Файл: Вакуленко М. О., Вакуленко О. В. Тлумачний словник із фізики..pdf

КАЛАМУТНОМІР́, -а (рос. мутномер; англ. nephelometer, opacimeter, turbidimeter, hazemeter, haze meter) – те саме, що нефелометр́ .

КАМЕРА́ (рос. камера; англ. chamber, cell, camera, room, box, case, compartment, enclosure, bowl).

к. бульбашкова́ ́ [камера́ флотаційна́ бульбашкова́ ́] (рос. камера (флотационная) пузырьковая; англ. bubble chamber, bubble cell) – прилад для реєстрації слідів (треків) заряджених частинок, дія якого базується на закипанні перегрітої рідини вздовж траєкторії частинки.

к. Віл́(ь)сона (рос. камера Вил(ь)- сона; англ. Wilson (cloud) chamber, cloud chamber, expansion chamber, fog chamber) – трековий детектор частинок. Створений Ч. Віл(ь)соном у 1942. Повна три-

валість циклу звичайної к. В. ³ 1 хв. У к. В. сліди заряджених частинок стають видимими завдяки конденсації пересиченої пари на йонах, утворених зарядженою частинкою в газі. За допомогою к. В. зроблено ряд відкриттів у ядерній фізиці, фізиці елементарних частинок. Найбільш вражаючі з них

відкриття дивних частинок. Надалі к. В.

диффузионная; англ. diffusion (cloud) chamber, cloud chamber, expansion chamber, fog chamber, Wilson (cloud) chamber) – прилад для спостереження слідів іонізувальних частинок, утворених конденсацією на йонах пари рідини, що перебуває в пересиченому стані.

239

к. дифузна́ (рос. камера диффузная;

делительная; англ. fission chamber) – прилад для реєстрації актів ділення ядер за йонізаційними імпульсами, створюваними уламками ділення у газі. Являє собою йонізаційну камеру із введеною в неї речовиною, що ділиться.

к. дрейфова́ (рос. камера дрейфовая;

англ. drift chamber) – прилад для визначення координати проходження йонізувальної частинки, заснований на вимірюванні часу дрейфу електронів (продуктів йонізації в газі) від місця

заглушенная; англ. soundproof chamber, anechoic chamber) – спеціально обладнане приміщення для акустичних вимірювань в умовах, що наближаються до умов вільного відкритого простору (у вільному звуковому полі). Стіни, підлога та стеля к. з. покриваються звукопоглинальними матеріалами, які забезпечують практично повну відсутність відбитих звукових хвиль.

к. іскрова́ ́(рос. камера искровая; англ. spark condensing chamber) – керований трековий детектор частинок, дія якого заснована на виникненні іскрового розряду в газі в місці проходження зарядженої частинки. К. і. містить розрядний проміжок, заповнений газом. Телескоп лічильників (наприклад, черенковських, сцинтиляційних) поза к. і. реєструє факт проходження частинки через об'єм камери і керує подачею на електроди камери високовольтного короткого імпульсу (10 – 100 нс) напруги. Електрони, що виникають на шляху зарядженої частинки в результаті йонізації атомів газу, в електричному полі камери прискорюються і, зіштовхуючись з атомами, збуджують і йонізують їх, звільняючи нові електрони.

Утворюються електронно-фотонні лавини. Коли в голівці лавини створюється концентрація ~108 електронів, виникає стример. В результаті вздовж треку частинки виникає ланцюжок іскрових розрядів. Ланцюжок іскор відтворює траєкторію частинки.

к. іонізаційна́ (к. йонізаційна́ ) (рос. камера ионизационная; англ. ion(ization) chamber, collision chamber, ion production chamber) – прилад для реєстрації та спектрометрії йонізувальних частинок методом вимірювання величини йонізації (числа пар іонів), утвореної цими частинками. Найпростіша к. і. являє собою два електроди, поміщені у заповнений газом об'єм. Частинки йонізують газ у просторі між електродами; йони й електрони, що утворилися, рухаються під дією сталого електричного поля в напрямку електродів, створюючи струм у колі к. і., який вимірюють реєструвальним пристроєм. К. і. відрізняється від інших газових детекторів (пропорційних камер, лічильників Гейгера та ін.) тим, що в ній не використовується механізм газового підсилення (тобто розмноження йонів за рахунок лавиноподібного процесу поблизу анода).

к. люмінесцентна́ (рос. камера люминесцентная; англ. luminescence chamber, fluorescence chamber) – прилад для спостереження, фотографування або реєстрації іншим способом зображення слідів іонізувальних частинок у сцинтиляторах (люмінофорах).

к. пропорційна́ (рос. камера пропорциональная; англ. proportional chamber) – електронний координатний детектор частинок, який являє собою велику кількість пропорційних лічильників, що мають загальний катод і поміщені в газовий об'єм.

к. ревербераційна́ [камера́ дзвінка,́ камера́ дифузна́ ] (рос. камера

реверберационная, камера звонкая, камера диффузная; англ. reverberation

240

chamber, reverberant room) – приміщення для акустичних вимірювань, у якому звук щомога повністю відбивається від обгороджувальних поверхонь і в кожній точці якого звуковий тиск у середньому однаковий, а прихід звукових хвиль із різних напрямків є однаково ймовірним. Стіни ревербераційної камери виготовляють із залізобетонних конструкцій і цегли, а внутрішню поверхню облицьовують матеріалами з мінімальним звукопоглинанням (високомарочним цементним розчином, мармуром та ін.). Дифузність звукового поля досягається неправильністю форми к. р. (непаралельність обгороджувальних поверхонь, спеціально створені нерівності на стінах) і розвішуванням у ній у випадковому порядку відбивальних елементів у вигляді виготовлених з фанери або гетинаксу вигнутих пластин, розміри яких порівнянні з довжиною звукових хвиль.

к. рентгенівська́ (рос. камера рентгеновская; англ. X-ray (diffraction) camera) – прилад (чи основна частина установки) для вивчення і контролю атомної структури зразка за допомогою реєстрації картини розподілу розсіяного випромінювання при дифракції рентгенівського проміння на досліджуваному зразку. Застосовується в рентгенівському структурному аналізі, рентгенографії матеріалів, рентгенівській топографії.

к. рентгеноемульсійна́ (рос. камера рентгеноэмульсионная; англ. X-ray emulsion camera) – координатний детектор частинок високих енергій, що

дозволяє визначити енергію частинки (ε > 1-2 ТеВ) і параметри її траєкторії, використовуючи утворення в щільному середовищі електронно-фотонних каскадів.

к. стримерна́ (рос. камера стримерная; англ. streamer chamber) – різновид іскрової камери, в якій розряд, викликаний імпульсом високої напруги, припи-

няється на стримерній стадії іскрового розряду; слугує для реєстрації заря-

камера флотационная пузырьковая; англ. bubble chamber, bubble cell) – те саме, що камера́ бульбашкова́ ́.

к. Шмідта́ (рос. камера Шмидта;

англ. Schmidt camera) – дзеркальнолінзовий телескоп із сферичним дзеркалом і розташованою у його центрі кривизни корекційною пластинкою, поверхня якої має спеціальну форму, завдяки чому система виправлена на сферичну аберацію при великому полі

зору (до 25°) і великому відносному отворі (до 1:1).

channel, chain, bed, channeling, conduit, circuit, pass, path, race).

КАНАЛ́ , -а 2 (рос. канал; англ. channel (slot), canal, cavity, bed, channeling, conduit, cut, duct, (flow) passage, port, race, track; (реактора) hole; (у системах пакетного зв'язку) slot, channel slot).

к. звуковий́ підводний́ (рос. канал звуковой подводный; англ. underwater sound channel) – природний акустичний хвилевід, який утворюється в океані внаслідок особливого вигляду залежності швидкості звуку від глибини. Швидкість звуку на деякій глибині, що називається віссю к. з. п., сягає мінімального значення.

КАОН́ , -а (рос. каон; англ. kaon) – те саме, що К-мезон́.

КАРЛИЌ , -а (рос. карлик; англ. dwarf).

к-ки білі́ (рос. карлики белые; англ. white dwarfs) – компактні зорі з масами порядку маси Сонця (МS) і радіусами ~ 0,01 радіуса Сонця (RS). Середня густина речовини к. б. складає 105–106

241

г/см3. За оцінками, число к. б. складає 3– 10 % від загального числа зірок Галактики. Значна частина к. б. входить у подвійні зоряні системи (зокрема, першою зіркою, віднесеною до б. к. виявився Сіріус В – супутник Сіріуса з М ~ 1МS, відкритий А. Кларком [A. Clark] у 1862). К. б. виділені в особливий клас зірок у 1910-і рр., їхня назва пов'язана з кольором перших представників цього класу – Сіріуса В та 40 Ерідана В – гарячих білих зірок. Для фізики к. б. цікаві насамперед як об'єкти застосування теорії надгустої плазми. Білими карликами стають зорі наприкінці своєї еволюції (див. також еволюція́ зір). Основне джерело світності к. б. – накопичена в зірці енергія теплового руху йонів. У тісних подвійних системах к. б. може стати більш масивний компонент. Основне джерело світності у таких к. б. – термоядерне горіння водню.

к-ки червоні́ (рос. карлики красные;

англ. red dwarfs) – зірки спектральних класів К, М, які мають низьку світність. Більша частина к. ч. належить до зірок головної послідовності діаграми Герцшпрунга-Расселла. К. ч. є численними, в них зосереджена основна частина речовини зірок нашої та більшості інших галактик, наприклад,

Галактика містить 3×1011 ч. к.

КАРОТАЖ́ , -у (рос. каротаж; англ. logging, geophysical logging, well logging, logging services, wire-line services, borehole survey, well (log)

геофізичних досліджень, які проводяться для розвідки нафтових і газових родовищ і базуються на зондуванні нейтронами

o f b o r e h o l e s ) – група методів дослідження шарів гірських порід за

проводяться при розвідці та розробці родовищ газу, нафти й інших корисних копалин.

КАРЦИНОТРОН,́ -а (рос. карцинотрон; англ. carcinotron) – те саме, що лампа́ зворотної́ хвилі́ .

КАТАЛІЗ́ , -у (рос. катализ; англ. catalysis).

к. мюонний́ (рос. катализ мюонный;

англ. muon catalysis) – явище синтезу (злиття) ядер ізотопів водню, що відбувається при істотній участі негативно заряджених мюонів, які, утворюючи з ядрами мезомолекули, сприяють зближенню ядер на відстані, достатні для перебігу ядерної реакції. Звільняючись після акту реакції, мюони можуть повторити процес (тобто вони виступають в ролі каталізатора).

КАТІОН́ , -а (рос. катион; англ. cation)

– позитивно заряджений іон, який рухається в електричному полі до катода. К. містяться в розчинах і розплавах більшості солей і основ (див. також електроліз́ ). К. називають також позитивно заряджені йони в іонних кристалах.

КАТОД́ , -а (рос. катод; англ. cathode)

– 1) негативний полюс (або клема) джерела струму. 2) Негативний електрод електровакуумного або газорозрядного прилада, який править за джерело електронів, що забезпечують провідність міжелектродного проміжку у вакуумі або газі. 3) В електрохімії – електрод в електроліті, біля якого відбувається відновлення йонів, що входять до складу електроліту (див. також електроліз́ ).

к. віртуальний́ (рос. катод виртуальный; англ. virtual cathode) – потенціальний бар'єр, що може виникати

242

в потоці заряджених частинок (електронів або йонів) за рахунок

створюваного або просторового заряду; к.

в. частково пропускає і частково відбиває цей потік. К. в. виникає, наприклад, перед катодом вакуумного діода, що працює в режимі обмеження струму просторовим зарядом; у вакуумних багатоелектронних приладах при інжекції прискореного електронного пучка в простір між сіткою та наступним електродом; при емісії заряджених частинок у плазму в ленгмюрівському шарі (див. також явища́ приелектродні́ ) між електродом і плазмою.

к. вторинноелектронний́ (рос. катод

(рос. катод металлопористый, катод

распределительный, катод диспенсерный; англ. dispenser cathode) – тип термоелектронного катода; являє

собою металеву губку з тугоплавкого металу (W, Re, Mo), яка містить сполуки активних матеріалів, переважно Ba. При нагріванні Ba, виділяючись зі сполук, дифундує до поверхні і покриває її тонкою плівкою металу, яка знижує роботу виходу.

к. оксидний́ (рос. катод оксидный;

англ. coated cathode) – ефективний термоелектронний катод непрямого розжару; належить до класу напівпровідникових термоелектронних катодів. Активною речовиною тут є окис металу; в результаті прогрівання (активування) к. о. в об'ємі та на поверхні утворюється надлишок металу, який забезпечує необхідну електропровідність к. о. і зниження роботи виходу. Існує два

низькотемпературних к. о., які працюють при робочих температурах ~ 900 – 1300 К, використовуються суміші окисів лужноземельних металів Ba, Sr, Ca. У