Файл: Лекції з всесвітньої історії ХХ ст..doc

12 серпня 1939 р. німецький уряд було повідомлено, що СРСР готовий обговорити з Німеччиною характер нових відносин. Ця заява була відповіддю на німецьку пропозицію, зроблену ще на початку серпня міністром закордонних справ Ріббентропом.

Після заяви радянського уряду про готовність вести переговори 12 серпня, переговори розпочалися 15 серпня 1939 р. 16 серпня Шуленбург, відвідавши Молотова, зачи­тав інструкцію, яка оголошувала, що "Німеччина готова укласти з СРСР пакт про ненапад". 19 серпня Шуленбург констатував, що існує небезпека конфлікту між Німеччи­ною і Польщею. "Становище настільки загострилось, — заявив посол, — що досить невеликого інциденту, щоб виникли серйозні наслідки. Ріббентроп вважає, що ще до виникнення конфлікту необхідно з'ясувати взаємовідно­сини між СРСР і Німеччиною, оскільки під час конфлікту зробити це буде важко".

Тим часом у Німеччині завершувалася підготовка до нападу на Польщу. До початку війни залишалося 10 днів. У цій обстановці радянське керівництво дало згоду на приїзд Ріббентропа до Москви 26-27 серпня. У ніч з 19 на 20 серпня в Берліні було підписано вже згадувану радян­сько-німецьку кредитну угоду, про що повідомила преса. Одначе Гітлер квапився. 20 серпня він звернувся до Сталі­на з особистим посланням, наполягаючи на приїзді Ріб­бентропа до Москви 22-го або, найпізніше, 23 серпня, на що було дано згоду. Переговори з Ріббентропом 22^24 серпня вели Сталін і Молотов. Єдиною проблемою, що виникла у ході переговорів, була вимога Сталіна визнати за ним право на балтійські порти Лібава (Лієпая) та Віндава (Вентспілс), про які раніше мова не заходила. Гітлер без вагань погодився на це.

У договорі про ненапад, підписаному близько 2 години 24 серпня, передбачалося, що СРСР ї Німеччина зобо­в'язуються утримуватися від усякого насильства, від усякої агресивної дії одне проти одного як окремо, так і спільно з іншими країнами. Договір було укладено терміном на 10 років.

Договір про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом

23 серпня 1939 року

"Уряд СРСР і Уряд Німеччини, керовані бажанням зміцнювати справи миру між СРСР та Німеччиною і вихо­дячи з основних положень договору про нейтралітет, укла­деного між СРСР і Німеччиною в квітні 1926 року, дійшли такої угоди:

Стаття 1. Обидві Сторони Договору зобов'язуються утримуватися від усякого насильства, від усякої агресивної дії і всякого нападу одна щодо одної як окремо, так і спільно з іншими державами.

Стаття 2. В разі, якщо одна із Сторін Договору виявиться об'єктом воєнних дій з боку третьої держави, інша Сторона Договору не буде в жодній формі підтримувати цю державу

Стаття 3. Уряди обох Сторін Договору залишаться надалі в контакті одна з одною для консультацій, щоб інформувати одна одну про питання, що зачіпають їхні спільні інтереси.

Стаття 4. Жодна із Сторін Договору не братиме участі в будь-якому угрупованні держав, що прямо або непрямо спрямоване проти іншої Сторони.

Стаття 5. В разі виникнення суперечок або конфліктів між Сторонами Договору з питань того чи іншого роду обидві сторони розв'язуватимуть ці суперечки або кон­флікти винятково мирним шляхом у порядку дружнього обміну думками або в необхідних випадках шляхом ство­рення комісій з врегулювання конфлікту.

Стаття 6. Цей договір укладено терміном на десять років з тим, що, оскільки одна із Сторін Договору не денонсує його за рік до закінчення терміну, термін дії договору вважатиметься автоматично продовженим на на­ступні п'ять років.

Стаття 7. Цей договір підлягає ратифікації в найкоротший можливий термін. Обмін ратифікаційними грамотами має відбутися в Берліні. Договір набуває чинності негайно після його підписання. Складений у двох оригіналах, ні­мецькою та російською мовами, в Москві.

Москва, 23 серпня 1939 р.

За уповноваженням Уряду СРСР В. Молотов

За Уряд Німеччини Й. Ріббентроп".

Однак існував секретний додатковий протокол, в яко­му йшлося про долю Польської держави, а фактично про сфери впливу СРСР і гітлерівської Німеччини в Європі. Нечиста політична гра, в якій кожна з трьох сторін нама­галася добути безпеку за рахунок інших, призвела до того, що програли народи всіх країн.

Секретний Додатковий Протокол

"При підписанні договору про ненапад між Німеччи­ною і Союзом Радянських Соціалістичних Республік ниж­чепідписані уповноважені Обох Сторін обговорили в суворо конфіденційному порядку питання про розмежу­вання сфер обопільних інтересів у Східній Європі.

Це обговорення привело до нижчевикладеного резуль­тату:

1. В разі територіально-політичного переоблаштування областей, що входять до складу Прибалтійських держав (Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва), північний кордон Литви одночасно є межею сфер інтересів Німеччини і СРСР. При цьому інтереси Литви щодо Віденської області визнаються обома сторонами.

2. В разі територіально-політичного переоблаштування областей, що входять до складу Польської держави, межа сфер інтересів Німеччини і СРСР проходитиме приблизно по лінії рік Нарева, Вісла і Сан. Питання, чи є в обопіль­них інтересах бажаним збереження незалежної Польської держави і які будуть кордони цієї держави, може бути остаточно з'ясовано лише протягом подальшого політич­ного розвитку. В кожному випадку обидва Уряди вирішу­ватимуть це питання у порядку дружньої обопільної згоди.

3. Стосовно південного сходу Європи з радянського боку підкреслюється зацікавлення СРСР у Бессарабії. З німецького боку заявляється про її повну політичну неза­цікавленість у цих областях.

4. Цей протокол зберігатиметься обома сторонами в суворому секреті.

Москва, 23 серпня 1939 р.

За уповноваженням Уряду СРСР В. Молотов

За Уряд Німеччини Й. Ріббентроп".

Договір зустрів нерозуміння переважної частини гро­мадської думки західних країн, що відбилося на їхньому ставленні до СРСР. Радянському Союзу договір надав "передишку", однак породив у радянського керівництва помилкові надії на її тривалість. За торговельно-кредит­ною угодою СРСР був зобов'язаний поставити до Німеч­чини сировини, в тому числі стратегічної, і продовольства на 200 млн марок.

Договір і Протокол свідчать: радянське керівництво, посвячене в плани нацистської держави на найближчі місяці, стало фактично на шлях заохочення агресора, кот­рий через 7 днів розв'язав Другу світову війну. Радянська преса вихваляла успіхи вермахту в Польщі, водночас засуд­жуючи Велику Британію, що розпочала війну проти Ні­меччини. На черзі були дії Червоної Армії в Польщі, Прибалтиці, Бессарабії.

Відповідальність за розв'язування Другої світової війни разом з іншими країнами, без сумніву, несе і сталінське керівництво СРСР.

Запитання і завдання:

1. У чому полягає сутність закону СІЛА про нейтралітет, прийнятого 1935 р.?

2. Проаналізуйте зовнішню політику Великої Британії у другій половині 30-х років.

3. Які акції застосовувала Франція у 20-х роках з метою послаблення Німеччини?

4. Чому, на ваш погляд, відбулася еволюція зовнішньої по­літики Франції у 30-х роках?

5. Які завдання у зовнішній політиці ставили перед собою нацисти після приходу до влади в Німеччині?

6. Яким чином Гітлер почав порушувати Версальський до­говір у середині 30-х років?

7. У чому полягали експансіоністські претензії Італії?

8. Розкрийте значення радянсько-французького та радян­сько-чехословацького договорів 1935 р.

10. Складіть порівняльну таблицю "Зовнішньополітичні прі­оритети провідних країн світу за схемою:

11.Доведіть, спираючись на факти, що у 30-ті роки зростає мілітаризація Японії.

12.Яку позицію займали Велика Британія, Франція, США у зв'язку з японською агресією проти Китаю?

13. Схарактеризуйте основні напрямки політики Німеччини після приходу до влади Гітлера.

14. Як відбувався процес інтенсивного озброєння в Німеччи­ні?

15. Чим, на ваш погляд, пояснюється прагнення Німеччини "придивитися до земель Сходу"?

16. У чому ви бачите суперечливість діяльності Ліги Націй?

17. Розташуйте в хронологічному порядку такі події: ° вихід Німеччини з Ліги Націй;

° вступ німецьких військ до Рейнської демілітаризованої зони;

° окупація Маньчжурії Японією;

° підписання англо-німецької морської угоди

18. Як ставилися країни Західної Європи до експансії Італії в Ефіопії? Чим можна пояснити таке ставлення ?

19. Які задачі прагнула вирішити Японія, приймаючи "Ос­новні принципи національної політики"?

20. Складіть план доповіді "Агресія Японії у Китаї".

21. З якою метою було створено вісь Берлін— Рим—Токіо?

22. Чим, на ваш погляд, пояснюється політика вмиротворення агресорів?

23. Яку позицію займав австрійський уряд відносно "аншлюса" Австрії з Німеччиною ?

24. Які чинники та обставини призвели до Мюнхенської угоди?

25. Чому стали можливими розчленування та окупація Чехословаччини?

26. Яким чином було ліквідовано чехословацьку державу?

27. Наведіть приклади, що свідчать про підготовку Німеч­чини до нападу на Польщу.

28. Яку позицію займали Велика Британія та Франція щодо Польщі?

29. Які цілі переслідував СРСР на переговорах між Брита­нією, Францією та СРСР у Москві в 1939 р.? Чому переговори між Британією, Францією та СРСР було приречено на провал ?

30. Чим ви поясните радянсько-німецьке зближення та праг­нення СРСР піти на укладення договору з Німеччиною в серпні 1939 р.?

31. Як договір про ненапад вирішував питання взаємовідносин між Німеччиною та СРСР?

32. Доведіть, що Секретний Протокол, підписаний Німеччи­ною та СРСР, передбачав розподіл сфер впливу у Східній Європі.

33. Назвіть наслідки підписання радянсько-німецького дого­вору та таємного до нього протоколу.

Запам'ятайте дати:

• 18 вересня 1931 р. — початок японської окупації Маньчжурії.

• 1932 р. — проголошення Маньчжоу-го.

• 16 березня 1935 р. — прийняття закону про будівництво вермахту.

• 2 травня 1935 р. — підписання директиви про напад на Чехословаччину.

• 6 червня 1935 р. — укладення англо-німецької морської угоди.

• 7 березня 1936 р. — вступ німецьких військ до Рейнської зони.

• серпень 1936 р. — видання Гітлером "Меморандуму про завдання чотирьохрічного плану".

• жовтень 1935 —травень 1936 р. — італійсько-ефіопська війна; загарбання Італією Ефіопи.

• 23 жовтня 1936 р. — підписання договору про співробітництво між Німеччиною та Італією

• 25 листопада 1936 р .- укладення "Антикомінтернівського пакту" Німеччиною та Японією.

• липень 1937 р - розв'язання Японією великомасштабної війни проти Китаю.

• серпень 1937 р- - укладення пакту про ненапад між Китаєм і СРСР

• 6 листопада 1937 р. — приєднання Італії до "Антикомінтенівського пакту".

• 11-12 березня 1938 р. - окупація Австрії німецькими військами, загарбання її Німеч­чиною ("аншлюс").

• 29-30 вересня 1938 р. — Мюнхенська угода між Великою Британією, Францією, Італією, Німеччиною.

• 15 березня 1939 р. — окупація Чехословаччини німецькими військами.

• 15 березня 1939 р. — ліквідація державної незалежності Чехословаччини.

• 22 березня 1939 р. — передача порту Мемель (Клайпеда) Німеччині.

• 31 березня 1939 р. — англо-французькі гарантії Польщі..

• 17 квітня 1939 р. —початок переговорів між Великою Британією, Францією та СРСР у Москві.

• 19 серпня 1939 р. — підписання радянсько-німецької торговельно-кредитної угоди.

• 23 серпня 1939 р. — підписання радянсько-німецького договору про ненапад.

Тема: Друга світова війна (1939 – 1945 роки).