

нюрозділу тіл,що стикаються.

 

слой

ш. подвійний́

магнітний́

(рос.

двойной магнитный; англ. magnetic double layer) – те саме, що листок

магнітний́ .

ш. призе́мнийатмосфери (рос. слой приземный атмосферы; англ. bottomlayer,surfacelayer) – нижня частина межового шару атмосфери товщи-

758

ною в кілька десятків метрів, у якій найбільш сильно виявляється вплив підстеляльної поверхні і турбулентна в'язкість у багато разів перевищує величину горизонтального баричного градієнта і відхилювальну силу обертання Землі.

ш. примежови́й (рос. слойпограничный; англ. boundary layer) – те саме, щошар межови́й.

ш. примежови́й планета́рний (рос. слой пограничный планетарный; англ. planetaryboundarylayer) – те саме, що шаратмосфе́римежови́й.

ш. просвіт́ лювальнийакусти́чний (рос. слой просветляющий акустический; англ. antireflective acoustic(al) layer,antireflectingacoustic(al) coating) – перехідний (узгоджувальний) шар, що наноситься на межу розділу двох середовищ, які мають різні хвильові опори, з метою збільшення її звукопрозорості.

ш. протизапір́ ний (рос. слой противозапорный; англ. enrichedlayer, accumulation layer) – те саме, що шар збага́чений.

ш. Сонця оберта́льний(рос. слой Солнцаобращающий; англ. reversingsun layer) – шар сонячної атмосфери, у якому, відповідно до моделі сонячної атмосфери, запропонованої Шварцшільдом і Шустером, утворюються фраунгоферові лінії.

ш.стру́мовийнейтра́льний(рос. слой токовый нейтральный; англ. neutral layer) – те саме, що шар нейтра́льний.

ш. тертя́(рос. слой трения; англ. atmospheric boundary layer, planetary boundary layer) – те саме, що шар атмосфе́римежови́й.

ШАРНІР́, -а (рос. шарнир; англ. hinge(pivot), knuckle,link, pivot,joint, pin hinge, eye joint, hinged joint, pin joint, pivot joint, revolutejoint, rotary joint,rotatingjoint,socketjoint).

ш. пласти́чний[шарнір пли́нності] (рос. шарнир пластический, шарнир


ШВИД

Ш

ШВИД

 

 

 

 

 

 

текучести; англ. plastichinge,yieldhinge)

– переріз балки, який повністю перебуває у пластичному стані.

ш. пли́нності (рос. шарнир текучести; англ. yield hinge) – те саме, що шарні́рпласти́чний.

ШВИДКІСТЬ́ , -ості 1 (рос. скорость;

англ. velocity,speed,rate,pace).

ш. реа́кції(рос. скорость реакции;

англ. reaction speed) – число актів хімічної реакції, що відбуваються за одиницю часу в одиниці об'єму (для гомогенних реакцій) або на одиниці поверхні (для гетерогенних реакцій).

ШВИДКІСТЬ́ , -ості 2 у механіці (рос. скорость в механике; англ. velocity, speed, rate, pace) – одна з основних кінематичних характеристик руху матеріальної точки, яка дорівнює v = dr/dt, деr радіус-вектор точки, чисельно v = ds/dt, де ds – довжина шляху, пройденого точкою за нескінченно малий проміжок часу dt.

ш. групова́хвиль (рос. скорость групповая волн; англ. group velocity, envelopevelocity) – швидкість рухугрупи хвиль або цугу хвиль, які утворюють у кожен даний момент часу локалізований у просторі хвильовий пакет, обвідна якого є плавною в масштабі довжини хвилі кривою (див. також хви́лі). Швидкість переміщення обвідниці і є ш. г. У лінійних середовищах, де виконується принцип суперпозиції, хвильовий пакет можна розглядати як набір гармонічних хвиль. Якщо середовище не має дисперсії, то всі гармонічні хвилі поширюються з однією й тією ж фазовою швидкістю, і пакет поводиться як суто стаціонарна хвиля – його ш.г. збігається з фазовою швидкістю. Можлива ситуація, при якій ш.г. напрямленапротилежнодо фазової (зворотні хвилі). Ш. г. визначає швидкість і напрямок перенесення енергіїхвилями.

ш. зву́ку(рос. скоростьзвука; англ. sonic velocity, acoustic velocity, sonic

759

speed,acousticspeed,velocity of sound, speedof sound) – швидкість поширення фази пружного збурення малоїамплітуди (на відміну від швидкості поширення ударних хвиль) у різноманітних пружних середовищах. У загальному випадку з. ш. визначається стисливістю та густиною середовища.

ш. косміч́ на дру́га [шви́дкість параболіч́ на] (рос. скорость космическая вторая, скоростьпараболическая; англ. second cosmic velocity, second cosmic speed, Earth boost velocity, parabolic velocity,escapevelocity,escape speed,speedof escape) – див. шви́дкості косміч́ ні.

ш. косміч́ напе́рша(рос. скорость космическая первая; англ. first cosmic velocity, firstcosmicspeed) – див.шви́д- костікосміч́ ні.

ш. косміч́ натре́тя(рос. скорость космическая третья; англ. third cosmic velocity, thirdcosmicspeed) – див. шви́д- костікосміч́ ні.

ш. крити́чнау г ідроаеромеха- н іц і (рос. скорость критическая в

гидроаэромеханике; англ. critical

(throat) velocity, critical speed, hump speed) – швидкість течії середовищаv, рівна місцевій швидкості звуку с у даному середовищі. Ш. к. vкр, визначенаумовою v = с або vкр = скр, характеризує перехід

дозвукової течії при v < с у надзвукову течію при v > с. Ш. к. виражається

формулою vкр = скр = [2γRTо/(γ+1))]1/2, де R – універсальнагазова стала, μ – моля-

рна маса газу, γ – відношення теплоємностей при сталих тиску й об'ємі, Tо – температураадіабатногогальмування.

ш. кутова́(рос. скорость угловая; англ. angular velocity, angular speed, angularrate,rateof rotation,pulsatance, phaserate,rateof angularmotion,speed)

– векторна величина, яка характеризує швидкість обертання твердого тіла і чисельно дорівнює відношенню елементарного кута повороту до відповідного елементарного проміжку часу.


ШВИД

Ш

ШИРИ

 

 

 

 

 

 

Вектор ш. к. напрямлений вздовж осі обертання в той бік, звідки поворот тіла видно як такий, що відбувається проти годинникової стрілки.

ш. надзвукова́(рос. скоростьсверхзвуковая; англ. supersonic velocity, supersonic speed, ultrasonic speed) – швидкість руху середовища чи тіла у середовищі, яка перевищує швидкість

звуку у цьому ж середовищі.

ш.надсвітлова́(рос. скоростьсверхсветовая; англ. superlight velocity, superlight speed) – швидкість, яка перевищує швидкість світла. За своїм фізичним змістом є фазовою швидкістю – швидкістю поширення фази коливань – і не пов'язана з перенесенням енергії у хвилі.

ш.об'є́мна(рос. скоростьобъёмная;

англ. bulk velocity, bulk speed) – потік коливальної швидкості частинок через дану поверхню. Ш. о. V виражається

формулою V = v×n d, деv вектор ко-

ливальної швидкості частинок у даній точці поверхні,n – одиничний векторнормалі до поверхні в цій точці, d – елемент площі поверхні S, для якого обчислюється ш. о. Для випромінювача нульового порядку у вигляді тіла, що пульсує, ш. о. через поверхню тіла дорівнює швидкості зміни його об'єму.

ш. параболіч́ на (рос. скорость параболическая; англ. parabolic velocity) – те саме, щошви́дкістькосмі́- чнадру́га.

ш. промене́ваастрономічного об'єкта (рос. скорость лучевая

астрономического объекта;

англ. ray velocity, ray speed) – складова просторової швидкості астрономічного об'єкта вздовж променя зору (швидкість зміни відстані між об'єктом і спостерігачем).

ш. релятивіс́ тська(рос. скорость релятивистская; англ. relativistic velocity) – швидкість v, близькадо швидкості світлаc. Частинка, що рухається з релятивістською швидкістю, називається релятивістською.

760

ш.світ́ ла(рос. скоростьсвета; англ. velocityof light, speedof light) – швидкість поширення електромагнітних хвиль. Ш. с. у вакуумі – одна з основних фізичних констант. Ш. с. с = 299792458 м/с.

ш.се́кторна (рос. скорость секторная; англ. sectorvelocity) – величина, що характеризує швидкість зростання площі, яку відміряє радіус-вектор рухомої точки, проведений з деякого фіксованого центра. Чисельно ш. с. дорівнює відношенню елементарного збільшення площі до відповідного елементарного проміжку часу або половині моменту швидкості точки відносно центра. Ш. с. є сталою при русі під дією центральних сил.

ш.фа́зова(рос. скорость фазовая;

англ. phasevelocity) – швидкість переміщення у просторі фази монохроматичної, тобто нескінченної синусоїдної хвилі.

Сталафазаj = 2p(t/T x/l) = const рухається зі швидкістю v = dx/dt = l/T – це і є

ш.ф.

ш.части́нок колива́льна (рос. скорость частиц колебательная; англ. oscillatoryparticlevelocity) – швидкість, із якою рухаються коливні частинки середовища при проходженні звукової хвилі біля положеннярівноваги, відносно середовищав цілому. Ш. ч. к. слід відрізняти як від швидкості руху самого середовища,так і від швидкості поширення звукової хвилі, або швидкості звуку.

ш.чотириви́мірна(рос. скорость четырёхмерная; англ. four-dimensional velocity) – у теорії відносності є узагальненням поняття звичайної (тривимірної) швидкості. Ш. ч. – чотиривимірний

вектор із компонентами uі = dxі /dt, і = 1, 2, 3, 4, де xі – координати Мінковського (x1 = x,

x2 = y, x3 = z, x4 = іct), а dt – елемент власного часу частинки, що рухається.

ш-стікосміч́ ні(рос. скоростикосмические; англ. cosmic velocities). В

астрономії та динаміці космічного польо-