Файл: Вакуленко М. О., Вакуленко О. В. Тлумачний словник із фізики..pdf

ч.ква́нтовеголовне́(рос. число квантовое главное; англ. principal quantumnumber) – квантовечисло n= 1, 2, 3, …, яке визначає для водню та воднеподібних атомів можливі значення енергії. Для складного атома ч. к. г. нумерує послідовні рівні енергії (у порядку зростання енергії) із заданим значенням орбітального квантового числа l: n =l +1, l +2,l +3,….

ч.ква́нтовеорбіта́льне[число́ква́- нтове азимута́льне] (рос. число

квантовое орбитальное, число квантовое азимутальное; англ. orbital quantum number, azimuthal quantum number) – квантове число l, що визначає величину орбітального моменту кількості руху (моменту імпульсу) L мікрочастинки в сферично симетричному полі: L2 =

1), де

=0, 1, 2, 3, … Проєкція Lz на довільно обраний напрямок (вісьz) такожквантується: Lz = mћ, де m = l, l – 1, …, –l –

магнітне квантовечисло, що набуває 2l+1 значень. Ч. к. о. визначає кратність виродження рівнів енергій, що дорівнює 2l+1 станів, які відповідають значенням l

=0, 1, 2, 3, …; позначають, як правило,

літерами латинського алфавіту s, p, d, f,ћ2l(l +l

… ч. квантове́ спінове́ (рос. число квантовое спиновое; англ. spin quantum

number) – квантове число, що визначає величину спіну квантової системи (атома, йона, ядра, молекули), тобто її власного моменту імпульсу; спіновий момент S імпульсу квантується за схемою S2=ħs(s+1), де s – ч. к. с., яке може набувати цілих, нульових або напівцілих

значень.

ч. ква́нтовеспiра́льне(рос. число квантовое спиральное; англ. spiral quantumnumber) – те саме, що спіра́- льність.

ч. Кну́дсена(рос. число Кнудсена;

англ. Knudsennumber), Кn – один із критеріїв подібності руху розріджених газів, Кn =l/L, де l – середнядовжинавільного пробігу молекул у газі, L – характерний

752

розмір течії (напр., довжина обтічного тіла, діаметр трубопровода). Кn характеризує ступінь розрідженості газового по-

току. Якщо Кn >>1(теоретично приКn →

∞), аеродинамічні характеристики тіл, які обтікаються розрідженим газом (або течію у вакуумних трубопроводах), можна роз-

раховувати, не розглядаючи зіткнень моле-

кул між собою, а лише враховуючи їхні удари об тверду поверхню. Якщо Кn<<1

(теоре-тично при Кn → 0), справедливе основне припущення гідромеханіки про суцільність (континуальність) середовища і при розрахунку течії можна користуватися рівняннями Ейлера або рівняннями Нав'є-Стокса з відповідними межовими умовами.

ч. координацій́ неатомів (рос. число координационное атомов; англ. coordinationnumber) – число найближчих до даного атома сусідніх однакових атомів в атомній структурі кристала або центрів молекул, найближчих до центра даної молекули, у молекулярних кристалах. Значення ч. к. коливається в різних структурах від 2до 14.

ч. лепто́нне[заря́длепто́нний] (рос. число лептонное, заряд лептонный;

англ. lepton number, lepton charge) – адитивне внутрішнє квантове число, що зіставляєтьсяз кожною родиною (поколі-

нням) лептонів: (е−, νе), (μ−, νμ), (τ−, ντ). Прийняті позначення для різних сі-

мейств: Lν, Lμ, Lτ. Зазвичай лептонамприписується ч. л., яке дорівнює +1, а анти-

лептонам – рівне –1. При цьому Lν, Lμ, Lτ не тотожні один одному.

ч. Ло́шмідта(рос. числоЛошмидта;

англ. Loschmidt number), NЛ – те саме, що ста́лаЛо́шмідта.

ч. Лью́їса(–Семе́нова) (рос. число Льюиса(–Семёнова); англ. Lewis number), Le – один із критеріїв подібності теплових і дифузійних процесів у рідинах і газах, Le = D/a, де D – коефіці-

єнт дифузії, a = λ/ρср – коефіцієнт

температуропровідності, λ – коефіцієнт теплопровідності, ρ – густина ср – питома

теплоємність середовища при сталому тискові. Ч. Л. характеризує співвідношення між інтенсивностями перенесення маси домішки дифузією та перенесення теплатеплопровідністю.

ч. ма́совеелементу (рос. число массовое элемента; англ. rough atomicweight) – сумарне число А нуклонів (протонів і нейтронів) в атомному ядрі, разом із зарядовим числом Z визначає властивості незбуджених ядер (масу, спін, магнітний і електричний моменти). Різне для ізотопів одного елемента.Ч. м. вказується праворуч угорі біля символахімічного елементу.

ч.Ма́хa[М-число́] (рос. числоМаха, М-число; англ. Mach (number), compressibilitynumber) – один із критеріїв подібності в механіці рідини та газу. Являє собою відношення швидкості течії v у даній точці газового потоку до місцевої швидкості поширення звуку а в рухомому середовищі: М = v/a. Названо на честь австрійського вченого Е. Маха [E. Mach]. Ч. М. – міра впливу стисливості середовища, тобто відносна зміна його густини.

ч. Ну́ссельта(рос. числоНуссельта;

англ. Nusselt number, Sherwood number)

– безрозмірний коефіцієнт стаціонарного теплообміну між поверхнею тіла і потоком рідини чи газу у випадку природної або вимушеної конвекції. Передбачається, що передача тепла здійснюється теплопровідністю в тонкому примежовому шарі рідини або газу, який утворюється на поверхні газу. Ч. Н. N

u=a l /l, де a – коефіцієнт тепловіддачі від поверхні тіла до рідини чи газу або

навпаки, l – характерний розмір тіла, l – коефіцієнт теплопровідності рідини чи газу. В. Нуссельт[E.K.W. Nusselt].

ч. О́йлера(рос. числоЭйлера; англ. Eulernumber) – те саме, що число́Е́йле-

ра.ч. Пекле́(рос. число Пекле; англ.

Peclet number) – безрозмірне число, що є критерієм подібності для процесів конвективного теплообміну. Назване на

753

честь Ж.К.Пекле [J.C. Peclet]. Ч. П. Pе= vl/

a = cpρv(l/l), деl – характерний лінійний розмір поверхні теплообміну, v – швидкість потоку рідини відносно поверхні теплообміну,a – коефіцієнт теплопровідності, cp – теплоємність при сталому ти-

ску, ρ – густина і l – коефіцієнт тепло-

провідності рідини чи газу. Число Pe ха-

рактеризує відношення між конвективним і молекулярним процесами перенесення тепла в потоці рідини чи газу. При малих значеннях Pе переважаємолекулярна теплопровідність, при великих – конвективнеперенесеннятепла. Ч. П. по- в'язане з числом Рейнольдса Re і числом

ПрандтляPr співвідношеннямPе= Re× Pr.

ч.перене́сення(рос. числопереноса; англ. transportnumber) – число, що характеризує частку участі йонів даного роду в перенесенні електрики через розчин електроліту.

ч.Пра́ндтля(рос. числоПрандтля;

англ. Prandtlnumber) – один із критеріїв подібності теплових процесів у рідинах і

газах: Pr =n/a =μcp/l, де n =μ/ρ – коефіцієнт кінематичної в'язкості,μ – коефіцієнт динамічної в'язкості, ρ – густина, l –

Re > Reкр течія може стати турбулентною (див. також турбуле́нтність).

ч. Рейно́льдсаакустичне (рос. число Рейнольдса акустическое; англ. Reynoldsnumber,acoustіc[al])

– безрозмірний параметр, що використовується в акустиці для кількісної характеристики співвідношення нелінійних і дисипативних членів у рівнянні, що описує поширення хвилі скінченної амплітуди (див. також аку́стиканеліні́- йна). У цьому випадку ч. Р. Reа = 2ερv/bk = (ε/p)ρvl/b, де v – амплітудаколивальної

швидкості частинок у хвилі, k = 2p/l –

хвильове число, l – довжина хвилі, b – ефективний коефіцієнт в'язкості, ρ – густина середовища, ε – нелінійний параметр, що дозволяє враховувати вплив нелінійності рівняння стану середовища.

ч. Рейно́льдсамагнітне (рос. число Рейнольдса магнитное; англ.

Reynoldsnumber,magnetіc) – безрозмірний параметр у магнітній гідродинаміці, який характеризує взаємодію провідних рідин і газів (плазми), які руха-

ються, з магнітним полем: Rm = Lv4ps/c2, деL – характернадовжина, v – характерна швидкість для розглядуваного про-

цесу; s – електропровідність.

ч. Реле́я(рос. число Рэлея; англ.

Rayleighnumber) – критерій подібності, який характеризує відношенняпотоку тепла в рідині чи газі за рахунок підіймальної (архімедової) сили, що виникає внаслідок нерівномірності поля температурибіля поверхні тіла, до теплопровідності середовища: ч. Р. Ra =

gl3b T/(na), де g – прискорення вільного

падіння, l – характерний розмір, b – температурний коефіцієнт об'ємного розширення середовища, T – різниця

температурповерхні тіла й середовища,n

– коефіцієнт кінематичної в'язкості, a – коефіцієнт температуропровідності середовища. Ч. Р. являє собою, по суті, добуток числа Грасхофа та числа

Прандтля: Ra=Gr×Pr. Ч. Р. широко використовуєтьсяпри описіпроцесів тепло-

754

масоперенесення, що відбуваються на борту космічних апаратів при орбітальному польоті, тобто в умовах мікрогравітації.

ч. Стантона́ (рос. число Стантона;

англ. Stanton number) – один із критеріїв подібності теплових процесів, що характеризує інтенсивність дисипації енергії у потоці рідини чи газу та взаємодію сумарної тепловіддачі з конвективним перенесенням тепла вздовж течії

середовища St=a/(CpρV), де: a - коефіці-

єнт тепловіддачі, Ср – питома теплоємність середовища при сталому тиску, ρ

–густина, V – швидкість течії.

ч.Стро́угала(рос. числоСтроугала;

англ. Strouhal number), Sh – критерій подібності нестаціонарних рухів рідини або газу. Ч. С. дорівнює Sh =l/(vt) =Nl/v, де v, t, N, l – характерні для порівнюваних явищ величини відповідно швидкість, час, частотаі довжина.У двох подібних нестаціонарних рухах ч. С. однакові (див. також тео́ріяподі́бності). Ч. С. використовують при розрахунку частоти коливань тіл у потоках газів чи рідин (струн, фабричних труб, перископів тощо).

ч.сту́пенівіл́ ьності(в механіці) (рос. числостепенейсвободы(в механике); англ. number of degrees of freedom [ і n mechanіcs]) – число незалежних можливих переміщень механічної системи. Ч. с. в. залежитьвід числа n матеріальних частинок, які складають уклад, числа k і характеру механічних зв'язків, накладених на систему. Наприклад, для голономного укладу ч. с. в. дорівнює 3n–k.

ч.Стюарта́ (рос. число Стюарта;

англ. Stewart number) – безрозмірна

величина, що характеризує відношення сили електромагнітного гальмування jHc- 1 до сили інерції ρV2d-1 (де Н – напруженість магнітного поля, j – електричний струм,

V – швидкість, ρ – густина рідини, d – характерний розмір, с – швидкість світла).

Ч. С. визначає стійкість течій у магнітній

гідродинаміці.

ч. Фараде́я(рос. число Фарадея; англ. Faraday constant, electrochemical constant), F – те саме, що ста́ла Фараде́я.

ч. Фру́да(рос. число Фруда; англ. Froude number, normalized velocity) – безрозмірна величина, яка характеризує співвідношення між інерційними силами та силами тяжіння у потоці рідини.Ч. Ф. визначається співідношенням Fr = v2/gl, де v – швидкість потоку (або швидкість тіла, що рухаєтьсяу рідкому середовищі), l – характерний розмір потоку (або тіла, що рухається у потоці), g – прискорення сили тяжіння. Ч. Ф. використовують при випробуванні моделей кораблів у басейнах, коли визначаютьхвильовий опір корабля, при вивченні руху рідини у відкритих руслах, при випробуванні моделей гребель, щитів та інших гідротехнічних споруд.

ч. хвильове́(рос. число волновое; англ. wavenumber, wave number, reciprocal wavelength) – модуль хвильового вектора; визначає просторовий період хвилі (довжину хвилі λ) у напря-

мку її поширення: k = 2π/λ = ω/vф (де ω – колова частота, vф – фазова швидкість хвилі). В оптиці та спектроскопії ч. х. часто називають величину, обернену довжині хвилі,k = 1/λ.

ч.Шмід́ та(рос. числоШмидта; англ.

Schmidtnumber) – відношеннякінематичної в'язкості середовищадо коефіцієнта дифузії деякої домішки. Ч. Ш. є дифузійним аналогом числа Прандля і слугує критерієм подібності дифузійних явищ у двох потоках в'язкої рідини.

чи́сла запо́внення( у квантовій механіці та статистиці) (рос.

числа заполнения (в квантовой механике и статистике); англ. occupationnumbers) – величини, що характеризують систему багатьох тіл чи полів і виражають середнє число частинок, які перебуваютьу кожному зі станів деякого обраного базису станів. Ч. з. те-

755

оболонки в ядрі. Ядра, у яких заповнені як протонні, так і нейтронні оболонки, називаютьсядвічі магічними.

ЧІП, -а (рос. чип; англ. microcircuit

chip, electronic chip, chip) – те саме, що

схема́ інтегра́льна.

ЧОЛО́(рос. фронт; англ. front(edge), leadingedge;(pulse) front, edge,rise) – див. фронт.