Файл: 018_endern_standarti_suchasno_osv_ti._Zb_rka_rekomendats_y._Chastina_2_2011_.pdf
ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 04.04.2024
Просмотров: 131
Скачиваний: 0
203
Додаток 5.
Середньовіччя
204 |
Ґендерні стандарти сучасної освіти |
|
|
Додаток 6.
Античний світ
205
Додаток 7.
Розподіліть хатні обов’язки.
а) Родина складається з батька, матері, доньки 20-ти років, сина 12-ти років і бабусіпенсіонерки. Батьки працюють, донька – студентка, син учиться в школі. Родина мешкає у великому місті, у багатоповерховому будинку.
Батько |
Мати |
Донька |
Син |
Бабуся |
|
|
|
|
|
б) Родина складається з матері–вдови та двох дітей. Мати працює, дівчатка вчаться у 7-му й 10-му класах школи. Родина мешкає в невеликому місті, у приватному секторі.
Мати |
Донька (10 кл.) |
Донька (7 кл.) |
|
|
|
в) Молода родина, що проживає в селі, складається з чоловіка, жінки й маленького хлопчика. Подружжя не працює через нестачу робочих місць, хоча обоє отримали середню спеціальну освіту. Родина має присадибну ділянку, тримає свійських тварин.
Батько |
Мати |
Син |
|
|
|
206 |
Ґендерні стандарти сучасної освіти |
|
|
Ненчіна Ірина Володимирівна, учитель географії середньої загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів № 4 м. Сєверодонецька Луганської області
План-конспект уроку з економічної та соціальної географії України 9-й клас
Статевовіковий склад населення, його наслідки. Причини погіршення демографічної ситуації.
Ґендерна рівність
Тема |
Статевовіковий склад населення, його наслідки. |
|
Причини погіршення демографічної ситуації. Ґендерна рівність. |
Мета |
сформувати уявлення про статевовікову структуру населення |
|
України й чинники, що на неї впливають; розвивати вміння й навички |
|
робити висновки на підставі вивченого матеріалу і статистичних |
|
даних про демографічну політику в Україні; набувати практичних |
|
навичок побудови діаграм на основі статистичних даних; учити усві- |
|
домлювати особисту причетність до актуальних подій. |
|
Учбова: |
|
визначити основні тенденції ґендерної політики; |
|
переконати у стереотипності мислення більшості опонентів, спираю- |
|
чись на історичні події. |
|
Розвивальна: |
|
відпрацювати навички порівняння ґендерної політики в різних краї- |
|
нах світу та в Україні. |
|
Виховна: |
|
виховувати толерантне ставлення до власних думок учнів; |
|
сформувати у школярів активну життєву позицію з ґендерного питання. |
|
Хід уроку |
|
І. Організаційний момент. |
|
ІІ. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності. |
Епіграф на дошці |
Обстоюючи принцип ґендерної рівності, ми виступаємо за рів- |
|
ність прав, соціальну справедливість, продуктивність праці й розви- |
|
ток бізнесу, у такий спосіб роблячи ще один крок назустріч загально- |
|
му соціальному прогресу. |
|
Хуан Сомавія, |
|
Генеральний директор Міжнародної організації праці |
|
207 |
|
|
|
|
Розповідь учителя |
Здавалося, давно канули в Лету часи, коли точилися суперечки |
|
про те, чи можна вважати жінку людиною. А проте, донині не вщуха- |
|
ють дебати про ґендерну рівність у суспільстві. |
|
Не дивно, що тема ґендерної рівності дотепер є актуальною для |
|
світового співтовариства. Актуальна вона й для України. Адже патрі- |
|
архальний уклад нашого суспільства мимоволі ставить жінку на |
|
нижчу сходинку. Заради об’єктивності треба зазначити, що українські |
|
жінки давно мають право голосувати на виборах, вони беруть актив- |
|
ну участь у суспільно-політичному житті, однак їхні права далеко не |
|
рівнозначні тим, які мають жінки у високорозвинених європейських |
|
країнах. |
|
Приємно, що в останні роки в Україні стали більше уваги приді- |
|
ляти ґендерній політиці, навіть було організовано ґендерні центри. |
|
Залишилося тільки дочекатися, коли теорія стане практикою і жінкам |
|
створять умови, аналогічні до умов у цивілізованих країнах – з рівни- |
|
ми правами й більшими можливостями. |
|
Сьогодні на уроці ми визначатимемо причини й наслідки цього |
|
явища в нашій країні. |
Учитель |
ІІІ. Перевірка раніше засвоєних знань. |
|
1. Перед вивченням нової теми пригадаємо матеріал попере- |
|
днього уроку. Я поставлю вам запитання, а ви дасте на них |
|
відповіді. |
|
2. Запитання |
|
3. Скільки у вас рідних братів і сестер? Скільки братів і сестер |
|
у ваших батьків? |
|
4. Яким був склад родини вашої бабусі? Дідуся? |
|
5. Які висновки можна зробити щодо зміни кількості членів |
|
вашої родини? |
|
6. Як це позначається на кількості населення країни? |
Розповідь учителя |
IV. Вивчення нового матеріалу. |
Пояснення нового мате- |
1. Природний рух населення України. |
ріалу супроводжують |
Природний приріст населення країни почав зменшуватися 50 |
показом слайдів |
років тому. У зниженні народжуваності немає нічого незвичайного, |
|
подібні процеси відбуваються в бiльшостi європейських країн. Це |
|
пов’язано з багатьма причинами, зокрема зі збільшенням кiлькостi |
|
міського населення, розвитком медицини, зростанням освітнього й |
|
культурного рівня населення, збільшенням віку укладання шлюбу, |
|
старінням населення. Але в основі зниження народжуваності лежить |
|
зміна соціального становища жінки в суспiльствi, її залучення до |
|
суcпiльного виробництва, отримання рівних прав із чоловіком. |
|
В Україні й у деяких сусідніх країнах до цих чинників в останні |
|
два десятиліття додалося нестійке економічне становище бiльшостi |
|
громадян, а також складна екологічна ситуація. У країні знизився |
|
доступ до якісних медичних послуг, посилився вплив негативних |
|
чинників, пов’язаних із соціальним стресом. Усе це призвело до |
|
порушень у механізмах природного приросту населення. |
|
У наш час демографічні процеси в Україні характеризуються |
|
низьким рівнем народжуваності, високою смертністю й негативним |
|
природним приростом. У країні триває процес депопуляції, тобто |
|
систематичне зменшення абсолютної кiлькостi населення країни. |
208 |
Ґендерні стандарти сучасної освіти |
|
|
|
|
Розповідь учителя |
Дотепер, відповідно до традицій, уважають, що чоловік неодмін- |
Пояснення нового мате- |
но повинен бути сильним, прагнути влади, багато заробляти, жінка |
ріалу супроводжують |
натомість має бути соціально пасивною, домашньою, затишною, |
показом слайдів |
залежною від чоловіка. |
|
Однак життя руйнує ці стереотипи. І чоловікам, і жінкам довело- |
|
ся відмовитися від них у роки реформ. Тисячі жінок виявилися наба- |
|
гато ліпше пристосованими до нових часів, ніж їхні чоловіки. Багато |
|
жінок очолили великі підприємства, відкрили свою справу. Їхнім |
|
чоловікам довелося брати на себе турботу про дім і дітей. Вони осво- |
|
їли нові ролі, але їхні уявлення про те, що відповідає «мужності» й |
|
«жіночності», не змінилися. Звідси домашні сварки, невдоволення |
|
собою й життям, постійні стреси. |
|
У Західній Європі ситуація сприятливіша, однак показники при- |
|
родного приросту тут нижчі за 6%, а в деяких країнах смертність |
|
перевищує народжуваність (робота з додатком). |
Робота з контурними кар- |
Практична робота № 3. Побудова графіка зміни кількості населен- |
тами та картами атласу |
ня за певний період. |
Учень |
Повідомлення дітей |
|
(завдання отримано заздалегідь) |
|
Радянське законодавство містило положення, що гарантувало |
|
рівні можливості для жінок і чоловіків, ураховуючи економіку й |
|
сферу праці . Однак жінки здебільшого обирали «жіночі» професії, |
|
приділяючи більше часу вихованню дітей. При цьому держава забез- |
|
печувала їх різними виплатами й пільгами. Жінки могли вільно |
|
повернутися на своє колишнє робоче місце, тому що держава гаран- |
|
тувала захист від безробіття. Водночас чоловіки традиційно викону- |
|
вали функції годувальника родини й назагал мали вище положення, |
|
обіймаючи керівні посади, хоча жінкам і було гарантовано 30% таких |
|
посад. У перехідний період багато жінок, щоб прокормити свої роди- |
|
ни, були змушені перейти з державного сектору економіки в нефор- |
|
мальний сектор, втрачаючи при цьому соціальний захист і гарантії |
|
зайнятості. Наразі економічна активність жінок у регіоні продовжує |
|
залишатися досить високої: 80 жінок-працівниць припадає на кожні |
|
100 чоловіків. Водночас частка жінок у високооплачуваних галузях, |
|
що динамічно розвиваються, продовжує скорочуватися, і все більше |
|
жінок протягом тривалого часу залишаються без роботи. |
Учитель |
2. Віковий склад населення. |
|
Демографічну ситуацію в країні відбиває вікова структура насе- |
|
лення. Розглянемо, яким чином на неї впливає приріст населення. |
|
Вікова структура населення – це співвідношення між різними |
|
віковими групами населення країни (в процентах). |
|
Прийнято виділяти три основні вікові групи: |
|
перша: 0–14років – молодша; |
|
друга: 15–59 років – середня; |
|
третя: 60 років і більше – старша. |
|
209 |
|
|
|
|
Учитель |
Старіння населення характерне для західноєвропейських дер- |
|
жав, однак там цей процес пов’язано з високою тривалістю життя, а в |
|
Україні – передусім зi зменшенням народжуваності. Тривалість життя |
|
в нашій кpaїнi майже на десять років менша, ніж у 3ахiднiй Європі. Ще |
|
одна відмінність – велика різниця між тривалістю життя чоловiкiв i |
|
жінок, яка сягає майже дванадцяти років. Смертнicть серед чоловiкiв |
|
вища, ніж смертність серед жінок. Це передусім стосується рівня |
|
смертності чоловіків працездатного віку: більше 40% чоловiкiв поми- |
|
рає у віці від 20-ти до 60-ти років. Це головний чинник переважання |
|
кiлькостi жінок у статевому склaдi населення України. |
Учень |
Повідомлення дітей |
|
Згідно зі статистикою, число самогубств серед чоловіків пра- |
|
цездатного віку було майже у вісім разів вище, ніж серед жінок. Число |
|
тих, хто отруївся алкоголем – вище в шість разів. |
|
Сьогодні в Україні проживає 100 тис. безпритульних дітей. 45% |
|
дітей виховують у неповних родинах. До того ж, маємо таке нега- |
|
тивне явище, як насильство в сім’ї. Сумна статистика. |
|
Ґендерна освіта є одним зі способів уникнути таких негараздів. |
|
Вона орієнтує людей на реальність із новими цінностями й новими |
|
нормами соціальної поведінки. |
Учитель |
3. Статевий склад населення. |
|
Статева структура населення – це співвідношення між кількіс- |
|
тю чоловіків і жінок. |
|
Статевий склад є однією з найважливіших характеристик населен |
|
ня. На нього впливає тривалість i рівень життя населення, становище |
|
жінки в родині й суспiльствi, а також рiзнi iсторичнi події. |
|
Україна продовжує втрачати позиції в рейтингу ґендерної рівності, |
|
який щорічно складає Всесвітній економічний форум. |
|
Наразі наша країна посідає 63-тє місце, між Ботсваною й Венесуелою, |
|
хоча рік тому Україна була 61-ою, а в 2006 році – 48-ою. |
|
У рейтингу враховують чотири складові: політичні, економічні |
|
показники, турбота про материнство й дитинство, а також сфера освіти. |
|
Що стосується політичної складової, балів країні додає велика кількість |
|
жінок у парламенті й на посадах міністрів, а також те, що за останні 50 |
|
років саме жінка обіймала найвищу державну посаду. |
|
Перші місця в рейтингу посідають Ісландія, Норвегія, Фінляндія й |
|
Швеція. Франція скотилася на 46-те місце після того, як у країні стало |
|
менше жінок-міністрів. США, навпаки, піднялися на дванадцять позицій |
|
і вперше за п’ять років потрапили в першу двадцятку: зміна адміністра- |
|
ції привела жінок на керівні посади, до того ж, скоротився розрив між |
|
середньою жіночою й середньою чоловічою заробітною платнею. |
|
Сьогодні в Україні жінок на 3,5 млн більше, ніж чоловiкiв. У серед- |
|
ньому на 100 жінок припадає 86 чоловiкiв. При цьому відзначають |
|
великі peгioнальнi відмінності: менша статева диспропорція в низці |
|
областей 3ахiдної України. Так, у 3акарпатськiй області на 100 жінок |
|
припадає 92,9 чоловік (найвищий показник у країні), у Львiвськiй – 90,1, |
|
в Iвано-Франкiвськiй – 89,3. Бiльшi диспропорції в Чернiгiвськiй області |
|
– 83 чоловіка на 100 жінок (максимальний показник), у Харкiвськiй – |
|
84,8, в АР Крим – 85,2, у Київській області – 85,9. |