ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 03.04.2024
Просмотров: 42
Скачиваний: 0
"Четверта благородна істина" - практичний шлях, що веде до придушення бажань. Цей шлях іменується звичайно "серединним шляхом" або "благородним восьмеричним шляхом" порятунку, який складається з восьми сходинок. Це:
Правильні погляди, тобто знання, засновані на "благородних істинах".
Правильна рішучість, тобто прагнення, готовність до подвигу в ім'я істини.
Правильна мова, тобто доброзичлива, щира, правдива.
Правильна поведінка , тобто неспричинення зла.
Правильний спосіб життя, тобто мирний, чесний, чистий.
Правильне зусилля, тобто самовиховання і самовладання.
Правильна увага, концентрація, тобто активна пильність свідомості.
Правильне зосередження, тобто вірні методи споглядання і медитації.
Практика вищої моральності має багато різних форм реалізації. В основі їх усіх лежить принцип утримання від десяти проявів античеснот (аморальності). Три з них стосуються дій тіла, чотири – дій мови і три – дій розуму.
Фізичні античесноти такі:
позбавлення життя живої істоти – від убивства комахи до вбивства людини;
крадіжка – заволодіння майном іншої людини без її згоди, незалежно від цінності цього майна та від того, була ця дія виконана самостійно чи з чиєюсь допомогою;
сексуальна розбещеність;
Античесноти мови – це:
брехня – обман інших людей словами або діями;
лихослів'я – внесення чвар, розбрату, щоб спонукати тих людей, які мали добрі стосунки, до сварки, або тих, які вже посперечалися, до ще більшої ворожнечі;
грубість – ображання інших;
марнослів'я – ведення під впливом бажань та інстинктів розмов про безглузде, нісенітниці.
Античесноти розуму:
заздрість – думки «якби це було моїм», бажання чого-небудь, що належить іншим;
зловмисність – намір завдати шкоди (як великої, так і незначної) іншому;
помилкові погляди – уявляти як неіснуюче щось існуюче, наприклад переродження (сансару) чи причинно-наслідковий зв'язок (карму).
Протилежність цим десяти античеснотам – десять чеснот, дотримання яких у повсякденному житті називається практикою моралі.
На відміну від ченців, мирянам дається спрощений етичний кодекс Панча Шила (П'ять заповідей), що зводиться до такого:
Утримуйся від убивства.
Утримуйся від злодійства.
Утримуйся від блуду.
Утримуйся від брехні.
Утримуйся від збудливих напоїв.
Крім цих заповідей людина повинна бути вірною Будді, його вченню й ордену.
Найважливіші відмінності буддизму від християнства
1. У буддизмі відсутнє вчення про Бога. Наприклад, за словами Далай-лами XIV, – "ми [буддисти] не визнаємо Бога як творця, вважаємо що творец усього – сама людина, а Будда і його спадкоємці й учні – лише наставники, учителі духу". Таким чином, буддизм це "релігія" без Бога, або "атеїстична релігія". Для більшості буддистів навіть не суттєво – чи вірять його адепти в історичність Будди, – важливо, щоб вони приймали його вчення. Іноді Будда ототожнюється з нірваною.
2. Душа людини в буддизмі вважається ілюзією; тут заперечується реальність особистості. У християнстві людина – це образ Божий.
3. У буддизмі відсутнє поняття гріха, але є вчення про карму, тобто продовженні будь-якого вчинку в майбутньому. Наприклад, в одному із сучасних буддистских трактатів написано: "Єдиний "гріх", що у вас може бути, це уявлення про те, що ви ... здатні грішити".
4. У буддизмі гіпертрофоване сприйняття страждань. У християнстві, навпроти, страждання розуміються як Божественне відвідування ("кого Бог любить, того Він карає…").
5. Буддизм декларує, що не вважає своє вчення єдино істинним, але наполягає на необхідності співпраці всіх религий і ідеологій, вважаючи таку співпрацю фактичною перемогою буддистских ідей.
6. Буддистська нірвана, з християнської точки зору, рівносильна духовному самогубству.
Про сутність нірвани, про те, чи є це буття, чи небуття, Будда запитувати не велів: коли лікар дає тобі ліки з порукою, що вони допоможуть, не треба запитувати, чи складенеі ці ліки з рослинних чи з мінеральних речовин. Таким чином, самогубство прямо не називається, а навколо “нірвани” створюється поетичний ореол. Буддизм вражає саме тим мистецтвом, з яким він вміє надати привабливий вигляд своїм відразливим похмурим ідеям.
"Коли на небі грозова хмара немов б'є в барабан, а весь проміжок від неба до землі наповнений дощовими потоками, – тоді чернець у печері віддається самозануренню, і немає для нього більшої радості; на квітучих берегах рік, увінчаних лісами, сидить він, віддаючись самозануренню, і немає для нього більшої радості”.
Так поється в одній буддійській пісеньці. Але ж мова йде про роботу з навмисного знищення свого психічного життя, тобто про свідоме духовне самогубство...
Література:
Бонгард-Левин Г.М., Ильин Г.Ф. Индия в древности. – М., 1985.
Буддизм и культурно-психологические традиции народов Востока / Под ред. Н. Абаева. – Новосибирск, 1990.
Буддизм и христианство // Кураев А., диакон. Сатанизм для интеллигенции. – Т. 1. – Ч. 4. – М., 1997.
Буддистский взгляд на мир /В.И. Рудой, Е.П. Островская и др. – СПб., 1994.
Будон Р. История буддизма. – СПб., 1999.
Васильев Л.С. История религий Востока. – 2-е изд. – М., 1988.
Далай-лама ХIV. Буддизм Тибета. – Нартанг, 1991.
Дхаммапада / Пер. В.Н. Топорова. – Симферополь, 1990.
Иллюстрированная история религий. В 2-х тт. / Под ред. Д. Шантепи де ля Соссей. – Т.2. – Спасо-Преображенский Валаамский монастырь, 1992.
Корнев В.И. Буддизм – религия Востока. – М., 1990.
Кочетов А.Н. Буддизм. – М., 1983.
Малерб М. Религии человечества. – М. – СПб., 1997.
Мень А., прот. История религии. В 7-ми тт. – Т.3. – М., 1991.
Основы буддизма. – Таллинн, 1990.
Религии мира. В 2-х ч. – Ч.1. // Энциклопедия для детей. – Т.6. - 3-е изд. – М., 2001.
Трубецкой Н.С. Религии Индии и христианство. – М., 2000.
Щербатской Ф. Избранные труды по буддизму. – М., 1988.
Эррикер К. Буддизм. – М., 1999.
